Рішення
від 24.02.2014 по справі 927/1562/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, проспект Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 лютого 2014 р. Справа № 927/1562/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,

вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133, (адреса для листування :

вул.Фрунзе,39, м. Київ, 04080; м. Чернігів, вул. Мстиславська,25)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

проспект Московський,60, м. Харків

До відповідача: Приватного підприємства «Фірма Алво»,

вул. Жабинського, 1-Б, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 1 361 678 грн. 34 коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: 06.02.2014р., 13.02.2014р., 17.02.2014р. - Стеченко С.С. представник довіреність від 11.09.2013р.

від відповідача: 06.02.2014р., 13.02.2014р., 17.02.2014р. - Борода А.В. представник довіреність №11 від 18.12.2013р.

від третьої особи: 06.02.2014р. - Бондаренко П.В. юрисконсульт довіреність №33-21/41182 від 20.12.2013р., 13.02.2014р. та 17.02.2014р. - не з'явився

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 06.02.2014р. до 13.02.2014р. та з 13.02.2014р. до 17.02.2014р. згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №30005К87 від 13.10.2005р. у сумі 1 587 723,87грн. В обґрунтування поданого позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору та на наявність заборгованості відповідача станом на 16.07.2013р. у сумі 1 587 723,87грн., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 653 983,84грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 49 212,28грн., заборгованість за відсотками у сумі 827 893,79грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків у сумі 56 633,96грн. Також позивач посилається на укладення 08.12.2011р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого останній набув права вимоги по кредитному договору №30005К87 від 13.10.2005р.

Ухвалою суду від 09 грудня 2013 року, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Представником позивача 24.12.2013р. подано клопотання, в якому просив проводити листування з АТ «Дельта банк» за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська,25, яке суд задовольнив та залучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.12.2013р. надав письмове заперечення від 24.12.2013р., в якому зазначив, що позивачем не надано належних доказів права звернення до суду (передачі йому права вимоги у встановленому порядку), не доведено права вимагати дострокового повернення всіх сум за кредитним договором (несумлінності боржника), не надано обґрунтованих розрахунків заборгованості за кредитним договором. Відповідач у поданому запереченні стверджує, що умовами договору не передбачено ставки на рівні 19,26% та 38,52% та просив суд витребувати аргументовані пояснення від позивача з документальним їх підтвердженням по суті заперечення і у разі не надання документів та пояснень позовні вимоги відхилити як недоведені.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 15.01.2014р. надали клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2014р. подав суду заяву №01 від 26.12.2013р. про зменшення розміру позовних вимог з уточненим розрахунком заборгованості, в якій зазначив, що загалом АТ «Дельта Банк» зменшив позовні вимоги з 1 587 723,87грн. до 1 361 678,34грн., а всього на суму 226 045,53грн. та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 1 361 678,34грн., судовий збір у розмірі 27 233,57грн. У поданій заяві позивач також зазначив, що сума заборгованості за кредитом не змінюється і становить 653 983,84грн., що зменшує суму заборгованості ПП «Фірма «Алво», а саме в частині: суми заборгованості за відсотками до 706 363,16грн., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту до 664,88грн., розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків до 666,46грн.

Згідно ухвали від 15.01.2014р. та приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв зменшення позивачем розміру позовних вимог, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та обов'язки. Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги, і судом прийнята заява в частині зменшення позивачем розміру позовних вимог, суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 15.01.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У поданому письмовому поясненні за №01 від 18.12.2013р. позивач повідомляє, що проценти за користування кредитом банком нараховувались з 18.12.2011р. по 16.07.2013р. у сумі 11 528,16грн., а загалом за користування кредитом починаючи з моменту отримання кредиту було нараховано 449222,61грн., проценти за простроченим кредитом нараховувались з 18.12.2011р. по 16.07.2013р. у сумі 257 140,55грн., отже загалом було нараховано процентів за користування кредитом - 706 363,16грн. Заборгованість за тілом кредиту складається із заборгованості за кредитом у сумі 149 253,91грн. та заборгованість за простроченим кредитом у сумі 504 729,93грн., що загалом складає 653 983,84грн. Пеня за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 664,88грн. та пеня за несвоєчасне повернення відсотків у сумі 666,46грн. нараховувалась за останні 6 місяців з 15.01.2013р. по 16.07.2013р. за 183 дні.

Представник позивача в судовому засіданні 28.01.2014р. надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв'язку з необхідністю надати оригінали договорів для огляду, розрахунки заборгованості по кредиту.

Ухвалою від 28.01.2014р. суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів до 21.02.2014р. включно.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2014р. надав заперечення, в якому зазначив, що позивач не довів, що йому було передано всю необхідну інформацію, зокрема розрахунки між попереднім кредитором та боржником з огляду на наступне: 12.01.2009р. ПП «Фірма Алво» звернулося до ПАТ «УкрСиббанк» про відтермінування сплати основного боргу з подальшою розбивкою та включенням до графіку погашення, отримано позитивну відповідь повідомленням ПАТ «УкрСиббанк» від 10.04.2009р. №139-25-19/385, але подальших дій від банку підприємство не дочекалось. Натомість ПАТ «УкрСиббанк» звернулося з позовною заявою №135-25-01/1039 від 09.12.2009р. про примусове стягнення коштів з відповідача, відповідно до ухвали суду у справі №14/168/13 позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» було залишено без розгляду, оскільки не було надано всіх витребуваних документів, в т.ч. розрахунків між банком та ПП «Фірма «Алво». 01.01.2012р. ПП «Фірма «Алво» повторно звернулося з проханням надати інформацію по кредитному договору та можливі розрахунку, на що в телефонному режимі, а також листом від 01.02.2012р. №12-21/1470 повідомлено, що кредитний договір за договором про відступлення прав вимоги перейшов до нового кредитора, а отже витребувати інформацію необхідно з АТ «Дельта Банк». Відповідач стверджує, що йому ні ПАТ «УкрСиббанк», ні ПАТ «Дельта Банк» не було надано жодного розрахунку по сплаті та нарахуванню кредиту. Також відповідач зазначив, що п.11.1 кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.2.3, 5.3, 5.5, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2 договору, при цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позивальником відповідної письмової вимоги банку. Відповідач пояснює, що позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, а не вимогу, яка не могла бути задоволена, оскільки, позивачем не визначено термін повернення кредиту, претензія не відповідає ні умовам договору, ні реальним обставинам. Крім того, відповідач зазначив, що 22.11.2013р. позивачем було подано позов, у відповідності до п.2 Додаткової угоди №30005К87-5 було затверджено графік погашення заборгованості, згідно якого за останні 3 роки від дати подачі позову ПП «Фірма «Алво» зобов'язано сплатити кредит в розмірі 328358,35грн. (з 10.12.10р.). Відповідач вважає, що оскільки було надано кредит на загальну суму 1 000 000грн., сплачено кредиту 346 016,16грн. та за останні три роки зобов'язаний сплатити суму 328 358,35грн. кредиту, то заборгованість в розмірі 1000000-346016,16-328358,35=325625,49грн. виникла до 22.11.2010р. тобто за межами позовної давності та просив суд застосувати строк позовної давності до заборгованості, що виникла до 22.11.2010р. Відповідач зазначив, що оскільки позивачем не надано розрахунку відсотків за користування кредитом за період з 13.10.2005р. по 19.12.2011р. ПП «Фірма Алво» не може здійснити аргументованого розрахунку.

Суд прийняв до розгляду клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Представник позивача усно заперечував проти клопотання відповідача про застосування позовної давності, посилаючись на те, що строк позовної давності слід обраховувати з моменту закінчення строку дії договору.

Від третьої особи на стороні позивача (ПАТ «УкрСиббанк») заяв та клопотань до суду не надходило. Повноваженого представника третя особа в судове засідання 17.02.2014р. не направила, витребуваних судом документів не надала. Представник третьої особи був присутній в судовому засіданні 06.02.2014р. і належним чином повідомлений про оголошення перерви до 13.02.2013р. Про оголошення перерви в судовому засіданні з 13.02.2014р. до 17.02.2014р. 15год.00хв. третя особа повідомлена листом №927/1562/13/266/14, який було направлено на її адресу рекомендованим листом з повідомленням та передано факсом. Третя особа не надала суду документів, витребуваних згідно ухвал від 09.12.2013р., від 19.12.2013р., від 24.12.2013р., від 15.01.2014р., від 28.01.2014р., від 06.02.2014р., згідно протоколу судового засідання від 06.02.2014р., в якому був присутній представник ПАТ «УкрСиббанк».

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №646833, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №107893, виданого державним реєстратором станом на 17.12.2013р., Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щорса,36-Б, ідентифікаційний код 34047020.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №107891, виданого державним реєстратором станом на 17.12.2013р., приватне підприємство «Фірма «Алво» знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, будинок 1-Б, ідентифікаційний код 22830647.

Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (державна реєстрація змін до установчих документів проведена 18.12.2009р., номер запису 14801050045005624) рішенням Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009р. Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АВ №107895, виданого державним реєстратором станом на 17.12.2013р., Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, будинок 60, ідентифікаційний код 09807750.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що 13.10.2005р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк), правонаступником якого є позивач, та приватним підприємством «Фірма «Алво» (позичальник) укладено кредитний договір №30005К87 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у сумі 360 000,00грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі.

За умовами п.1.2.1 договору надання кредиту здійснюється починаючи з дати 13.10.2005р.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 12.10.2012р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5., 5.6, 5.9, 7.4, ч.2 п.9.2 договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку (п.1.2.2 договору).

Відповідно до п.1.5 договору кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №2600630214000 у банку.

Сторонами вказаного договору було підписано додаток №1 до кредитного договору - Графік погашення кредиту, відповідно до п.2 якого позичальник зобов'язується виплатити банку суму кредиту відповідно до графіку платежів. У пункті 3 зазначеного додатку №1 сторонами встановлено, що будь-яка сума заборгованості по кредиту, що перевищує розмір максимально припустимої заборгованості за основним боргом по кредиту, встановленої на відповідну дату згідно з п.2 Графіку, вважається простроченою заборгованістю.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звертався до позивача з заявами про видачу грошових коштів згідно з кредитним договором №30005К87 від 13.10.2005р., а саме: 13.10.2005р. - у сумі 360 000,00грн., 29.09.2006р. - у сумі 261 142,81грн. та 15.03.2007р. - у сумі 465 861,00грн., та просив кошти перерахувати на поточний рахунок відкритий в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 3511005.

Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено додаткові угоди до кредитного договору №30005К87 від 13.10.2005р., а саме №30005К87-1 від 03.02.2006р., №30005К87-2 від 29.09.2006р., №30005К87-3 від 15.03.2007р., №30005К87-4 від 16.04.2007р., №30005К87-5 від 27.02.2009р.

У Додатковій угоді №30005К87-4 від 16.04.2007р. сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладанні, а саме №30005К87 від 13.10.2005р. так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме №10134713000.

Згідно п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №30005К87-1 від 03.02.2006р.) банк зобов'язується відкрити позичковий рахунок №20631013870602 для видачі кредиту.

Додатковою угодою №30005К87-2 від 29.09.2006р. сторони договору змінили п.1.1 кредитного договору, виклавши його в наступній редакції: «Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у сумі 574 000,00грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі». Вказаною додатковою угодою сторонами було також внесено зміни в п.2 додатку до кредитного договору №30005К87 від 13.10.2005р. - в Графік погашення кредиту.

Додатковою угодою №30005К87-3 від 15.03.2007р. сторони договору змінили п.1.1 кредитного договору, виклавши його в наступній редакції: «Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у сумі 1 000 000грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі». Вказаною додатковою угодою було також внесено зміни в Графік погашення кредиту.

Відповідно до п.4.1 договору позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлений договором термін.

Згідно п. 1.2.2 договору (в редакції додаткової угоди №30005К87-1 від 03.02.2006р.) позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 12.10.2012р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5., 5.6, 5.9, 7.4, ч.2 п.9.2 договору. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку. Позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок №20631013870602 в АКІБ «УкрСиббанк».

Додатковою угодою №30005К87-5 від 27.02.2009р. до кредитного договору №30005К87 від 13.10.2005р. (реєстраційний номер договору в системі обліку банку №10134713000 від 13.10.2005р.) сторонами договору були внесені зміни до Графіка погашення кредиту (додаток №1 до договору), визначивши при цьому щомісячний залишок максимальної заборгованості за кредитом.

Дослідивши Графік погашення кредиту (в редакції додаткової угоди №30005К87-5 від 27.02.2009р.), суд дійшов висновку, що сторони визначили з 07.05.2007р. щомісячне зменшення рівними частинами суми кредитної лінії (залишку максимальної заборгованості за кредитом) на 14925,37грн., залишкова сума сплати кредиту станом на 12.10.2012р. 14 925,58грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору №30005К87 від 13.10.2005р. банк перерахував відповідачу кредитні кошти 13.10.2005р. у сумі 360 000,00грн., а позичальник в свою чергу здійснив часткове повернення кредитних коштів, сплативши за період з 08.11.2005р. по 04.09.2006р. 47 142,81грн., у зв'язку з чим поточне сальдо становило - 312 857,19грн.; 29.09.2006р. банк на рахунок відповідача перерахував - 261 142,81грн. і поточне сальдо становило - 574 000,00грн., позичальник в свою чергу здійснив часткове повернення кредитних коштів, сплативши за період з 05.10.2006р. по 02.03.2007р. 39 861,00грн., у зв'язку з чим поточне сальдо становило - 534 139,00грн.; банк 15.03.2007р. - перерахував на рахунок відповідача 465 861,00грн. і поточне сальдо становило - 1 000 000,00грн., позичальник в свою чергу здійснив часткове повернення кредитних коштів, сплативши за період з 06.04.2007р. по 09.06.2009р. 346016,16грн., що підтверджується наданою відповідачем Карткою рахунку:601 кредити: УкрСиббанк База.№3005К87 за 01.12.04-31.12.13 (а.с.187-188 т.1).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що банком надано відповідачу кредит на загальну суму 1 087 003,81грн., відповідачем повернуто кредитних коштів всього - 433019,97грн. Проаналізувавши здійснення відповідачем чергових платежів по поверненню кредиту, дослідивши, наведений у додатковій угоді №30005К87-5 від 27.02.2009р. графік погашення кредиту, суд дійшов висновку, що не повернутими за період з 10.03.2009р. по 12.10.2012р. залишилися кредитні кошти у сумі 653 983,84грн.

У п.1.3.1 договору сторони встановили, що за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 17,0% річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється у розмірі 17,0% річних.

За умовами п.1.3.3. договору нарахування процентів здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів в першій період, в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються методом «факт/факт», відповідно до постанови Правління НБУ від 18.06.2003р. №255. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім відповідно до умов даного договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Строк сплати процентів з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти (п.1.3.4 договору).

Відповідно до п.1.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №30005К87-3 від 15.03.2007р.) за використування кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 17,5% річних. При цьому за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі 26,25% річних.

Додатковою угодою №30005К87-4 від 16.04.2007р. сторони договору внесли ряд змін до кредитного договору. Зокрема, у п.2.2 вказаної додаткової угоди сторони визначили, що за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 17,26% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору. У п.2.3 додаткової угоди №30005К87-4 від 16.04.2007р. сторони встановили наступний метод нарахування процентів за договором: нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Згідно п.2.4 зазначеної додаткової угоди позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Відповідно до п.1.3.4 (в редакції додаткової угоди №30005К87-5 від 27.02.2009р.) позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших 10 днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Матеріали справи свідчать, що 08.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який посвідчено Шевченко Д.Г. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі №№2949, 2950.

Пунктом 1.1 договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами передбачено, що до покупця за даним договором переходять всі права вимоги по відношенню до позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи всі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві як позикодавцю за такими кредитними договорами).

Відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

Згідно п.4.2 договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами кожне право вимоги за кредитами підтверджується основними документами стосовно кредитів та, за наявності, іншими документами стосовно кредитів. Продавець зобов'язується передати покупцеві основні документи стосовно кредитів та інші документи стосовно кредитів відповідно до та протягом періоду зазначеного у додатку V (Передача документів) до цього договору.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами передбачено, що зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання - передачі прав вимоги.

04.04.2012р. ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» підписали Акт прийому передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р., згідно якого продавець передав, а покупець прийняв документи щодо стягнення заборгованості з боржника ПП «Фірма «Алво», номер кредитного договору 10134713000, номер кредитного договору (первісний) 30005К87.

Позивачем до матеріалів справи подано підписані між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» додаткову угоду №1 від 19.12.2011р. до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р. та акт приймання-передачі від 19.12.2011р., витяг із додатку «Перелік Прав вимоги за кредитами» до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р., в який включено кредитний договір №10134713000 (первісний № 30005К87 договору) від 13.10.2005р.

У поданій суду довідці за вих.№2/01-17/14298 від 25.12.2013р. позивач повідомляє, що розмір зобов'язань за кредитним договором № 10134713000 (30005К87) від 13.10.2005р. позичальника ПП «Фірма «Алво», який відступлений АТ «Дельта Банк», становили: фактичний розмір заборгованості за кредитним договором (прострочена заборгованість за тілом) 504 729,93грн., фактичний розмір заборгованості за кредитним договором (строкова заборгованість за тілом) 149 253,91грн., сума відсотків в валюті кредиту 437 694,45грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача був направлений спільний лист-повідомлення ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «УкрСиббанк» №46-2/12 від 21.01.2012р. про відступлення первісним кредитором своїх прав вимоги за кредитним договором. Відправка спільного повідомлення підтверджується списком №039150809009 від 22.01.2012р. згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованими повідомленнями (а.с.113 т.1).

Окрім того, відповідачем подано копію листа №12-21/1470 від 01.02.2012р., яким ПАТ «УкрСиббанк» повідомило ПП «Фірма Алво», що на підставі договору купівлі-продажу права вимоги заборгованості за кредитами від 08.12.2011р., укладеного між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк», банк здійснив відступлення права вимоги заборгованості за кредитними договорами №10134713000 від 13.10.2005р. та №11248443000 від 07.11.2007р.

ПАТ «Дельта Банк» на адресу відповідача направило претензію вих.02.1-6353 від 11.12.2012р., в якій також повідомлялося про перехід до позивача на підставі нотаріально посвідченого 08.12.2011р. договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, права вимоги до відповідача за кредитним договором №30005К87 від 13.10.2005р. Претензія отримана відповідачем 19.12.2012р., по що свідчить поштове повідомлення №0408015004044 (а.с.10 т.2), проте залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків позивача для стягнення заборгованості з відповідача по кредитному договору №30005К87 від 13.10.2005р.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на не надання позивачем доказів права звернення до суду (передачі йому права вимоги у встановленому порядку) спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи, тому не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позичальник у строк до 12.10.2012р. не повернув кредит у повному обсязі. Відповідачем не виконані умови кредитного договору №30005К87 від 13.10.2005р., кредитні кошті та проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплачені.

Позивач повідомляє, а відповідач підтверджує про не проведення будь-яких розрахунків по кредитному договору №30005К87 від 13.10.2005р. після укладення нотаріально посвідченого 08.12.2011р. договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «УкрСиббанк».

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 653983,84грн. та заборгованість за відсотками в сумі 706 363,16грн. за період з 18.12.2011р. по 16.07.2013р.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам, яке прийнята судом до розгляду.

Згідно поштового штемпеля на конверті (а.с.46 т.1) позивач з позовною заявою до відповідача звернувся до суду 02.12.2013р.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено у три роки.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до п.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем

Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі № 6-116 цс 13.

У зв'язку з наведеним твердження позивача про початок перебігу позовної давності з дати закінчення дії кредитного договору та про відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог банку про стягнення заборгованих на час звернення до суду платежів судом не приймається.

Таким чином, оскільки за умовами кредитного договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідні дати кожного числа місяця згідно графіку погашення кредиту, а процентів - протягом перших 10 днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

З огляду на час звернення позивача до суду за захистом порушеного права, суд доходить висновку, що ним пропущено строк, в межах якого він міг звернутися до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом за період з 10.03.2009р. по 01.12.2010р.

Позивачем не наведено та не подано доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

За таких обставин суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню в межах строку позовної давності заборгованість по кредиту в сумі 343 283,72грн. зі строком платежу по Графіку погашення кредиту (в редакції додаткової угоди №30005К87-5 від 27.02.2009р.) з 10.12.2010р. по 12.10.2012р. Позовні вимоги в частині стягнення 310700,12грн. заборгованості по кредиту зі строком платежу по Графіку погашення кредиту (в редакції додаткової угоди №30005К87-5 від 27.02.2009р.) з 10.03.2009р. по 10.11.2010р. задоволенню не підлягають у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 706363,16грн. за період з 18.12.2011р. по 16.07.2013р., з яких згідно розрахунку позивача (а.с.106 т.1) станом на 18.12.2011р. нараховано 437 694,45грн. відсотків, за період з 19.12.2011р. по 16.07.2013р. нараховано 11 528,16грн. відсотків на строкову заборгованість відповідача по кредиту; за період з 19.12.2011р. по 16.07.2013р. нараховано 257 140,55грн. відсотків за простроченим кредитом.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд, повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування відсотків.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у сумі 437 694,45грн., яка значиться станом на 18.12.2011р., однак ні позовна заява, ні матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку вказаної суми, не містять відомостей щодо періоду нарахування відсотків, на яку суму кредиту відбулося щомісячне нарахування відсотків та яка відсоткова ставка був застосована, не містять інформації щодо щомісячної суми нарахованих відсотків та їх відповідної сплати.

На неодноразові вимоги суду згідно ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи позивачем без поважних причин не надано обґрунтованого розрахунку, заявлених до стягнення відсотків за користування кредитом станом на 18.12.2011р. на суму 437 694,45грн., та відповідно не подано документів, що підтверджують заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 437 694,45грн., що перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд доходить висновку про залишення без розгляду відповідно до ч.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 437694,45грн.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок відсотків за користування кредитними коштами (за кредитом та за простроченим кредитом), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в суми 138 174,03грн., виходячи з наступного.

Позивачем за період з 19.12.2011р. по 16.07.2013р. вірно проведено розрахунок відсотків за користування строковим кредитом в сумі 11 528,16грн.

Позивачем при здійсненні розрахунку відсотків за простроченим кредитом безпідставно проведено нарахування відсотків із розрахунку заборгованості станом на 18.12.2011р. в сумі 504 729,93грн., оскільки борг по кредиту в сумі 310 700,12грн. заявлений поза межами строку позовної давності і відсутні підстави для нарахування на цю суму боргу відсотків за користування кредитом. Таким чином, нарахування відсотків необхідно проводити виходячи з суми боргу станом на 18.12.2011р. - 194 029,81грн., з наступним щомісячним збільшенням суми простроченого до сплати боржником кредиту на суму 14 925,37грн., виходячи із графіку погашення кредиту, встановленого у додатковій угоді №30005К87-5 від 27.02.2009р.

З огляду на визначені позивачем щомісячні періоди нарахування відсотків з 19.12.2011р. по 16.07.2013р., кількість днів у такому періоді, відсоткову ставку - 26,25%, а також враховуючи розмір заборгованості за простроченим кредитом у межах строку позовної давності, суд доходить висновку, що розмір відсотків за період з 19.12.2011р. по 16.07.13р. становить 126 645,87грн., а саме: відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 194 029,81грн. з 19.12.2011р. по 31.12.2011р. - 1839,24грн., з 01.01.2012р. по 10.01.2012р. - 1414,80грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 208955,18грн. з 11.01.2012р. по 31.01.2012р. - 3199,63грн., з 01.02.2012р. по 12.02.2012р. - 1828,36грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 223880,55грн. з 13.02.2012р. по 29.02.2012р. - 2775,19грн., з 01.03.2012р. по 12.03.2012р. - 1958,35грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 238805,92грн. з 13.03.2012р. по 31.03.2012р. - 3308,46грн., з 01.04.2012р. по 12.04.2012р. - 2089,55грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 253731,29грн. з 13.04.2012р. по 30.04.2012р. - 3330,22грн., з 01.05.2012р. по 10.05.2012р. - 1850,12грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 268656,66грн. з 11.05.2012р. по 31.05.2012р. - 4113,81грн., з 01.06.2012р. по 11.06.2012р. - 2154,85грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 283582,03грн. з 12.06.2012р. по 30.06.2012р. - 3928,79грн., з 01.07.2012р. по 10.07.2012р. - 2067,79грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 298507,40грн. з 11.07.2012р. по 31.07.2012р. - 4570,89грн., з 01.08.2012р. по 12.08.2012р. - 2611,94грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 313432,77грн. з 13.08.2012р. по 31.08.2012р. - 4342,35грн., з 01.09.2012р. по 10.09.2012р. - 2285,45грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 328358,14грн. з 11.09.2012р. по 30.09.2012р. - 4788,56грн., з 01.10.2012р. по 14.10.2012р. - 3351,99грн.; відсотки нараховані за простроченим кредитом у сумі 343283,72грн. з 15.10.2012р. по 31.10.2012р. - 4255,29грн., з 01.11.2012р. по 30.11.2012р. - 7509,33грн.; з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. - 7759,64грн.; з 01.01.2013р. по 31.01.2013р. - 7759,64грн.; з 01.02.2013р. по 28.02.2013р. - 7008,71грн.; з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. - 7759,64грн.; з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. - 7509,33грн.; з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. - 7759,64грн.; з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. - 7509,33грн.; з 01.07.2013р. по 16.07.2013р. - 4004,98грн.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 343 283,72грн. та заборгованість по відсоткам в сумі 138174,03грн. В решті стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам позивачу відмовити.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2% від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Згідно п.2.6 Додаткової угоди №30005К87-4 від 16.04.2007р. встановлюється наступний порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення позичальником термінів погашення грошових зобов'язань за договором: За порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку: - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; - пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Позивач згідно наведених розрахунків просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 664,88грн. за період з 15.01.2013р. по 16.07.2013р. нараховану у розмірі 0,2% від суми заборгованості по кредиту 653983,84грн. за формулою: сума заборгованості х відсоткову ставку/ 360 х кількість днів прострочки.

Позивач згідно наведених розрахунків просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 666,46грн. за період з 15.01.2013р. по 16.07.2013р. нараховану у розмірі 0,2% від суми заборгованості по відсоткам за формулою: сума заборгованості х відсоткову ставку/ 360 х кількість днів прострочки.

Дослідивши наведені позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що останнім не вірно проведено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів.

Так, не підлягає нарахуванню пеня на суму боргу по кредиту 310 700,12грн., у зв'язку із спливом позовної давності до зазначеної основної вимоги.

Окрім того, позивач безпідставно здійснює розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків виходячи із кількості днів у році 360, в той час як така умова нарахування пені відсутня в останній редакції домовленості сторін щодо відповідальності відповідача за прострочку платежів по кредитному договору - п.2.6 Додаткової угоди №30005К87-4 від 16.04.2007р.

За таких обставин, суд доходить висновку, що розрахунок пені необхідно здійснювати виходячи із фактичної кількості календарних днів у році 365.

Судом при перевірці розрахунків пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, також взято до уваги, що застосування позивачем розміру пені 0,2%/360 днів при нарахуванні фактично не перевищує подвійної облікової ставки НБУ на момент її нарахування (з 23.03.2012р. - 7,5% облікова ставка та з 10.06.2013р. - 7% облікова ставка), а тому не суперечить чинному законодавству.

За прострочку сплати платежу по кредиту відповідно до графіку (в редакції додаткової угоди №30005К87-5 від 27.02.2009р.), а саме: 10.08.2012 року залишок максимальної заборгованості за кредитом повинен був становити 29850,95грн., відповідно відповідач був зобов'язаний сплатити кредит у сумі 14925,37грн., право нарахування пені виникло з 11.08.2012р. та припинилось 11.02.2013 року, за таких обставин пеня підлягає нарахуванню у сумі 2,29грн. за період з 15.01.2013р. по 11.02.2013р.;

10.09.2012 року залишок максимальної заборгованості за кредитом повинен був становити 14925,58грн., відповідно відповідач був зобов'язаний сплатити кредит у сумі 14925,37грн. право нарахування пені виникло з 11.09.2012р. та припинилось 11.03.2013 року, за таких обставин пеня підлягає нарахуванню у сумі 4,58грн. за період з 15.01.2013р. по 11.03.2013р.;

12.10.2012р. залишок максимальної заборгованості за кредитом повинен був становити 0,00грн., відповідно відповідач був зобов'язаний сплатити кредит у сумі 14925,58грн., право нарахування пені виникло з 13.10.2012р. та припинилось 11.04.2013 року, за таких обставин пеня підлягає нарахуванню у сумі 7,28грн. за період з 15.01.2013р. по 13.04.2013р.

За прострочку сплати платежів по кредиту відповідно до графіку (в редакції додаткової угоди №30005К87-5 від 27.02.2009р.) до 10.08.2012р. право на нарахування пені у позивача вже припинилося до 15.01.2013р.

Таким чином, позивачем при нарахуванні пені за прострочку повернення кредиту, згідно графіка не враховано вимоги ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умовами договору не визначено інших порядку та терміну нарахування пені, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту підлягають частковому задоволенню у сумі 14,15грн. за період з 15.01.2013р. по 11.04.2013р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені за прострочку повернення відсотків, суд дійшов висновку, що позивачем також не враховано вимоги ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умовами договору не визначено інших порядку та терміну нарахування пені.

Так, позивачем безпідставно проведено нарахування пені на суми несвоєчасно сплачених відповідачем відсотків, які нараховані позивачем до 30.06.2012р., оскільки право на нарахування пені у позивача вже припинилося до 15.01.2013р.

Так, за прострочку сплати відсотків за період з 15.01.2013р. по 31.01.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 4,21грн. від суми заборгованості 45196,25грн.; за період з 01.02.2013р. по 28.02.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 7,01грн. від суми заборгованості 52955,89грн.; за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 7,73грн. від суми заборгованості 52588,86грн., за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 7,49грн. від суми заборгованості 52864,67грн.; за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 8,16грн. від суми заборгованості 53013,75грн.; за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 7,51грн. від суми заборгованості 53065,93грн.; за період з 01.07.2013р. по 16.07.2013р. підлягає нарахуванню пеня у сумі 4,03грн. від суми заборгованості 53065,93грн.

Відповідно позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за прострочку сплати відсотків підлягають задоволенню частково в сумі 46,14грн. В решті стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків відмовити у зв'язку з безпідставністю проведеного нарахування.

Оскільки відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 343 283,72грн., заборгованості по відсотками в сумі 138174,03грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 14,15грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 46,14грн. Залишити без розгляду позовні вимоги в сумі 437694,45грн. в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам відповідно до ч.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 9 630,36грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.2 ч.2 цієї статті, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивачем при подачі позовної заяви платіжним дорученням №80634716 від 15.11.2013р. сплачено 31 754,48грн. судового збору виходячи з вимоги майнового характеру в сумі 1 587 723,87грн.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до заяви позивача про зменшення позовних вимог №01 від 26.12.2013р., яка прийнята судом, позивачем зменшено розмір позовних вимог на загальну суму 226045,53грн. та визначено ціну позову 1 361 678,34грн. і відповідно сума судового збору повинна становити 27 233,57грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем зменшеного розмір позовних та відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в розмірі 4 520грн.91коп., який сплачений згідно платіжного доручення №80634716 від 15.11.2013року., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи 927/1562/13 господарського суду Чернігівської області.

Згідно приписів ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що не виконання позивачем неодноразових вимог суду про надання обґрунтованого детального розрахунку заявлених до стягнення відсотків визначених у розмірі 437 694,45грн. станом на 18.12.2011р., не надання доказів, що підтверджують підстави нарахування зазначеного розміру відсотків, є неправомірними діями позивача, суд, керуючись приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір у розмірі 8 753,89грн. на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 257, 261, 265, 267, 266, 512, 516, 525, 526, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 232, 345 Господарського кодексу України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма Алво» (вул. Жабинського, 1-Б, м. Чернігів, ідентифікаційний код 22830647) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, ідентифікаційний код 34047020) 343283грн.72коп. заборгованості по кредиту, 138174грн. 03коп. заборгованості по відсоткам, 14грн.15коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 46грн.14коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 9630грн.36коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам в сумі 437694грн.45коп. залишити без розгляду.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, р/р 7419600102 АТ «Дельта Банк», МФО 380236,ідентифікаційний код 34047020) з державного бюджету (р/р 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) 4520грн.91коп. судового збору, сплачено згідно платіжного доручення №80634716 від 15.11.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/1562/13.

Повний текст рішення складно 24.02.2014р.

Суддя Н.Ю.Книш

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення24.02.2014
Оприлюднено25.02.2014
Номер документу37290359
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —927/1562/13

Ухвала від 15.01.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 28.01.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 24.12.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 19.12.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 04.08.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Іванова Л.Б.

Постанова від 16.06.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 23.04.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 24.03.2014

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Рішення від 24.02.2014

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

Ухвала від 09.12.2013

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Книш Н.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні