Ухвала

від 06.02.2014 по справі 825/1828/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1828/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 22 січня 2013 року: №0000512200 та №0000502200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями первинних документів, платіжних доручень та інших документів в повній мірі підтверджується факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, відтак позивачем не було порушено вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 22 січня 2013 року: №0000512200 та №0000502200, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги навів відомості, які містяться в акті перевірки, зокрема відносно того, що неможливість фактичного здійснення ТОВ «Компанія Прогрес-2010» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Враховуючи вищевикладене, усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Компанія Прогрес-2010» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Зокрема, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Компанія Прогрес-2010» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Компанія Прогрес-2010» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Компанія Прогрес-2010» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Задекларовані ТОВ «Компанія Прогрес-2010» за період вересень-грудень 2010р. податкові зобов'язання (рядок 9 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшені до 0 грн. та задекларований податковий кредит (рядок 17 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшено до 0 грн. З урахуванням вищенаведеного, ДПІ у м.Чернігові ДПС за результатом перевірки ТОВ «Укрметал-Чернігів» за період вересень, жовтень 2010р. встановлено вчинення нікчемних правочинів по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Прогрес-2010», внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Укрметал-Чернігів» у вересні 2010р. на суму ПДВ 94434,0 грн., жовтні 2010р. на суму ПДВ 103597,0 грн., та завищення валових витрат за 3 квартал 2010р. в сумі 472170,0 грн., за 4 квартал 2010р. в сумі 517985,0 грн.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року та з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року операцій з ТОВ "КОМПАНІЯ "ПРОГРЕС-2010", за результатами якої складено акт №6/22/35686810 від 03.01.2013 року.

Згідно висновків зазначеного акту податковим органом встановлено порушення позивачем норми податкового законодавства, зокрема п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток на суму 247539,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 118043,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 129496,00 грн.; пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7, пп7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 198031,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року №0000512200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 247539,00 грн., №0000502200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 309424,00 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу положень п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Разом з тим, відповідно до приписів абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» норми якого діяли на момент виникнення правовідносин, визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Разом з тим, згідно приписів п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону України встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується довідкою ЄДРПОУ серії АА № 680856, основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" є: оптова торгівля металами та металевими рудами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; вантажний автомобільний транспорт. Позивач згідно свідоцтва є платником податку на додану вартість.

Так, 01.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Прогрес-2010» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" (Покупець) було укладено договір №25/09-10, згідно умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає і оплачує на умовах даного договору товар. Ціни на товар, вказані в рахунку-фактурі, що є додатком до даного договору, до кінця його дії (пп.. 1.2 Договору). Відповідно до пп.2.1 Договору покупець проводить розрахунок за поставлений продавцем товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Умови поставки товару: доставка на склад Покупця (п. 4.2 Договору).

На підтвердження виконання умов договору контрагентом позивача було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав від контрагента належним чином оформлені податкові накладні (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи).

Оплата по даному договору за отриманий позивачем товар здійснювалась на підставі виставлених ТОВ «Компанія Прогрес-2010» рахунків в період з 03.09.2010 року по 08.10.2010 року на загальну суму 313612,5 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи та випискою по рахунку.

Крім того, судом вірно встановлено, що придбане жито та борошно було відображено в бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 281 місце зберігання: ТМЦ та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631

На момент виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість і доказів анулювання такої реєстрації на час здійснення господарських операцій відповідачем надано не було.

01.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Прогрес-2010» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" (Замовник) було укладено договір №26/09-10, згідно умов якого виконавець надає транспортно-експедиційні послуги замовнику, а замовник приймає дані послуги та оплачує на умовах цього договору. Ціни на послуги, вказані в рахунку-фактурі, що є додатком до даного договору, до кінця його дії (п. 1.2 Договору). Відповідно до пп.3.1 договору оплата послуг проводиться на підставі виставленого рахунку виконавця не пізніше 20 календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Пунктом 4.1 Договору встановлено, що послуги надаються згідно акту прийому-передачі.

На підтвердження факту належного виконання умов даного договору, в матеріалах справи містяться копії актів здачі прийняття виконаних робіт, оплата по даному договору за отримані позивачем транспортно-експедиційні послуги здійснювалась на підставі виставлених ТОВ «Компанія Прогрес-2010» рахунків-фактур в період з 02.09.2010 року по 29.10.2010 року, факт здійснення оплати підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи та випискою по рахунку.

Крім того, на підтвердження необхідності укладення договору з ТОВ «Компанія Прогрес-2010» про надання транспортно-експедиційних послуг та для підтвердження маршрутів, зазначених в актах здачі прийняття робіт (надання послуг) в матеріалах справи містяться договори поставки з іншими контрагентами, зокрема з ЗАТ "Дніпровська холдингова компанія", з ТОВ Науково-виробничий комерційний центр "ПРЕС", з ТОВ "АВ метал груп", з ТОВ "Земля і воля".

Також в матеріалах наявні товарно-транспортними накладні.

Судом першої інстанції крім іншого, вірно встановлено, що для зберігання придбаного товару позивач використовує орендовані складські приміщення, що знаходяться за адресами: м. Чернігів, вул. Квітнева, 5-А та вул. Гребінки, 128, що підтверджується договорами оренди №2 від 01.01.2010 та №1/10 від 04.01.2010, платіжними дорученнями.

Крім того, матеріалами справи, зокрема податковими деклараціями з податку на додану вартість, розрахунками коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровками податкових зобов'язань та податкового контрагентів в розрізі контрагентів, декларація з податку на прибуток підприємств та розрахунками, підтверджується, що позивачем операції з придбання товарів та послуг було відображено в податковому обліку.

На момент виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість і доказів анулювання такої реєстрації на час здійснення господарських операцій відповідачем надано не було.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та виходячи з наведених норм податкового законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції з придбання товарів та послуг між позивачем та ТОВ "Компанія Прогрес-2010" мали реальний характер, що в повній мірі підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Доводи апелянта відносно того, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, колегією суддів відхиляються, оскільки не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Крім того, посилання апелянта на акт перевірки контрагента від 22.03.2011 №227/23-1/37135622 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія Прогрес-2010" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2010 року, яким було встановлено, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ "Компанія Прогрес-2010" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, колегією суддів також оцінюються критично, оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями первинних документів, платіжних доручень та інших документів в повній мірі підтверджується факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, відтак, позивачем не було порушено вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно та підлягають скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал-Чернігів" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.