Ухвала

від 13.10.2015 по справі 825/1828/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/56542/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014

у справі № 825/2127/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 19.12.2012 № 0005732320 та № 0005742320.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укрметал-Чернігів» щодо декларування в податковій звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.11 по 30.11.2010 операцій з ТОВ «Компанія «Прогрес-2010», складено акт № 2625/22/35686810 від 03.12.2012, в якому зафіксовано порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 145 735 грн.; пп. пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2010 року на суму 116 588 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.12.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005732320 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 182 169 грн., в т.ч.: 145 735 грн. основного платежу та 36 434 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0005742320 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 145 735 грн., в т.ч.: 116 588 грн. основного платежу та 29 147 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган посилався на акт перевірки контрагента від 22.03.2011 № 227/23-1/37135622 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2010 року», яким було встановлено, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Матеріалами справи встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Укрметал-Чернігів» є: оптова торгівля металами та металевими рудами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; вантажний автомобільний транспорт.

01.09.2010 між ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» (продавець) та ТОВ «Укрметал-Чернігів» (покупець) було укладено договір № 25/09-10, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує на умовах даного договору товар.

01.09.2010 між ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» (виконавець) та ТОВ «Укрметал-Чернігів» (замовник) укладено договір № 26/09-10, за умовами якого виконавець надає транспортно-експедиційні послуги замовнику, а замовник приймає дані послуги та оплачує їх на умовах цього договору

На підтвердження виконання господарських операцій за вказаними договорами позивачем до суду надані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі товарів, товарно-транспортні накладні.

Придбані товари за договорами з контрагентами були використані позивачем у господарській діяльності шляхом реалізації кінцевим споживачам, що підтверджено матеріалами справи.

На підтвердження можливостей контрагента позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, ТОВ «Укрметал-Чернігів» було надано: договори оренди транспортних засобів від 02.08.2010 та 01.09.2010 та договір на оренду відкритого складського приміщення від 01.01.2010.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції з придбання товарів та послуг між позивачем та ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» мали реальний характер, оскільки придбання товару та послуг, зазначеного у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою подальшого використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Укрметал-Чернігів» та за наявності належної первинної документації.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний адміністративний суд посилався на те, що здійснені операції не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мсти) систематичного придбання та продажу товарів.

Проте, суд касаційної інстанції з таким висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як встановлено матеріалами справи, всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату товарів, послуг були у позивача в наявності та надані для перевірки; договори, укладені між позивачем та контрагентом на купівлю-продаж товарів та постачання не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно положень пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, у контексті наведених приписів та за наявності належної первинної документації, яка підтверджує фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів/послуг у ТОВ «Компанії «Прогрес-2010» та подальше використання таких товарів/послуг у власній діяльності позивача, є протиправним донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Викладене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів» підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 - скасуванню, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний