Постанова

від 17.02.2014 по справі 5019/2069/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Справа № 5019/2069/12 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі№ 5019/2069/12

за позовомЗбаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) доВиробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю прозобов'язання вчинити певні дії, за участю представників сторін від позивача: Целенко Т.І. (довіреність № 15/2529 від 14.05.2013), від відповідача: не з'явились, ВСТАНОВИВ:

Збаразька виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) у грудні 2012 року звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" про зобов'язання усунути недоліки, виявлені при проведенні судової будівельно-технічної експертизи з реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження Збаразької виправної колонії (№ 63), а саме: генеральному підряднику надати в повному обсязі виконавчу документацію; генеральному підряднику усунути протікання бетонних резервуарів у станції очистки; генеральному підряднику влаштувати ізоляцію самопливного колектора вводу стічних вод у будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі; пофарбувати будівлю очисних споруд ззовні, всередині, місцями поштукатурити; доробити відмостку біля первинного відстійника; пофарбувати всередині будівлю первинного відстійника; пофарбувати металеві конструкції в будівлі первинного відстійника; провести ремонт колодязів біля каналізаційної насосної станції - чотири одиниці; закласти отвори в стіні біля вентиляторів; встановити вентилятор у карантинному відділенні та зобов'язати відповідача здати в експлуатацію локальні очисні споруди зі станцією знезараження протягом одного місяця згідно з вимогами СНіП та БНіП.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 у справі № 5019/2069/12 (суддя Войтюк В.Р.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12 (колегія суддів у складі: Філіпової Т.Л. - головуючого, Саврія В.А., Тимошенко О.М.) рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю усунути протікання бетонних резервуарів у станції очистки та влаштувати ізоляцію самопливного колектора вводу стічних вод у будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі. В цій частині прийнято нове рішення. Позов частково задоволено. Зобов'язано Виробничо-комерційну фірму "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю усунути протікання бетонних резервуарів в станції очистки та влаштувати ізоляцію самопливного колектора вводу стічних вод у будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2013 у справі № 5019/2069/12 (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О., Кривди Д.С.) постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 та рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 у справі № 5019/2069/12 скасовано. Справу № 5019/2069/12 передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Скасовуючи рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12, Вищим господарським судом України зазначено: апеляційний господарський суд дійшов до передчасного висновку, що протікання бетонних резервуарів у станції очистки та відсутність ізоляції самопливного колектора вводу стічних вод у будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі, є прихованими недоліками, а тому Виробничо-комерційна фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" зобов'язана їх усунути; вимоги щодо пофарбування та штукатурення будівлі очисних споруд, відстійника, металевих, конструкцій, встановлення вентилятора у карантинному відділенні не підлягають задоволенню, оскільки вказані роботи включені підрядником в акти виконаних робіт і прийняті замовником; дороблення відмостки біля першого відстійника та закладення отворів у стіні біля вентиляторів є явними (неприхованими) недоліками і не були відомі замовнику під час закінчення робіт, замовник у порушення частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України негайно не заявив про недоліки виконаних робіт, і він втратив право вимагати їх усунення. Також у постанові Вищого господарського суду зазначено, що відповідач 21.01.2013, до прийняття рішення у справі, звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності, а приймаючи рішення та постанову, місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили заяву відповідача про застосування строків позовної давності, тобто неповно з'ясували фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

За результатами нового розгляду справи № 5019/2069/12, рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.10.2013 у справі № 5019/2069/12 (суддя Кочергіна В.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 (колегія судів у складі: Мельник О.В. - головуючого, Розізнаної І.В., Грязнова В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 5019/2069/12 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Збаразькою виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№ 63) (замовником) та Виробничо-комерційною фірмою у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" (виконавцем) за результатами проведеного тендеру від 20.12.2006 укладено договір № 20/12/01 від 20.12.2006.

Відповідно до розділу 1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт з реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження, продуктивністю 200 м 3 /доб. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів і вартості виконуваних робіт проектам, кошторисам і будівельним нормам та правилам, а матеріалів, устаткування і обладнання - державним стандартам і технічним вимогам, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність виконавця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт, доручених для виконання за цим договором складає 649901,00 грн., в тому числі ПДВ 108316,83 грн.

Згідно з пунктом 5.1. договору, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

Між сторонами 30.11.2007 укладено договір № 30/11/01-07 на загальну суму 49516,80 грн., пунктом 1.1. якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати комплекс пусконалагоджувальних робіт по об'єкту реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження, продуктивністю 200 куб.м./доб., Збаразької ВК №63 в с. Доброводи, Збаразького району, Тернопільської області.

Сторонами 03.12.2007 збільшено вартість робіт на 29385,90 грн., у зв'язку зі збільшенням обсягів робіт додатковою угодою до договору № 20/12/01.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 30/11/01-07, строки виконання виконавцем робіт за даним договором становлять 1 (один) місяць. Виконавець приступає до виконання робіт з моменту підписання договору сторонами, а також після передачі замовником об'єкта для проведення робіт.

На виконання умов договору № 20/12/01 від 20.12.2006 підрядником виконано роботи з реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (№63), що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, за формою КБ-2в за період з березня 2007 року по березень 2008 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, за формою КБ-3 за період з березня 2007 року по березень 2008 року.

Підписавши акти приймання виконаних підрядних робіт, відповідачем передано, а позивачем прийнято погоджені договором роботи без претензій та зауважень.

Як зазначає позивач, під час гідровипробувань ємностей очисних споруд, у виконаних відповідачем роботах виявлено недоліки, після чого Збаразька виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (№63) звернулась до випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" для обстеження якості бетону, укладеного в стіни та підлогу очисних споруд.

Згідно з актом обстеження випробувальної лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд" від 25.03.2009 роботи з реконструкції очисних споруд виконані з порушенням вимог проектної документації.

Висновком № 1098 судової будівельно-технічної експертизи від 30.11.2010, призначеної та проведеної у справі Господарського суду Тернопільської області № 3/136-2031 за позовом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області до Збаразької виправної колонії № 63 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області, Виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов'язання усунути недоліки виявлені при реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження Збаразької ВК-63, встановлено допущення ряду відхилень від проекту та вимог будівельних норм і правил, інші недоліки виконання робіт.

За змістом статті 875 Цивільного кодексу України , за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частини 1 статті 883 Цивільного кодексу України , підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 2.4 договору № 20/12/01 від 20.12.2006 підрядник зобов'язаний своєчасно та за власні кошти усунути недоліки, виявлені в процесі приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.6. договору, у разі виявлення на об'єктах невідповідності виконання робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, технічним умовам та вимогам внаслідок незадовільного виконання робіт, поганої якості матеріалу або невідповідності креслень та технічної документації, сторонами складається двосторонній акт з переліком доопрацювань.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог про влаштування ізоляції самопливного колектора вводу стічних вод у будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі; пофарбування будівлі очисних споруд ззовні, всередині, місцями поштукатурення; дороблення відмостки біля первинного відстійника; пофарбування всередині будівлі первинного відстійника; пофарбування металевих конструкцій в будівлі первинного відстійника; проведення ремонту колодязів біля каналізаційної насосної станції - 4 одиниці; закладення отворів в стіні біля вентиляторів; встановлення вентилятору в карантинному відділені, тому що зазначені недоліки є явними (неприхованими) та повинні були бути встановлені при звичайному способі прийняття виконаних підрядних робіт. Доказів складення двосторонніх актів з переліком доопрацювань сторони не надали, акти виконаних робіт за формою КБ-2в підписані без зауважень, у порушення частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України про явні недоліки виконаних робіт позивач негайно не заявив, а тому втратив право вимагати їх усунення.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що протікання бетонних резервуарів у станції очистки є прихованими недоліками, оскільки не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття виконаних підрядних робіт.

Актом обстеження якості бетону, укладеного в стіни та підлогу очисних споруд від 25.03.2009 встановлено, що виконання бетонної підлоги в І і II резервуарах здійснено товщиною 40-50 мм, замість проектної 200 мм. Таким чином, про порушення свого права позивач дізнався не пізніше 25.03.2009, однак з позовом про захист порушеного права звернувся до суду 27.12.2012.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 863 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Згідно з частиною 1 статті 864 Цивільного кодексу України , якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

Судом першої інстанції правильно встановлено відсутність у договорі вказівки на гарантійний строк. Отже, строк позовної давності починає перебігати з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права, тобто з моменту виявлення прихованих недоліків.

Судами обох інстанцій встановлено, що зі змісту постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 у справі № 3/136-2031 за позовом Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області до Збаразької виправної колонії № 63 Тернопільської області, виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про зобов'язання усунути недоліки, виявлені при реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження вбачається, що з приводу виявлених недоліків замовник звернувся до виконавця листом-вимогою № 5/1832 від 06.03.2008.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України , факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Львівським апеляційним господарським судом у справі № 3/136-2031 встановлено преюдиційний факт: про недоліки виконаних підрядних робіт Збаразька виправна колонія №63 Тернопільської області заявила 06.03.2008.

З огляду на те, що про порушення свого права позивач дізнався 06.03.2008, а з позовом про захист порушеного права звернувся 27.12.2012, тобто з пропуском встановленого статтею 863 Цивільного кодексу України строку позовної давності, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у задоволенні позову у частині усунення протікання бетонних резервуарів в станції очистки.

Крім цього, судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 4.5 договору, у разі виконання робіт виконавець передає замовнику виконавчу та кошторисну документацію в повному обсязі.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України , письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Звертаючись з вимогою про зобов'язання надати в повному обсязі виконавчу документацію, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт володіння виконавцем такою документацією та не доведено те, чим підтверджується порушення його прав про зобов'язання відповідача надати у повному обсязі виконавчу документацію.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати в повному обсязі виконавчу документацію.

Судами обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здати в експлуатацію локальні очисні споруди зі станцією знезараження протягом 1 (одного) місяця згідно вимог СНіП та БНіП, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.1. договору № 30/11/01-07 від 30.11.2007, строки виконання виконавцем робіт за даним договором становлять 1 (один) місяць. Виконавець приступає до виконання робіт з моменту підписання договору сторонами, а також після передачі замовником об'єкту для проведення робіт.

Пунктом 3.3 договору № 30/11/01-07 від 30.11.2007 передбачено, що датою виконання робіт, відповідно до договору, вважається дата підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт.

За приписами пункту 5.1 договору № 30/11/01-07 від 30.11.2007, після закінчення пусконалагоджувальних робіт виконавець передає замовнику оформлені належним чином акти здачі-прийняття разом з усіма необхідними документами.

Таким чином, договором № 30/11/01-07 від 30.11.2007 року сторони погодили виконання відповідачем комплексу пусконалагоджувальних робіт, датою виконання яких вважається дата підписання акта здачі-прийняття виконаних робіт, а не здача Виробничо-комерційною фірмою "ВКО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в експлуатацію локальних очисних споруд зі станцією знезараження.

Крім цього, умови договору № 30/11/01-07 від 30.11.2007 не містять обов'язку виконавця здати об'єкт в експлуатацію, а суди обох інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної вимоги.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 07.10.2013 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 5019/2069/12 не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 5019/2069/12 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 у справі № 5019/2069/12 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.