Постанова

від 18.02.2014 по справі 5010/1134/2012-22/51

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 5010/1134/2012-22/51

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 у справі№ 5010/1134/2012-22/51 господарського суду Івано-Франківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс-BM Trans" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація" 3. Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "BM.COM" 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" 6. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-2000" простягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Жадобін В.І., дов. № 010-01/6112 від 24.07.2012

- відповідача 1: не з`явився

- відповідача 2: не з`явився

- відповідача 3: не з`явився

- відповідача 4: не з`явився

- відповідача 5: Пасічук А.М., дов. б/н від 12.09.2013

- відповідача 6: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 (суддя Малєєва О.В.) у справі № 5010/1134/2012-22/51 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - BM Trans", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", Публічного акціонерного товариства "АТП 13060", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ-2000" про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 151407К27 від 20.06.2007, укладеним в рамках генеральної угоди № 18105N3/2114, в сумі 16621136,06 доларів США та 92605,54 грн, в тому числі: 13900000 доларів США - заборгованість за кредитом; 1500630,76 доларів США - заборгованість за процентами; 65758,40 грн - плата за управління кредитом; 6638,02 грн - пеня за прострочення терміну сплати процентів; 1092955,78 доларів США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту; 127549,52 доларів США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням процентів за користування кредитом; 7148,78 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним здійсненням плати за управління кредитом; 13060,34 грн - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням плати за управління кредитом. Стягнуто солідарно з ТОВ "БМ Транс - BM Trans" та ТОВ "БМ Будмеханізація", ПАТ "АТП 13060", ТОВ "ВМ.СОМ", ТОВ "БМ-Сервіс", ТОВ "ВМ-2000" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором № 151407К27 від 20.06.2007 в сумі 16 621 136,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення становить 132 852 740,50 грн та 92 605,54 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 (у складі головуючого Галушко Н.А., суддів Гриців В.М., Орищин Г.В.) у справі № 5010/1134/2012-22/51 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" задоволено. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 у справі № 5010/1134/2012-22/51 скасовано в частині задоволення позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "АТП 13060". В цій частині в позові відмовлено. В решті рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 151407К27 від 20.06.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями в частині стягнення з ТОВ "БМ-Сервіс" солідарно заборгованості та витрат по сплаті судового збору, ТОВ "БМ-Сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 у справі № 5010/1134/2012-22/51 в частині стягнення заборгованості з ТОВ "БМ-Сервіс" та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості з ТОВ "БМ-Сервіс". В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами не було встановлено дійсний розмір заборгованості ТОВ "БМ-Сервіс" перед ВАТ "Укрексімбанк", а ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2013 у справі № 5009/3161/13 про банкрутство ТОВ "БМ-Сервіс" зобов`язано ліквідатора включити грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у сумі 229 334 742,42 грн до реєстру вимог кредиторів ТОВ "БМ-Сервіс", у зв`язку з чим провадження у справі підлягає припиненню.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити касаційну скаргу ТОВ "БМ-Сервіс" без задоволення.

Відповідачі 1, 2, 3, 4, 6 не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 10.11.2005 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України") та ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "БМ Транс - BM Trans" укладено генеральну угоду №18105N3/2114, яка регулює загальні засади співпраці між банком та позичальниками. Відповідно до цієї угоди сторони досягли згоди щодо визначення загальних умов фінансування інвестиційної, виробничої та іншої діяльності позичальників, шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій; кожний кредитний договір є окремим додатком та є її невід'ємною частиною (розділ 1 генеральної угоди).

Шляхом укладення додаткових угод сторонами неодноразово вносились зміни до генеральної угоди. Зокрема, згідно додаткової угоди №18105N3-2/2114 від 07.06.2006 сторонами генеральної угоди стали ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "БМ Транс - BM Trans", ТОВ "ВМ.СОМ", ПАТ "АТП 13060", ТОВ "БМ-Сервіс", ТОВ "ВМ-2000". В додатковій угоді №18105N3-9/2114 від 18.09.2007 визначено, що в рамках генеральної угоди діє, в тому числі, кредитний договір № 151407К27 від 20.06.2007. Додатковою угодою №18105N3-14/2114 від 25.09.2008 встановлено термін користування кредитом до 30.06.2012, загальну суму ліміту заборгованості 13 900 000,00 доларів США, 12 760 000,00 євро та 26 890 000,00 гривень.

20.06.2007 ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "БМ Транс - BM Trans" уклали в межах генеральної угоди кредитний договір № 151407К27, відповідно до якого банк відкриває позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання з лімітом 13 900 000,00 доларів США, кінцевим терміном погашення кредиту 20.06.2012 та процентною ставкою 10,5% річних (стаття 3 кредитного договору). Сторонами на підставі додаткових угод неодноразово вносились зміни до вказаного договору, в тому числі до графіку надання та погашення кредиту, порядку сплати процентів за користування кредитом, зміни до процентної ставки (з 01.12.2009 - 0,1% річних).

06.11.2006 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "БМ Будмеханізація" було укладено договір поруки №18106Р21, відповідно до якого поручитель зобов'язувався перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальниками за генеральною угодою, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання ними основного зобов'язання.

Аналогічні договори поруки були укладені між кредитором та поручителями: №18106Р24 від 08.11.2006 - з ТОВ "ВМ.СОМ", №18106Р25 від 06.11.2006 - з ЗАТ "АТП 13060", №18106Р23 від 06.11.2006 - з ТОВ "БМ-Сервіс", №18106Р22 від 09.11.2006 - з ТОВ "ВМ-2000".

На виконання зобов'язань за кредитним договором, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 13 900 000 доларів США, проте останній належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав. Вказане стало підставою для звернення банку до боржника та поручителів (відповідачів у даній справі) із повідомленнями від 21.08.2009 про порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та з вимогою протягом 10 банківських днів з дати отримання цих повідомлень здійснити дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитними договорами згідно генеральної угоди, в тому числі за кредитним договором № 151407К27 від 20.06.2007.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями пунктів 11.1 та 11.2 генеральної угоди передбачено можливість звернення банку до позичальника із вимогою про дострокове погашення ним непогашеної частини кредиту, процентів, а також інших платежів протягом 10 днів з дати отримання повідомлення банку, зокрема, у разі несплати позичальником у строк, визначений договором, будь-якої суми, належної до сплати. Такі ж положення містять пункти 6.1 та 6.2 кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2013 у справі № 5011-33/12768-2012 правовідносини за договором поруки № 18106Р25 від 06.11.2006 укладеного між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ЗАТ "АТП 13060" визнано припиненими.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № 151407К27 від 20.06.2007 з ТОВ "БМ Будмеханізація", ТОВ "БМ Транс - BM Trans", ТОВ "ВМ.СОМ", ТОВ "БМ-Сервіс", ТОВ "ВМ-2000" в солідарному порядку.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються доводи касаційної скарги щодо не встановлення судами розміру заборгованості ТОВ "БМ-Сервіс" перед ВАТ "Укрексімбанк", оскільки ТОВ "БМ-Сервіс" як поручитель відповідає перед банком солідарно за зобов'язаннями позичальника, тобто в такому самому обсязі, що і позичальник.

Також не приймаються до уваги посилання скаржника на включення грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "БМ-Сервіс" у справі № 5009/3161/13 про банкрутство ТОВ "БМ-Сервіс", оскільки ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2013 про зобов'язання ліквідатора включити грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "БМ-Сервіс" було прийнято після прийняття рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 у даній справі.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 5010/1134/2012-22/51.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 у справі № 5010/1134/2012-22/51 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.В. Владимиренко