Постанова

від 13.02.2014 по справі 812/9520/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9520/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000122204 від 04.11.2013, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000122204 від 04.11.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» з питань правових відносин з ПП «Торгова фірма Арт-Єкспопром», ПП «Асконд Транс Сервіс», ПП «Бізнес Резонанс», ПП Компанія «Єксвістер Бренд», ПП ЛТФ «Такт» за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року. За результатами перевірки складено акт №1292/23-217/30339320 від 20.05.2011.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122204 від 04.11.2013, яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 67500,00 грн. та нараховано штрафна (фінансові) санкції у розмірі 16875,00 грн.

Позивач вважає висновки акту безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122204 від 04.11.2013.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі. Додатково зазначив, що сума, яка була визначена відповідачем у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні у розмірі 67500,00 грн. була предметом розгляду в іншій адміністративній справі, де позивачем були заявлені позовні вимоги про бюджетне відшкодування у сумі 300 000 грн., та за результатами розгляду якої, рішенням суду позовні вимоги задоволені.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому, прийняте податкове повідомлення - рішення є законним. Додатково зазначила, що підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання за оскаржуваним рішенням стали вирок та постанова Ленінського районного суду м. Луганська відносно контрагента позивача, з якими позивач мав господарські відносини та заявив суму бюджетного відшкодування у розмірі 67500,00 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами щодо правомірності заявленої суми до бюджетного відшкодування виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, тому у даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.04.1999.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 27.04.2011 №706, виданого ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську,на виконання постанови слідчого управління податкової міліції ДПА в Луганській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, 78.1.11 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» (код ЄДРПОУ 30339320) з питань правових відносин з ПП «Торгова фірма Арт-Єкспопром» (і.к.33473036), з ПП «Асконд Транс Сервіс» (і.к.35306944), ПП «Бізнес Резонанс» (і.к.35307508), ПП Компанія «Єксвістер Бренд» (і.к.33472912), ПП ЛТФ «Такт» (і.к.35555157) за період з квітня 2008 року по грудень 2008 року. На підставі вказаної перевірки складено акт №1292/23-217/30339320 від 20.05.2011 (арк. справи 31-39).

Висновками акту перевірки встановлено порушення:

1) п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищені валові витрати за 3 квартал 2008 року на суму 1050070 грн.;

2) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено завищення валового доходу всього у сумі 1050070 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 1050070 грн.;

3) п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.71, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит за липень 2008 року на суму на загальну суму ПДВ 210014 грн., завищено бюджетне відшкодування за серпень 2008 року на загальну суму ПДВ 67500 грн. та занижена по податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 20100 грн.;

4) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого по ПП «Парк-99» (і.к.30410628) підприємством ТОВ «ТПК «АУТРАЙТ» (код ЄДРПОУ 30339320) завищено податкові зобов'язання за липень 2008 року на суму ПДВ 210014 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 04 листопада 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення: №0000122204, яким позивачу завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 67500,00 грн. та нараховано штрафна (фінансові) санкції у розмірі 16875,00 грн. (арк. справи 21).

Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень, серпень 2008 року був чинним Закон України «Про податок на додану вартість».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильного визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту має відємне зачення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7 статті 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне положення «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосереднє встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.5 статті 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 статті 7 вказаного Закону передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено у судовому засіданні, 19.09.2008 позивачем було подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, у якій визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 300000,00 грн. (а.с. 107-111).

У період з 05.11.2008 по 18.11.2008 податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТПК «Аутрайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень-серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з червня по липень 2008 року.

За результатами перевірки, податковим органом складено довідку № 930/23-217/30339320 від 20.11.2008 (а.с. 89-106), висновками якої встановлено:

1. Перевіркою підтверджено відображене ТОВ «ТПК «Аутрайт» у декларації за липень 2008 року бюджетне відшкодування в сумі 13200,00 грн.; за серпень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 75300,00 грн.

2. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 34800,00 грн., за серпень 2008 року бюджетне відшкодування в сумі 224700,00 грн.

02.04.2009 позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, Головного управління державної казначейської служби у Луганській області про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за податковими деклараціями за липень-серпень 2008 року у розмірі 348000,00 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2009, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної та касаційної інстанції, позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с. 23-30).

Як вбачається із змісту рішення суду першої інстанції від 14.07.2009, предметом розгляду справи було, зокрема, стягнення бюджетного відшкодування на користь позивача за серпень 2008 року у сумі 300000,00 грн.

Згідно додатку № 10 до довідки № 930/23-217/30339320 від 20.11.2008 сума бюджетного відшкодування за серпень 2008 року була визначена позивачем на підставі суми податкового кредиту податкової декларації за липень 2008 року, яка фактично сплачена отримувачем товарів у липні 2008 року по постачальникам таких товарів, де зокрема, основним постачальником позивача є ПП «Бізнес-Резонанс» та сума сплаченого ПДВ складає - 67500,00 грн. (а.с. 106).

Під час розгляду даної справи, позивачем було вказано, що стягнута сума бюджетного відшкодування за рішенням суду від 14.07.2009 отримана ним в повному обсязі.

Враховуючи статтю 72 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції від 14.07.2009 не підлягають доказуванню в даній адміністративній справі.

Як вбачається із акту перевірки №1292/23-217/30339320 від 20.05.2011, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, податковим органом було визначено завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 67500,00 грн. за господарськими операціями, здійсненими між позивачем та контрагентом - ПП «Бізнес-Резонанс» у липні 2008 року.

Таким чином, судом було встановлено, що відповідачем було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 67500,00 грн., правомірність визначення та заявлення якої до бюджетного відшкодування у вказаний період була встановлена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2009. Тобто, у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем було здійснено перевірку правомірності заявлення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 67500,00 грн., відносно якої судовим рішенням вже надана правова оцінка та підтверджено правомірність її заявлення позивачем до бюджетного відшкодування у серпні 2008 році. Внаслідок чого, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно було визначено позивачу завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 67500,00 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 16875,00 грн. та як наслідок прийнято податкове повідомлення-рішення № №0000122204 від 04.11.2013.

Посилання податкового органу на наявність вироку Ленінського районного суду від 04.02.2011 за обвинуваченням ОСОБА_1 за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 1, 3 ст. 358 КК України та постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 04.02.2011 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 1 ст. 205, ч. 1, 3 ст. 358 КК України, суд вважає незмістовним з наступних підстав.

Згідно ч. 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається із змісту вироку Ленінського районного суду відносно ОСОБА_1 та постанови Луганського районного суду відносно ОСОБА_2 вказані особи були у різний період часу керівниками ПП «Бізнес-Резонанс». Крім того, події, які були встановлені під час розгляду вказаних кримінальних справ та стали підставою для притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності відбувалися по спливу часу, у період якого між позивачем та ПП «Бізнес «Резонанс» здійснювались господарські операції. Таким чином, вирок та постанова міського суду не можуть бути належними доказами неправомірного формування позивачем податкового кредиту у липні 2008 року та заявлення суми до бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 67500,00 грн. за господарською операцією з ПП «Бізнес-Резоненас».

Також є безпідставним посиланням відповідача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.06.2011, якою визнано недійсними з 23.10.2008 установчі документи Приватного підприємства «Бізнес - Резонанс» та припинено юридичну особу, оскільки установчі документи контрагента позивача визнано недійсними після вчинення господарських операцій між позивачем та ПП «Бізнес - Резонанс» у липні 2008 році. Щодо припинення юридичної особи, то рішення суду в цій частині підлягає виконанню з моменту набрання його законної сили, внаслідок чого, юридичну особу ПП «Бізнес-Резонанс» було припинено з моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Крім того, суд наголошує на тому, що правомірність формування та заявлення позивачем суми до бюджетного відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 67500,00 грн. по господарським відносинам з ПП «Бізнес-Резонанс» була встановлена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.07.2009.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Враховуючи встановлені обставини під час розгляду справи, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000122204 від 04.11.2013 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000122204 від 04.11.2013, яким завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 67500,00 грн. та нараховано штрафна (фінансові) санкції у розмірі 16875,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «АУТРАЙТ» судові витрати в сумі 1720,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2014 року.

Суддя Н.В. Кравцова