Постанова

від 24.02.2014 по справі 826/18767/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2014 року № 826/18767/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альфа-буд» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2013 р. № 0007782208 та № 0007792208

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альфа-буд» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2013 р. № 0007782208 та № 0007792208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18767/13-а та призначено справу до судового розгляду.

Так, в позовній заяві позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.11.2013 р. № 0007782208 та № 0007792208.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної перевірки ТОВ «Компанія «Альфа-буд», відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 294 057 грн., в тому числі: за квітень 2012 р. на суму 32 124 грн., за травень 2012 р. на суму 7 001 грн., за червень 2012 р. на суму 62 122 грн., за липень 2012 р. на суму 29 587 грн., за серпень 2012 р. на суму 163 224 грн., а також вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 313 445 грн., в т.ч. по періодах: за І півріччя 2012 р. на суму 133 859 грн., за ІІІ квартали 2012 р. на суму 179 586 грн., за 2012 рік на суму 313 445 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Однак в судове засідання, призначене на 11.02.2014 р., позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Будь-яких заяв чи клопотань з приводу неявки позивача в судове засідання (щодо відкладення розгляду справи, чи щодо слухання справи без участі позивача), від останнього до канцелярії суду не надходило.

Відповідач, у свою чергу, подав письмові заперечення на позовну заяву та в судовому засіданні 11.02.2014 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив повністю, з огляду на наступне.

Як було зазначено представником відповідача в обґрунтування заперечень на позовну заяву, наявними матеріалами справи підтверджується формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та валових витрат перевіряємого періоду за наслідками безтоварних господарських операцій з контрагентом ТОВ «Віндстейт», оскільки такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Віндстейт» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і право на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

На підтвердження зазначеного, відповідачем було зокрема наголошено, що за наслідками перевірки такого контрагента позивача ТОВ «Віндстейт», - контролюючим органом було встановлено відсутність даного підприємства за місцем його реєстрації (стан платника - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження»), відповідно до чого складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віндстейт», а також встановлено відсутність у ТОВ «Віндстейт» жодних матеріально-технічних (офісних приміщень, складських приміщень, транспорту, устаткування, відповідної техніки, інше) та відповідних трудових можливостей (на підприємстві працює одна особа - директор, а цивільно-трудових договорів із найманими працівниками підприємство не укладало) для здійснення таких видів господарської діяльності, як виконання будівельних робіт власними силами у великих обсягах та на значні суми.

З приводу наведеного представником відповідача було також наголошено на тому, що позивачем ні до перевірки, ні до матеріалів справи, не було надано доказів щодо укладення таким контрагентом позивача ТОВ «Віндстейт» субпідрядних договорів із іншими суб'єктами господарювання з метою виконання договірних зобов'язань перед позивачем, оскільки власними силами, за відсутності будь-яких матеріально-технічних та трудових можливостей ТОВ «Віндстейт» фактично не мало змоги виконати на користь позивача будівельні роботи власними силами, як того передбачали договірні умови, у великих обсягах та на значні суми.

Крім того, представник відповідача зазначив, що слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві Цуркап А.В., за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000565 від 08.12.2012 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, було встановлено, що 28.10.2011 року невстановлені особи, які діяли від імені ТОВ «Віндстейт» - контрагента позивача (код ЄДРПОУ 37884410), подали до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві заяву на видачу ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. При чому, до додатку «відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконаних робіт», внесли завідомо недостовірні відомості, оскільки з наявних у розслідування даних (які також підтверджуються даними перевірок ТОВ «Віндстейт» та наявними в адміністративній справі доказами) вбачається, що обмеженість людськими і матеріально-технічними ресурсами ТОВ «Віндстейт» та невідповідність предмету його податкових зобов'язань по ПДВ виду діяльності постачальників унеможливлює виконання будівельних робіт, як за власний рахунок, так і шляхом укладення субпідрядних угод.

Зважаючи на неприбуття позивача в судове засідання 11.02.2014 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/18767/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження, позивача було повідомлено належним чином, про що представник останнього за довіреністю особисто розписався на журналі судового засідання від 11.02.2014 р., та докази зазначеного містяться в матеріалах справи.

За наслідками переходу судом до розгляду адміністративної справи № 826/18767/13-а в порядку письмового провадження, позивачем до канцелярії суду 18.02.2014 р. були подані додаткові письмові пояснення разом з додатками (фотокопіями ліцензій та фотографіями об'єктів будівництва).

Станом на 24.02.2014 р. інших документів від сторін по справі № 826/18767/13-а до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альфа-буд» (код ЄДРПОУ 33948538) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Віндстейт» (код ЄДРПОУ 37884410) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 30.10.2013 р. № 2106/26-58-22-08-11/33948538, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження ТОВ «Компанія «Альфа-буд» податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 294 057 грн., в тому числі: за квітень 2012 р. на суму 32 124 грн., за травень 2012 р. на суму 7 001 грн., за червень 2012 р. на суму 62 122 грн., за липень 2012 р. на суму 29 587 грн., за серпень 2012 р. на суму 163 224 грн., а також вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження ТОВ «Компанія «Альфа-буд» податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 313 445 грн., в т.ч. по періодах: за І півріччя 2012 р. на суму 133 859 грн., за ІІІ квартали 2012 р. на суму 179 586 грн., за 2012 рік на суму 313 445 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді, а саме: у квітні - серпні 2012 року, позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ТОВ «Віндстейт» (код ЄДРПОУ 37884410), щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт власними силами у великих обсягах та на значні суми.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0007792208 від 15.11.2013 року, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 294 057,00 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 147 028,00 грн.;

- № 0007782208 від 15.11.2013 року, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму основного платежу 313 445,00 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 156 723,00 грн.

Однак, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.11.2013 р. № 0007782208 та № 0007792208 - протиправними, позивач звернувся за їх оскарженням у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, в позовній заяві позивач не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, згідно наявних матеріалів справи, у перевіряємому періоді, а саме: у квітні - серпні 2012 року, позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Віндстейт» (код ЄДРПОУ 37884410), щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт власними силами у великих обсягах та на значні суми.

З даного приводу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альфа-буд» юридична особа за законодавством України, платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в особі Директора Ільїна Дмитра Володимировича, що діє на підставі Статуту (далі по тексту - Підрядник), з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Віндстейт», юридична особа за законодавством України, платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в особі директора Пишінського Юрія Васильовича, що діє на підставі Статуту (далі по тексту - Субпідрядник), з іншої сторони, уклали Договір підряду № 01/04-В від 01.04.2012 р. про наступне: Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з матеріалів Підрядника та здати Підряднику в установлені даним Договором строки роботи у відповідності до даного Договору, додатків до нього та згідно технічного завдання, а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором. Субпідрядник підтверджує, що він має всі необхідні ліцензії та дозволи дня проведення робіт, які є предметом цього Договору. Загальна вартість робіт за даним Договором складається із вартості всіх робіт, виконуваних згідно Договірних цін до даного Договору, які є невід'ємною частиною даного договору. Договірна ціна до даного Договору є динамічною. Вартість робіт визначається додатковими угодами до Договору. Субпідрядник зобов'язується виконати роботи та передати їх Підряднику в строк, визначений сторонами в Графіку виконання робіт, що додається до даного договору та є його невід'ємною частиною, Обсяги виконаних робіт підтверджуються Актами здачі-приймання виконаних робіт. Взаєморозрахунки за даним договором проводяться за фактично виконані обсяги робіт, з урахуванням усунення недоліків за рахунок Субпідрядника або шляхом попередньої оплати робіт на підставі цього Договору. Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання обов'язків Сторін по даному договору.

З приводу зазначеного, підприємствами було укладено наступні додаткові угоди до Договору підряду № 01/04-В від 01.04.2012 р.:

- Додаткова угода № 1 від 01.04.2012 р., згідно якої Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати власними силами та здати Підряднику в установлені Договором строки роботи, а саме: виконати роботи на будівельному майданчику, що «актований за адресою вул. Інструментальна, 20-В, м. Чернігів, що орендується ПАТ «САН ІнБев Україна», а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених Договором підряду № 01/04-В від 01.04.2012 р. Загальна вартість робіт, що піддягає виконанню згідно з цією додатковою угодою, складає 769 142,21 грн. Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання зазначених в ній робіт;

- Додаткова угода № 2 від 15.05.2012 р., згідно якої Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати власними силами та здати Підряднику в установлені Договором строки роботи, а саме: виконати роботи по виготовленню металоконструкцій для підсилення, а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених Договором підряду № 01/04-В від 01.04.2012 р. Загальна вартість робіт, що підлягає виконанню згідно з цією додатковою угодою, складає 331 834,46 грн. Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання зазначених в ній робіт;

- Додаткова угода № 2 від 15.05.2012 р., згідно якої Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати власними силами та здати Підряднику в установлені Договором строки роботи, а саме: виконати роботи виготовленню і монтажу металоконструкцій з нержавіючої сталі, а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених Договором підряду № 01/04-В від 01.04.2012 р. Загальна вартість робіт, що підлягає виконанню згідно з цією додатковою угодою, складає 690 136,73 грн. Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання зазначених в ній робіт.

На виконання зазначеного договору підряду ТОВ «Віндстейт» на адресу ТОВ «Компанія «Альфа-буд» були виписані Акти виконаних робіт та податкові накладні, на підставі яких позивачем були сформовані фалові витрати та податковий кредит з ПДВ у перевіряємому періоді.

З даного приводу суд наголошує на тому, що позивачем взагалі не було виконано вимог ухвали суду від 29.11.2013 р. про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/18767/13-а, щодо обов'язку надання ТОВ «Компанія «Альфа-буд» всіх документів (первинних документів), якими позивач підтверджує реальність господарських взаємовідносин (товарність операцій) з контрагентом ТОВ «Віндстейт», зокрема договори, акти приймання виконаних робіт (наданих послуг), видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні документи (в разі їх наявності), а також докази проведення розрахунків з контрагентом (банківські виписки з відміткою банку про отримання коштів), копії податкових декларацій ТОВ «Компанія «Альфа-буд» за оспорюваний період (по ПДВ та з податку на прибуток).

Тобто, позивачем взагалі не було надано до матеріалів справи жодних допустимих доказів (документів), якими ТОВ «Компанія «Альфа-буд» обґрунтовує свої позовні вимоги, як це передбачає ст. 49, ст. 69, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, та саме такими (наведеними вище) первинними документами, на переконання Вищого адміністративного суду України, має підтверджуватися товарність господарських операцій.

Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, мають право:

- давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

- висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем ТОВ «Компанія «Альфа-буд» не було використано його права щодо документального підтвердження нормативно-правової позиції, викладеної в позовній заяві, а також не виконано обов'язку щодо надання на вимогу ухвали суду витребовуваних документів, а тому суд розглянув дану адміністративну справу за наявними у ній доказами.

Так, з приводу правомірності (чинності) зазначених правочинів позивача з його контрагентом ТОВ «Віндстейт» щодо виконання останнім на користь позивача будівельних робіт власними силами у великих обсягах та на значні суми, а також з приводу належності документів, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит та валові витрати у перевіряємому періоді в розрізі правовідносин із ТОВ «Віндстейт», наявними доказами у справі підтверджується наступне.

Слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві Цуркап А.В., за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000565 від 08.12.2012 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, було встановлено, що 28.10.2011 року невстановлені особи, які діяли від імені ТОВ «Віндстейт» - контрагента позивача (код ЄДРПОУ 37884410), подали до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві заяву на видачу ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. При чому, до додатку «відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконаних робіт», внесли завідомо недостовірні відомості, оскільки з наявних у розслідування даних (які також підтверджуються даними перевірок ТОВ «Віндстейт» та наявними в адміністративній справі доказами) вбачається, що обмеженість людськими і матеріально-технічними ресурсами ТОВ «Віндстейт» та невідповідність предмету його податкових зобов'язань по ПДВ виду діяльності постачальників унеможливлює виконання будівельних робіт, як за власний рахунок, так і шляхом укладення субпідрядних угод.

Також, за результатами проведення у кримінальному провадженні позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства контрагента позивача ТОВ «Віндстейт», ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 718/22-8/37884410 від 26.02.2013 р. «Про не можливість проведення зустрічної звірки».

Так, зазначеною звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Віндстейт» за квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185 ПКУ. Таким чином задекларовані зобов'язання за квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 року було зменшено до 0 грн., а задекларований податковий кредит за квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 року до 0 грн. А також, на переконання контролюючого органу, задекларований податковий кредит контрагентів-покупців ТОВ «Віндстейт» за квітень, травень, червень, липень, серпень 2012 року сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0.

Отже, як підтверджується наявними матеріалами справи, за наслідками зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Віндстейт»:

- не встановлено факту передачі товарів (послуг) контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару (послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, документів, що підтверджують використання отриманих товарів (послуг) у господарській діяльності підприємства, а також інших первинних та спеціальних документів на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності (зокрема щодо виконання будівельних робіт);

- встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні офісні, складські та інші приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, відповідного будівельного обладнання, що є необхідним для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (зокрема щодо виконання будівельних робіт);

- за адресою реєстрації ТОВ «Віндстейт» та його посадові особи (в одній особі - директора) не знаходяться (стан платника - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження»);

- загальна чисельність працюючих на ТОВ «Віндстейт» - одна особа (директор), що відповідно не може фактично одноособово виконувати технічних функцій з будівництва об'єктів, проте як цивільно-трудових договорів із найманими працівниками підприємство не укладало;

- у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, будівельного обладнання, трудових ресурсів - здійснення основного виду діяльності (як і будь-якого іншого виду діяльності) є не можливим.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції по контрагенту позивача ТОВ «Віндстейт» - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, виробничо-складських приміщень, будівельного обладнання та іншого майна, що економічно необхідне для здійснення задекларованих видів діяльності, зокрема виконання будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми.

У зв'язку з цим, на переконання контролюючого органу, контрагент позивача ТОВ «Віндстейт» фактично не міг самостійно здійснювати зазначених об'ємних за кількістю та трудомістких господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Віндстейт» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про укладення останнім безтоварних правочинів без наміру створення реальних правових наслідків, що відповідно є фіктивними, внаслідок чого, в даному випадку, не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і право на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у контрагентів ТОВ «Віндстейт» (зокрема в позивача).

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Віндстейт» та його контрагентами - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів), оскільки без наявності достатніх матеріальних та відповідних трудових можливостей, зазначена господарська діяльність, що є достатньо об'ємною та трудомісткою (будівництво об'єктів) у великих обсягах та на значні суми - здійснюватися не може.

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином його контрагент ТОВ «Віндстейт» без наявності відповідної матеріально-технічної бази (адміністративних та інших будівель, складів, гаражів, інше), устаткування, обладнання, будь-якого транспорту (в тому числі і вантажного), а також достатніх трудових ресурсів (працює одна особа - директор), мав змогу виконувати наведені вище господарські зобов'язання перед позивачем, що є досить об'ємними та трудомісткими, а також потребують наявності відповідної матеріально-технічної бази та кваліфікованого робочого персоналу.

Доказів щодо укладення таким контрагентом позивача ТОВ «Віндстейт» субпідрядних договорів із іншими суб'єктами господарювання з метою виконання договірних зобов'язань перед позивачем - суду надано також не було, не зважаючи на те, що договірні відносини передбачали виконання ТОВ «Віндстейт» таких підрядних будівельних робіт для позивача саме власними силами.

В даному випадку, суд не заперечує проти посилання позивача в додаткових письмових поясненнях щодо фактичної наявності таких побудованих об'єктів (як видно з фотографій - пивоварні), проте як зазначене жодним чином не підтверджує реальності факту надання наведених вище послуг/виконання будівельних робіт (у значних обсягах та на значні суми) саме контрагентом ТОВ «Віндстейт», перевіркою якого було зокрема встановлено: відсутність будь-якої інформації про наявні матеріально-технічні та трудові можливості, що є необхідними для здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності підприємства (а тим паче будівельної діяльності), а також відсутність (не знаходження) останнього та його посадових осіб за місцем реєстрації (стан платника - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження»).

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Віндстейт» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - контрагент позивача ТОВ «Віндстейт» та його посадові особи за місцем реєстрації не знаходяться, порушено кримінальну справу щодо невстановлених осіб, які отримували будівельні ліцензії для ТОВ «Віндстейт» (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ) - відсутність у товариства відповідних матеріально-технічних та достатніх трудових ресурсів для здійснення об'ємної та трудомісткої господарської діяльності з виконання будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні його контрагентом ТОВ «Віндстейт» - не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Віндстейт» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість та право на формування валових витрат.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В даному випадку, як було зазначено вище та підтверджується наявними у справі доказами, позивачем взагалі не було надано до матеріалів справи жодних допустимих доказів (документів), якими ТОВ «Компанія «Альфа-буд» обґрунтовує свої позовні вимоги (зокрема, але не виключно: договори, акти приймання виконаних робіт (наданих послуг), видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні документи (в разі їх наявності), а також докази проведення розрахунків з контрагентом (банківські виписки з відміткою банку про отримання коштів), копії податкових декларацій ТОВ «Компанія «Альфа-буд» за оспорюваний період (по ПДВ та з податку на прибуток), що також вимагалися судом від позивача ухвалою від 29.11.2013 р. про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/18767/13-а.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Віндстейт» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Згідно вимог п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 «Податкового кодексу України», право віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, враховуючи наведені вище факти, вбачається проведення контрагентом позивача ТОВ «Віндстейт» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, наявні у справі докази та норми наведеного законодавства, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 15.11.2013 р. № 0007782208 та № 0007792208, що підтверджується наявними у справі доказами, проте як позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог, та на вимогу ухвали суду від 29.11.2013 р. про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/18767/13-а, не надав суду витребовуваних документів (первинних документів), якими він підтверджує реальність господарських взаємовідносин (товарність операцій) з контрагентом ТОВ «Віндстейт» (зокрема, але не виключно: договорів, додатків до договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, доказів на підтвердження розрахунків з контрагентом, інше).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 24.02.2014 р.