Рішення

від 12.02.2014 по справі 362/2973/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2973/13-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В. Провадження № 22-ц/780/257/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П. Категорія 56 12.02.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів від продажу нерухомості, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтував тим, що 13 квітня 2011 року він за договором купівлі-продажу придбав земельну ділянку в Київській області, Васильківському районі, смт. Глеваха, вул. Додохова, площею 0,1530 га, кадастровий номер: 3221455300:01:032:0079, цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На початку липня 2011 року він прийняв рішення щодо поділу придбаної земельної ділянки на 3 частини. Для представлення його інтересів в ході проведення поділу земельної ділянки, ним було надано нотаріально посвідчені довіреності на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та передано оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №6678882454. Однак 28 липня 2011 року він дізнався, що дана земельна ділянка була продана ОСОБА_5 від його імені за доручення ОСОБА_3. Відповідно до умов договору ціна продажу земельної ділянки склала 84696,00 грн., проте фактично ціна продажу склала 35000,00 дол. США, що еквівалентно 280000, 00 грн., отримані кошти від продажу ОСОБА_3 йому не передав, а залишив собі. Просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 280000,00 грн., а також 3% річних від простроченої суми, що складає 14700,00 грн. та сплачений судовий збір.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року в задоволені позову ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов його задовольнити та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти від продажу нерухомості, 3% річних, що складає 294700, 00 грн. та судовий збір у розмірі 4420,50 грн., посилаючись на неповне та не правильне встановлення судом обставин справи, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач отримав до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки 84696 грн., які сплачені покупцем ОСОБА_5 продавцю відповідно до п. 6 договору вище зазначеного договору. Крім того позивач не надав суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження виникнення або наявності у відповідача ОСОБА_3 перед ним будь-яких грошових боргових зобов'язань.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_2 12 липня 2011 року уповноважив відповідача ОСОБА_3 на здійснення представництва його інтересів з усіх питань щодо реєстрації прав власності та подальшого продажу, міни, оренди земельної ділянки, кадастровий № 3221455300:01:032:0079, площею 0,1530 га, розташованої на території смт. Глеваха Васильківського району Київської області, за ціну та на умовах за його розсудом для цього надав йому довіреність посвідчену приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, за реєстровим № 2010(а.с.4).

28 липня 2011 року відповідач ОСОБА_3 за довіреністю від імені ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу, продаж земельної ділянки з покупцем ОСОБА_5 та передав її у власність земельну ділянку площею 0,1530 га, яка розташована на території смт. Глеваха Васильківського району Київської області, кадастровий № 3221455300:01:032:0079 (а.с.3).

Відповідно до п. 6 договору купівлі-продажу, продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється за 84696 грн., які сплачені покупцем продавцю до підписання цього договору. Зазначена ціна за твердженням сторін відповідала їх волевиявленню, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.

Встановлено, що позивач був відсутній 28 липня 2011 року у нотаріуса при підписанні договору купівлі-продажу земельної ділянки.

З матеріалів дослідчої перевірки вбачається, а саме пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - брокера та ОСОБА_7 -брокера вбачається, що ціна продажу земельної ділянки 35 000 доларів США.

В судовому засіданні апеляційної інстанції та поясненнях наданих працівникам Голосіївського РУГУ МВС м. Києва ОСОБА_3 зазначив, що він отримав від покупця земельної ділянки 35 000 доларів США, які залишив собі та не передавав гроші ОСОБА_2.

В позовній заяві позивач посилається на те, що ОСОБА_3 отримані кошти від продажу його земельної ділянки йому не передав, а залишив собі.

Згідно ч. 1. ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, при вирішенні даного спору в частині стягнення грошових коштів від продажу нерухомості з посиланнями позивача на неповернення коштів його представником ОСОБА_3 від продажу земельної ділянки, суд мав виходити з того, що закон забороняє представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє у своїх інтересах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 зобов'язаний повернути ОСОБА_2 реально отримані кошти від продажу 28 липня 2011 року земельної ділянки в розмірі 35 000 доларів США, що еквівалентно 280000,00грн.

Відповідно до ч. 2. ст.. 325 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3% річних за період з 01.08.2011 по 01.04.2013р., що становить 14700,00 грн. є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3а таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову .

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Судовий збір в сумі 2947,00грн. та 1473,50грн., сплачений апелянтом при подачі позовної заяви та апеляційної скарги, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.. ст.. 303, 307, 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, вирішила:

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів від продажу нерухомості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого АДРЕСА_2) грошові кошти від продажу нерухомості та 3% річних в розмірі 294700, 00 грн. та судові витрати у розмірі 4420,50 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: