Рішення

від 03.11.2014 по справі 362/2973/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2973/13-ц Головуючий у І інстанції Корнієнко С.В. Провадження № 22-ц/780/4881/14 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк Категорія 58 03.11.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Химинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів від продажу нерухомості,

В С Т А Н О В И Л А :

22 травня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, де просив стягнути з ОСОБА_2 280 000 грн. за продаж земельної ділянки, 3% річних - 14 700 грн. та судовий збір - 2 947 грн.

На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що згідно договору купівлі-продажу від 13 квітня 2011 року він придбав земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0, 1530 га, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

На початку липня він вирішив провести поділ вказаної земельної ділянки на 3 частини.

Для представлення його інтересів в ході проведення поділу земельної ділянки він надав нотаріально посвідчені довіреності на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2, передавши оригінал держаного акту на право власності на земельну ділянку.

28 липня 2011 року він дізнався, що вказана земельна ділянка була продана відповідачем від його імені, на підставі доручення, ОСОБА_4

Відповідно до умов правочину, ціна продажу земельної ділянки становить 84 696 грн., проте фактично вона становила 35 000 доларів США, що еквівалентно 280 000 грн., які ОСОБА_2 йому не передав, а залишив собі.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року в задоволені зазначеного позову відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження виникнення або наявності у відповідача перед ним будь-яких грошових боргових зобов'язань.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, за договором доручення від 12 липня 2011 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 здійснити представництво його інтересів з усіх питань щодо реєстрації прав власності та подальшого продажу, міни, оренди земельної ділянки, розташованої на території смт. Глеваха Васильківського району Київської області, за ціну та на умовах за його розсудом, а для цього - надав йому довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 ( а.с. 4 ).

28 липня 2011 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 від імені та за дорученням ОСОБА_1, який уповноважив його, окрім іншого, одержувати належні йому кошти, відчужив земельну ділянку, площею 0,1530 га, що розташована на території смт. Глеваха Васильківського району Київської області, ОСОБА_4 ( а.с. 3 ).

У відповідності до п. 6 правочину, ОСОБА_2 отримав за майно 84 696 грн. ( там же ).

При цьому, зазначені грошові кошти він власнику майна не передав у порушення положень ст. 1006 ЦК України.

Рішеннями Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2012 року та 07 лютого 2013 року, що набрали законної сили, у задоволенні позовів ОСОБА_1 про визнання зазначеного правочину недійсним, відмовлено ( а.с. 30, 31-32 ).

22 травня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами ( а.с. 1-2 ).

Розмір 3% річних за період з 01 серпня 2011 року по 01 квітня 2013 року, з дотриманням положень ст. 11 ЦПК України та ст. 625 ЦК України, становить 4 232,48 ( 84 696 х 3 : 100 х 608 : 365 ) грн.

Таким чином, як встановлено апеляційним судом, відповідач не виконав покладені на нього договором доручення і законом обов'язки повіреного.

А тому, ОСОБА_2 має нести цивільно-правову відповідальність у встановленому розмірі грошових зобов'язань.

За таких обставин, суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і, без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 625, 1006 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення без відповідної оцінки належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 625, 1006 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, на думку апеляційного суду, знайшли своє підтвердження при розгляді справи апеляційної скарги.

Відтак, рішення місцевого суду, на переконання апеляційного суду, підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення на підставі положень ст. 309 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 889,28 (( 84 696 + 4 232,48 ) х 1 : 100 ) грн. та за подачу апеляції - 444,64 ( 889,28 : 2 ) грн., на загальну суму 1 333,92 (889,28 + 444,64 ) грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів від продажу нерухомості скасувати і ухвалити по справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти від продажу нерухомості у розмірі 84 696 грн., 3% річних - 4 232,48 грн., судовий збір - 1 333,92 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба