Постанова

від 13.02.2014 по справі 823/4107/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року справа № 823/4107/13-а

м. Черкаси

10 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача Бакалини В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000361701 від 28.10.2013р., яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" за основним платежем на суму 300937, 00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями на суму 107653, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його протиправним з огляду на те, що висновки викладені в акті перевірки є незаконні, не підтверджуються даними первинних документів та зроблені на підставі припущень, факт господарських відносин та виконання договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому воно підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю, зазначивши, що єдиним юридичним документом для всіх учасників транспортного процесу, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна. Будь-які документи (договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами, документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.03.1995 року за НОМЕР_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва від 09.10.1997р. НОМЕР_4.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 13.09.2013 року №158 та направлення від 16.09.2013 року № 12, згідно п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.77.1 та п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., про що складено акт від 14.10.2013 року № 55/1701/НОМЕР_1.

Відповідачем у акті зроблено висновок щодо порушення ФОП ОСОБА_3:

1. вимог п. 164.6 абз. 2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 «а» ст. 171 ПКУ, за результатами чого додатково донараховано податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік в сумі 1980 грн. 00 коп.;

2. вимог п. 119.2 ст.119 ПКУ, в результаті неподання податкового розрахунку форми №1ДФ за ІІ кв. 2012 року та за ІІІ кв. 2012 року;

3. вимог п.177.2, пп.177.5.3 ст. 177 ПКУ, за результатами чого донараховано 3298 грн. 28 коп.: за 2011 рік - 1318 грн. 99 коп., за 2012 рік - 1979 грн. 29 коп.;

4. вимог п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.6 ст. 198 ПКУ, в результаті чого платнику додатково донараховано податку на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 300937 грн.

Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по придбанню ФОП ОСОБА_3 товарів у постачальника ПП «Черкаситрейдсервіс» та їх подальшу реалізацію контрагентам-покупцям, в результаті чого зменшено податкове зобов'язання на суму ПДВ 671 105 грн.

29.11.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000361701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 408590 грн., із яких 300937 грн. основний платіж, а 107653 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач повідомив відповідача, що протягом 2011 року та 2012 року, ним здійснювалися фінансово-господарські операції з ПП «Черкаситрейдсервіс» з питання закупки товарів. Придбані у ПП «Черкаситрейдсервіс» товари були реалізовані в ході здійснення господарської діяльності ТОВ «Монтажтехпром», ТОВ «НВП «Брандмайстер», ДП «Центргаз»ВАТ «Кіровоградгаз», ТОВ «Агрорось», ТОВ «Агро Рось», ТОВ «Лукор», ТОВ «Древ-град», ТОВ «Сюіта», ТОВ «Варто», ПП «Сервіс-Плюс-К», ТОВ «ВМ-інвест», ТОВ «Маркет-сервіс-3», ТОВ «ВК Девелопмент», ТОВ «Урожайна країна», ТОВ «Агросоюз-РП», ПП «Черкасхімбуд», ТОВ «Черкасинафта-2008», ТОВ «Роса-Україна», ТОВ «Хімагролюкс», КТ «Ясинуватський КХП», ТОВ «Рентойл», ПРАТ «Черкаський КХП», ТОВ «Петрус-Кондитер», ТОВ «Світ ласощів», ТОВ «АТ «Карргілл», ТОВ «Круг-будкомплект», ТОВ «Укрспецсплав».

На підтвердження реальності вчинених операцій й виконання господарських операцій позивача та ПП «Черкаситрейдсервіс» підтверджується виписками по рахунках ФОП ОСОБА_3, податковими накладними та видатковими накладними за січень 2012р., лютий 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., травень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., серпень 2012р., жовтень 2012р., листопад 2012р., квітень 2011р., листопад 2011р., грудень 2011р., товарно-транспортними накладними за жовтень 2012р., липень 2012р., червень 2012р., квітень 2012р., серпень 2012р., грудень 2012р., листопад 2012р., вересень 2012р.

Щодо пояснень представника відповідача про надання позивачем товарно-транспортних накладних не в повному обсязі, то суд зазначає, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Товарно - транспортна накладна є супровідним документом для транспортування, а придбання суб'єктами господарювання ТМЦ здійснюється не лише за її наявності, а й на підставі інших первинних документів, зокрема податкових накладних, видаткових накладних.

Аналогічна позиція відносно товарно-транспортних накладних та дотримання контрагентами правил господарської діяльності зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013р. по справі №К-27876/10.

З огляду на викладене, суд наголошує, що відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих платником податку протягом такого звітного періоду в зв'язку придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку, реєстр яких веде центральний податковий орган, при цьому будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Тобто, у період здійснення операцій з придбання товарів у ПП «Черкаситрейдсервіс», товариство знаходилось на обліку у державному податковому органі, було включено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та включено до реєстру платників податку на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.1, п. 201.2, п.201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та ПП «Черкаситрейдсервіс» договору виконані, про що свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи.

Відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за наявності у ФОП ОСОБА_3 первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.10.2013 року № 0000361701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 18 лютого 2014 року