Рішення

від 19.02.2014 по справі 336/1972/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/41/14 Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А. Суддя-доповідач: Бабак А.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.,

Суддів: Бабак А.М.,

Полякова О.З.,

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «ЛАЄН», Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Запорізькій області, МРЕВ № 2 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ТОВ «ЛАЄН», РС Головного управління юстиції у Запорізькій області, МРЕВ № 2 УДАЇ УМВС України в Запорізькій області про поділ спільного майна подружжя, який уточнювала під час розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначала, що 16.02.2002 р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3, який був розірваний рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.06.2011р.

В період шлюбу ними за спільні кошти було придбано майно, яке є їх спільною сумісною власністю, а саме: земельна ділянка з розташованими на ній двома приватними будинками АДРЕСА_1, земельна ділянка з розташованим на ній приватним будинком АДРЕСА_2; побутові прилади, меблі та інші речі домашнього вжитку, які заходяться в будинку АДРЕСА_2; автомобіль «ЗАЗ 11055» р.н.НОМЕР_5 1995 року випуску; автомобіль «ГАЗ 3302» р. н. НОМЕР_6 2005 року випуску; автомобіль «Hyunday Gets» p.н. НОМЕР_4 2007 року випуску.

Також відповідач є засновником ТОВ «ЛАЄН», статутний капітал якого в сумі 11800 грн. був сформований в період шлюбу між сторонами. Крім того, для здійснення підприємницької діяльності за кошти сімейного бюджету сторін були придбані офісні меблі, оргтехніка, станки, зварювальні апарати 2 штуки,монтажні ліси.

Після розірвання шлюбу відповідач розпорядився автомобілем «Hyunday Gets» p.н. НОМЕР_4 без її згоди та позбавив її можливості проживати у спільно набутій нерухомості і користуватись іншим спільним майном, чим порушив її права на частку у спільній сумісній власності.

Посилаючись на те, що вони не досягли згоди щодо добровільного поділу майна подружжя, іншого житла, ніж спільна нерухомість у неї немає, просила суд визнати за нею право власності на ? частку корпоративних прав ТОВ «Лаєн» чи на ? доходів від діяльності ТОВ «Лаєн»; право власності на ? частину земельної ділянки та домоволодіння АДРЕСА_1, ? частину рухомого майна, що знаходиться за вказаною адресою; право власності на 9/50 частин земельної ділянки та 9/50 частин житлового будинку АДРЕСА_2, ? частину рухомого майна, що знаходиться за вказаною адресою; право власності на ? частину автомобіля «ЗАЗ 110550», д.н. НОМЕР_5 1995 року випуску; право власності на ? частину автомобіля «ГАЗ 3302» д.н. НОМЕР_6 2205 року випуску, стягнути з відповідача на її користь ? частину вартості автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску р.н. НОМЕР_4 в сумі 35721 , 28 грн., витрати по оплаті судового збору 3441, проведення оцінки майна в сумі 253,26 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2013 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 9/50 частини житлового будинку АДРЕСА_2. Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину автомобіля «ЗАЗ 110550» 1995 року випуску р.н. НОМЕР_5, право власності на ? частину автомобіля «ГАЗ 3302» 2005 року випуску р.н. НОМЕР_6.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн», реєстраційний номер юридичної особи 10031768165, ідентифікаційний код юридичної особи 31051249 місцезнаходження м. Запоріжжя, вул. Тельмана 6, дата державної реєстрації юридичної особи 19.07.2000 р.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості ? частини автомобіля «Hyunday Gets» 2007 року випуску р. н. НОМЕР_4 в сумі 35721,28 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по оплаті судового збору 3441 грн., витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження в сумі 253,26 грн., а всього стягнуто 3694,26 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням, в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1; визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн»; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсації вартості ? частини автомобіля «Hyunday Gets» в сумі 35 721,28 грн., ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду в ячній частині є незаконним та необґрунтованим, недоведені обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просив змінити рішення суду в цій частині, відмовивши у задоволенні позовних вимог та переглянути питання стягнення судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, а оскільки апелянт оскаржує рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1; визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн»; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсації вартості ? частини автомобіля «Hyunday Gets» в сумі 35 721,28 грн., у відповідності до ч.3 п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», рішення переглядається лише в цій частині, про задоволення позовних вимог щодо визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1; визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн»; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсації вартості ? частини автомобіля «Hyunday Gets» в сумі 35 721,28 грн.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, при його ухваленні судом неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 в частині визнання права власності на ?? частку корпоративних прав ТОВ «Лаєн», суд першої інстанції виходив з того, що 50% статутного фонду ТОВ «Лаєн» сформовані 19.07.2000 року, тобто до шлюбу, а тому інша частина фонду, яка сформована з квітня 2002 року по 01.01.2003 року, в період перебування у шлюбі з позивачем, підлягає поділу, а тому виходячи із рівності часток сторін, позивач має право на ? частину від корпоративних прав ТОВ «Лаєн».

З таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції керувався нормами Закону України «Про підприємства в Україні», Закону України «Про власність», Закону України « Про господарські товариства», ст. 167 Господарського Кодексу України, ст. 100,190 ЦК України, залишивши поза увагою, що предметом позову є поділ майна подружжя.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про власність», чинного на момент створення ТОВ «Лаєн» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.

Відповідно до ст. 22,23 КпШС України, в редакції 1963 року, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном за спільною згодою.

Однак, сторонами не надано доказів, що між ними укладені будь-які угоди щодо володіння, користування і розпорядження майном ТОВ «Лаєн».

Крім того, спростовуючи висновки суду першої інстанції щодо поділу корпоративних прав ТОВ «Лаєн», апелянтом ОСОБА_3 до апеляційної скарги наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно статутний капітал ТОВ «Лаєн» у розмірі 11800 грн. сформований 05.07.2000 року (т.2 а.с. 23), а не 01.01.2003 року, як вказав суд.

Виконуючи вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, за якою суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, суд апеляційної інстанції направив запит до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції про надання інформації відносно різних відомостей щодо формування статутного капіталу ТОВ «Лаєн».

Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції надані роз'яснення, які досліджені апеляційною інстанцією, згідно яких ТОВ «Лаєн» було зареєстровано 19.07.2000 року на підставі акту оцінку, прийому та передачі майна у статутний фонд товариства від 05.07.2000 року на суму 11800 грн. 19.09.2013 року директор ТОВ «Лаєн» ОСОБА_3 звернувся із заявою про внесення змін до ЄДР про дату закінчення формування статутного фонду ТОВ «Лаєн», та було виправлено дату закінчення формування статутного капіталу на 05.07.2000 року (т.2 а.с.70).

Вказаний акт оцінки, прийому та передачі майна у статутний фонд товариства від 05.07.2000 року на суму 11800 грн. та протокол установчих зборів ТОВ «Лаєн» наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.65,66).

Таким чином, статутний капітал ТОВ «Лаєн» сформований 06.07.2000 року, тобто не в період шлюбу сторін, а тому не є об'єктом спільної сумісної власності та поділу не підлягає.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину корпоративних прав.

Щодо доводів апелянта відносно визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсації вартості ? частини автомобіля «Hyunday Gets» в сумі 35 721,28 грн., то судова колегія визнала їх необґрунтованими та безпідставними.

Судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 про поділ вказаного майна. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та правильно вирішив спір.

Докази та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2013 року в частині визнання права власності за ОСОБА_4 на ? частину корпоративних прав ТОВ «Лаєн» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 в цій частині позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: