Постанова

від 18.02.2014 по справі 911/361/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ 911/361/13-Г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Васильєва І.В. - дов. №7171 від 31.12.2013р.

від відповідача Антоненко І.В. - дов. б/н від 07.07.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Магнум-Інвест»

на рішення

господарського суду Київської області

від 07.11.2013р. (суддя Лилак Т.Д.)

у справі №911/361/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

(далі - ПАТ «Ерде Банк»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Магнум-Інвест» (далі - ТОВ «Магнум-Інвест»)

про стягнення 57 774 725,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 07.11.2013р. у справі №911/361/13-г позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Магнум-Інвест» на користь ПАТ «Ерде Банк» 54 596 900,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 707 934,25 грн. заборгованості за процентами та 469 891,35 грн. пені. Крім цього, стягнуто з ТОВ «Магнум-Інвест» в доход Державного бюджету України 68 820,00 грн. судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та просив скасувати повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що згідно п.2.4. «Договору зростання» Кредитного договору №58/11-КЛ від 30.03.2011р. (далі - Договір) моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на визначені п.2.2. Договору рахунки. За твердженнями апелянта, позивачем всупереч приписам п.1.1.4. Договору та за відсутності письмового повідомлення відповідача про намір отримати кредит, здійснено перерахування грошових коштів відповідачу в сумі 54 596 900,00 грн., відтак момент надання кредиту не настав, як і у позивача не виникло права вимоги від відповідача виконання обов'язків за Договором. Крім того, місцевим судом розглянуто справу за відсутності представника відповідача і як наслідок його позбавлено можливості здійснення передбачених ст.22 ГПК України процесуальних прав тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. апеляційну скаргу ТОВ «Магнум-Інвест» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.01.2014 року.

24.01.2014р. від ПАТ «Ерде Банк» надійшла заява про забезпечення позову, якою позивач просив в межах суми позову накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку ІІ черги кварталу «Олімпійський» номер за РПВН: 26754103, Київська область, м.Бровари, вул. Олімпійська, 12, що належить ТОВ «Магнум-Інвест».

В судовому засіданні 28.01.2014р. було оголошено перерву до 18.02.2014 року.

18.02.2014р. від ПАТ «Ерде Банк» надійшла інша заява про забезпечення позову, якою позивач просив в межах суми позову накласти арешт на відкритий відповідачу в ПАТ «Радикал Банк рахунок №26009001004573».

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив взяти їх до уваги, скаргу задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржене рішення скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити. Одночасно заперечив проти заяв позивача про забезпечення позову, просив відмовити в їх задоволенні.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін. Натомість просив взяти до уваги викладені в заявах про забезпечення позову доводи, а відтак задовольнити їх в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, ПАТ «Ерде Банк» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Магнум-Інвест» про стягнення 57 774 725,60 грн. заборгованості за Договором, з яких: 54 596 900,00 грн. заборгованості за кредитом, 2 707 934,25 грн. заборгованості за відсотками, 469 891,35 грн. пені за тілом кредиту.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013р. провадження у справі № 911/361/13-г припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013р., скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 15.03.2013р. у справі №911/361/13-г та передано справу на розгляд до господарського суду Київської області.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, відтак позов задовольнив повністю.

Задовольняючи позов місцевий суд встановив, що позивачем належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе умовами Договору зобов'язання й відповідачу перераховано 54 596 900,00 грн.,що підтверджено виписками банку по особовому рахунку відповідача. В свою чергу отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, відповідач в порушення умов Договору своїх зобов'язань за Договором не виконав, прострочив строк погашення процентів за кредитом та має заборгованість перед позивачем за процентами в сумі 2 707 934,25 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 54 596 900,00 грн. та заборгованості по процентах в сумі 2 707 934,25 грн. як правомірні підлягають задоволенню тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2011р. між ПАТ «Ерде Банк» (кредитодавець) та ТОВ «Магнум-Інвест» (позичальник) укладено Договір, за умовами п.1.1. якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на визначених Договором та додатковими договорами/угодами до нього умовах, що складають його невід'ємну частину.

Цивільним законодавством (ст.ст.1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями п.п.1.1.1. (в редакції додаткової угоди №01 від 31.08.2011р. до Договору), 1.1.2., 1.1.3., 1.1.4. Договору встановлено, що кредит надається в сумі 54 600 000,00 грн.; термін остаточного повернення кредиту 29.03.2014р. включно; процентна ставка за користування кредитом 17% річних; надання кредиту здійснюється одноразово на основі письмового повідомлення позичальника про свій намір отримати кредит (заява).

Моментом (днем) надання кредиту на підставі п.2.4. Договору вважається день перерахування грошових коштів на визначені п.2.2. Договору рахунки в передбаченій п.1.1.1. Договору сумі кредиту.

Порядок нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом встановлено п.2.6. Договору.

Положеннями п.п.2.7.1., 2.9.1. Договору передбачено, що нараховані за місяць на підставі п.2.6 Договору проценти, позичальник зобов'язаний сплачувати на відкритий у кредитодавця рахунок №2068.9.00065.002 щомісяця, не пізніше 10 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані; кредитодавець має право призупинити надання кредиту та/або вимагати дострокового погашення заборгованості за Договором у повному обсязі у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та комісіями, штрафними санкціями, передбаченими Договором; кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених Договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, інших належних платежів згідно Договору, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та в день, що вказаний кредитодавцем у письмовій вимозі.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України та ч.1 ст.173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, приписи якої кореспондуються з положеннями ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а на підставі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2011р. позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором й надав відповідачу кредитні кошти в сумі 52 796 900,00 грн., на виконання додаткової угоди №01 від 31.08.2011р. до Договору позивач видав кредитні кошти в сумі 1 800 000,00 грн. Ці обставини підтверджуються виписками банку по особовому рахунку відповідача.

Таким чином, правильними є висновки місцевого суду про те, що позивачем належним чином та в повному обсязі виконано зобов'язання за Договором.

Натомість отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, відповідач в порушення умов Договору та вимог законодавства України, своїх зобов'язань за Договором не виконав, прострочивши строк погашення процентів за кредитом, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за процентами в сумі 2 707 934,25 грн.

Згідно матеріалів справи позивач 22.11.2012р. звертався до відповідача з вимогою №6984 про сплату процентів за користування кредитом та вимагав достроково на підставі п.п.2,9., 4.4., 5.2. Договору повернути кредит в строк до 29.11.2012р., проте, відповідач цієї вимоги позивача не виконав та залишив без відповіді.

Доводи апелянта з приводу того, що позивачем не дотримано п.1.1.4. Договору, адже за відсутності письмового повідомлення відповідача про намір отримати кредит перераховано грошові кошти відповідачу й у позивача не виникло права вимоги виконання відповідачем обов'язків за Договором, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Договір та додаткова угода №01 від 31.08.2011р. до нього укладені згідно чинного законодавства, підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Крім цього, факт отримання спірних грошових коштів відповідач не заперечив, будь-яких доказів пред'явлення претензій щодо суми наданих кредитних коштів на адресу позивача до матеріалів справи не надав.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 54 596 900,00 грн. та заборгованості по процентах в розмірі 2 707 934,25 грн. та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) на підставі ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п.4.2. Договору, в разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати визначених Договором процентів та комісій, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі визначеної п.1.1.3. Договору подвійної процентної ставки від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання.

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача пені ґрунтуються на умовах Договору, відповідають приписам законодавства, а їх розрахунок є арифметично вірним, місцевий суд дійшов правильного висновку про стягнення пені в сумі 469 891,35 грн.

Доводи апелянта про розгляд місцевим судом справи за відсутності його представника і як наслідок позбавлення його можливості здійснення передбачених ст.22 ГПК України процесуальних прав також не заслуговують на увагу як безпідставні, позаяк розгляд справи місцевим судом неодноразово відкладався, відтак суд правомірно вважав, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджатиме розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами у справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Положеннями ст.ст.66, 67 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як вище згадувалось, до суду апеляційної інстанції позивачем подано заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку ІІ черги кварталу «Олімпійський», номер за РПВН: 26754103, Київська область, м.Бровари, вул. Олімпійська, 12, що належить ТОВ «Магнум-Інвест» та арешту коштів на відкритому відповідачу у ПАТ «Радикал Банк» рахунку №26009001004573.

Розглянувши згадані заяви позивача в сукупності із матеріалами справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви про накладення арешту на рахунок №26009001004573, відкритий відповідачу у ПАТ «Радикал Банк», а також відмову в задоволенні заяви про накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку ІІ черги кварталу «Олімпійський», номер за РПВН: 26754103, Київська область, м.Бровари, вул. Олімпійська, 12.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи документів, відповідач не знаходиться за своїм місцем реєстрації, не здійснює господарської діяльності, поточний рахунок №2600.2.00065.001 відповідача в ПАТ «Ерде Банк» 18.03.2013р. закрито в зв'язку з відсутністю руху коштів, інші поточні рахунки відповідача в ПАТ «Ерде Банк» відсутні тощо. Натомість відповідачу відкрито рахунок №26009001004573 в ПАТ «Радикал Банк».

Наведене дає підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок №26009001004573 може утруднити чи зробити неможливим виконання оскарженого рішення тощо.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає, що позивачем не наведено достатнього обґрунтування та не надано відповідних доказів на підтвердження необхідності застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку ІІ черги кварталу «Олімпійський», номер за РПВН: 26754103, Київська область, м.Бровари, вул. Олімпійська, 12, а тому в задоволенні заяви про накладення арешту на цей об'єкт слід відмовити.

Керуючись ст.ст.66, 67, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 07.11.2013р. у справі №911/361/13-г - без змін.

Заяву Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» задовольнити.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» (код ЄДРПОУ 33212472, 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Гагаріна, 12 А), в межах суми позову - 57 774 725 (п'ятдесят сім мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 60 коп., що обліковуються на рахунку №26009001004573 в ПАТ «Радикал Банк».

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку ІІ черги кварталу «Олімпійський», номер за РПВН: 26754103, Київська область, м.Бровари, вул. Олімпійська, 12 - відмовити.

Матеріали справи №911/361/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

Н.М. Коршун