Ухвала

від 18.02.2014 по справі 820/5417/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 820/5417/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Кулаковський О.М.,

відповідача - Наконечний А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. по справі № 820/5417/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецпоставки" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000252330/0 від 03.03.2010 року та № 0000252330/1 від 02.04.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова від 02.04.2010 року №0000252330/1. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких виклав свій погляд на обставини справи та зазначив, що суд першої інспекції повно та об'єктивно дослідив надані докази в їх сукупності та не порушив норми матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрспецпоставки" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом 35859377.

Підприємство взято на податковий облік 12.05.2008р. за № 12729 в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, яка на час розгляду справи перетворена в Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В період з 29.12.2009 року по 28.01.2010 року фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" за період з 12.05.2008 року по 30.09.2010 року.

Результати перевірки оформлені Актом № 540/233/35859377 від 03.02.2010 року (т.1 а.с. 10-42).

За висновками перевірки, викладеними у згаданому акті перевірки ДПІ встановлено порушення ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) №334/94 від 28 грудня 1994 року, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 937861,0 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року у сумі 937861,0 грн.

03.03.2010 року з посиланням на акт перевірки № 540/233/35859377 від 03.02.2010 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000252330/0, яким ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1875722 грн., з яких 937861 грн. - основний платіж, 937861 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 44).

За результатами адміністративного оскарження підприємством вказаного рішення (т.1 а.с. 45-53), ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000252330/1 від 02.04.2010 року, яким ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1875722 грн., з яких 937861 грн. - основний платіж, 937861 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 43).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності висновків податкового органу, котрі полягли в основу винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 02.04.2010 року №0000252330/1, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" у сфері публічно - правових відносин.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 540/233/35859377 від 03.02.2010 року, підставами для висновку про заниження податку на прибуток став висновок податкового органу, що договори, укладені між ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" та ТОВ "Фортуна Фьючер 2007", а також видаткові накладні, надані ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" на адресу ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки", підписані в.о. директора Красновим В.А. Однак, в ході перевірки встановлено, що у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості щодо наявності у Краснова В.А. повноважень в.о. директора ТОВ "Фортуна Фьючер 2007". Тобто зазначено, що аналіз змісту фінансово-господарських документів, підписаних в.о. директора підприємства Красновим В.А. від імені ТОВ "Фортуна Фьючер 2007, а саме: , укладені між ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" та ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" від 01.08.2008 № 010808-УФ, від 01.08.2008 № 020808-УФ, від 01.08.2008 № 030808-УФ, а також видаткові та податкові накладні, надані ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" на адресу ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки", свідчить про відсутність такого обов'язкового реквізиту, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка згідно первинних документів виступала від імені ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" та перевірку наявності у неї відповідних повноважень на ведення фінансово-господарської діяльності. На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що первинні документи, отримані ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" від постачальника товарів ТОВ "Фортуна Фьючер 2007", складені з порушенням п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.7, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, не мають відповідної юридичної сили та доказовості, а отже не спричиняють настання відповідних правових наслідків, тобто не можуть бути підставою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у перевіреному періоді позивач - ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ "Фортуна Фьючер 2007", код ЄРПОУ: 35502330.

Так, між ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" (покупець) та ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" (постачальник) був укладений договір № 010808-УФ від 01.08.2008 року (т.1 а.с. 109-111), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця прасувальну машину LAVATEC LTR 2x800x3300. Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити товар. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Доставка товару здійснюється транспортом продавця. Загальна сума договору 2000000,00 грн.

На виконання вказаного договору ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" на адресу ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" було видано: 1) видаткову накладу № ВН-0000004 від 05.08.2008 року та податкову накладну № 2 від 05.08.2008 року на суму 2413200,00 грн. (з них ПДВ 402200,00 грн.); 2) видаткову накладну № 0000005 від 05.08.2008 року, видаткову накладну № ВН-0000008 від 19.08.2008 року та податкову накладну № 3 від 19.08.2008 року на суму 1268400,00 грн. (з них ПДВ 211400,00 грн.) (т.1 а.с. 96, 98, 100, 107-108).

Також, між ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" (покупець) та ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" (постачальник) був укладений договір № 020808-УФ від 01.08.2008 року (т. 1 а.с. 91-92), за умовами якого ТОВ "Фортуна Фьючерс 2007" зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" дозуючий комплекс Е-СОNTROL. Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити товар. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Доставка товару здійснюється транспортом продавця. Загальна сума договору 1500000,00 грн.

На виконання договору ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" було видано на адресу ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" 1) податкову накладну № 1 від 05.08.2008 року на суму 820135,00 грн. (з них ПДВ 136689,17 грн.), 2) видаткову накладну № ВН-0000005 від 05.08.2008р. (т.1 а.с. 95, 98).

Окрім того, між ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" (покупець) та ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" (постачальник) був укладений договір № 030808-УФ від 01.08.2008 року (т.1 а.с. 93-94), за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця укладач для пральної машини (4 доріжки) LAVATEC Amfeed Q 124. Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити товар. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Доставка товару здійснюється транспортом продавця. Загальна сума договору 1300000,00 грн.

На виконання даного договору ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" на адресу ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" було видано 1) податкову накладну № 3 від 19.08.2008 року на суму 1268400,00 грн. (з них ПДВ 211400,00 грн.), 2) видаткову накладну № ВН-0000008 від 19.08.2008р. (т.1 а.с. 97, 100).

Як зазначає позивач, метою придбання ним у ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" товару: прасувальної машини LAVATEC LTR 2x800x3300, дозуючого комплексу Е-СОNTROL, 4 доріжок LAVATEC Amfeed Q 124 було використання у власній господарській діяльності та отримання прибутку від його подальшої реалізації і досягненні відповідного економічного ефекту.

Суми за вказаними правовідносинами були віднесені ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" до складу валових витрат.

Правовідносини, що виникали у зв'язку із формуванням платником податку на прибуток та валових витрат, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32статті 1 цього Закону).

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджено факт фактичної наявності товару та використання згаданого товару у власній господарській діяльності позивача шляхом здійснення поставки цього товару на користь іншого суб'єкту господарювання - ТОВ "Лотта" (т.2 а.с. 29-34, 39-41).

Відповідач, вказуючи на незаконність віднесення до валових витрат підприємства позивача за зазначеними договорами, посилається лише на те, що первинні документи отриманні ТОВ "Торговий дім Укрспецпоставки" від постачальника ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" складені з порушенням, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ті фізичних осіб підприємців відсутні відомості щодо особи, котра підписала первинні документи , зокрема в.о. директора підприємства постачальника, при цьому не заперечуючи факт наявності первинних документів, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладих, банківських виписок, що підтверджують сплату грошових коштів за поставлений товар, а також докази використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

Колегія судів зазначає, що в матеріалах справи є в наявності наказ № 5 від 12.12.2007 р. ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" про призначення Краснова Віктора Олександровича на посаду в.о. директора ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" та про надання йому права здійснювати від імені та в інтересах підприємства будь яких фінансово-господарських операцій.

На момент укладання вказаних вище договорів та складання податкових накладних на адресу позивача, підприємство ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" було зареєстровано в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, код ЄДРПОУ: 35502330 (т. 1 а.с. 101-103, т. 2 а.с. 7) та зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва №100077909, виданого 16.11.2007р., що не заперечується відповідачем, та зазначається в акті перевірки № 540/233/35859377 від 03.02.2010 року (т. 1 а.с. 23).

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Фортуна Фьючер 2007" (договори, податкові і видаткові накладні, тощо) за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень рішень. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач не подав.

З огляду на викладене, суд першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновку відповідача стосовно порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) №334/94 від 28 грудня 1994 року.

Крім того слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Так за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ті фізичних осіб підприємців відомостей щодо особи, котра підписала первинні документи, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків -покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При цьому висновки про наявність такої протиправної мети не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Пунктами 1, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. по справі № 820/5417/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2014 р.