Ухвала

від 16.12.2014 по справі 820/5417/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/800/13216/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Дитиненко Ю. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року у справі№ 820/5417/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецпоставки» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року у справі № 820/5417/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 02.04.2010 року № 0000252330/1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами відповідача не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Торговий дім «Укрспецпоставки» за період з 12.05.2008 року по 30.09.2010 року складено акт № 540/233/35859377 від 03.02.2010 року, яким зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 937 861,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 937 861,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 03.03.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252330/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 875 722,00 грн., з яких 937 861,00 грн. - основний платіж, 937 861,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження підприємством вказаного рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252330/1 від 02.04.2010 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 875 722,00 грн., з яких 937 861,00 грн. - основний платіж, 937 861,020 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи частково позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що наявні в матеріалах справи первинні документи спростовують висновки податкового органу про відсутність реального виконання операцій між позивачем та ТОВ «Фортуна Фьючер 2007».

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договорів № 010808-УФ від 01.08.2008 року, № 020808-УФ від 01.08.2008 року, № 030808-УФ від 01.08.2008 року, укладених між позивачем та «Фортуна Фьючер 2007», підтверджується наявними у справі доказами.

Метою придбання платником у ТОВ «Фортуна Фьючер 2007» товару: прасувальної машини LAVATEC LTR 2x800x3300, дозуючого комплексу Е-СОNTROL, 4 доріжок LAVATEC Amfeed Q 124 було використання у власній господарській діяльності та в подальшому реалізовано іншому суб'єкту господарювання ТОВ «Лотта».

На момент укладання вказаних вище договорів та складання податкових накладних на адресу позивача підприємство ТОВ «Фортуна Фьючер 2007» було зареєстровано в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, код ЄДРПОУ 35502330 та зареєстровано платником податку на додану вартість.

Податковий орган стверджує про відсутність підстав для формування валових витрат по спірним операціям, оскільки первинні документи, отримані від постачальника товарів ТОВ «Фортуна Фьючер 2007», складені з порушенням п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.7, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, і тому не мають відповідної юридичної сили та доказовості, у зв'язку із відсутністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості щодо особи, яка підписала первинні документи, зокрема, в. о. директора підприємства.

Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилено вказані доводи, адже в матеріалах справи наявний наказ № 5 від 12.12.2007 року ТОВ «Фортуна Фьючер 2007» про призначення ОСОБА_6 на посаду в. о. директора ТОВ «Фортуна Фьючер 2007» та про надання йому права здійснювати від імені та в інтересах підприємства будь яких фінансово-господарських операцій.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акта перевірки, що стали підставою для донарахування зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Також підлягають відхилення твердження скаржника щодо порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення, яким нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток.

Висновок судів про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252330/0 від 03.03.2010 року не оскаржується, і відповідно судові рішення в цій частині не переглядаються.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року у справі № 820/5417/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак