Постанова

від 24.02.2014 по справі 922/3733/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Справа № 922/3733/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі№ 922/3733/13 господарського судуХарківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом" доПриватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконтрукція" простягнення 74 878,90 грн.

за участю представників від: позивача Кудіна О.В. (довір. від 15.03.2013) відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2013 у справі № 922/3733/13 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом"(Позивач). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція"(Відповідач) на користь ТОВ "Уютний дом" 74 878,90 грн. боргу, з урахуванням 4 878,90 грн. - 3% річних. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 1720,50 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у даній справі скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2013 у справі № 922/3733/13 та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом".

Не погоджуючись із вказаною постановою, ТОВ "Уютный Дом" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2013 у справі № 922/3733/13.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не застосовано приписи статті 1212 Цивільного кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору № 80 СПР на проектні роботи від 12.02.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом" (Замовник) і Приватним акціонерним товариством "Металіст-Будметалконструкція" (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець зобов"язується по затвердженому технічному завданню Замовника виконати конструктивну частину проекту (креслення марки КУМ, КМД, АБ огороджувальних конструкцій стін, покриттів та каркасу на стадії РД) об"єкта "Будівництво бізнес-центру з офісно-торговельно-виставковими приміщеннями з автосалоном та сервісом технічного обслуговування автомобілів на землях Бориспільського району Гірської сільської ради с. Гора Київської області".

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна договору складає 142 287,92 грн.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця аванс в розмірі 85 000 грн.

В пункті 3.1 договору сторони передбачили, що Виконавець зобов'язується виконати умови договору протягом 3 місяців з моменту отримання авансу і надання кінцевого варіанту планувальних рішень.

ТОВ "Уютный Дом" листом № 108 від 04.06.2009 повідомило АТ "Металіст-Будметалконструкція" про призупинення проектування за договором № 80 СПР від 12.02.2009 до отримання протоколу Містобудівного обґрунтування будівництва об"єкта, про що буде повідомлено окремо.

18.04.2011 Позивач в листі № 30 вказав на те, що у Замовника відсутні кошти для продовження проектування, тому продовження робіт за договором № 80 СПР від 12.02.2009 неможливе.

ТОВ "Уютный Дом" в претензії № 62 від 02.04.2013 просило АТ "Металіст-Будметалконструкція" повернути кошти, які не були використані в процесі проектування, у сумі 27 500 грн. В претензії № 114 від 19.06.2013 Позивач просив Відповідача повернути попередню оплату в розмірі 70 000 грн., пеню та 3% річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уютный дом" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція" 74 878,90грн., з яких: 70 000грн. - боргу, 4 878,90грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням Відповідачем зобов"язань за договором .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Позивача, вказав на їх обґрунтованість. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках. Позивачем перераховано Відповідачеві аванс у розмірі 70 000грн. на виконання проектних робіт. Суд першої інстанції зазначає, що Відповідачем не доведено факту виконання робіт за договором на проектні роботи № 80 СПР від 12.02.2009 та повернення Позивачу авансу.

Судом задоволено позовні вимоги Позивача в частини стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 4 878,90грн. за період з 26.04.2011 по 20.08.2013 на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, скасував рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2013 у справі № 922/3733/13 та прийняв нове рішення, яким в позові відмовив.

Суд апеляційної інстанції посилається на пункт 4.2 договору відповідно до якого, якщо в процесі виконання робіт буде з'ясовано недоцільність подальшого виконання робіт, сторони складають двосторонній акт та здійснюють взаєморозрахунки за фактично виконані роботи.

Документом, який фіксує факт припинення договірних відносин у зв'язку з відмовою Замовника від договору, є двосторонній акт, підписаний сторонами, в якому зазначається стан взаєморозрахунків.

Замовником не направлялось Виконавцю акт, ні повідомлення про необхідність його складання.

Крім того, відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однієї із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з пунктом 5.2 договору початком виконання робіт вважається дата отримання виконавцем кінцевого варіанту запланованих рішень та перерахування замовником авансу на рахунок Виконавця відповідно до пункту 2.2.1 даного договору.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Позивачем не виконано обов'язку з перерахування авансового платежу у повному обсязі, який передує обов'язку Відповідача розпочати виконання робіт.

Матеріалами справи не підтверджено, що Позивач відмовився від договору в односторонньому порядку і така відмова здійснена відповідно до чинного законодавства.

Позивачем не доведено правових підстав для повернення авансу, виходячи з умов договору, та недоведеність факту припинення зобов'язання між сторонами за договором.

Судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, посилання Позивача на норми статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами у справі укладено договір на проектні роботи, а кошти, які Позивач просить стягнути з Відповідача отримано останнім в якості авансу на підставі пункту 2.2.1 договору, який і не визнано недійсним та не розірвано, то такі грошові кошти отримано Відповідачем за наявності правової підстави.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Статтею 887 даного Кодексу передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Предметом спору у даній справі є повернення попередньої оплати, сплаченої Позивачем за виконання підрядних робіт.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розподіл обов'язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: обов'язку Відповідача виконати проектну роботу у встановлений строк; здійснення Позивачем попередньої оплати та передачі документації; виконання Відповідачем проектної роботи; відмова Позивача від договору та здійснення взаєморозрахунків.

Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що Відповідачем в порушення умов пункту 3.1 договору, протягом 3 місяців не виконано проектні роботи, тому на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України попередня оплата підлягає поверненню.

Пункт 3.1 договору передбачає, що Виконавець зобов"язується виконати умови договору протягом 3 місяців з моменту отримання авансу і надання кінцевого варіанту планувальних рішень.

Відповідно до пункту 5.2 договору початком виконання робіт вважається дата отримання Виконавцем кінцевого варіанту планувальних рішень і перерахування Замовником авансу на розрахунковий рахунок Виконавця згідно з пунктом 2.2.1 договору.

Матеріали справи не містять доказів передачі планувальних рішень та перерахунку Замовником авансу у розмірі 85 000 грн.

Сторони у справі підтверджують перерахування авансу у розмірі 70 000 грн. в період з 11.03. по 09.04.2009.

ТОВ "Уютный Дом" листом № 108 від 04.06.2009 повідомило АТ "Металіст-Будметалконструкція" про призупинення проектування за договором № 80 СПР від 12.02.2009 до отримання протоколу Містобудівного обґрунтування будівництва об"єкта, про що буде повідомлено окремо.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо повідомлення Замовником Виконавця про відновлення проектування.

Позивач в позовній заяві посилається на норми статті 849, яка передбачає, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Разом з тим, Позивач не підтверджує документально дату початку робіт та дату коли проектні роботи повинні бути закінчені(з урахуванням пунктів 3.1, 5.2договору).

Відповідно до пункту 4.2 договору, якщо в процесі виконання робіт буде з'ясовано недоцільність подальшого виконання робіт, сторони складають двосторонній акт та здійснюють взаєморозрахунки за фактично виконані роботи.

Листом № 30 від 18.04.2011 Замовник повідомив Виконавця про неможливість виконання робіт за договором з причин відсутності фінансування від власника об'єкта та просив повернути раніше сплачений авансовий платіж у розмірі 70 000 грн.

Пунктом 9.3 договору передбачено що Замовник має право у будь-який час розірвати даний договір. У випадку такого розірвання договору Замовник оплачує фактичну вартість, виконаних підрядником і переданих за актом, робіт.

В листах № 22 від 12.03.2012 та в претензії № 62 від 02.04.2013 ТОВ "Уютный Дом" просить АТ "Металіст-Будметалконструкція" повернути попередню оплату в сумі 27 500 грн., оскільки виконана Виконавцем робота складає 25% від загального обсягу робіт за договором, що становить 42 500 грн.

В матеріалах справи відсутній двохсторонній акт і докази проведення взаєморозрахунків за фактично виконані роботи.

Оскільки судом першої інстанції не досліджувалося питання чи виконувалися Відповідачем проектні роботи, та на яку суму, стягнення попередньої оплати у розмірі 70 000 грн. є передчасним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо не доведеності правових підстав для повернення авансу, зважаючи на не припинення зобов'язання між сторонами за договором, оскільки в листі № 30 від 18.04.2011 Замовник зазначає про неможливість виконання робіт за договором на підставі відсутності фінансування від власника об'єкту.

Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки завдані розірванням договору.

Позивач відмовився від договору (лист № 30 від 18.04.2011), у зв'язку з відсутністю коштів для подальшого проектування, тому наслідками такої відмови, відповідно до пункту 4.2 договору та частини 4 статті 849 ЦК України є здійснення взаєморозрахунків за фактично виконані роботи.

Судом апеляційної інстанції правомірно не застосовано норми статті 1212 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно набутого майна, оскільки попередню оплату Замовником перераховано Виконавцю на виконання пункту 2.2.1. договору.

Що стосується задоволення позовних вимог Позивача, в частині стягнення з Відповідача 3% річних, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування судами частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з Відповідача суми трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з Виконавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором на проектні роботи від 12.02.20009, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 1.1 договору Виконавець зобов"язався по затвердженому технічному завданню Замовника виконати конструктивну частину проекту (креслення марки КУМ, КМД, АБ огороджувальних конструкцій стін, покриттів та каркасу на стадії РД) об"єкту "Будівництво бізнес-центру з офісно-торговельно-виставковими приміщеннями з автосалоном та сервісом технічного обслуговування автомобілів на землях Бориспільського району Гірської сільської ради с. Гора Київської області".

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену розділом 5 Договору (п. 5.3, 5.4 договору).

Така позиція щодо застосування норм статті 625 Цивільного кодексу України зазначена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012, яка відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013, рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2013 у справі № 922/3733/13 підлягають скасуванню, справа № 922/3733/13 - передачі на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013, рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2013 у справі № 922/3733/13 скасувати.

Справу № 922/3733/13 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда