Постанова

від 17.02.2014 по справі 808/10322/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Справа № 808/10322/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі, головуючого - судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства

«Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального

головного управління Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000423010, 0000433010, 0000443010, 0000453010 від 17.12.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що при проведенні перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів не встановила факту використання придбаних товарів (робіт) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних та видаткових накладних. Вважає, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень податковий орган здійснив неправильне застосування положень: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1-200.4, ст.200, Податкового кодексу України.

Висновки податкового органу про заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 у сумі 6 120 грн., завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 у сумі 2 167 783 грн., завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 441 132 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 441 132 грн. спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку, а тому є незаконними.

З урахування вище зазначеного вважає податкові повідомлення-рішення №№ 0000423010, 0000433010, 0000443010, 0000453010 від 17.12.2013 протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. 6433 від 17.02.2014) зокрема зазначає, що господарські операції позивача з підприємствами ТОВ «Оптісвіт», ПП «НВП Агровет», ДП «УКР-СЗМА», ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика», ТОВ «Крафт Електрик», ТОВ «НВО «Укрпромпостач», ТОВ «Хеск» не мали реального товарного характеру, оскільки будь яких документів на підтвердження транспортування товару, сертифікатів або паспортів якості на товари до перевірки не надано. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у постачальників позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі вище викладеного вважає, що податкові повідомлення-рішення №№ 000423010, 0000433010, 0000443010, 0000453010 від 17.12.2013 прийняті податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання призначене на 17.02.2014 з'явився представник відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

В період з 12.11.2013 по 29.11.2013, на підставі направлень №№0223,0224,0225 від 11.11.2013та відповідно до наказу №280 від 11.11.2013, фахівцями СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питання дотримання ВАТ «Запоріжсталь» вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із платниками податків: ТОВ НВФ «Юстас-Дніпро» (код ЄДРПОУ 21917566) за період лютий-березень 2012 року, ТОВ «НВО «Укрпромпостач» (код ЄДРПОУ 31002233) за період березень 2012 року, ТОВ «Крафт Електрик» (код ЄДРПОУ 36493783) за період листопад, грудень 2011 року та квітень-серпень 2012 року, ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» (код ЄДРПОУ 30599802) за період серпень 2011 року, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_5) за період серпень, вересень 2010 року, жовтень 2011 року, січень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «Електоркомпроект» (код ЄДРПОУ 25485429) за період квітень 2012 року, ПФ «Стимул-В» (код ЄДРПОУ 22123648) за період серпень 2011 року - січень 2012 року, ПП «НВП Агровет» (код ЄДРПОУ 37189636) за період березень, травень 2011 року, ТОВ «Оптісвіт» (код ЄДРПОУ 36802819) за період січень - квітень 2010 року, серпень 2010 року, ТОВ «Інтертрейдінг Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 31573172) за період лютий 2012 року, ТОВ «Фірма Маріта» (код ЄДРПОУ 13490320) за період лютий - березень 2013 року, ТОВ «Енергія» (код ЄДРПОУ 30189598) за період квітень 2013 року, ТОВ «Хеск» (код ЄДРПОУ 35777085) за період лютий 2013 року, ТОВ «Дніпроторгкомцентр» (код ЄДРПОУ 20201835) за період вересень 2012 року.

За результатом проведеної перевірки було складено акт №257/30-10/00191230 від 29.11.2013.

Висновками акту перевірки №257/30-10/00191230 від 29.11.2013 встановлено порушення:

- п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 №334/94 - ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 всього у сумі 6 120 грн., у тому числі по періодам:

- за півріччя 2010 року у сумі 2361 грн., (у т.ч. у 2 кв. 2010 року на суму 2361 грн.);

- за 3 квартали 2010 року у сумі 5621 грн., (у т.ч. у 3 кв. 2010 року на суму 3260 грн.);

- за 2010 рік у сумі 5621 грн., (у т.ч. у 4 кв. 2010 року на суму 0 грн.);

- за I квартал 2011 року у сумі 499 грн.

п. 14.1.27 ст.14, п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 у сумі 2 167 783 грн., у тому числі по періодам:

- за I квартал 2010 року у сумі 15 740 грн.;

- за 2010 рік у сумі 15 740 грн. (у т.ч. у 4 кв.2010 року на суму 0 грн.);

- за ІІ квартал 2011 року у сумі 1810 грн.;

- за II-III квартали 2011 року у сумі 1810 грн. (у т.ч. у 3 кв. 2011року на суму 0 грн.);

- за II-IV квартали 2011 року у сумі 721 130 грн. (у т.ч. у 4 кв. 2011року на суму 719 320 грн.);

- за I квартал 2012 року у сумі 3450 грн.;

- за півріччя 2012 року у сумі 76 679 грн. (у т.ч. у 2 кв. 2012 року на суму 73229 грн.);

- за 3 квартали 2012 року у сумі 1 428 687 грн.; (у т.ч. у 3кв. 2012 року на суму 1 352 008 грн.);

- за 2012 рік у сумі 1 430 913 грн. (у т.ч. у 4 кв. 2012 року на суму 2 226 грн.).

- п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, пп. 7.7.2а) п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами і доповненнями, п.п. 14.1.18, п.п. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.05 №770/11050, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 у редакції наказу від 15.06.05 №213, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.05 №702/10982, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мінюсті України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 441 132 грн., в т.ч.: за січень 2010 року на суму 527 грн.; за лютий 2010 року на суму 1829 грн.; за березень 2010 року на суму 792 грн.; за квітень 2010 року на суму 1889 грн.; за серпень 2010 року на суму 2608 грн.; за березень 2011 року на суму 399 грн.; за травень 2011 року на суму 362 грн.; за серпень 2011 року на суму 400979 грн.; за листопад 2011 року на суму 3197 грн.; за грудень 2011 року на суму 2163 грн.; за березень 2012 року на суму 8400 грн.; за квітень 2012 року на суму 3796 грн.; за травень 2012 року на суму 2435 грн.; за червень 2012 року на суму 4261 грн.; за липень 2012 року на суму 4844 грн.; за серпень 2012 року на суму 751 грн.; за лютий 2013 року на суму 1900 грн.

- завищено суму бюджетного відшкодування за період лютий 2010 року-травень 2010 року, вересень 2010 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року, квітень 2012 року, березень 2013 року у розмірі 441 132 грн., в т.ч.: за лютий 2010 року на суму 527 грн. (суму відшкодовано); за березень 2010 року на суму 1829 грн. (суму відшкодовано); за квітень 2010 року на суму 792 грн. (суму відшкодовано); за травень 2010 року на суму 1889 грн. (суму відшкодовано); за вересень 2010 року на суму 2608 грн. (суму відшкодовано); за квітень 2011 року на суму 399 грн. (суму відшкодовано); за червень 2011 року на суму 362 грн. (суму відшкодовано); за вересень 2011 року на суму 400979 грн. (суму відшкодовано); за грудень 2011 року на суму 3197 грн. (суму відшкодовано); за січень 2012 року на суму 2163 грн. (суму відшкодовано); за квітень 2012 року на суму 8400 грн. (суму відшкодовано); за травень 2012 року на суму 3796 грн. (суму відшкодовано); за червень 2012 року на суму 2435 грн. (суму відшкодовано); за липень 2012 року на суму 4261 грн. (суму відшкодовано); за серпень 2012 року на суму 4844 грн. (суму відшкодовано); за вересень 2012 року на суму 751 грн. (суму відшкодовано); за березень 2013 року на суму 1900 грн. (суму відшкодовано).

На підставі акту перевірки №257/30-10/00191230 від 29.11.2013 СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесені податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013:

- №0000423010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 433 487 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 216 364 грн.;

- №0000433010, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 433 487 грн.;

- №0000443010, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 167 783 грн. ;

- №0000453010, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12 944 грн., у т.ч. за основним платежем - 10 055 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 889 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0000423010, 0000433010, 0000443010, 0000453010 від 17.12.2013 позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що валові витрати та витрати з податку на прибуток підприємства, суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування не підтверджені внаслідок того, що господарські операції ВАТ «Запоріжсталь» з підприємствами ТОВ «Оптісвіт», ПП «НВП Агровет», ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика», ТОВ «Крафт Електрик», ТОВ «НВО «Укрпромпостач», ТОВ «Хеск», не мали реального товарного характеру.

Так, судом встановлено, що на підставі договірного листа ТОВ «Інвек» (19.05.2011 змінено назву на ТОВ «Оптісвіт») поставило на ВАТ «Запоріжсталь» ветеринарні препарати.

Факт отримання продукції від ТОВ «Оптісвіт» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «Оптісвіт» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Оптісвіт» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у акті ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 07.02.2012 №149/2305/36802819 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптісвіт» (код ЄДРПОУ 36802819) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 15.10.2009р. по 31.12.2011р. Документів підтверджуючих перевезення товару та документів підтверджуючих якість товару, до перевірки не надано.

На підставі договірного листа №520311 від 18.03.2011 ПП «НВП Агровет» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» дезінфекційні килими.

Факт отримання продукції від ПП «НВП Агровет» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, рахунками, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ПП «НВП Агровет» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ПП «НВП Агровет» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеній ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова довідці від 25.06.2012 №569/2305/37189636 про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «НВП «Агровет» (код ЄДРПОУ 37189636) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Костаріка-10» код за ЄДРПОУ 37091549 за період березень - травень 2011 року та актах ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костарика-10».

Згідно договорів постачання №20/2011/624 від 29.03.2011 та №20/2010/1378 від 09.09.2010 укладених між ВАТ «Запоріжсталь» та ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика», поставлені контролери системи телемеханізації та трансформатори.

Реальність поставки продукції на адресу позивача підтверджується договорами, видатковими і податковими накладними, рахунками, прибутковими ордерами. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. Використання у власній господарській діяльності продукції підтверджується вимогами на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, актами на використані при ремонті матеріали, актами приймання-передачі устаткування до монтажу. ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області акті від 21.08.2013 №148/08-29-22-1314/30599802 про результати зустрічної звірки ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» (ЄДРПОУ 30599802), з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Дейверс-Інвест» (код ЄДРПОУ 37212057) їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року. Документів підтверджуючих перевезення товару, та документів підтверджуючих якість товару до перевірки не надано.

Згідно договорів постачання №20/2012/1036 від 08.05.2012 та №20/2011/984 від 26.04.2011, укладених між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «Крафт Електрик», позивачем отримані текстоліт, стеклотекстоліт, лакотканина, електрокартон та синтофлекс.

Факт отримання продукції від ТОВ «Крафт Електрик» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договорами, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, а також актами на використані матеріали під час проведення ремонтів. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «Крафт Електрик» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Крафт Електрик» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська акті перевірки від 06.06.2013 №1048/225/36493783 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Крафт Електрик» (код ЄДРПОУ 36493783) щодо підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПП «АТМ» (код за ЄДРПОУ 24606641) за липень-вересень 2012 року, ТОВ «Ліга» (код за ЄДРПОУ 24609852) за червень 2012 року, ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за травень-липень 2012 року, ТОВ «Галактика М» (код за ЄДРПОУ 31890900) за листопад 2011 року, ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299) листопад-грудень 2011 року. Документів підтверджуючих перевезення товару до перевірки не надано.

Згідно договору постачання №20/2011/1996 від 01.11.2011, укладеного між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «НВО «Укрпромпостач», ВАТ «Запоріжсталь» отримані редуктори.

Реальність поставки продукції на адресу ВАТ «Запоріжсталь» та використання у власній господарській діяльності підтверджується договором, видатковими і податковими накладними, рахунками, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, а також актами на використані матеріали під час проведення ремонтів. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «НВО «Укрпромпостач» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «НВО «Укрпромпостач» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська акті від 28.11.2012 №1628/226/31002233 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВО «Укрпромпостач» (код за ЄДРПОУ 31002233), за березень 2012 року. Документів підтверджуючих перевезення товару, сертифікатів якості до перевірки не надано.

На підставі договірного листа №20/2012/97п від 19.12.2012 ТОВ «Хеск» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» зрошувачі ДВо-10.

Факт отримання продукції від ТОВ «Хеск» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, видатковими і податковими накладними, актом приймання-передачі та актом приймання-передачі устаткування до монтажу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. ТОВ «Хеск» на момент здійснення господарських операцій було належним чином зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Однак відповідач дійшов висновку про те, що операції по взаємовідносинах ВАТ «Запоріжсталь» з ТОВ «Хеск» не мали реального товарного характеру на підставі даних, які міститься у складеному Нововодолазькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області акті від 04.10.2013 № 118/20-20-22-08 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Хеск» (код ЄДРПОУ 35777085) з питань правомірності відображення в податковому обліку проведених взаємовідносин з ТОВ «Рона-С», код ЄДРПОУ 38488108 їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2013 року.

Суд не погоджується із зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що «Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.»

Пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат «витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Пункт 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПКУ, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Пунктом 198.3 ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

П. 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності п.п.200.1.-200.4 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач фактично дійшов висновків про заниження відповідачем податкових зобов'язань у зв'язку з твердженням про фактичне нездійснення зазначених господарських операцій. В обгрунтування цього відповідач наводить витяги як з актів перевірок так і з актів про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача, які самі по собі на думку суду не може бути достатніми та допустимими доказами нездійснення господарських операцій. Тим більш, що з назв актів про неможливість проведення перевірок вбачається, що звірку неможливо було провести, однак податковий орган фактично її провів без дослідження будь-яких первинних документів. Крім того, відповідачем не доведено суду того факту, що саме у контрагентів, наведених у таких актах перевірок та про неможливість проведення перевірок, придбавались контрагентами позивача товари (послуги), які в подальшому реалізовувались (надавались) позивачеві.

Натомість належним доказом факту проведення документування фактично не здійснених господарських операцій з метою отримання підприємством податкової вигоди, як про це зазначає відповідач у акті перевірки, на думку суду можуть бути такі, що набрали законної сили рішення суду про визнання правочину недійсним або вирок суду у кримінальній справі, доказів існування яких відповідачем суду не надано.

Також слід відмітити, що жодною нормою законодавства України, в тому числі Податковим кодексом України для платників податків (Покупців) не передбачається а ні обов'язків, а ні прав, вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності їх державної реєстрації як СПД, реєстрації платником ПДВ, стану їх «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання або продажу товарів, кількості та наявності робочого персоналу, підтвердження та перевірка виробничих можливостей, визначення осіб, від яких походять дані товари і, тим паче, відомості, що стосується безпосередньо третіх осіб, які є контрагентами самого постачальника.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Отже, контролюючий орган безпідставно пов'язує право позивача на формування податкового кредиту і від'ємного значення ПДВ із діями третіх осіб, які є в ланцюгах постачання товарів, що в подальшому купуються Позивачем у належного платника податків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Натомість позивачем як під час перевірки так і суду були надані копії первинних документів в підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.

Згідно зі статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов'язкові реквізити.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем документів на підтвердження транспортування придбаних товарів суд зазначає наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Зазначений висновок суду підтверджується численною судовою практикою, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 по справі №К-27230/10, від 19.07.2012 по справі №К-30744/10.

Також слід відмітити, що податковим органом допущені порушення при складанні податкового повідомлення-рішення №0000443010 від 17.12.2013, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 167 783 грн., а саме:

- в графі «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток» контролюючий орган помилково посилається на п. 123.1 ст. 123 ПКУ (штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання), який взагалі не регулює це питання;

- у податковому повідомленні-рішенні контролюючий орган вказує, що на підставі акта перевірки №257 встановлено порушення п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України (Об'єкти амортизації). При цьому, в самому акті перевірки контролюючий орган не встановлює жодних порушень, пов'язаних з амортизацією та не посилається на п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України.

Крім того, порушення допущені контролюючим органом і в податковому повідомленні-рішенні №0000453010 від 17.12.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 10 055 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 889 грн.

В акті перевірки №257/30-10/00191230 від 29.11.2013 (сторінка 33) контролюючим органом виявлено порушення, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 6120 грн., однак податковим повідомленням-рішенням №0000453010 від 17.12.2013 з незрозумілих причин податковий орган збільшує суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10 055 грн.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, від'ємного значення суми податку на додану вартість та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №№ 0000423010, 0000433010, 0000443010, 0000453010 від 17.12.2013, тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000423010 від 17.12.2013.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000433010 від 17.12.2013.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000443010 від 17.12.2013.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000453010 від 17.12.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) 458 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень) 80 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз