Ухвала

від 16.10.2014 по справі 808/10322/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2014 рокусправа № 808/10322/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 808/10322/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000423010, 0000433010, 0000443010, 0000453010 від 17.12.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства при формуванні витрат та податкового кредиту, оскільки при проведенні перевірки не встановлено факту використання придбаних товарів (робіт) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних та видаткових накладних. Висновки ґрунтуються на інформації, актах перевірок інших податкових органів контрагентів позивача, проте висновки відповідача спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема скарга обґрунтована неврахування судом першої інстанції актів податкового органу за результатами перевірки контрагентів позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем в період з 12.11.2013 по 29.11.2013, проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питання дотримання ВАТ «Запоріжсталь» вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із платниками податків: ТОВ НВФ «Юстас-Дніпро» (код ЄДРПОУ 21917566) за період лютий-березень 2012 року, ТОВ «НВО «Укрпромпостач» (код ЄДРПОУ 31002233) за період березень 2012 року, ТОВ «Крафт Електрик» (код ЄДРПОУ 36493783) за період листопад, грудень 2011 року та квітень-серпень 2012 року, ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» (код ЄДРПОУ 30599802) за період серпень 2011 року, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_5) за період серпень, вересень 2010 року, жовтень 2011 року, січень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «Електоркомпроект» (код ЄДРПОУ 25485429) за період квітень 2012 року, ПФ «Стимул-В» (код ЄДРПОУ 22123648) за період серпень 2011 року - січень 2012 року, ПП «НВП Агровет» (код ЄДРПОУ 37189636) за період березень, травень 2011 року, ТОВ «Оптісвіт» (код ЄДРПОУ 36802819) за період січень - квітень 2010 року, серпень 2010 року, ТОВ «Інтертрейдінг Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 31573172) за період лютий 2012 року, ТОВ «Фірма Маріта» (код ЄДРПОУ 13490320) за період лютий - березень 2013 року, ТОВ «Енергія» (код ЄДРПОУ 30189598) за період квітень 2013 року, ТОВ «Хеск» (код ЄДРПОУ 35777085) за період лютий 2013р., ТОВ «Дніпроторгкомцентр» (код ЄДРПОУ 20201835) за період вересень 2012р., за результатами якої складено акт №257/30-10/00191230 від 29.11.2013.

Перевіркою встановлені порушення:- п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заниження податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 всього у сумі 6 120 грн., у тому числі по періодам: за півріччя 2010 року у сумі 2361 грн., (у т.ч. у 2 кв. 2010 року на суму 2361 грн.); за 3 квартали 2010 року у сумі 5621 грн., (у т.ч. у 3 кв. 2010 року на суму 3260 грн.); за 2010 рік у сумі 5621 грн., (у т.ч. у 4 кв. 2010 року на суму 0 грн.); за I квартал 2011 року у сумі 499 грн.; п. 14.1.27 ст.14, п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 у сумі 2 167 783 грн.; п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, пп. 7.7.2а) п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 14.1.18, п.п. 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.05 №770/11050, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 у редакції наказу від 15.06.05 №213, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.05 №702/10982, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мінюсті України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 441 132 грн., в т.ч.: за січень 2010 року на суму 527 грн.; за лютий 2010 року на суму 1829 грн.; за березень 2010 року на суму 792 грн.; за квітень 2010 року на суму 1889 грн.; за серпень 2010 року на суму 2608 грн.; за березень 2011 року на суму 399 грн.; за травень 2011 року на суму 362 грн.; за серпень 2011 року на суму 400979 грн.; за листопад 2011 року на суму 3197 грн.; за грудень 2011 року на суму 2163 грн.; за березень 2012 року на суму 8400 грн.; за квітень 2012 року на суму 3796 грн.; за травень 2012 року на суму 2435 грн.; за червень 2012 року на суму 4261 грн.; за липень 2012 року на суму 4844 грн.; за серпень 2012 року на суму 751 грн.; за лютий 2013 року на суму 1900 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування за період лютий 2010 року-травень 2010 року, вересень 2010 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, вересень 2011 року, квітень 2012 року, березень 2013 року у розмірі 441 132 грн., в т.ч.: за лютий 2010 року на суму 527 грн. (суму відшкодовано); за березень 2010 року на суму 1829 грн. (суму відшкодовано); за квітень 2010 року на суму 792 грн. (суму відшкодовано); за травень 2010 року на суму 1889 грн. (суму відшкодовано); за вересень 2010 року на суму 2608 грн. (суму відшкодовано); за квітень 2011 року на суму 399 грн. (суму відшкодовано); за червень 2011 року на суму 362 грн. (суму відшкодовано); за вересень 2011 року на суму 400979 грн. (суму відшкодовано); за грудень 2011 року на суму 3197 грн. (суму відшкодовано); за січень 2012 року на суму 2163 грн. (суму відшкодовано); за квітень 2012 року на суму 8400 грн. (суму відшкодовано); за травень 2012 року на суму 3796 грн. (суму відшкодовано); за червень 2012 року на суму 2435 грн. (суму відшкодовано); за липень 2012 року на суму 4261 грн. (суму відшкодовано); за серпень 2012 року на суму 4844 грн. (суму відшкодовано); за вересень 2012 року на суму 751 грн. (суму відшкодовано); за березень 2013 року на суму 1900 грн. (суму відшкодовано).

За результатами перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013:

- №0000423010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 433 487 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 216 364 грн.;

- №0000433010, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 433 487 грн.;

- №0000443010, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 167 783 грн. ;

- №0000453010, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12 944 грн., у т.ч. за основним платежем - 10 055 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 889 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем безпосереднє доведення відсутності порушень податкового законодавства доводилось первинною документацією та іншими документами, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, а відповідач помилково приходить до висновку про наявність порушень посилаючись на акти перевірок контрагентів позивача.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за перевіряє мий період, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Оптісвіт», ПП «НВП Агровет», ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика», ТОВ «Крафт Електрик», ТОВ «НВО «Укрпромпостач», ТОВ «Хеск».

Відповідач у акті перевірки зазначає про те, що такі господарські операції не мали реального товарного характеру.

Так, судом встановлено, що на підставі договірного листа ТОВ «Інвек» (19.05.2011 змінено назву на ТОВ «Оптісвіт») поставило на ВАТ «Запоріжсталь» ветеринарні препарати.

Факт отримання продукції від ТОВ «Оптісвіт» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

На підставі договірного листа №520311 від 18.03.2011 ПП «НВП Агровет» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» дезінфекційні килими.

Факт отримання продукції від ПП «НВП Агровет» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, рахунками, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно договорів постачання №20/2011/624 від 29.03.2011 та №20/2010/1378 від 09.09.2010 укладених між ВАТ «Запоріжсталь» та ДП «УКР-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика», поставлені контролери системи телемеханізації та трансформатори.

Судом встановлено, що поставки продукції на адресу позивача підтверджується договорами, видатковими і податковими накладними, рахунками, прибутковими ордерами. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями. Використання у власній господарській діяльності продукції підтверджується вимогами на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, актами на використані при ремонті матеріали, актами приймання-передачі устаткування до монтажу.

Згідно договорів постачання №20/2012/1036 від 08.05.2012 та №20/2011/984 від 26.04.2011, укладених між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «Крафт Електрик», позивачем отримані текстоліт, стеклотекстоліт, лакотканина, електрокартон та синтофлекс.

Факт отримання продукції від ТОВ «Крафт Електрик» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договорами, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, а також актами на використані матеріали під час проведення ремонтів. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно договору постачання №20/2011/1996 від 01.11.2011, укладеного між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «НВО «Укрпромпостач», ВАТ «Запоріжсталь» отримані редуктори.

Факт поставки продукції на адресу ВАТ «Запоріжсталь» та використання у власній господарській діяльності підтверджується договором, видатковими і податковими накладними, рахунками, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, а також актами на використані матеріали під час проведення ремонтів. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

На підставі договірного листа №20/2012/97п від 19.12.2012 ТОВ «Хеск» поставило на ВАТ «Запоріжсталь» зрошувачі ДВо-10.

Факт отримання продукції від ТОВ «Хеск» та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, видатковими і податковими накладними, актом приймання-передачі та актом приймання-передачі устаткування до монтажу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності, в суді апеляційної інстанції такі доводи суду першої інстанції відповідачем не спростовані.

На момент виникнення спірних правовідносин, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, що не спростовується відповідачем та підтверджено матеріалами справи.

Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що за вищезазначеним договорам позивачем було придбано товар та використано у господарській діяльності та в наявності первинна документація.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами пп.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Також, слід зазначити, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як недодержання контрагентом платника податків норм податкового законодавства.

Якщо контрагент (постачальник) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Додатково слід зазначити, що судом першої інстанції в оскарженому рішенні зазначено про помилковість зазначення відповідачем застосування у податковому повідомленні-рішенні №0000443010 від 17.12.2013р. норми ПК України при визначенні штрафних (фінансових)санкцій, проте судом не встановлено, що таке призвело до невірного визначення суми таких санкцій. Також судом першої інстанції зазначено, що в акті перевірки визначено порушення позивачем щодо податку на прибуток в сумі 6120грн., однак в оскарженому податковому повідомленні-рішенні №0000453010 визначена сума зобов'язань за основним платежем 10055грн.

Як пояснив представник відповідача, що у ході перевірки перевіряючи ми було визначено порушення з урахуванням 1095днів, проте при прийнятті ППР було визначено суму порушення за весь період перевірки, оскільки витрати обліковуються позивачем наростаючим підсумком.

Проте дані пояснення представника відповідача не спростовують висновків, що з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентам зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 808/10322/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак