Ухвала

від 23.01.2014 по справі 1328/8377/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1328/8377/12 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/783/761/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія справи: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П., Ніткевича А.В.,

при секретарі Данилик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 06 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки "Всеукраїнський кредит", третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, припинення договору, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до кредитної спілки "Всеукраїнський кредит", з участю третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, припинення договору іпотеки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначила, що 29.12.2004 року вона продала свою квартиру, що АДРЕСА_1, а 30.12.2004 року уклала генеральну угоду з кредитною спілкою «Всеукраїнський Кредит» (надалі кредитна спілка) за номером 1859/05. Кошти з проданої квартири, у сумі 58900 грн., вона поклала на депозитний рахунок кредитної спілки, після чого кредитний інспектор запевнив її, що приблизно 04.01.2005р. буде засідання комісії кредитної спілки та їй нададуть кредит в сумі 38000 грн. Крім цього, вона подала в кредитну спілку копії документів на квартиру, яку планувала купити, а також оригінал договору про завдаток на квартиру, однак кредиту не отримала, в результаті чого втратила можливість купити квартиру, яка була об'єктом договору завдатку та втратила завдаток, який еквівалентний 200 дол. США.

11.01.2005 року вона поклала на депозитний рахунок кредитної спілки ще кошти у сумі 2850 грн.. після чого кредитний інспектор запевнив її знову, що у кінці січня місяця 2005 року їй буде надано кредит. Вона знову подала в кредитну спілку копії документів на квартиру, яку планувала купити, а також оригінал договору про завдаток на квартиру. 23.02.2005р. вона заключила додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 1859/05 від 30.12.2004 р. на підставі, якої кредитна спілка мала надати їй 90000 грн., разом з її коштами, а сума кредиту мала становити 28250 грн.

18.03.2005 р. вона уклала кредитний договір №271-03/05, згідно якого зобов'язалась забезпечити повернення одержаного кредиту Кредитору, або його правонаступникам та щомісячно рівними частинами, в сумі 151,07 грн. оплачувати кредит, до повного погашення.

22.03.2005 р. з метою оформлення договору купівлі-гіродажу АДРЕСА_2, вона прийшла до приватного нотаріуса ОСОБА_4. Однак перед оформленням договору купівлі-продажу квартири, продавці збільшили ціну квартири на суму, що в еквівалентні 200 дол. США по курсу НБУ та підчас купівлі продажу квартири продавець відмовився оплачувати податок з прибутку фізичних осіб, який вона оплатила з власних коштів. Крім цього у відповідності до ум'ов кредитного договору вона уклала договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3

Оскільки в кредитному договорі не було вказано витрат по оплаті податків з фізичних осіб, які вона оплатила при купівлі квартири, а також не вказано сум по сплаті нотаріальних послуг по договору іпотеки, які вона також сплатила, тому в силу ч. 4 ст. 11 ЗУ "Захист прав споживачів" вважає, що вона не зобов'язана була сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту. Вважає, що договір слід визнати недійсним, оскільки він був укладений під впливом обману зі сторони кредитної спілки, крім того договір був нею підписаний під впливом тяжкої обставини, оскільки у разі його не підписання вона не могла купити квартиру, їй фактично не було де проживати.

Крім того зазначає, що на час укладення договору і в подальшому при сплаті тіла кредиту їй не було відомо про її обов'язок погашати відсотки за користування кредитом, оскільки про це її ніхто не повідомляв, а відтак вважає, що кредитна спілка діяла не добросовісно . Враховуючи вищенаведене вважає, що договір слід визнати недійсним, застосувавши наслідки ст. 216 ЦК України.

У зв'язку з визнанням договору недійсним просить розірвати іпотечний договір від 14.07.2005 р.

Крім того вважає, що неправомірними діями кредитної спілки під час укладення договору та в подальшому під час сплати нею тіла кредиту їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 20000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 06 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2. Просить рішення суду скасувати частково та постановити нове рішення, яким задовільнити наступні позовні вимоги, а саме:

Згідно ст.17 Закону України «Про іпотеку», припинити договір іпотеки від 14 липня 2005 року за номером 2686 зареєстрований в реєстрі регістрацій заборон за номером 193, яким було забезпечено основне зобов'язання,з виключенням з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про обтяження майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 зняти заборону відчуження цього майна та виключити з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про обтяження №2184083. В частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт вважає, що рішення не відповідає чинному законодавству і фактичним обставинам справи і тому підлягає частковому скасуванню з підстав неповного дослідження обставин справи, недоведеності обставинам справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та безпідставним. Звертає увагу, що наявність рішення суду про стягнення заборгованості, а також припинення (закінчення) строку дії договору не звільняє Відповідача від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Виконання рішення суду не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору».

13 грудня 2013 року на адресу ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_5 були направлені судові повістки, про виклик в судове засідання на 23 січня 2014 року, які повернулись в конвертах від обох з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова кореспонденція надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Інші сторони судові повістки отримали, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про визнання кредитного договору недійсним, припинення договору іпотеки, відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 30 грудня 2004 року між позивачем та відповідачем укладено Генеральний договір №1859/05 розділами 3 та 4 якого передбачені умови отримання кредиту, та вказано, що право на отримання кредиту під час щомісячних фондових актів надавалось тому члену спілки, який здійснив більше всіх місячних внесків, причому до 12 годин дня, який передував розподілу, інформація про кількість цих внесків була закритою і відкривалась лише під час фондового акту і ніхто, таким чином, не міг нікому гарантувати стовідсоткового отримання права на кредит на конкретному фондовому акті, оскільки це залежало від кількості внесків інших членів Спілки. Пунктом 2.6 Генерального договору передбачено право члена спілки у будь-який час припинити співпрацю із спілкою без будь-яких наслідків. З цими умовами ОСОБА_2 була ознайомлена, про що свідчить її заява від 30.12.2004 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 з умовами Генерального договору ознайомлена, усвідомлює і згідна виконувати.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Кредитною спілкою та позивачем - ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2685, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку кредитній спілці однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2

Також встановлено, що 18.03.2005 року було укладено Кредитний договір №271-033/05, на підставі якого Кредитна спілка "Всеукраїнський кредит", на виконання умов договору, видала позивачу - ОСОБА_2 кредит для придбання однокімнатної квартири АДРЕСА_2 в сумі 28250 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 18.10.2020р. та сплатою 0,6% на місяць. У відповідності до п. 3.2 даного договору ОСОБА_2 зобов'язалась забезпечити повернення одержаної суми кредиту Кредитору, або його правонаступнику, щомісячно рівними частинами, в сумі 151,07 грн. не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, починаючи з наступного за місяцем надання, і повністю повернути кредит не пізніше 18 жовтня 2020 р. Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язалась сплачувати Кредитору, або його правонаступнику нараховані відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, наступного за місяцем надання, та в день повного (дострокового) погашення кредиту шляхом безготівкового перерахування на рахунок кредитора.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також встановлено, що у відповідності до вищенаведених норм закону та вимог кредитного договору, позивач ОСОБА_2 здійснила повернення одержаної суми без врахування відсотків, а саме тіла кредиту у сумі 28250 грн.

Не заслуговують на увагу покликання позивача на те, що Кредитний договір укладено нею під впливом обману, оскільки правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, однак ОСОБА_2 не представила суду жодного доказу в підтвердження порушених своїх прав.

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що Кредитний договір нею укладено під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим Кредитна спілка скористалася, оскільки на думку суду ОСОБА_2 вчиняла такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки, про що вона сама зазначала у судовому засіданні і лише після пред'явлення кредитною спілкою позову про погашення боргу вона почала вважати, що договір укладено під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах. Крім цього позивачем не доведено, що за відсутності тяжкої обставини правочин нею не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Свідченням того, що ОСОБА_2 погоджувалась з умовами договору є її підпис під договором, а також той факт, що у період часу з березня 2005 р. по грудень 2012р. вона здійснювала повернення одержаної суми та 01.12.2012р. здійснила повну виплату тіла кредиту, а відтак своїми діями визнавала умови договору у повному обсязі, а відтак немає підстав визнання кредитного договору недійсним та припинення іпотечного договору.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону, а тому колегія суддів з ними погодитися, оскільки згаданими висновками правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 06 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

А.В. Ніткевич