Постанова

від 18.02.2014 по справі 910/15029/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ 910/15029/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Нагорняк М.М., Найчук О.Є.

від відповідача - Дорогань О.М.

від третьої особи - 1 не з`явився

від третьої особи - 2 не з`явився

від третьої особи - 3 не з`явився

від третьої особи - 4 не з`явився

від третьої особи - 5 не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» на рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2013 року (суддя Любченко М.О.)

за позовом Приватного підприємства «Мнагор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»,

за участі третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Березино»,

за участі третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Приватно-орендного підприємства «Рідний край»,

за участі третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент»,

за участі третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С»

про стягнення 148 269,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП «Мнагор» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Високі аграрні технології» про стягнення заборгованості за агентським договором.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.12.2013 року позовні вимоги були задоволені частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норма матеріального та процесуального права, а тому просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник позивача через відділ документального забезпечення надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача та представник відповідача в судове засідання з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

27.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Приватним підприємством «Мнагор» був укладений агентський договір на пошук покупців на товари відповідача без права їх продажу позивачем.

Згідно з п.1.1 договору агент зобов'язався здійснювати від свого імені, але за рахунок принципала такі дії: здійснювати пошук покупців на продукцію принципала; збирати замовлення покупців продукції принципала і направляти їх принципалу; виконувати інші необхідні дії для залучення покупців на продукцію принципала відповідно до умов цього договору, а принципал зобов'язався сплатити агенту винагороду за виконання цього доручення.

Відповідно до п.1.2 зазначеного правочину агент може укладати договори купівлі-продажу з покупцями продукції принципала як від свого імені, так і від імені принципала, про що має повідомляти останнього.

У п.4.1 укладеного договору сторонами встановлено, що за виконання своїх обов'язків за цим договором принципал зобов'язаний уплатити агенту винагороду в розмірі від 6% до 10% від продажної вартості продукції, що поставляється принципалом до договорами, укладення яких пов'язано з функціями агента.

Відповідно до п.4.4 договору принципал зобов'язався виплатити агенту належну йому винагороду протягом п'ятиденного строку після оплати замовником рахунків за поставлену принципалом продукцію у валюті договору.

За змістом п.6.1 договору від 27.01.2012 року він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

На виконання умов агентського договору за посередництва позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» були укладені договорі купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес», Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино», Приватно-орендним підприємством «Рідний край», Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент», Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С».

Відповідно до наявних матеріалів справи, 07.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» був укладений договір купівлі-продажу № КП0702/2012-1, за змістом якого відповідачем було продано третій особі - 1 товар на суму 508548 грн.

07.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» був укладений договір купівлі-продажу № КП0702/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі - 2 товар на суму 671232 грн.

08.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» був укладений договір купівлі-продажу № КП0805/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі - 5 товар на суму 35680 грн.

10.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Приватно-орендним підприємством «Рідний край» був укладений договір купівлі-продажу № КП1005/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі - 3 товар на суму 106317,60 грн.

18.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» був укладений договір купівлі-продажу № КП1805/2012, за змістом якого відповідачем було продано третій особі - 4 товар на суму 241920 грн.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно було встановлено, що в укладених між відповідачем та третіми особами договорах купівлі-продажу відсутні вказівки про прийняття участі при їх укладенні Приватним підприємством «Мнагор».

Позивач, звертаючись з позовом до суду зазначив, що з його боку обов`язки по виконанню агентської угоди були виконані в повному обсязі та належним чином, але відповідач коштів за надані послуг позивачу не сплатив.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

В силу ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Так судом першої інстанції було встановлено, і апеляційна інстанції погоджується з такими висновками суду, що факт укладення договору № КП0805/2012 від 08.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» підтверджується довідкою вих. № 31 від 19.12.2012 року третьої особи - 5 та поясненнями без номеру та дати, Товариства з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С», в яких зазначено про співпрацю третьої особи - 5 з позивачем.

Укладення договору №КП 1805/2012 від 18.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» підтверджується довідкою вих. № 124 від 24.12.2012 року третьої особи- 4 та поясненнями б/н від 17.10.2013 року Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент», в яких зазначено про співпрацю третьої особи - 4 з позивачем.

Посередництво позивача при укладенні договорів купівлі-продажу № КП0702/2012-1 від 07.02.2012 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» та № КП0702/2012 від 07.02.2012 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» підтверджується представленими позивачем актами від 31.07.2012 року обстеження посівів.

Зі змісту вказаних актів вбачається, що в якості представника продавця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології», до складу комісій, які проводили обстеження, входив директор Приватного підприємства «Мнагор» Нагорняк М.М.

Представник відповідача в судових засідання не надав належних доказів того, що до повноважень представника позивача не був віднесений обов`язок виступати від імені ТОВ «Високі аграрні технології» при вирішенні будь-яких спірних питань, щодо якості проданого тертім особам насіння.

Разом з цим, апеляційна інстанція зазначає, що Господарський суд міста Києва вірно встановив та, що до матеріалів розглядуваної справи не було представлено жодного доказу на підтвердження укладення договору № КП1005/2012 від 10.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Приватно-орендним підприємством «Рідний край» за участі позивача.

Позивачем не було доведено суду, що вказаний договір було укладено за сприяння Приватного підприємства «Мнагор» внаслідок виконання ним умов агентського договору від 27.01.2012 року.

Таким чином, з огляду на викладене вище, господарський суд правомірно дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про надання Приватним підприємством «Мнагор» посередницьких послуг згідно з агентським договором від 27.01.2012 року при укладенні договорів купівлі-продажу між відповідачем та третіми особами 1, 2, 4, 5, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу вартість таких послуг.

Наразі, посилання відповідача на недотримання позивачем порядку надання агентських звітів вірно господарським судом не було прийнято до уваги, виходячи з того, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» оплачувати послуги агента в п'ятиденний строк після оплати товару покупцем передбачений агентським договором не поставлений в залежність від факту направлення чи змісту агентського звіту, що складений на виконання 2.6 зазначеного правочину.

Крім того, колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача, зазначеним в апеляційній скарзі, що сума боргу позивачем зазначено не вірно із розрахунку 10% від продажу вартості продукції, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, умовами договору, а саме п. 4.1 укладеного договору сторонами встановлено, що за виконання своїх обов'язків за цим договором принципал зобов'язаний уплатити агенту винагороду в розмірі від 6% до 10% від продажної вартості продукції, що поставляється принципалом до договорами, укладення яких пов'язано з функціями агента.

Спірний договір не містить інших умов, які б стосувалися визначення конкретно розмірі винагороди за укладені агентом договори, ніж ті, що зазначені в п.4.1.

Представником відповідача не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів того, що між сторонами були укладені додаткові угоди, або підписані будь-які інші документи, відповідаючи вимогам чинного законодавства України, стосовно визначення чітко розміру процентів, що мають бути сплачені відповідачем на користь позивача.

Таким чином, оскільки визначення розміру процентів від 6 до 10 було залишено сторонами на розсуд кожної з них, то абсолютно логічним є рішення позивача про розрахунок заборгованості, виходячи з 10% ставки.

Згідно з приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.4 договору принципал зобов'язався виплатити агенту належну йому винагороду протягом п'ятиденного строку після оплати замовником рахунків за поставлену принципалом продукцію у валюті договору.

Матеріали справи свідчать, що поставлену відповідачем продукцію за відповідними договорами купівлі-продажу було оплачено третіми особами 1, 2, 4, 5 у повному обсязі.

Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» 508548 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» - 714432 грн., Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент» - 241920 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «УРОЖАЙ-С» - 35680 грн., що підтверджується наданими відповідачем довідками та наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, третіми особами 1, 2, 4, 5 на виконання договорів купівлі-продажу, що укладені за сприяння позивача, були сплачені грошові кошти на загальну суму 1500580 грн.

Приймаючи до уваги визначений позивачем розмір винагороди агента в розмірі 10% від продажної вартості продукції, вартість послуг позивача за посередництво при укладенні договору купівлі-продажу відповідачем з третьою особою 1 складає 50854,80 грн., з третьою особою 2 - 67123,20 грн., з третьою особою 4 - 24192 грн., з третьою особою 5 - 3568 грн.

Одночасно, позивачем заявлено, що вартість поставленого товару за договором № КП0702/2012 від 07.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Березино» становить 590232 грн., хоча за змістом матеріалів справи відповідачем було продано третій особі - 2 товар на суму 671232 грн.

Однак, з огляду на те, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги, які ґрунтуються на договорі № КП0702/2012 від 07.02.2012 року, підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 59023,20 грн.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги ПП «Мнагор», а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 04.12.2013 року у справі № 910/15029/13- без змін.

2. Матеріали справи № 910/15029/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов