Ухвала

від 10.02.2014 по справі 910/22976/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/22976/13 10.02.14

За позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі:

1) Київської обласної державної адміністрації (позивач1)

2) Київської обласної ради (позивач 2)

3) Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" (позивач 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм"

про стягнення 6 488,87 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від прокурора: Біньковська А.В. (посвідчення від 15.10.2012);

від позивача 1: не з'явилися;

від позивача 2: не з'явилися;

від позивача 3: Терехова А.О. (за довіреністю від 11.04.2013);

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

27.11.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (позивач 1), Київської обласної ради (позивач 2), Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" (позивач 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" про стягнення 6 488,87 грн.,

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 16.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 відкладено розгляд справи на 20.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Відкладено розгляд справи на 10.02.2014.

В судовому засіданні, призначеному на 10.02.2014, прокурор надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Прокурор, позивача 3 надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники позивача 1, 2 та відповідача в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 10.02.2014 було розглянуто заяву прокурора, надану разом з позоною заявю №65г-13 від 25.10.2013 про вжиття заходів до забезпечення позову

шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Вказана заява мотивована тим, що на думку процесуального позивача, відповідачем можуть бути вчинені дії, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, прокурор просить суд вжити заходи до забезпечення позову.

Розглянувши клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до а. 2 п. 1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" заборгованості за Договором купівлі-продажу.

Як вже зазначалося, заява про накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, обґрунтоване можливістю вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, заявником не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивачів без вжиття відповідних заходів. Також, з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки заявником належними доказами не підтвержена наявність обставин або вчинення відповідачем дій, спрямових на ухилення від виконання зобов'язання. За таких обставин, через відсутність посилань в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, суд прийшов до висновку про відмову узадовленні відповідної заяви.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до а. 4 п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно ст. 49 ГПК у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 77, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заступника прокурора Києво-Святошинського району про вжиття заходів до забезпечення позову від 25.10.2013 року - відмовити.

Дану ухвалу може бути оскаржено в передбаченому законом порядку в частині відмови у вжитті заходів до забезпечення позову.

Суддя Ю.В. Цюкало