Ухвала

від 19.02.2014 по справі 815/3862/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 р. Справа № 815/3862/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦБ «Аркада-Гранд» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦБ «Аркада-Гранд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування наказу № 971 від 05 квітня 2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд»; визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 14 травня 2013 року № 0001292250 та № 0001302250.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦБ «Аркада-Гранд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу № 971 від 05 квітня 2013 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦБ «Аркада-Гранд»; визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0001292250 та № 0001302250 від 14 травня 2013 року - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що року, ТОВ «ЦБ «Аркада Гранд»» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.12.2006 року, у перевіряємому періоді було платником ПДВ та згідно довідки з ЄДРПОУ здійснювало діяльність, в тому числі: у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, з питань інформатизації, комерційної діяльності й керування; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.

В період з 08.04.2013 року по 12.04.2013 року, згідно пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 05.04.2013 року за № 971 та направлень від 05.04.2013 року № 001087/935 та № 001088/936, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року, за результатами якої було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 17.04.2013 року № 2480/22-5/34801766 .

На підставі Акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняла податкові повідомленні-рішення від 14 травня 2013 року: № 0001292250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 47141, 00 грн. (з яких за основним платежем - 37713, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9428, 00 грн.); № 0001302250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 44897, 00 грн. (з яких за основним платежем - 35917,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8979,00 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно призначено та проведено перевірку ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд», а прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, вказаних у пункті 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи перевірка проведена ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС за наслідками перевірки контрагента позивача - ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс», за результатом якої ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС складено акт від 13.07.2012 року № 423/23-60/36342386 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» з ТОВ «Негоциант-Агро» та ТОВ «Галера» за період діяльності 07.02.2012 року по 13.07.2012 року», а також у зв'язку з отриманням висновку ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» .

При цьому, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС направлявся на адресу ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» письмовий запит від 07.08.2012 року № 29448/10/22-5, яким податковий орган просив підприємство надати протягом 10 робочих днів з дня отримання даного запиту інформацію (пояснення) та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» у періоді квітень та травень 2012 року, з переліком відповідних питань.

Однак, на зазначений обов'язковий запит ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07.08.2012 року № 29448/10/22-5 Позивач надав лише письмові пояснення (лист з доданими письмовими поясненнями від 06.09.2012 року № 060901/2012 без будь-якого документального підтвердження господарських операцій з ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс», що і стало підставою для проведення спірної перевірки.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Крім того, згідно із п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2013 року керівником ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято наказ № 971 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд», примірник якого 08.04.2013 року вручено директору ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» - Крюковій О.І. Посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС були пред'явленні директору ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» - Крюковій О.І. направлення на проведення перевірки від 05.04.2013 року № 001087/935 та № 001088/936, а також відповідні службові посвідчення, що підтверджується її підписом на зазначених направленнях на проведення перевірки та витягом з журналу реєстрації перевірок суб'єкта ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд».

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції що відповідачем при проведенні перевірки було дотримано вимоги пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а отже наказ в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС віл 05.04.2013 року № 971 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» є правомірним.

Що стосується фактичних взаємовідносин позивача із його контрагентом - ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» та відносно правил формування валових витрат та податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановленихстаттею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 згаданого нормативно-правового акта, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Зі змісту наведених норм права випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Крім того, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» та ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» укладений договір на виготовлення, поставку рекламної та сувенірної продукції № 020401/2012 від 02.04.2012 року, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з проведення комплексу робіт, пов'язаних з виготовленням, поставкою рекламою та сувенірної продукції. Перелік робіт, терміни їх виконання та вартість узгоджуються сторонами і вказуються в актах виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов даного Договору позивачем надано наступні документи: акт приймання-передачі рекламної продукції від 24.02.2012 року, акт № 42401 приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2012 року, податкову накладну № 247 від 24.04.2012 року, рахунок № 42401 від 24.04.2012 року, а також зразки виготовленої продукції.

Разом з тим, з актів виконаних робіт не вбачається, які саме ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» надало послуги, відсутній зміст та обсяг господарської операції. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б конкретизували зміст рекламної продукції, її обсяг, час отримання, пункти розповсюдження. В самих актах вказано, що ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» надало ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» послуги щодо виготовлення макетів, розміщення на рекламних носіях та розповсюдження потенціальним клієнтам: календарі настільні, блокноти, ручки, календарі - будиночки, проте не зазначено з якого матеріалу вони виготовлені, формат, адреса типографії, виробника і т.п.

Отже, надані ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд», докази, не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання послуг щодо виготовлення і розповсюдження рекламних і рекламно-інформаційних матеріалів, використаних у господарській діяльності підприємства, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрями, за якими згідно з договором здійснювалися відповідні послуги, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; печатки.

Для підтвердження віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у вартості рекламно-інформаційних послуг, отриманих від контрагентів, на підставі укладених договорів про надання рекламно-інформаційних послуг, необхідні документи, які, зокрема, підтверджують факт отримання рекламних послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 вищезазначеного Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року №270/96-ВР, реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року №2657-ХІІ, інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб'єктів інформаційних відносин. Інформаційною послугою є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості підтвердження того, які саме рекламні послуги були надані підприємству, позивачем було надано, зокрема, календар настільний, блокнот, ручку та календар-будиночок з зазначенням на них найменування Позивача - ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд».

Проте, встановити прямий взаємозв'язок між наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт та наданим зразками рекламної продукції не можливо, оскільки у Договорі та в актах виконаних робіт відсутня будь-яка інформації щодо рекламної продукції, зокрема, на якому папері та з якого матеріалу буде виготовлятись рекламна продукція, формат, адреса типографії, виробника, посилання на те чи будуть використані ілюстрації, та не вказано якого роду інформація буде міститись на надій рекламній продукція.

Крім того, позивачем не доведено, яким чином отримані послуги були використані останнім в його господарській діяльності, в якому обсязі були виконані вищезазначені послуги.

Згідно матеріалів справи, 30.03.2012 року ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд» з ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» були укладені Договір № 300301 щодо надання послуг та Договір № 300302/2012 щодо надання юридичних послуг, відповідно до умов яких Виконавець зобов'язується надати Замовнику інформаційно-консультативні та юридичні послуги. На підтвердження виконання умов вказаних Договорів позивачем надано наступні документи: акти щодо надання послуг, рахунки та податкові накладні.

Однак, з актів щодо надання послуг не вбачається, які саме ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» було надано послуги, зокрема, відсутній зміст та обсяг господарської операції.

Разом з цим, позивачем не надано будь-яких документів складених представниками ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» на виконання умов зазначених Договорів, зокрема, договорів та будь-яких інших листів консультативно-інформаційного характеру, надання яких і було передбачено умовами зазначених Договорів саме у письмовій формі.

Отже, надані ТОВ «ЦБ «Аркада-Гранд», докази не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факт надання ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» послуг за Договорами від 30.03.3012 року № 300301 та № 300302/2012.

Надані ж позивачем документи бухгалтерського обліку проведених операцій з ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс», зокрема, банківські виписки, квитанції до прибуткових касових ордерів, а також відомості по рахунку 631 за 2012 р., колегія суддів не бере до уваги, оскільки, зазначені документи Позивачем до перевірки надані не були.

Таким чином, факт реального отримання від ТОВ «Компанія «Ракурс Плюс» послуг по укладеному з ним договорам та, факт понесення ним витрат, що були пов'язані саме з таким придбанням, є недоведеним, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість вимог ТОВ «ЦБ «Аркада - Гранд» і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦБ «Аркада-Гранд» залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя:

Суддя:

Суддя: