Постанова

від 21.02.2014 по справі 813/16/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року № 813/16/14

12 год. 08 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника Ю.В.

представника позивача Якиміва А.В., представника відповідача Павлюк Б.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технофрукт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

8 січня 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Технофрукт» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 001642210, № 001652210 та № 0004141730 від 24.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно не підтвердження первинними документами господарських операцій позивача з контрагентами МПП «Віртус», ТзОВ «Горяц-Т», ПКФ «Юна-сервіс», ТзОВ «Фудмаркет», ТзОВ «Експансія», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ДМЕМ, ПАТ «ЖЕСТ», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4 є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву, поданому представником відповідача у судовому засіданні 11.02.2014 року, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено завищення податку на прибуток на загальну суму 139882 грн., заниження податку на додану вартість на загальну суму 115109 грн. та заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 1997,60. Відповідач стверджує, що позивачем не підтверджено первинними документами господарські операції з контрагентами МПП «Віртус», ТзОВ «Горяц-Т», ПКФ «Юна-сервіс», ТзОВ «Фудмаркет», ТзОВ «Експансія», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ДМЕМ, ПАТ «ЖЕСТ», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, із наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити кількість виконаної роботи, місце її виконання. Звертає увагу, що наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентами МПП «Віртус», ТзОВ «Горяц-Т», ПКФ «Юна-сервіс», ТзОВ «Фудмаркет», ТзОВ «Експансія», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ДМЕМ, ПАТ «ЖЕСТ», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технофрукт» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 11,10,2002 року; узято на податковий облік 16.10.2002 року за № 5622.

У період з 15.11.2013 року по 28.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Технофрукт», про що складено Акт № 214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 139882 грн.; п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 115109 грн.; п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 1997,60 грн.

24.12.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001642210, яким за порушення п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 166845 грн., у тому числі основний платіж 139882 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 26963 грн.

24.12.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001652210, яким за порушення п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 143886,25 грн., у тому числі основний платіж 115109 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 28777,25 грн.

24.12.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0004131730, яким за порушення п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 2497 грн., у тому числі основний платіж 1997,60 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 499,40 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 14.1.185. п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 85.2. ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Відповідно до ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 167.1. ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Згідно з п. 168.1. ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно з п. 177.8. ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження дотримання вимог п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177, п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії:

- договору поставки з відстрочкою платежу № 650/11 від 05.01.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «Горяц-Т» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору та додаткової угоди від 23.05.2011 року до вказаного договору, відповідно до якої постачальник зобов'язується виплачувати покупцю винагороду за передпродажну підготовку товару в розмірі 4 % від відвантаженого товару;

- податкових накладних № 120 від 11.10.2011 року на суму 1282,08 грн., № 175 від 21.12.2011 року на суму 3307,83 грн., № 67 від 10.01.2012 року на суму 3748,29 грн., № 66 від 08.02.2012 року на суму 4886,88 грн., № 100 від 09.03.2012 року на суму 5145,89 грн., № 151 від 17.04.2012 року на суму 7592,52 грн., № 93 від 14.05.2012 року на суму 6149,53 грн., № 146 від 18.06.2012 року на суму 5450,45 грн., № 174 від 24.07.2012 року на суму 4710,88 грн., № 140 від 29.08.2012 року на суму 3657,73 грн., № 90 від 12.09.2012 року на суму 4168,67 грн., № 129 від 16.10.2012 року на суму 3428,56 грн., № 180 від 22.11.2012 року на суму 4238,54 грн., № 155 від 19.12.2012 року на суму 5280,23 грн.;

- актів прийому передачі послуг № 120 від 11.10.2011 року на суму 1282,08 грн., № 175 від 21.12.2011 року на суму 3307,83 грн., № 67 від 10.01.2012 року на суму 3748,29 грн., № 66 від 08.02.2012 року на суму 4886,88 грн., № 100 від 09.03.2012 року на суму 5145,89 грн., № 151 від 17.04.2012 року на суму 7592,52 грн., № 93 від 14.05.2012 року на суму 6149,53 грн., № 146 від 18.06.2012 року на суму 5450,45 грн., № 174 від 24.07.2012 року на суму 4710,88 грн., № 140 від 29.08.2012 року на суму 3657,73 грн., № 90 від 12.09.2012 року на суму 4168,67 грн., № 129 від 16.10.2012 року на суму 3428,56 грн., № 180 від 22.11.2012 року на суму 4238,54 грн., № 155 від 19.12.2012 року на суму 5280,23 грн.;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг передпродажної підготовки товару на суму 60371,17 грн.;

- договору поставки з відстрочкою платежу № 650/11 від 05.01.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та МПП «Віртус» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору та додаткової угоди від 23.05.2011 року до вказаного договору, відповідно до якої постачальник зобов'язується виплачувати покупцю винагороду за передпродажну підготовку товару в розмірі 4 % від відвантаженого товару;

- податкових накладних № 94 від 11.10.2011 року на суму 1271,84 грн., № 98 від 11.11.2011 року на суму 1515,60 грн., № 128 від 21.12.2011 року на суму 2307,77 грн., № 91 від 10.01.2012 року на суму 2795,16 грн., № 59 від 08.02.2012 року на суму 2946,42 грн., № 82 від 09.03.2012 року на суму 3261,05 грн., № 129 від 17.04.2012 року на суму 3917,19 грн., № 100 від 14.05.2012 року на суму 2796,38 грн., № 110 від 18.06.2012 року на суму 2514,79 грн., № 129 від 24.07.2012 року на суму 1681,82 грн., № 158 від 29.08.2012 року на суму 1126,98 грн., № 81 від 12.09.2012 року на суму 1418,80 грн., № 109 від 16.10.2012 року на суму 1401,35 грн., № 123 від 22.11.2012 року на суму 2059,30 грн., № 121 від 19.12.2012 року на суму 1752,78 грн.;

- актів прийому передачі послуг № 94 від 11.10.2011 року на суму 1271,84 грн., № 98 від 11.11.2011 року на суму 1515,60 грн., № 128 від 21.12.2011 року на суму 2307,77 грн., № 91 від 10.01.2012 року на суму 2795,16 грн., № 59 від 08.02.2012 року на суму 2946,42 грн., № 82 від 09.03.2012 року на суму 3261,05 грн., № 129 від 17.04.2012 року на суму 3917,19 грн., № 100 від 14.05.2012 року на суму 2796,38 грн., № 110 від 18.06.2012 року на суму 2514,79 грн., № 129 від 24.07.2012 року на суму 1681,82 грн., № 158 від 29.08.2012 року на суму 1126,98 грн., № 81 від 12.09.2012 року на суму 1418,80 грн., № 109 від 16.10.2012 року на суму 1401,35 грн., № 123 від 22.11.2012 року на суму 2059,30 грн., № 121 від 19.12.2012 року на суму 1752,78 грн.;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг передпродажної підготовки товару на суму 31014,45 грн.;

- договору поставки з відстрочкою платежу № 650/11 від 05.01.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ ВКФ «Юна-Сервіс» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору та додаткової угоди від 23.05.2011 року до вказаного договору, відповідно до якої постачальник зобов'язується виплачувати покупцю винагороду за передпродажну підготовку товару в розмірі 4 % від відвантаженого товару;

- податкових накладних № 79 від 11.10.2011 року на суму 2191,62 грн., № 71 від 11.11.2011 року на суму 1617,51 грн., № 107 від 21.11.2011 року на суму 2266,41 грн., № 71 від 10.01.2012 року на суму 3090,63 грн., № 47 від 08.02.2012 року на суму 3309,83 грн., № 73 від 09.03.2012 року на суму 3711,59 грн., № 111 від 17.04.2012 року на суму 4426,47 грн., № 64 від 14.05.2012 року на суму 3453,14 грн., № 85 від 18.06.2012 року на суму 3108,23 грн., № 140 від 24.07.2012 року на суму 2802,76 грн., № 133 від 29.08.2012 року на суму 2532,28 грн., № 76 від 12.09.2012 року на суму 2517,70 грн., № 85 від 16.10.2012 року на суму 2349,37 грн., № 105 від 22.11.2012 року на суму 3530,63 грн., № 100 від 19.12.2012 року на суму 3891,22 грн.;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг передпродажної підготовки товару на суму 40908,15 грн.;

- договору про надання послуг мерчандайзингу № 1315 від 01.06.2010 року, укладеного ТзОВ «Експансія» (виконавець) та ТзОВ «Технофрукт» (замовник) та додаткових угод від 15.12.2010 року, від 01.06.2010 року до вказаного договору;

- податкових накладних № 7000277 від 20.09.2011 року на суму 2520 грн., № 7000283 від 19.10.2011 року на суму 2385 грн., № 7000261 від 17.11.2011 року на суму 2280 грн., № 7000168 від 13.12.2011 року на суму 5130 грн., № 7000387 від 26.01.2012 року на суму 4830 грн., № 7000187 від 14.02.2012 року на суму 4590 грн., № 7000291 від 20.04.2012 року на суму 3660 грн., № 7000375 від 27.04.2012 року на суму 1830 грн., № 7000331 від 22.05.2012 року на суму 3780 грн., № 7000544 від 30.10.2012 року на суму 2612,97 грн., № 7000037 від 02.11.2012 року на суму 1188,42 грн., № 7000052 від 05.11.2012 року на суму 6342 грн.;

- актів здачі прийняття робіт (надання послуг) № 0094708094 від 20.09.2011 року, № 0094714807 від 19.10.2011 року, № 0094721743 від 17.11.2011 року, № 0094730724 від 13.12.2011 року, № 0094742934 від 26.01.2012 року, № 0094748566 від 14.02.2012 року, № 0094767186 від 20.04.2012 року, № 0094768394 від 27.04.2012 року, № 0094778492 від 22.05.2012 року, № 0094820023 від 30.10.2012 року, № 0094824519 від 02.11.2012 року, № 0094825355 від 05.11.2012 року;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг мерчандайзингу продукції на суму 42138,46 грн.;

- договорів поставки № 545 від 01.06.2010 року, № 49 від 26.01.2011 року, № 404 від 01.05.2012 року, укладених ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «Експансія» (покупець);

- договору поставки № 4600035089 від 31.05.2012 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «Фудмаркет» (покупець) та додатків до нього;

- податкових накладних № 1138237 від 31.08.2012 року на суму 15470,32 грн., № 1155986 від 30.09.2012 року на суму 15314,59 грн., № 1175753 від 31.10.2012 року на суму 52983,64 грн., № 1195456 від 30.11.2012 року на суму 4778,80 грн.;

- актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг);

- оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 (т. 2, а. с. 182-252)

- договору доручення № 21-а від 13.09.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (довіритель) та ВАТ «ЖЕСТ» (повірений) про приєднання повіреним довірителя до своїх договорів з ТОВ «С.Л.Г.», ЗАТ «ПЕЕМ», ТОВ ТД «Партнер-Групп» на спільне використання мереж та забезпечення електропостачання І перетоки реактивної електричної енергії;

- договору про надання послуг № 012-11 від 13.09.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (замовник) та ВАТ «ЖЕСТ» (виконавець) про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту електрообладнання замовника, утримання і ремонту водопроводу і каналізації;

- податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів про використану електричну енергію, довідок до договорів доручення № 21-а від 13.09.2011 року та надання послуг № 012-11 від 13.09.2011 року (т. 2, а. с. 8-97);

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату коштів ВАТ «ЖЕСТ» на суму 83314,78 грн.;

- договорів суборенди № 02/ДН від 12.09.2011 року, № 03/ДН від 03.09.2012 року з додатками, укладених ТзОВ «Технофрукт» (орендар) та ТзОВ «Тропік» (орендодавець) про оренду складських приміщень;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг оренди на суму 171367 грн.;

- договору про постачання електричної енергії № 062042 від 13.09.2011 року, укладеного ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (постачальник) та ТзОВ «Технофрукт» (споживач) з додатками до нього;

- податкових накладних № 3070/110 від 31.10.2011 року на суму 70190,40 грн., № 13496/110 від 30.11.2011 року на суму 15950,20 грн., № 13362/110 від 31.12.2011 року на суму 18342,85 грн., № 13153/110 від 31.01.2012 року на суму 20408,27 грн., № 7139/110 від 29.02.2012 року на суму 18526,69 грн., 13051/110 від 31.03.2012 року на суму 16127,45 грн., № 12510/110 від 30.04.2012 року на суму 14963,42 грн., № 11714/110 від 31.05.2012 року на суму 15648,84 грн., № 12325/110 від 30.06.2012 року на суму 20968,65 грн., 10898/110 від 31.07.2012 року на суму 16688,93 грн., № 10030/110 від 31.08.2012 року на суму 27742,09 грн., № 9725/110 від 30.09.2012 року на суму 30014,17 грн., № 9924/110 від 31.10.2012 року на суму 25617,71 грн., № 4642/110 від 30.11.2012 року на суму 16597,55 грн., № 31.12.2012 року на суму 13469,16 грн.;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про передоплату за активну електроенергію на суму 350584,72 грн.;

- договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 28/11/11 від 28.11.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (відправник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (перевізник);

- договору поставки № 37806 від 21.10.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «АТБ-маркет» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору;

- видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 28/11/11 від 28.11.2011 року та поставки № 37806 від 21.10.2011 року (т. 2, а. с. 143-163);

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за вантажні перевезення на суму 104500 грн.;

- договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 31/03 від 31.03.2012 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (відправник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (перевізник);

- рахунку-фактури № 01 від 02.04.2012 року на суму 13000 грн.;

- товарно-транспортної накладної від 31.03.2012 року;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.04.2012 року;

- листа ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за транспортні послуги на суму 13000 грн.

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем вимог п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177, п. 198.2., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України. Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Стосовно твердження податкового органу про те, що із наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити кількість виконаної роботи з передпродажної підготовки товару, місце її виконання та яка саме продукція проходила передпродажну підготовку, неможливо встановити суті наданих послуг мерчандайзингу Суд зазначає, що аналіз договорів поставки з відстрочкою платежу та договору про надання послуг мерчандайзингу, укладених позивачем та його контрагентами, дає підстави вважати, що послуги, які надавали контрагенти позивачу, спрямовані на отримання доходу останнього. Адже економічний ефект від вказаних послуг передбачав забезпечення попиту на продукцію позивача, просування її на ринку та забезпечення отримання в майбутньому доходів від продажу товару саме позивачем.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті податку на додану вартість у вартості послуг з передпродажної підготовки в мережі роздрібної торгівлі пов'язані з власною господарською діяльністю позивача та підлягають врахуванню при визначенні об'єкта та бази оподаткування податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Суд вважає необґрунтованими доводи податкового органу щодо відсутності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, актів приймання-передачі), що містили б достатню інформацію про зміст, перелік та результати спірних послуг, оскільки чинним законодавством не встановлено ані особливих вимог щодо документів, складенням яких має опосередковуватись надання послуг з мерчандайзингу та передпродажної підготовки товару, ані уніфікованої форми акта приймання-передачі таких послуг.

А відтак відповідні документи можуть вважатися первинними документами за умови, що вони містять обов'язкові реквізити, перелічені в частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме - назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що факт поставки позивачеві спірних послуг підтверджується наявними у справі відповідними первинними документами. Зазначені документи містять достатню для цілей оподаткування інформацію щодо змісту, переліку спірних послуг, їх вартості та інші відомості згідно з наведеною нормою Закону.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду, викладеною в ухвалі від 14.11.2012 року у справі № К/9991/58818/12.

Твердження відповідача про відсутність у позивача документів, на підставі яких ФО-П ОСОБА_4 отримував дохід, а саме свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про сплату єдиного податку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи. Позивачем долучено до матеріалів справи вказані документи (т. 2, а. с. 164-168), які свідчать про відсутність порушення позивачем п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177 Податкового кодексу України

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про не підтвердження первинними документами господарських операцій позивача та його контрагентів МПП «Віртус», ТзОВ «Горяц-Т», ПКФ «Юна-сервіс», ТзОВ «Фудмаркет», ТзОВ «Експансія», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ДМЕМ, ПАТ «ЖЕСТ», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, а також висновки про завищення податку на прибуток в сумі 139882 грн., заниження податку на додану вартість в сумі 115109 грн., заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 1997,60 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Відтак вказані докази в сукупності свідчать про використання позивачем у своїй господарській діяльності товарів, робіт та послуг, придбаних у контрагентів МПП «Віртус», ТзОВ «Горяц-Т», ПКФ «Юна-сервіс», ТзОВ «Фудмаркет», ТзОВ «Експансія», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ДМЕМ, ПАТ «ЖЕСТ», ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4.

Обставини, викладені у Акті перевірки № 214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року стосовно порушення позивачем п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177, п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 001642210, № 001652210 та № 0004141730 від 24.12.2013 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 138.10.3. п. 138.10. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177, п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, а адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 001642210 від 24.12.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 001652210 від 24.12.2013 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0004141730 від 24.12.2013 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технофрукт» (ЄДРПОУ 32181936) 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 26 лютого 2014 року.

Суддя Качур Р.П.