Ухвала

від 22.04.2014 по справі 813/16/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 876/2990/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Савицької Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року у справі за позовом ТзОВ «Технофрукт» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У січні 2014 року ТзОВ «Технофрукт» звернулося з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказував, що за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Технофрукт» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 року: №0001642210, яким ТзОВ «Технофрукт» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 139 882 грн. за основним платежем та 26 963 грн. за штрафними санкціями; №0001652210, яким ТзОВ «Технофрукт» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 115 109 грн. за основним платежем та 28 777,25 грн. за штрафними санкціями; №0004131730, яким ТзОВ «Технофрукт» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 1997,60 грн. за основним платежем та 499,40 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з МПП «Віртус», ТзОВ «Горяц-Т», ПКФ «Юнасервіс», ТзОВ «Фудмаркет», ТзОВ «Експансія», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ДМЕМ, ПАТ «ЖЕСТ», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2

Вважаючи такі висновки податкового органу протиправними, оскільки такі не ґрунтуються на первинних документах, позивач звернувся до суду та просив скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 24.12.2012 року №0001652210, №0001642210, №00041341730.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Технофрукт» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №214/22-10/32181936 від 12.12.2013 року.

Актом перевірки встановлено наступні порушення: пп. 138.10ю3 п. 138.10, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України; п. 198.1, п. 198.3 ПК України ; п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, п. 177.8 ст. 177 ПК України; п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 року: №0001642210, яким ТзОВ «Технофрукт» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 139 882 грн. за основним платежем та 26 963 грн. за штрафними санкціями; №0001652210, яким ТзОВ «Технофрукт» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 115 109 грн. за основним платежем та 28 777,25 грн. за штрафними санкціями; №0004131730, яким ТзОВ «Технофрукт» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 1997,60 грн. за основним платежем та 499,40 грн. за штрафними санкціями.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

У листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, зокрема:

- договором поставки з відстрочкою платежу № 650/11 від 05.01.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «Горяц-Т» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору та додатковою угодою від 23.05.2011 року до вказаного договору, відповідно до якої постачальник зобов'язується виплачувати покупцю винагороду за передпродажну підготовку товару в розмірі 4 % від відвантаженого товару;

- податковими накладними № 120 від 11.10.2011 року на суму 1282,08 грн., № 175 від 21.12.2011 року на суму 3307,83 грн., № 67 від 10.01.2012 року на суму 3748,29 грн., № 66 від 08.02.2012 року на суму 4886,88 грн., № 100 від 09.03.2012 року на суму 5145,89 грн., № 151 від 17.04.2012 року на суму 7592,52 грн., № 93 від 14.05.2012 року на суму 6149,53 грн., № 146 від 18.06.2012 року на суму 5450,45 грн., № 174 від 24.07.2012 року на суму 4710,88 грн., № 140 від 29.08.2012 року на суму 3657,73 грн., № 90 від 12.09.2012 року на суму 4168,67 грн., № 129 від 16.10.2012 року на суму 3428,56 грн., № 180 від 22.11.2012 року на суму 4238,54 грн., № 155 від 19.12.2012 року на суму 5280,23 грн.;

- актами прийому передачі послуг № 120 від 11.10.2011 року на суму 1282,08 грн., № 175 від 21.12.2011 року на суму 3307,83 грн., № 67 від 10.01.2012 року на суму 3748,29 грн., № 66 від 08.02.2012 року на суму 4886,88 грн., № 100 від 09.03.2012 року на суму 5145,89 грн., № 151 від 17.04.2012 року на суму 7592,52 грн., № 93 від 14.05.2012 року на суму 6149,53 грн., № 146 від 18.06.2012 року на суму 5450,45 грн., № 174 від 24.07.2012 року на суму 4710,88 грн., № 140 від 29.08.2012 року на суму 3657,73 грн., № 90 від 12.09.2012 року на суму 4168,67 грн., № 129 від 16.10.2012 року на суму 3428,56 грн., № 180 від 22.11.2012 року на суму 4238,54 грн., № 155 від 19.12.2012 року на суму 5280,23 грн.;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг передпродажної підготовки товару на суму 60371,17 грн.;

- договором поставки з відстрочкою платежу № 650/11 від 05.01.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та МПП «Віртус» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору та додаткової угоди від 23.05.2011 року до вказаного договору, відповідно до якої постачальник зобов'язується виплачувати покупцю винагороду за передпродажну підготовку товару в розмірі 4 % від відвантаженого товару;

- податковими накладними № 94 від 11.10.2011 року на суму 1271,84 грн., № 98 від 11.11.2011 року на суму 1515,60 грн., № 128 від 21.12.2011 року на суму 2307,77 грн., № 91 від 10.01.2012 року на суму 2795,16 грн., № 59 від 08.02.2012 року на суму 2946,42 грн., № 82 від 09.03.2012 року на суму 3261,05 грн., № 129 від 17.04.2012 року на суму 3917,19 грн., № 100 від 14.05.2012 року на суму 2796,38 грн., № 110 від 18.06.2012 року на суму 2514,79 грн., № 129 від 24.07.2012 року на суму 1681,82 грн., № 158 від 29.08.2012 року на суму 1126,98 грн., № 81 від 12.09.2012 року на суму 1418,80 грн., № 109 від 16.10.2012 року на суму 1401,35 грн., № 123 від 22.11.2012 року на суму 2059,30 грн., № 121 від 19.12.2012 року на суму 1752,78 грн.;

- актами прийому передачі послуг № 94 від 11.10.2011 року на суму 1271,84 грн., № 98 від 11.11.2011 року на суму 1515,60 грн., № 128 від 21.12.2011 року на суму 2307,77 грн., № 91 від 10.01.2012 року на суму 2795,16 грн., № 59 від 08.02.2012 року на суму 2946,42 грн., № 82 від 09.03.2012 року на суму 3261,05 грн., № 129 від 17.04.2012 року на суму 3917,19 грн., № 100 від 14.05.2012 року на суму 2796,38 грн., № 110 від 18.06.2012 року на суму 2514,79 грн., № 129 від 24.07.2012 року на суму 1681,82 грн., № 158 від 29.08.2012 року на суму 1126,98 грн., № 81 від 12.09.2012 року на суму 1418,80 грн., № 109 від 16.10.2012 року на суму 1401,35 грн., № 123 від 22.11.2012 року на суму 2059,30 грн., № 121 від 19.12.2012 року на суму 1752,78 грн.;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг передпродажної підготовки товару на суму 31014,45 грн.;

- договором поставки з відстрочкою платежу № 650/11 від 05.01.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ ВКФ «Юна-Сервіс» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору та додатковою угодою від 23.05.2011 року до вказаного договору, відповідно до якої постачальник зобов'язується виплачувати покупцю винагороду за передпродажну підготовку товару в розмірі 4 % від відвантаженого товару;

- податковими накладними № 79 від 11.10.2011 року на суму 2191,62 грн., № 71 від 11.11.2011 року на суму 1617,51 грн., № 107 від 21.11.2011 року на суму 2266,41 грн., № 71 від 10.01.2012 року на суму 3090,63 грн., № 47 від 08.02.2012 року на суму 3309,83 грн., № 73 від 09.03.2012 року на суму 3711,59 грн., № 111 від 17.04.2012 року на суму 4426,47 грн., № 64 від 14.05.2012 року на суму 3453,14 грн., № 85 від 18.06.2012 року на суму 3108,23 грн., № 140 від 24.07.2012 року на суму 2802,76 грн., № 133 від 29.08.2012 року на суму 2532,28 грн., № 76 від 12.09.2012 року на суму 2517,70 грн., № 85 від 16.10.2012 року на суму 2349,37 грн., № 105 від 22.11.2012 року на суму 3530,63 грн., № 100 від 19.12.2012 року на суму 3891,22 грн.;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг передпродажної підготовки товару на суму 40908,15 грн.;

- договором про надання послуг мерчандайзингу № 1315 від 01.06.2010 року, укладеного ТзОВ «Експансія» (виконавець) та ТзОВ «Технофрукт» (замовник) та додаткових угод від 15.12.2010 року, від 01.06.2010 року до вказаного договору;

- податковими накладними № 7000277 від 20.09.2011 року на суму 2520 грн., № 7000283 від 19.10.2011 року на суму 2385 грн., № 7000261 від 17.11.2011 року на суму 2280 грн., № 7000168 від 13.12.2011 року на суму 5130 грн., № 7000387 від 26.01.2012 року на суму 4830 грн., № 7000187 від 14.02.2012 року на суму 4590 грн., № 7000291 від 20.04.2012 року на суму 3660 грн., № 7000375 від 27.04.2012 року на суму 1830 грн., № 7000331 від 22.05.2012 року на суму 3780 грн., № 7000544 від 30.10.2012 року на суму 2612,97 грн., № 7000037 від 02.11.2012 року на суму 1188,42 грн., № 7000052 від 05.11.2012 року на суму 6342 грн.;

- актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № 0094708094 від 20.09.2011 року, № 0094714807 від 19.10.2011 року, № 0094721743 від 17.11.2011 року, № 0094730724 від 13.12.2011 року, № 0094742934 від 26.01.2012 року, № 0094748566 від 14.02.2012 року, № 0094767186 від 20.04.2012 року, № 0094768394 від 27.04.2012 року, № 0094778492 від 22.05.2012 року, № 0094820023 від 30.10.2012 року, № 0094824519 від 02.11.2012 року, № 0094825355 від 05.11.2012 року;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг мерчандайзингу продукції на суму 42138,46 грн.;

- договорами поставки № 545 від 01.06.2010 року, № 49 від 26.01.2011 року, № 404 від 01.05.2012 року, укладених ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «Експансія» (покупець);

- договором поставки № 4600035089 від 31.05.2012 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «Фудмаркет» (покупець) та додатків до нього;

- податковими накладними № 1138237 від 31.08.2012 року на суму 15470,32 грн., № 1155986 від 30.09.2012 року на суму 15314,59 грн., № 1175753 від 31.10.2012 року на суму 52983,64 грн., № 1195456 від 30.11.2012 року на суму 4778,80 грн.;

- актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг);

- оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 (т. 2, а. с. 182-252)

- договором доручення № 21-а від 13.09.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (довіритель) та ВАТ «ЖЕСТ» (повірений) про приєднання повіреним довірителя до своїх договорів з ТОВ «С.Л.Г.», ЗАТ «ПЕЕМ», ТОВ ТД «Партнер-Групп» на спільне використання мереж та забезпечення електропостачання і перетоки реактивної електричної енергії;

- договором про надання послуг № 012-11 від 13.09.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (замовник) та ВАТ «ЖЕСТ» (виконавець) про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту електрообладнання замовника, утримання і ремонту водопроводу і каналізації;

- податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами про використану електричну енергію, довідками до договорів доручення № 21-а від 13.09.2011 року та надання послуг № 012-11 від 13.09.2011 року (т. 2, а. с. 8-97);

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату коштів ВАТ «ЖЕСТ» на суму 83314,78 грн.;

- договорами суборенди № 02/ДН від 12.09.2011 року, № 03/ДН від 03.09.2012 року з додатками, укладеними ТзОВ «Технофрукт» (орендар) та ТзОВ «Тропік» (орендодавець) про оренду складських приміщень;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за надання послуг оренди на суму 171367 грн.;

- договором про постачання електричної енергії № 062042 від 13.09.2011 року, укладеного ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (постачальник) та ТзОВ «Технофрукт» (споживач) з додатками до нього;

- податковими накладними № 3070/110 від 31.10.2011 року на суму 70190,40 грн., № 13496/110 від 30.11.2011 року на суму 15950,20 грн., № 13362/110 від 31.12.2011 року на суму 18342,85 грн., № 13153/110 від 31.01.2012 року на суму 20408,27 грн., № 7139/110 від 29.02.2012 року на суму 18526,69 грн., 13051/110 від 31.03.2012 року на суму 16127,45 грн., № 12510/110 від 30.04.2012 року на суму 14963,42 грн., № 11714/110 від 31.05.2012 року на суму 15648,84 грн., № 12325/110 від 30.06.2012 року на суму 20968,65 грн., 10898/110 від 31.07.2012 року на суму 16688,93 грн., № 10030/110 від 31.08.2012 року на суму 27742,09 грн., № 9725/110 від 30.09.2012 року на суму 30014,17 грн., № 9924/110 від 31.10.2012 року на суму 25617,71 грн., № 4642/110 від 30.11.2012 року на суму 16597,55 грн., № 31.12.2012 року на суму 13469,16 грн.;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про передоплату за активну електроенергію на суму 350584,72 грн.;

- договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 28/11/11 від 28.11.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (відправник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник);

- договором поставки № 37806 від 21.10.2011 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (постачальник) та ТзОВ «АТБ-маркет» (покупець) про поставку товару на умовах даного договору;

- видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 28/11/11 від 28.11.2011 року та поставки № 37806 від 21.10.2011 року (т. 2, а. с. 143-163);

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за вантажні перевезення на суму 104500 грн.;

- договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 31/03 від 31.03.2012 року, укладеного ТзОВ «Технофрукт» (відправник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (перевізник);

- рахунком-фактурою № 01 від 02.04.2012 року на суму 13000 грн.;

- товарно-транспортною накладною від 31.03.2012 року;

- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.04.2012 року;

- листом ПАТ «ВіЕс Банк» № 14/2524 від 06.02.2014 року про оплату за транспортні послуги на суму 13000 грн.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача з контрагентами, якщо витрати на їх придбання та сам факт придбання підтверджені первинними документами, у матеріалах справи є докази використання позивачем їх у власній господарській діяльності, є безпідставними.

За своїм змістом наведені норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі, а для підтвердження включення витрат до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а укладені позивачем договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем валових витрат.

Висновки актів перевірки щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат вартості послуг наданих контрагентами не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем.

Згідно з п. 168.1. ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 177.8. ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Твердження відповідача про відсутність у позивача документів, на підставі яких ФОП ОСОБА_2, отримував дохід, а саме свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про сплату єдиного податку, спростовується долученими до матеріалів справи вказаними документами (т. 2, а. с. 164-168), які свідчать про відсутність порушення позивачем п. 167.1. ст. 167, п. 168.1. ст. 168, п. 177.8. ст. 177 Податкового кодексу України

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, між позивачем та контрагентами укладені господарські договори, факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що отримані позивачем податкові накладні містять всі необхідні реквізити вказані у п.201.1 ст. 201 ПК України.

Тому, беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника.

Матеріалами справи підтверджується, що понесені позивачем витрати по сплаті податку на додану вартість у вартості послуг з передпродажної підготовки в мережі роздрібної торгівлі пов'язані з власною господарською діяльністю позивача та підлягають врахуванню при визначенні об'єкта та бази оподаткування податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Надані позивачем первинні документи містять достатню для цілей оподаткування інформацію щодо змісту, переліку спірних послуг, їх вартості та інші відомості згідно з наведеною нормою Закону.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність своїх дій та прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Зібрані по справі докази підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 року у справі №813/16/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

Н. Савицька

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.04.2014 року