Постанова

від 26.02.2014 по справі 915/1280/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 915/1280/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Палій В.М.,

судді Васищака І.М.,

судді Чернова Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013р. та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р.

у справі №915/1280/13

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольга-Україна"

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та нової редакції

статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Вольга-Україна",

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольга-Україна" і просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства від 28.11.2012р. з питань 5-9 порядку денного, оформлені протоколом №1-11/2012, рішення від 15.01.2013р. з питань 3, 4, 7 порядку денного, оформлені протоколом №2-01/2013, а також визнати недійсним статут товариства в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів від 15.01.2013р.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем порядку скликання та повідомлення про проведення загальних зборів, неправомірністю виключення позивача зі складу учасників товариства, незаконністю звільнення позивача з посади директора товариства.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013р. (головуючий, суддя А.К.Семенов, судді Л.І.Васильєва, Е.М.Олейняш), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. (головуючий, суддя В.Б.Туренко, судді Л.В.Поліщук, С.В.Таран), позов задоволено частково: визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Вольга-Україна" від 15.01.2013р., оформлені протоколом №2-01/2013, з четвертого питання порядку денного (щодо виключення позивача зі складу учасників товариства, передачі належної йому частки у розмірі 0,09% іншому учаснику товариства - Акціонерному товариству з обмеженою відповідальністю "Волга-Консалтинг та Маркетинг" та виплати позивачу вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі).

В іншій частині позову відмовлено з мотивів його недоведеності.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно статуту ТОВ "Вольга-України", зареєстрованого 05.03.2009р., засновниками останнього є юридична особа - Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "Volga-Consultadoria e Marketing LTD" ("Волга-Консалтинг та Маркетинг") з часткою у статутному капіталі у розмірі 99,91% та фізична особа - ОСОБА_1 з частковою у статутному капіталі у розмірі 0,09%.

27.06.2000р. загальними зборами засновників товариства ОСОБА_1 (позивач) призначена на посаду директора (а.с.17 т.1).

28.11.2012р. відбулися загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті такі рішення з питань 5-9 порядку денного , оформлені протоколом №1-11/2012р.:

- усунути ОСОБА_1 від виконання обов'язків на посаді директора товариства;

- призначити ОСОБА_2 на посаду генерального директора;

- уповноважити голову загальних зборів Петрашенка В.П. підписати від імені товариства трудовий контракт з ОСОБА_2 на посаду генерального директора товариства;

- уповноважити юристів юридичної компанії ТОВ "Петерка та партнери" здійснити реєстрацію зміни керівника товариства в усіх органах державної влади;

- вилучити у ОСОБА_1 оригінали усіх корпоративних, установчих, первинних документів та речей товариства, що належать товариству та були у користуванні ОСОБА_1

15.01.2013р. відбулися загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті такі рішення з питань 3, 4, 7 порядку денного , оформлені протоколом №2-01/2013р.:

- звільнити ОСОБА_1 з посади директора товариства з 15.01.2013р. у зв'язку із систематичним невиконанням своїх трудових обов'язків та рішень вищого органу товариства, про що видати наказ;

- виключити ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, передати належну їй частку у статутному капіталі товариства у розмірі 0,09% учаснику АТОВ "Волга-Консалтинг та Маркетинг", установити останнього єдиним учасником ТОВ "Вольга-Україна" з часткою у статутному капіталі - 100%, після затвердження річного звіту виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна товариства, пропорційну її частці у статутному капіталі та належну їй частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту її виходу;

- внести відповідні зміни до установчих документів, затвердити нову редакцію статуту товариства, доручити генеральному директору товариства провести державну реєстрацію нової редакції статуту у встановленому законом порядку.

Усі вказані рішення загальних зборів, які були прийняті 28.11.2012р. та 15.01.2013р. одним учасником товариства, що володіє 99,91% голосів, є предметом розгляду у даній справі з підстав порушення відповідачем порядку скликання зборів, не повідомлення позивача про їх проведення, необґрунтованості виключення позивача зі складу учасників товариства, а також не включення до порядку денного питання про затвердження нової редакції статуту.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

Так, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Пунктом 8.7 статуту відповідача передбачено, що позачергові збори учасників товариства скликаються директором товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому; збори повинні скликатися на вимогу виконавчого органу товариства, учасників товариства, які володіють в сукупності більш ніж 20% голосів у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства; про проведення зборів учасники повідомляються простою поштовою карткою (листом) або рекомендованим листом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного або письмовим повідомленням з таким же змістом, яке вручається під підпис учаснику (у разі його відсутності - члену його сім'ї, що спільно з ним проживає), повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів.

В силу ст.60 Закону України "Про господарські товариства" та п.8.6 статуту, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Судами з'ясовано, що на вимогу і за дорученням учасника товариства, який володіє 99,91% голосів, позачергові загальні збори на 28.11.2012р. були скликані Петрашенком В.П. більш ніж за 30 днів (а.с.106-113 т.1).

Скликання загальних зборів на 15.01.2013р. відбулося призначеним загальними зборами 28.11.2012р. генеральним директором товариства ОСОБА_2

При цьому судами встановлено, що про скликання та проведення обох загальних зборів позивач був повідомлений вчасно за різними адресами, а саме: за його місцем проживання, зазначеним у статуті товариства, а також за обома його робочими місцями (а.с.35-39, 118-199 т.1).

Доводи скаржника про неотримання жодного з повідомлень, надісланих на декілька адрес, не доводить порушення позивачем вимог закону та статуту щодо порядку повідомлення позивача про проведення загальних зборів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу і на відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивач повідомив товариство та державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження (паспорт а.с.252-253 т.1), зазначеного у статуті товариства.

Якщо судом встановлено, що позивач - учасник господарського товариства не повідомив товариство або реєстратора про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними (п. 2.15 Рекомендацій ВГСУ №04-5/14 від 28.12.2007р.).

Враховуючи викладене, висновок судів двох інстанцій про недоведеність позивачем факту порушення відповідачем визначених статями 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", пунктами 8.6, 8.7 статуту товариства порядку скликання та проведення загальних зборів, є обґрунтованим, і доводи скаржника про зворотнє його не спростовують.

Посилання скаржника на незаконність рішення, прийнятого загальними зборами 28.11.2012р. з шостого питання порядку денного про призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора, через відсутність у товаристві такого органу як дирекція, спростовуються наступним.

Згідно ст.89 ГК України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

В силу ст.62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Статтею 99 ЦК України визначено, що загальні збори створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків , якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до ст.143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є його статут, який має містити відомості, поміж іншим, про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.

Пунктами 7.1., 7.1.3, 8.8 статуту товариства визначено, що до його організаційної структури відноситься директор (дирекція) - виконавчий орган товариства; до працівників (посадових осіб) виконавчого органу відносяться: директор, генеральний директор, директори з галузевих питань; за рішенням учасників, що відображаються у відповідному протоколі зборів, керівництво поточною діяльністю товариства може здійснювати виконавчий орган товариства - директор одноособово або дирекція, до складу якої можуть входити генеральний директор, директори з окремих галузевих питань (фінансовий директор, технічний директор та ін.)

Наведене свідчить про наявність в організаційній структурі товариства такого органу управління (виконавчого органу товариства) як дирекція.

При цьому підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків статутом не передбачені.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів, прийнятих 28.11.2012р., щодо усунення позивача від виконання обов'язків директора товариства та призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора товариства.

Відповідно до частини 1 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Пунктом 5.3.14 статуту товариства передбачено, що загальні збори компетентні прийняти рішення про обрання уповноваженої особи учасників для представлення їх інтересів у випадках, передбачених законом.

Оскільки Петрашенко В.П., як представник іншого учасника товариства - АТОВ "Волга-Консалтинг та Маркетинг", згідно виданої йому останнім довіреності (а.с.106-111 т.1) уповноважений підписувати від імені товариства трудовий контракт з генеральним директором товариства, то доводи скаржника про невідповідність закону та статуту рішення загальних зборів, прийнятого 28.11.2012р. з сьомого питання порядку денного про надання повноважень на підписання від імені товариства трудового контракту з генеральним директором товариства, є безпідставними.

Наведені у касаційній скарзі обставини, якими керувався учасник товариства, який володіє 99,91% відсотками голосів, приймаючи на загальних зборах 15.01.2013р. рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства, колегія суддів не бере до уваги, оскільки господарським судам не підвідомчі трудові спори, пов'язані із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю. У даному випадку господарським судом вирішується спір про визнання недійсним рішення загальних зборів з підстав порушення порядку їх скликання та проведення, у т.ч. рішення про звільнення директора товариства, який належать до корпоративних спорів.

Що ж до прийнятих на загальних зборах 15.01.2013р. рішень з четвертого питання порядку денного стосовно виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, передачі належної їй частки у статутному капіталі товариства у розмірі 0,09% учаснику АТОВ "Волга-Консалтинг та Маркетинг", то колегія суддів погоджується з висновком судів двох інстанцій про їх неправомірність через порушення відповідачем вимог ст.ст.53, 64 Закону України "Про господарські товариства" та ст.147 ЦК України, які визначають обов'язковість обґрунтування причин виключення учасника з господарського товариства та встановлюють невід'ємне право учасника розпоряджатися належною йому часткою у статутному капіталі товариства.

Стосовно прийнятого 15.01.2013р. загальними зборами рішення про затвердження нової редакції статуту товариства суди двох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним, з чим погоджується й суд касаційної інстанції.

Із змісту протоколу №2-01/2013 вбачається, що до порядку денного загальних зборів було включено сьоме питання про внесення відповідних змін до установчих документів товариства за результатом розгляду якого було прийнято рішення внести відповідні зміни до установчих документів та затвердити нову редакцію статуту товариства.

Згідно пункту 1.5 статуту товариства, зміни та доповнення до статуту вносяться за рішенням загальних зборів учасників та оформляються у вигляді додатків до статуту або статут викладається у новій редакції.

Таким чином доводи скаржника про не включення до порядку денного такого питання як затвердження нової редакції статуту є безпідставним, оскільки нова редакція статуту є лише однією із форм внесення змін до установчих документів.

Що ж до твердження скаржника про невідповідність вимогам закону оскаржуваних судових актів в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним статуту товариства у новій редакції, то колегія суддів вважає їх помилковими з огляду на таке.

З урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 110 ЦК України, підставами прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону, які не можуть бути усунуті .

Положеннями статті 98 ЦК України , яка передбачає можливість оскарження рішення загальних зборів учасником товариства до суду, частини 2 ст.143 ЦК України , яка визначає, що статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення, та приписами ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до якої внесення змін до статутних документів віднесено до компетенції державного реєстратора, визначено спосіб захисту порушених прав , а за встановлених судами обставин справи, і спосіб відновлення правового становища позивача, що існувало до прийняття 15.01.2013р. загальними зборами рішень з четвертого питання порядку денного (щодо виключення зі складу учасників товариства та передачі частки), на підставі яких і були внесені відповідні зміни до статуту товариства шляхом прийняття його у новій редакції.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольга-Україна", до якого пред'явлений даний позов, позбавлене можливості виконати рішення суду про визнання недійсним статуту товариства у новій редакції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди двох інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, дійшли правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалили оскаржувані судові акти з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. у справі №915/1280/13 - без змін.

Головуючий, суддя Палій В.М.

Суддя Васищак І.М.

Суддя Чернов Є.В.