Постанова

від 09.12.2013 по справі 808/8814/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року 17:30Справа № 808/8814/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю. та представників

позивача: Мальчева В.В.

відповідача: Крошки В.В., Шпака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 листопада 2013 року Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - позивач або ПрАТ «ЗЕРЗ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач або СДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 за №0000822510.

Ухвалою суду від 20 листопада 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 04 грудня 2013 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 09 грудня 2013 року.

Представник позивача, в судових засіданнях, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що на час здійснення господарської операції ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в органах державної податкової служби, та не мало заборгованості перед бюджетом та фондами. Господарські операції між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» були реальними та підтверджуються всіма первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, тощо) передбаченими Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Крім того реальність господарських операцій підтверджується Довідкою від 22.11.2013 №2234/04-63-22-03/34682857 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНТАКЛЬ» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «ЗЕРЗ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року». Стосовно твердження відповідача, що ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» не могло отримувати товари від третіх осіб, то позивач вважає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

На підставі викладеного в позовній заяві та письмових поясненнях просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечили, надали суду письмові заперечення та пояснили, що зустрічною звіркою ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» встановлено, що постачальником товару, документи на який у липні 2013р. ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» було передано ПрАТ «ЗЕРЗ» є ТОВ «Геніус». Розрахунки між ТОВ «Геніус» та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» за відвантажений товар (надані роботи. послуги) проводились у безготівковій формі. Документального підтвердження розрахунків до перевірки не надано. Товарно-транспортні документи, які підтверджують перевезення товару від ТОВ «Геніус» до ТОВ «ПЕНТАКЛЬ», до перевірки надані не були, що свідчить про їх відсутність. Основний вид діяльності ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» -73.12 Посередництво в розміщення реклами в засобах масової інформації. У підприємства відсутні власні офісні, складські та інші приміщення. Також відсутні основні та транспортні засоби. Чисельність працюючих на підприємстві складає 2 особи. Перевіркою проведеною ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, де знаходиться па обліку ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» встановлено, що зазначений контрагент не мав технічних, матеріальних та трудових ресурсів для зберігання та здійснення поставки товарів. Тобто, саме ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» не міг здійснити поставку товарів у зв'язку з їх відсутністю, передача первинних документів не свідчить про дійсність здійснення поставки.

Таким чином вважають, що висновки акту перевірки про відсутність реальності здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» є доведеними, а отже спірне податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 за №0000822510 винесено обґрунтовано.

На підставі викладеного в запереченнях, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 09 грудня 2013 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень №0159, №0160 від 07.10.2013, згідно п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказу СДПІ від 04.10.2013 №201 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод».

Перевірка проводилась з 07.10.2013 по 18.10.2013.

За результатами перевірки складено Акт від 23.10.2013р. №192 /25-10/01056273 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (код за ЄДРПОУ 01056273) з питання дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «ТК «АЛИСТА» (код за ЄДРПОУ 37259577), ТОВ «АРТА-РОДАС»» (код за ЄДРПОУ 38431729) та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ», (код за ЄДРПОУ 34682857) за липень 2013 р.» (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки: «Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) в результаті чого ПрАТ «ЗЕРЗ» занижено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2013 р. у розмірі 77 084 грн.».

В обґрунтування даного висновку відповідач посилається на наступні обставини.

В акті перевірки, на стор.3-6 встановлено що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» (код за ЄДРПОУ 34682857) у липні 2013 році, при цьому, ПрАТ «ЗЕРЗ» завищено суму податкового кредиту за липень 2013 р. на суму ПДВ - 77 084 грн. по ТОВ «ПЕНТАКЛЬ». Контрагент позивача - ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» знаходиться на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області.

Також, у вказаному Акті перевірки посилаються на акт від 25.09.2013 №1149/04-63/34682857 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» (код за ЄДРПОУ 34682857) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «ЗЕРЗ» (код ЄДРПОУ 01056237) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р.

В акті перевірки від 25.09.2013 №1149/04-63/34682857 зазначено, що постачальником товару, документи на який у липні 2013 р. ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» передав ПрАТ «ЗЕРЗ» є ТОВ «Геніус».

ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» не надав до перевірки документи щодо постачання товару від ТОВ «Геніус», у підприємства відсутні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, транспортні засоби, складські приміщення, що унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» з ПрАТ «ЗЕРЗ».

З урахуванням вказаних відомостей відповідач зробив висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1., п.200.2. ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями).

На підставі встановлених актом перевірки обставин, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822510 від 08.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 115 626 грн., у тому числі, за основним платежем - у розмірі 77 084 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 38 542 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки та зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Щодо фактичних обставин здійснення позивачем в липні 2013 року господарських операцій з ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» та відображення їх у податковому обліку, суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» був укладений договір поставки №130064 від 16.05.2013 року. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - контактори кулачкові, клапана, блокування, вилка, розетка, реле. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2 (на умовах DDP). Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Також, між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» був укладений договір поставки №130092 від 10.06.2013 року. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - пружини. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2 (на умовах DDP). Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Постачання товару у перевіряємий період підтверджується первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, тощо), у тому числі, які зазначені відповідачем у вказаному акті перевірки (перелік первинних документів наведено у додатках № 3 до акту перевірки відповідача), а саме:

- податкова накладна №1 від 01.07.2013 та видаткова накладна №РН-0000010 від 01.07.2013 на суму 129 016.98 грн., у тому числі ПДВ - 21502.83 грн., акт приймання-передачі від 01.07.2013, приходний ордер №200 від 02.07.2013, рахунок-фактура №СФ-112 від 01.07.2013 р., платіжне доручення№8707 від 26.09.2013 р., товарно-транспортна накладна №0107 від 01.07.2013, картки складського обліку матеріальних цінностей та вимоги на відпуск у виробництво, норми витрат матеріалів та запасних частин, документи щодо якості товару, тощо;

- податкова накладна №12 від 04.07.2013 та видаткова накладна №РН-0000011 від 04.07.2013 на суму 56 223.72 грн., у тому числі ПДВ - 9370.62 грн., акт приймання-передачі від 04.07.2013, приходний ордер №205 від 08.07.2013, рахунок-фактура №СФ-118 від 04.07.2013 р., платіжне доручення№8709 від 26.09.2013 р., товарна квитанція Автолюкс 6018337 від 04.07.2013, картка складського обліку матеріальних цінностей та вимоги на відпуск у виробництво, норми витрат матеріалів та запасних частин, документи щодо якості товару, документи щодо якості товару, тощо;

- податкова накладна №48 від 16.07.2013 та видаткова накладна №РН-0000014 від 16.07.2013 на суму 277 263 грн., у тому числі ПДВ - 46210.50 грн., акт приймання-передачі від 16.07.2013, приходний ордер №224 від 16.07.2013, рахунок-фактура №СФ-128 від 16.07.2013 р., товарно-транспортна накладна №59000018994868 від 15.08.2013 (Нова пошта), картки складського обліку матеріальних цінностей та вимоги на відпуск у виробництво, норми витрат матеріалів та запасних частин, документи щодо якості товару, тощо.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Отже, передумовою збільшення податкового кредиту є настання «першої події» та наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивач цілком правомірно включив до декларації з ПДВ за липень 2013 року, податок, сплачений за операціями з придбання товару у ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» в липні 2013 року, у сумі 77084,80 грн. за першою подією, якою є дата отримання товару, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та іншими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності.

Також, реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» (код за ЄДРПОУ 34682857) у липні 2013 року підтверджується Довідкою від 22.11.2013 №2234/04-63-22-03/34682857 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Пентакль» (код за ЄДРПОУ 34682857) щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАТ «ЗЕРЗ» (код ЕДРПОУ 1056273), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року», відповідно до якої, - перевіркою ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПрАТ «ЗЕРЗ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, перевіркою ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПрАТ «ЗЕРЗ».

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Таким чином, органами Міндоходів встановлено відсутність порушень діючого законодавства при проведенні господарських операцій у липні 2013 між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ».

Також, суд не погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності ознак товарності господарських операцій та правового/податкового статусу ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» з огляду на наступні обставини.

Що стосується правового/податкового статусу ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» то суд зазначає наступне.

На момент здійснення спірних господарських правовідносин, ТОВ «ПЕНТАКЛЬ», (код за ЄДРПОУ 34682857), було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в органах державної податкової служби, не мало заборгованості перед бюджетом та фондами, про що свідчать відповідні довідки органів податкової служби. місцезнаходження контрагента підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вищенаведене підтверджується наступними документами:

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АГ №275762 -275764;

- довідкою про взяття на облік платника податків від 20.11.2012 №21334(форма 4-ОПП);

- свідоцтвом про реєстрацію платника податків на додану вартість №№200085416;

- довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів від 26.09.2013;

- довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів від 25.07.2013;

- довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів від 24.05.2013.

Посилання відповідача, на те, що ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» має основний вид діяльності - посередництво в розміщенні реклами, спростовується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого основним видом діяльності ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням. Крім цього, вказаний витяг з ЄДР підтверджує місцезнаходження ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» та його реєстрацію в податкових органах, органах статистики та інших державних органах, а відповідно до податкового розрахунку ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» за 3 квартал 2013 року (Форма 1ДФ), у штаті контрагента працювало 9 осіб.

Вищезазначені документи надані позивачем та долучені до матеріалів справи.

Щодо товарності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» то суд зазначає наступне.

Господарські операції, щодо яких проводилась перевірка, здійснювались на підставі договору поставки №130064 від 16.05.2013 року та договору поставки №130092 від 10.06.2013 року., укладеного між позивачем (покупцем) та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» (постачальником) 01.04.2010 року.

Предметом зазначених договорів, є постачання продукції (зазначеної в специфікації), яка використовується у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» товару (продукції) в липні 2013 року підтверджується всіма належними первинними документами (перелік яких зазначено вище).

Зазначені вище первинні документи містять всі необхідні реквізити. Вказані обставини Актом перевірки не спростовуються.

Ані договір, ані первинні та інші документи, складені на підтвердження здійснення зазначених господарських операцій, не визнавались недійсними, або такими, що неналежним чином оформлені.

Документи складено існуючими суб'єктами господарювання, правовий та податковий статус яких є належним та відповідає чинному законодавству.

Отриманий товар оприбуткований та оплачений в повному обсязі і в подальшому використаний у господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків (позивача).

ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» не має ознак фіктивного підприємства. В акті перевірки відповідачем не вказані документальні докази, що спростовують вказану обставину.

ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» зареєстровано належним чином. Статус підприємства підтверджено.

Отже, правовий статус підприємства, як на момент здійснення спірних господарських операцій, так і на час здійснення перевірки та подання позову є підтвердженим та належним.

Крім цього, відповідач у акті перевірки щодо ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» зазначив, що ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» не могло отримувати товари від третіх осіб, а саме від ТОВ «Геніус». У зв'язку з цим, відповідач прийшов до висновків, що позивач не здійснював фактичного придбання товарів в межах своєї господарської діяльності.

Однак, суд не вважає це належною підставою для висновку щодо завищення підприємством суми податкового кредиту з огляду на наступне.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що непередбачено законодавством.

Норми чинного законодавства не зобов'язує суб'єктів господарської діяльності перевіряти своїх контрагентів на предмет того з ким ще вони співпрацюють, де закуповують товар, який мають штат працівників і наявність виробничих потужностей та основних фондів.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі і по зобов'язанням контрагента, чи по зобов'язанням контрагента постачальника позивача.

Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальність за наслідки невиконання постачальником обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередній правопорушник.

Застосування відповідальності у вигляді зменшення податкового кредиту позивача, фактично змінює правові засади застосування відповідальності при порушеннях діючого законодавства - за порушення, що можливо вчиненні однією особою (вказана обставина не досліджувалась і не доведена), покладається відповідальність на інших осіб, що є неприпустимим, тобто запроваджується колегіальна відповідальність за порушення законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, в той час, коли Основним Законом - Конституцією України статтею 61 закріплюється індивідуальний характер відповідальності. Зазначена правова позиція висловлена в п.1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008-квітні 2009 року).

З матеріалів перевірки не вбачається порушення вимог Податкового кодексу України позивачем, а отже відповідальність за можливе не перерахування податку, сплаченого позивача своєму контрагенту, до бюджету, є відповідальністю виключно такого контрагента.

Така позиція повністю відповідає Європейській конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифіковану Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 року та існуючий практиці Європейського суду з прав людини, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та мають застосовуватися національними судами про розгляді справ.

Так, рішенням Європейського суду від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 року «Бульвес АД проти Болгарії» встановлено, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюється конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань... Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Також, судами в цих справах визначено, що національна влада не може розповсюджувати негативні наслідки порушення податкового законодавства одними особами на інших осіб, за відсутності доказів обізнаності таких осіб щодо податкових правопорушень.

Крім того, що стосується дослідження покупцем ланцюгів постачання товару (продукції).

Жодною нормою законодавства України, в тому числі Податковим кодексом України для платників податків (Покупців) не передбачається а ні обов'язків, а ні прав, вимагати від контрагентів - постачальників будь-яких відомостей достовірності їх державної реєстрації як СПД, реєстрації платником ПДВ, стану їх «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією придбання або продажу товарів, кількості та наявності робочого персоналу, підтвердження та перевірка виробничих можливостей, визначення осіб від яких походять дані товари і тим паче відомості, що стосується безпосередньо третіх осіб, які є контрагентами самого постачальника.

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 27.06.2013 за №3642/6/99-99-19-04-01-15, згідно з положеннями Податкового кодексу України право суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), безперечно, залежить від сплати вказаного податку у ціні придбання товару, використання придбаного товару у господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними первинними документами. Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента.

Також, норми чинного законодавства не передбачають обов'язку перевіряти наявність у контрагентів складів, офісів, приміщень чи кількості робітників.

Позивач виконав всі передбачені чинним законодавством вимоги щодо ідентифікації постачальника та встановлення його податкового та юридичного статусу.

Таким чином, обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем документально не доведено обґрунтованість висновків Акту перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем надані всі необхідні документи та матеріали, які свідчать про реальність вчиненого правочину.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08 листопада 2013 року за №0000822510.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» судовий збір у розмірі 231 (двісті тридцять одна) гривня 25 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко