Ухвала

від 09.10.2014 по справі 808/8814/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 09 жовтня 2014 рокусправа № 808/8814/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Малиш Н.І.                     суддів:                     Баранник Н.П.  Щербака А.А. за участю секретаря судового засідання:          Фірсік Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу  Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду  від 09 грудня 2013 року у справі №808/8814/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 за №0000822510. Позивні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача щодо відсутності реальності придбання товару позивачем у контрагента з посиланням на інформацію іншого податкового органу, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» були здійснені та підтверджуються всіма первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання - передачі, тощо) передбаченими нормами чинного законодавства. Стосовно твердження відповідача, що ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» не могло отримувати товари від третіх осіб, то позивач вважає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду  від 09 грудня 2013р. позов було задоволено. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та  у задоволенні позову відмовити. Зокрема скарга обґрунтована відсутністю доказів щодо транспортування проданого товару, наявності інших документів (сертифікатів на товар, оприбуткування, його переміщення тощо). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в період з 07.10.2013 по 18.10.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» за результатами перевірки складено Акт від 23.10.2013р. №192 /25-10/01056273. Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) в результаті чого ПрАТ «ЗЕРЗ» занижено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2013 р. у розмірі 77 084 грн. До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланням на результати проведеної зустрічної звірки іншим податковим органом контрагента позивача ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» який ґрунтується на ланцюгу постачання. За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000822510 від 08.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 115 626 грн., у тому числі, за основним платежем    - у розмірі 77 084 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у розмірі 38542 грн. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги встановив, що угоди укладені між позивачем з контрагентом виконані, а податковий кредит сформований відповідно до норм чинного законодавства. Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав. Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив  щодо заниження суми податку на додану вартість податку по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ПЕНТАКЛЬ». Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «ПЕНТАКЛЬ» був укладений договір поставки    №130064 від 16.05.2013 року. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - контактори кулачкові, клапана, блокування, вилка, розетка, реле. Також між вказаними сторонами був укладений договір поставки    №130092 від 10.06.2013 року. Відповідно до вказаного договору Постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) Замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - пружини. Постачання товару у перевіряємий період підтверджується первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, товарними квитанціями, актами приймання - передачі, картками складського обліку, документами щодо якості товару тощо). Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентом  зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи. Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невиконання правочинів або невідповідності їх закону вчинених за ним господарських операцій. Додатково позивачем суду була надана інформація відносно контрагента ТОВ «ПЕНТАКЛЬ», а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АГ №275762 -275764; довідку про взяття на облік платника податків від 20.11.2012 №21334(форма 4-ОПП);  свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість №№200085416; довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів від 26.09.2013;  довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів від 25.07.2013; довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів від 24.05.2013. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому  колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду  від 09 грудня 2013 року у справі №808/8814/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.           Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2014року. Головуючий:                                                            Н.І. Малиш           Суддя:                                                            Н.П. Баранник           Суддя:                                                            А.А. Щербак