Постанова

від 25.02.2014 по справі 28/85-10-2938

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р.Справа № 28/85-10-2938 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від позивача: Токарчук В.В.

Від відповідача: не з'явився

Від органу ДВС: не з'явився

Від АТ „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон": Бережной О.В.,

Кущак М.С.

Від Фонд державного майна України: Стогнійчук С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.09.2013р.

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал"на дії другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в порядку ст. 121-2 ГПК України

у справі № 28/85-10-2938

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінвестенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон", Фонд державного майна України

про стягнення 800 000 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2010 року по справі № 28/85-10-2938 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрінвестенерго" (далі - ТОВ „Укрінвестенерго") задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал" (далі - ТОВ „Офісно-промисловий термінал") заборгованість в сумі 800 000 грн., державне мито в сумі 8000 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., на виконання якого 05.10.2010 року видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 07.10.2010 року відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу.

22.05.2012 року державним виконавцем другого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ в порядку передбаченому ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32081511, якою накладено арешт на нежиле приміщення, приміщення № 2, центр столової S=164,7 кв.м., Одеська область, вул. В. Стуса, буд. № 2б, приміщення 5; нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" S=13924,3 кв.м. м. Одеса, вул. Літературна, 10, що належать боржнику ТОВ „Офісно-промисловий термінал» та заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить боржнику, а саме: нежиле приміщення, приміщення № 2, центр столової S=164,7 кв.м., Одеська область, вул. В. Стуса, буд. № 2б, приміщення 5; нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" S=13924,3 кв.м. м.Одеса, вул. Літературна, 10.

Копії зазначеної постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, а також сторонам виконавчого провадження.

03.09.2013 року ТОВ „Офісно-промисловий термінал" подало до господарського суду Одеської області скаргу на дії виконавчої служби в порядку ст. 121 2 ГПК України та уточнення до скарги від 25.09.2013 року, в якій просило суд поновити строк на оскарження дій другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, скасувати постанову другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 32081511 від 22.05.2012р. в частині накладання арешту на нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" S=13924,3 кв.м., м. Одеса, вул. Літературна, 10 та в частині заборони здійснювати відчуження вказаного майна.

Скарга обґрунтована тим, що ТОВ „Офісно-промисловий термінал" не є належним власником зазначеного майна, так як на виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2010 року у справі № 20-6-15/79-08-1666 звільнило та повернуло Акціонерному товариству „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон" об'єкт нерухомості - приміщення будівлі лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" загальною площею 13924,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10. Державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 01.03.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 20-6-15/79-08-1666 виданого 17.08.2010 року господарським судом Одеської області у зв'язку з його виконанням. Отже, державною виконавчою службою неправомірно накладено арешт на вказаний об'єкт нерухомості, тому що він ще з березня 2011 року ТОВ „Офісно-промисловий термінал" не належить на праві власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2013 року (суддя - Лічман Л.В.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал" на дії Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задоволено. Скасовано постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.05.2012р. ВП № 32081511 в частині накладання арешту на нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" загальною площею 13924,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10. Скасовано постанову Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 22.05.2012р. ВП № 32081511 в частині заборони здійснювати відчуження майна, яке належить боржнику, а саме на нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" загальною площею 13924,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в порядку ст. 91 ГПК України, як особа, яку не було залучено до участі у справі, з посиланням на те, що суд прийняв рішення, яке стосується його прав і обов'язків. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 25.09.2013 року у даній справі та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги. Скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, а саме: п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони, треті особи та орган Державної виконавчої служби заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відділ Державної виконавчої служби та відповідач не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

24.02.2012 року до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що про призначення даної апеляційної скарги до розгляду він дізнався випадково на підставі інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв'язку з чим йому потрібен додатковий час на ознайомлення з матеріалами справи і апеляційною скаргою. Вказане клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що наявне у справі повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення рекомендованого поштового відправлення беззаперечно свідчить про те, що судову ухвалу про призначення апеляційної скарги до розгляду було вручено відповідачу особисто 18.02.2014 року, чим спростовується його твердження про те, що про призначення даної апеляційної скарги до розгляду він дізнався випадково. Окрім того, частиною 2 ст. 102 ГПК України встановлено скорочений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, який 25.02.2014 року спливає.

Нез'явлення представників відповідача та органу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, скаржника та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів враховує те, що Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.09.2013 року в порядку ст. 91 ГПК України. Згідно з приписами ч. 1 ст. 91 ГПК України апеляційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й особи , яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків. Вказаною нормою процесуального права також встановлено, що ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 106 ГПК України передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби. Згідно з частиною 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи , які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

З юридичного аналізу наведених правових положень вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

В п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", із змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Звертаючись із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду АТ „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" вказує те, що судом першої інстанції винесено ухвалу, яка стосується його прав та обов'язків, оскільки суд вирішив питання щодо майна, яке належить на праві власності АТ „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон", частка держави в статутному фонді якого складає 50%+1 акція, а Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави. Скаржник наголошує, зокрема, що ввівши в оману суд, посадові особи ТОВ «Офісно-промисловий термінал» в подальшому скористалися зняттям арешту та заборони відчуження будівлі лікувально - оздоровчого комплексу «Оріон» для незаконного переоформлення зазначеного об'єкта нерухомості на користь третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, господарським судом Одеської області прийнято рішення від 16.06.2010 року у справі № 20-6-15/79-08-1666, яким вирішено визнати недійсним договір купівлі - продажу єдиного об'єкту нерухомості - приміщення будівлі лікувально - оздоровчого комплексу «Оріон», загальною площею 13924,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, укладений 05.09.2007 року між ТОВ «ЛОК «Оріон» та ТОВ «Укрінвестенерго»; визнати недійсним договір купівлі - продажу єдиного об'єкту нерухомості - приміщення будівлі лікувально - оздоровчого комплексу «Оріон», загальною площею 13924,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, укладений 21.09.2007 року між ТОВ «Укрінвестенерго» та ТОВ „Офісно-промисловий термінал"; повернути Акціонерному товариству „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" зазначений об'єкт нерухомості та зобов'язати ТОВ „Офісно-промисловий термінал" звільнити зазначений об'єкт нерухомості.

Вказане рішення господарського суду Одеської області набрало законної сили 12.08.2010 року після перегляду справи апеляційним господарським судом, який залишив це рішення без змін, у зв'язку з чим господарським судом першої інстанції 17.08.2010 року було видано відповідний наказ № 20-6-15/79-08-1666 про його примусове виконання.

01.03.2011 року Державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 20-6-15/79-08-1666 виданого 17.08.2010 року господарським судом Одеської області про зобов'язання ТОВ „Офісно-промисловий термінал" звільнити об'єкт нерухомості - приміщення будівлі лікувально - оздоровчого комплексу «Оріон», загальною площею 13924,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, у зв'язку з його виконанням. Отже, з 12.08.2010 року об'єкт нерухомості - приміщення будівлі лікувально - оздоровчого комплексу «Оріон», на яке державною виконавчою службою накладено арешт, ТОВ „Офісно-промисловий термінал" не належить.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" судова ухвала безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи, оскільки судом розглянуто і вирішено питання щодо майна, власником якого як на момент розгляду цього питання, так і на теперішній час є скаржник, тобто судом розглянуто і вирішено питання про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби та прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції є скаржник.

Отже, між скаржником і сторонами у справі існує правовий зв'язок.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята щодо прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі в належному процесуальному статусі - АТ „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон", що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали згідно з п. 3 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2010 року по справі № 28/85-10-2938 позов ТОВ „Укрінвестенерго" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ „Офісно-промисловий термінал" заборгованість в сумі 800 000 грн., державне мито в сумі 8000 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., на виконання якого 05.10.2010 року видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 07.10.2010 року відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного наказу.

22.05.2012 року державним виконавцем другого Малиновського відділу ДВС Одеського МУЮ в порядку передбаченому ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32081511, якою накладено арешт на нежиле приміщення, приміщення № 2, центр столової S=164,7 кв.м., Одеська область, вул. В. Стуса, буд. № 2б, приміщення 5; нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" S=13924,3 кв.м. м. Одеса, вул. Літературна, 10, що належать боржнику ТОВ „Офісно-промисловий термінал» та заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить боржнику, а саме: нежиле приміщення, приміщення № 2, центр столової S=164,7 кв.м., Одеська область, вул. В. Стуса, буд. № 2б, приміщення 5; нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" S=13924,3 кв.м., м.Одеса, вул. Літературна, 10.

Копії зазначеної постанови направлено на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, а також сторонам виконавчого провадження.

03.09.2013 року ТОВ „Офісно-промисловий термінал" подало до господарського суду Одеської області скаргу на дії виконавчої служби в порядку ст. 1212 ГПК України та уточнення до скарги від 25.09.2013 року, в якій просило суд поновити строк на оскарження дій другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, скасувати постанову другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 32081511 від 22.05.2012р. в частині накладання арешту на нежитлове приміщення лікувально-оздоровчого комплексу „Оріон" S=13924,3 кв.м., м. Одеса, вул. Літературна, 10 та в частині заборони здійснювати відчуження вказаного майна.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані відповідними особами протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли цим особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином у процедурі оскарження дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби законодавець передбачив спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою, відновлення яких, у разі їх пропуску, є можливим за умов дотримання вимог, передбачених ст. 53 ГПК України.

В абзаці першому пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, в тому числі статтею 121 2 ГПК України, їх перебіг має визначатися за цими нормами; скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду; відповідно до статті 53 ГПК України у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» від 17.10.2012р. № 9, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що клопотання про відновлення строку подання скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити, що для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Разом з тим, з наявних у справі матеріалів вбачається, що у даному випадку заявником оскаржуються ті дії виконавчої служби, що були вчинені 22.05.2012 року, а скаргу на дії органу державної виконавчої служби заявник подав до господарського суду 03.09.2013 року, тобто майже через півтора роки після вчинення оскаржуваної дії.

При цьому, наявні у справі матеріали свідчать про те, що 16.04.2013 року ТОВ «Офісно-промисловий термінал» вже зверталося до господарського суду Одеської області з аналогічною скаргою на дії другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції і ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2013 року таку скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду. Але, 27.05.2013 року заявник подав до суду клопотання про відмову від своєї скарги на дії другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та просив залишити її без розгляду, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013 року провадження по вказаній скарзі було припинено (т. 1, а.с. 70-93, 94, 124-125, 136-137).

З урахуванням наведеного суд першої інстанції повинен був з'ясувати: чи існували поважні причини пропуску боржником (ТОВ „Офісно-промисловий термінал") передбаченого статтею 121-2 ГПК України строку оскарження дій відділу ДВС; якщо існували, то чи порушував боржник питання про відновлення зазначеного строку з посиланням на такі причини та чи наявні були підстави для відновлення даного строку господарським судом.

Як вбачається із змісту скарги ТОВ „Офісно-промисловий термінал" на дії органу державної виконавчої служби та уточнень до даної скарги, заявник просив суд поновити строк на оскарження дії відділу ДВС, але причин пропуску встановленого процесуального строку не вказував.

Відновлюючи заявникові пропущений строк на звернення зі скаргою відповідно до ст. 53 ГПК України місцевий суд послався на те, що розпорядник майна, яким підписано скаргу, з об'єктивних причин, не був обізнаний про існування оспорюваних постанов у момент їх винесення, з чим колегія суддів погодитися не може, оскільки у даному випадку стороною у справі та стороною виконавчого провадження відповідно є юридична особа - ТОВ „Офісно-промисловий термінал", а не розпорядник майна чи директор товариства, які є посадовими особами господарського товариства.

Таким чином, будь - яких обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску встановленого процесуального строку подання скарги на дії органу державної виконавчої служби заявником не зазначено і з матеріалів справи не убачається, що є підставою для відмови у його відновленні.

Отже, з'ясувавши належним чином, на відміну від місцевого господарського суду, обставини, пов'язані з пропуском строку подання скарги на дії органу державної виконавчої служби та відсутністю підстав для відновлення відповідного строку, апеляційний господарський суд приходить до висновку щодо скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, відмови заявникові у відновленні пропущеного строку та залишення скарги з уточненнями до неї без розгляду.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача скаржникові підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 573,50 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 121 2 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 25.09.2013 року у справі № 28/85-10-2938 скасувати.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал" у відновленні строку подання скарги на дії другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал" на дії другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 03.09.2013р. та уточнення до даної скарги від 25.09.2013р., залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Офісно-промисловий термінал" (65000, м. Одеса, вул. Новомосковський шлях, 3, код ЄДРПОУ:32622874) на користь Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об`єднання „Оріон" (65098, м. Одеса, вул. Гаркавого, 6, ідент. код. 14309913) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 573,50 грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.