Постанова

від 18.02.2014 по справі 902/881/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ 902/881/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

при секретарі Пась М.П.

за участю представників

від апелянта: Мерженко Т.П. дов. № 5019-НЮ від 06.11.2013 р.

від позивача: Малінський М.К. директор

Костерний Д.О. дов. № 632/22 від 30.12.2013 р.

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року

у справі № 902/881/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріал»

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

про стягнення 15 943,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріал» до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення 15 943,76 грн. матеріальної шкоди, що завдана внаслідок пошкодження відповідачем електричного кабелю.

Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 902/881/13 від 26.11.2013 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Так, наведеним рішенням стягнуто з Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) в особі відокремленого підрозділу Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №3 (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Київська, 9, код ЄДРПОУ 01106806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріал" (29025, м. Хмельницький, вул. Міцкевича, 33, код ЄДРПОУ 30413058), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 15 943 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 76 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2013 року у справі № 902/881/13 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнко В.В. № 902/881/13 від 23.12.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 902/881/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., керуючись ст.. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 902/881/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року по апеляційній скарзі порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді -Гончаров С.А., Самсін Р.І. та призначено розгляд скарги на 22.01.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року розгляд скарги відкладено на 18.02.2014 року.

18.02.2014 року представником позивача подано до документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2013 р. у справі № 902/881/13 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2013 р. у справі № 902/881/13.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів, 28.01.2013р. відповідачем під час проведення робіт по ремонту водогону на розі вулиць Міцкевича і провулок Курчатова у м. Хмельницькому, екскаватором було пошкоджено високовольтний кабель 10 кВ, власником якого є позивач.

Згідно з Актом від 29.01.2013р., який був складений посадовими особами позивача та представником енергопостачальної організації Хмельницької РЕМ, а також Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 26.02.2013р. про притягнення Богомаза М.С. - ст.майстра водопостачання БМЕУ-3 до адміністративної відповідальності, яка виконана та штраф сплачено, роботи по ремонту водогону, проводились відповідачем без узгодження з власником електричного кабелю та без повідомлення управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста.

Відповідно до Наказу №3-5-449 від 29.12.12 "Про забезпечення безперебійної роботи відділу водопостачання БМЕУ-3" відповідач призначив відповідальним по Гречанській дільниці водопостачання майстра Богомаза М.С. за організацію та проведення заходів до швидкого виявлення, локалізації та повної ліквідації аварійних ситуацій на спорудах, мережах і устаткуванні систем водопостачання і каналізації.

Згідно до журналу реєстрації нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки по ДВ 2 ст.Гречани Богомаз М.С. є працівником відповідача, яка видавала відповідні наряди.

Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди позивачу, що завдана внаслідок пошкодження відповідачем електричного кабелю, загальна вартість яких, склала - 15 943,76 грн.

Актами від 12.02.2013р. та від 15.02.2013р. здавання-приймання послуг екскаватора, видатковою накладною № РН-0002256 від 05.02.2013р. на придбання муфт для з'єднання кабелю, видатковою накладною № РН-000000009 від 06.02.2013р. на придбання азбесто-цементних труб для прокладання кабелю під дорогою, Актом про приймання виконання будівельних робіт за лютий 2013р., видатковою накладною № РН-0007211 від 05.04.2013р. на придбання муфт для з'єднання кабелю, Актом № 382 виконаних робіт від 29.03.2013р. послуг лабораторії по випробуванню кабелю, Актом прийняття виконаних робіт за лютий 2013р. послуг лабораторії по випробуванню кабелю, Актом прийому передачі матеріальних цінностей на ремонт дороги та Актом від 15.04.2013р. на використання бордюрів для ремонту дороги, підтверджується факт виконання робіт по відновленню пошкодженого електронного кабелю та факт понесення позивачем витрат.

Позивачем 24.04.2013р. направлено на адресу відповідача претензію № 23 з вимогою щодо відшкодування витрат понесених позивачем на ремонт кабельної лінії, яка була пошкоджена відповідачем внаслідок ремонтних робіт. Факт направлення претензії підтверджується фіскальними чеками № 9537, № 9538, № 9539.

На дану претензію відповідач відповіді не надав, та не вжив залежних від нього заходів щодо відшкодування завданої ними шкоди.

Як передбачено п.3.2.4 Положення ДТГО «Південно-Західна залізниця», до основних завдань і напрямків його діяльності, зокрема , віднесено експлуатація та утримання в належному технічному стані інженерних мереж, що знаходяться на його балансі. Водопровід перебуває на балансі відповідача, що підтверджено довідкою №3-7-1378 від 11.11.13.

З листа від 19.11.2013р. вих. № 57, який був наданий ремонтно-будівельним підприємством "Комунбуд" вбачається, що, завод залізобетонних виробів був введений в експлуатацію в 1967 році в складі тресту "Спецкомунбуд". Електричне живлення заводу здійснювалось прокладеною кабельною лінією 10 кВ від районної підстанції Термопластавтомат до підстанції № 303, яка була в складі заводу залізобетонних виробів. В 1997 році приватне ремонтно-будівельне підприємство "Комунбуд" придбало ЦМК за адресою місто Хмельницький, вул. Міцкевича, 33 "Спецкомунбуду" завод залізобетонних виробів. В 1997 році завод залізобетонних виробів ПРБП "Комунбуд" передав в довгострокову оренду ТОВ "Будматеріал" (Позивачу) разом з усіма підземними комунікаціями, в тому числі і кабельною лінією 10кВ.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з абзацом 1 пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою існує безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли шкода є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Вимоги безпеки під час ремонту зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж підприємствами залізничного транспорту встановлені розділом 7.2 Правил з охорони праці під час ремонту та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту", затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки; охорони праці та гірничого нагляду від 26.12.2008 № 296, відповідно до якого, під час виконання робіт з ремонту зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж необхідно дотримуватися вимог НПАОП 60.1-1.01-04 (наказ про затвердження Правил охорони праці).

Відповідно до п 9.1 Правил охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті, затверджених Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 14.10.2004 № 226 (НПАОП 60.1-1.01-04), до початку земляних робіт одержують у відповідному відділі міського господарства або залізниці дані про наявність на ділянці інших підземних споруд, позначають їх на місці, одержують у місцевій спецінспекції дозвіл на проведення робіт, проводять цільовий інструктаж працівникам, які будуть проводити роботи.

Положеннями пункту 9.2 цих Правил передбачено, що у безпосередній близькості від існуючих підземних комунікацій земляні роботи виконуються під керівництвом працівника, який відповідає за проведення робіт, а у безпосередній близькості від кабелів, що перебувають під напругою, газопроводу, крім того, роботи виконуються під наглядом представників відповідного господарства. Представників цих організацій викликають на місце до початку роботи. Не дозволяється без представників цих організацій починати земляні роботи.

З пункту 10 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМ України від 04.03.1997 № 209 вбачається, що роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил.

Підприємства, які виконують роботи в охоронних зонах, повинні відшкодовувати енергопідприємствам витрати на оформлення допуску, проведення нагляду та інші додаткові витрати.

Відповідно до п. 13 Правил, місцеві органи виконавчої влади сприяють енергопідприємствам у роботі із збереження електричних мереж, запобігання аваріям і ліквідації їх наслідків у діючих електромережах, а також у забезпеченні виконання Правил всіма юридичними та фізичними особами.

Згідно п. 14 Правил у разі збігу охоронної зони лінії електропередачі з смугою відводу залізниць, автомобільних шляхів, охоронними зонами трубопроводів, ліній зв'язку, інших об'єктів проведення робіт, пов'язаних з будівництвом та експлуатацією цих об'єктів на збіжних ділянках, здійснюється з урахуванням вимог відповідних нормативних актів.

Проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж встановлені Умовами проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж, затверджених відповідно до Постанова КМ України від 04.03.1997 № 209 "Про затвердження Правил охорони електричних мереж".

Згідно п. 3 Умов, підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках N 1, 2 до цих Умов.

Дозвіл складається у двох примірниках. До нього, за необхідності, додається план із зазначенням розміщення та глибини залягання кабельних ліній електропередачі, складений згідно з актом уточнення їх трас за формою, наведеною в додатку N 3 до цих Умов.

Відповідно до п. 4 Умов, керівники енергопідприємств зобов'язані забезпечувати своєчасне прибуття своїх представників на місце виконання робіт для здійснення технічного нагляду за дотриманням заходів щодо забезпечення збереження електромереж.

Пунктом 5 Умов передбачено, що у разі неприбуття на місце виконання робіт представника енергопідприємства замовник зобов'язаний повторно протягом доби повідомити про це телефонограмою керівника цього підприємства. Виконувати земляні роботи в охоронній зоні кабельної лінії до прибуття представника енергопідприємства забороняється. Збитки, завдані простоями механізмів і робітників у зв'язку з неприбуттям в установлений термін представника енергопідприємства, відшкодовуються цим підприємством.

Положеннями пункту 6 Умов встановлено, що в аварійних випадках, які вимагають невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт в охоронних зонах, допускається виконання цих робіт без попереднього погодження з власником електричних мереж, але за умови виконання таких вимог: водночас із направленням робітників на місце аварії, незалежно від часу доби, надсилають телефонограму в організації, які мають суміжні з місцем аварії кабельні комунікації, про необхідність прибуття їх представників; на місці виконання аварійних робіт повинна постійно знаходитись відповідальна особа, яка має практичні навики і право на проведення таких робіт. Ця особа проводить інструктування робітників щодо правил техніки безпеки; до прибуття на місце аварії представника енергопідприємства земляні роботи в охоронній зоні повинні виконуватись вручну. У разі виявлення кабелю необхідно забезпечити його збереження від пошкоджень; після прибуття на місце аварії представник енергопідприємства зобов'язаний вказати місце розташування електрооб'єктів, переконатися у повноті заходів безпеки і забезпечення збереження об'єктів, оформити письмовий дозвіл та контролювати проведення робіт або заборонити їх виконання з врученням акта-заборони, наведеного у додатку N 4 до цих Умов.

Відповідно до положень п 7 Умов, перед початком земляних робіт під наглядом персоналу енергопідприємства силами замовника (підрядника) проводиться шурфування кабелів, встановлюються покажчики, обладнується тимчасове загородження. Шурфування проводиться за всією довжиною діючих кабельних ліній у зоні виконання робіт.

Згідно з п. 8 Умов, уточнена траса кабельних ліній позначається покажчиками висотою 1,5 - 2 метрів у всіх точках відхилення від прямолінійної осі траси більш ніж на 0,5 метра, на всіх поворотах траси, а також на межі вибирання ґрунту, де роботи повинні виконуватися вручну. Покажчик являє собою прямокутник з листової сталі розміром 400 х 300 міліметрів, пофарбований у світлий колір, з нанесеними на нього зображенням блискавки червоного кольору, словами "Копати заборонено, охоронна зона кабелю" із зазначенням меж охоронної зони, адреси і номера телефону (чорним кольором) організації, яка експлуатує кабельні лінії.

Трасу кабельних ліній, прокладену по орних землях і незабудованій місцевості, позначають покажчиками, встановленими на відстані не менш ніж 500 метрів один від одного, а також у місцях зміни напрямку траси. Покажчик встановлюють на стовпі висотою 1,7 метра над поверхнею землі.

До позначення траси кабелів покажчиками проведення земляних робіт (крім шурфування) не допускається.

Відповідно до п. 9 Умов, місця копання котлованів, траншей, ям мають бути огороджені. На загородженні повинні бути попереджувальні покажчики і написи, сигнальне освітлення (вночі).

В силу положень пункту 10 Умов, виконавці робіт, майстри, бригадири, кранівники, машиністи землерийних, палезабивних та інших будівельних механізмів і машин до початку робіт в охоронних зонах кабельних ліній повинні бути ознайомлені з розміщенням траси підземних кабельних ліній. Робітників інструктують щодо порядку виконання земляних робіт вручну і механізованим способом, а також попереджають про небезпеку ураження електричним струмом і відповідальність за пошкодження ліній електропередачі.

Згідно до п. 11 Умов, у разі виявлення кабелю, не позначеного у технічній документації на виконання робіт, слід негайно припинити роботи, вжити заходів до забезпечення збереження кабелю і повідомити про це найближче підприємство (організацію), якому можуть належати кабельні мережі (кабель), або місцеві органи виконавчої влади.

Пункт 17 Умов встановлює, що у разі пошкодження кабелю виконавець робіт повинен негайно повідомити про це підприємство, яке експлуатує кабельні лінії та місцеві органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 19 Умов, водії механізмів та вантажопідйомних машин, а також стропальники під час одержання допуску мають бути проінструктовані про порядок проїзду та виконання робіт поблизу повітряних ліній.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач виконував протиаварійні роботи, проте пошкодження кабелю є наслідком неналежного виконання вимог нормативних актів та недбалості працівників відповідача.

На підставі актів судами встановлено, що внаслідок відновлення роботи кабельної лінії, яка була пошкоджена відповідачем внаслідок ремонтних робіт, позивачем понесені витрати в сумі 15 943,76 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно Господарського кодексу підлягають стягненню витрати, які фактично понесені на день пред'явлення позову. Витрати, які позивач може понести або понесе в майбутньому, на відміну від Цивільного кодексу, у порядку господарського провадження не підлягають стягненню за цими позовними вимогами. Втім за позивачем завжди залишається право пред'явити позов про стягнення цих збитків в майбутньому, після того як вони будуть фактично понесені.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та доводили належне виконання робіт в охоронній зоні електромережі з дотримання вимог Правил та Умов.

З огляду на дані норми законодавства, а також встановлене місцевим господарським судом порушення відповідачем належного виконання робіт в охоронній зоні електромережі з дотримання вимог Правил та Умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування збитків у повному обсязі.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року у справі № 902/881/13 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року у справі № 902\881\13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2013 року по справі № 902/881/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 902/881/13 повернути до Господарського суду м. Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін