Рішення

від 19.02.2014 по справі 920/1623/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.2014 Справа № 920/1623/13

За позовом: Фермерського господарства «Олійника А.І», м. Конотоп Сумської області

до відповідачів: 1) Підлипненської сільської ради, с. Підлипне Конотопського району, Сумської області

2) Конотопської міської ради, м. Конотоп Сумської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1) Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, м. Суми

2) Управління Держземагенства у місті Конотопі, м. Конотоп Сумської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя Ю.А.Джепа

Суддя П.І.Левченко

Представники сторін:

від позивача - А.І.Олійник

від відповідачів - не прибули

від третіх осіб - не прибули

За участю секретаря судового засідання - І.М.Петрович

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, відповідно до якої просив суд визнати за Фермерським господарством «Олійника А.І.» право володіння та користування земельною ділянкою загальною площею 23,48 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії СМ № 10304 від 22.11.1993, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 304.

Державна інспекція сільського господарства в Сумській області в запереченнях №4249 від 01.10.2013 на позовну заяву, зазначила, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а за відсутності рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання земельної ділянки у власність або у користування юридична або фізична особи не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності. Загальна площа по державним актам на право власності на земельну ділянку на ім'я Олійника А.І., Олійник Н.А. та Лисого В.М. склала 14,52 га; решта земельної ділянки площею 23,48 га самовільно зайнята ФГ «Олійник А.І.» та використовується - засіяно зерновими культурами. Крім того, в своїх запереченнях Державна інспекція сільського господарства в Сумській області вказує, що відповідно до покладених на неї функціональних повноважень та завдань, вона не має права визнавати чи не визнавати право володіння чи користування земельною ділянкою.

Судовою ухвалою від 28.11.2013 було замінено неналежного відповідача та до участі у справі були залучені: у якості першого відповідача Підлипненську сільську раду (41626, Сумська обл., Конотопська міськрада, с. Підлипне, м-н Революції, 2); у якості другого відповідача Конотопську міську раду Сумської області (41600, Сумська обл., м. Конотоп, пр-т Миру,8); у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державну інспекцію сільського господарства в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 29); у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Управління Держземагенства у місті Конотопі (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Фрунзе, 21).

Перший відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 34-02-22 від 21.01.2014, в якому зазначає, що Державний акт на право постійного користування землею від 22.11.1992, виданий позивачеві, на даний час не відповідає дійсності та потребує заміни, оскільки змінився порядок користування земельною ділянкою. Також у своєму відзиві перший відповідач зазначає, що спірна земельна ділянка розташована поза межами населеного пункту, відповідач не є розпорядником спірної земельної ділянки, проти визнання за позивачем права володіння та користування земельною ділянкою перший відповідач не заперечує. Окрім цього, перший відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника в судовому засіданні.

Другим відповідачем також був поданий відзив на позовну заяву № 01-19/4165 від 15.01.2014, в якому сторона повідомила, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду. Окремо у відзиві відповідач заперечив щодо покладання на нього судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки саме несвоєчасність дій позивача щодо оформлення прав на спірну земельну ділянку призвела до виникнення спору.

Від Управління Держземагенства у Конотопському районі Сумської області надійшли до суду письмові пояснення № 5129/01-21 від 16.12.2013, в яких зазначається, що зазначене управління є держателем місцевого фонду документації з землеустрою відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Положення про Державний фонд документації з землеустрою», у даному фонді зберігається другий примірник акту серії СМ № 10304, виданий 22.11.1993 на право постійного користування земельною ділянкою площею 38 га для розширення фермерського господарства Олійнику А.І. Враховуючи, що визнання права постійного користування земельною ділянкою є компетенцією суду, управління Держземагенства у Конотопському районі Сумської області просить проводити розгляд справи без участі представника управління та при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Судовою ухвалою від 12.02.2014 було призначено розгляд даної справи у складі колегії суддів.

До початку розгляду справи по суті у новому складі суду позивачем заявою (вхідний реєстраційний № 2568) було уточнено предмет позову, відповідно до вказаної заяви позивач просить суд визнати за Фермерським господарством «Олійника А.І.» (вул. Тухачевського, 21, с. Підлипне, м. Конотоп Сумської області, 41626) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 23,48 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії СМ № 10304 від 22.11.1993, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 304.

Присутній в судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що іншими учасниками судового процесу неодноразово були заявлені клопотання про розгляд справи без участі їхніх представників, а також беручи до уваги наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, суд вважає на можливе розглядати справу за наявними матеріалами у відповідності з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Олійника А. І.» було зареєстроване відповідно до рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради народних депутатів № 169 від 21.05.1992.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.6 Статуту Фермерського господарства «Олійника А.І», головою ФГ є його засновник Олійник Анатолій Іванович; членами господарства є Олійник Наталія Анатоліївна, Лисий Володимир Миколайович.

На підставі рішення Конотопської районної Ради народних депутатів Сумської області від 27.03.1991 Олійнику Анатолію Івановичу, для організації фермерського господарства було надано у довічне успадковуване володіння земельну ділянку площею 11,9 га, розташовану на території Підлипненської сільської ради м. Конотоп Сумської області та видано державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею № 003961.

На підставі рішення X сесії XXI скликання Підлипненської сільської Ради народних депутатів від 08.10.1992 для розширення фермерського господарства Олійнику А.І. було надано у постійне користування земельну ділянку площею 38 га, розташовану на території Підлипненської сільської ради. На підставі даного рішення Олійнику А.І. 22.11.1993 було оформлено та видано державний акт на право постійного користування землею серії CM №10304, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №304.

Рішенням XXV сесії V скликання Конотопської міської ради від 26.03.2008 вирішено надати дозвіл голові та членам фермерського господарства «Олійника А.І.» - Олійнику Анатолію Івановичу, Олійник Наталії Анатоліївні, Лисому Володимиру Миколайовичу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, в розмірі 4,84 га із земель площею 49,9 га вищезазначеного фермерського господарства для ведення фермерського господарства.

Право власності Олійник Н.А., Лисого В.М. та Олійника А.І. на земельні ділянки площею 4,84 га (кожна) посвідчене державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯК відповідно №468581 від 15.05.2012, №492605 та №492606 від 28.03.2012, виданими на підставі рішення XVII сесії VI скликання Конотопської міської ради від 22.02.2012.

Тобто, у приватну власність членів ФГ «Олійника А.І.» із земель, наданих в постійне користування, було передано 14,52 га. В постійному користуванні позивача залишилась земельна ділянка площею 23,48га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії СМ №10304 від 22.11.1993.

Статтею 92 Земельного кодексу України зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Відповідно до ст.31 Земельного кодексу України та ч.1 ст.12 Закону України „Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року №973-VI землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України „Про фермерське господарство" право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених cт. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним (п.2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Згідно ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а)добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б)вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в)припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г)використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г)використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д)систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е)набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є)використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Жодна із наведених вище підстав для припинення права користування земельною ділянкою ФГ „Олійника А.І." не має місце.

Пунктом 6 розділу X „Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Положення п.6 розділу „Перехідні положення" Земельного кодексу України визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп у справі №1-17/2005.

В абзаці другому п.2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що статтею 92 ЗК передбачено коло осіб, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. Резолютивну частину Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005). Матеріалами справи підтверджується факт набуття позивачем права постійного користування в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

У відповідності до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а)визнання прав;

б)відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в)визнання угоди недійсною;

г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

г)відшкодування заподіяних збитків;

д)застосування інших, передбачених законом, способів.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.31, 141, 152 Земельного кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп у справі №1-17/2005, п.п.2.7, 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача та задоволення їх в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Фермерським господарством «Олійника А.І.» (41626, Сумська область, м. Конотоп, с. Підлипне, вул. Тухачевського, 21; код ЄДРПОУ 33322189) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 23,48 га на підставі державного акту на право постійного користування землею серії СМ №10304 від 22.11.1993, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №304.

Повне рішення складено 24.02.2014.

Головуючий суддя В.Л.Котельницька

Суддя Ю.А.Джепа

Суддя П.І.Левченко