Рішення

від 17.02.2014 по справі 916/3376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2014 р.Справа № 916/3376/13

За позовом: Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" Товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача: Споживчого кооперативу "Успіх-авто"

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Глазов О.О. - довіреність від 08.07.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Торгівельно-посередницька фірма "Успіх" Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Споживчого кооперативу "Успіх-авто", в якій просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто" від 22.08.2012р., оформлене протоколом №1 від 22.08.2012р., в частині визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а та в частині формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів та частин вартості користування земельної ділянки за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що загальними зборами засновників Споживчого кооперативу "Успіх-авто", оформлених протоколом №1 від 22.08.2012р., були прийняті рішення, зокрема, щодо створення споживчого кооперативу, визначення місцезнаходження споживчого кооперативу: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів та частин вартості користування земельними ділянками (під магазинами та павільйонами), розташованими за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

Разом з тим, як зазначає позивач, господарською діяльністю за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а займаються виключно ТПФ "Успіх" ТОВ та підприємці, з якими у позивача укладені відповідні договори про надання торгівельного місця та надання послуг.

Так, у підтвердження своїх доводів, позивач зазначає, що з 16.05.1997р. ТПФ "Успіх" ТОВ зареєстровано як юридична особа, з визначенням місцезнаходження за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №367 від 12.07.1997р. для організації та експлуатації автобазару ТПФ "Успіх" ТОВ було надано земельну ділянку, площею 1,683 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

Відповідно до облікової картки, виданої Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, ТПФ "Успіх" ТОВ перебуває на обліку як ринок за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

До того ж, позивачем, на виконання умов договору про право тимчасового користування земельною ділянкою №145 від 3.03.1999р., укладеного між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТПФ "Успіх" ТОВ, щомісяця сплачується 23 608 грн. за 16 830 кв.м. землі, відведеної під територію авторинку "Успіх".

Крім того, як вказує позивач, між Одеською міською радою та ТПФ "Успіх" ТОВ 20.08.2012р. було укладено договір №124 на резервування (використання) місця розташування об'єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

Рішенням Одеської міської ради №3427-VI від 16.04.2013р. ТПФ "Успіх" ТОВ було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,1357 га в оренду за адресою м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а для експлуатації адміністративно-побутових приміщень, магазинів та автомийки автомобільного ринку. Рішенням Одеської міської ради №4082-VI від 9.10.2013р. було внесено зміни до рішення Одеської міської ради №3427-VI від 16.04.2013р. в частині площі земельної ділянки, орієнтовну площу земельної ділянки визначено 1,4409 га.

Позивач також зазначає, що йому на праві приватної власності належить об'єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САЕ №067095 від 12.07.2010р., виданим на підставі сертифікату відповідності від 15.06.2010р. №15000610, замість рішення Київського районного суду м. Одеса від 30.10.2009р. по справі №2-5751/2009р., зареєстрованого КП "ОМБТІ та РОН" від 27.11.2009р., номер запису: 1393 в кн.:93 неж-6. Об'єкт в цілому складається з будівель, загальною площею 11525,0 кв.м., які відображені у технічному паспорті від 16.02.2010р.

При цьому, позивач вказує на те, що між ним та відповідачем не укладалось жодних договорів, які б надавали Споживчому кооперативу "Успіх-авто" право користування приміщеннями та тимчасовими спорудами, розташованими на території авторинку за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

Отже, на думку позивача, рішення загальних зборів відповідача, яким було визначено реєстрацію місцезнаходження кооперативу, є незаконним, оскільки організація споживчого кооперативу за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а, за якою свою діяльність проводить ТПФ "Успіх" ТОВ, грубо порушує його право власності.

Крім того, позивач вказує на те, що приміщення, які були внесені та увійшли до статутного капіталу Споживчого кооперативу "Успіх-авто" належать на праві приватної власності саме ТПФ "Успіх" ТОВ.

Так, позивач зазначає, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, на думку позивача, відповідач, приймаючи рішення про формування статутного капіталу СК "Успіх-авто" за рахунок чужого майна, яке перелічено у протоколі загальних зборів №1 від 22.08.2012р., порушив законні права та інтереси ТПФ "Успіх" ТОВ.

Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що засновники Споживчого кооперативу "Успіх-авто" незаконно (без належних правових підстав) розпорядились майном Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" Товариства з обмеженою відповідальністю, а отже рішення загальних зборів відповідача не відповідають діючому законодавству України з питань захисту права власності, а саме ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, у зв'язку з чим і звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 6.12.2013р. було порушено провадження у справі № 916/3376/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (а.с.54,63), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав. При цьому, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі від 6.12.2013р., адресовану відповідачу, як це вбачається з поштового повідомлення (а.с.54), було отримано тим же представником, що і ухвалу, надіслану позивачеві, судом, незважаючи на те, що встановлення дійсного місцезнаходження не входить до повноважень господарського суду, було направлено ухвали про відкладення розгляду справи від 15.01.2014р. та від 3.02.2014р. також на адресу директора СК Самойлюка С.С., яка міститься в матеріалах судової та реєстраційної справи. Разом з тим, незважаючи на вказані дії, представник відповідача у судове засідання не з'явився.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи закінчення процесуального строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів держави, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається із позовної заяви, позивач наполягає на тому, що відповідач є господарським товариством, у зв'язку з чим, на думку позивача, до вказаних правовідносин слід застосовувати нормативні акти, що регулюють діяльність господарських товариств.

Разом з тим, за думкою суду, такі твердження є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи, як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом).

Згідно до статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи об'єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об'єднання), а також функціонування кооперативного руху в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію". Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативних організацій цей Закон виділяє споживчі кооперативи як організації споживчої кооперації (частина друга статті 6).

Діяльність споживчої кооперації врегульовано Законом України "Про споживчу кооперацію", який визначає її правові, економічні та соціальні основи. Цим Законом установлено правовий статус організацій споживчої кооперації, а також закріплено їх незалежність і самостійність.

Статтею 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" встановлено, що споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану (здійснення торговельної, заготівельної, виробничої та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством України, сприяння соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, участь у міжнародному кооперативному русі).

Згідно з частиною першою статті 111 Господарського кодексу України споживча кооперація є системою самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань ), а також підприємств та установ цих організацій, самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Натомість частиною 1 ст. 79 ГК України встановлено, що господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Види господарських товариств визначені ст. 80 ГК України, відповідно до якої до господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

При цьому, відповідач у справі не створений у формі господарського товариства, які визначені ст. 80 ГК України.

Згідно до ст. 63 ГК України за формою власності підприємства поділяються на приватні, колективні (підприємство колективної власності), комунальні, державні підприємства та підприємства, засновані на змішаній формі власності.

При цьому, за змістом ст. 93 ГК України, підприємством колективної форми власності є корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Поділ підприємств на корпоративні та унітарні проведений, зважаючи на такі кваліфікуючі ознаки як спосіб утворення (заснування) та формування статутного фонду.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 63 ГК України унітарним підприємством є підприємство, створене одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративним підприємством, виходячи з положень ч. 5 ст. 63 ГК України, є підприємство, яке утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. При цьому, корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб .

Таким чином, кожне господарське товариство є корпоративним підприємством, а, у випадку, якщо воно діє на основі колективної власності засновників, відноситься до підприємства колективної власності. Однак, не кожне підприємство, яке є підприємством колективної власності, відноситься до господарських товариств, а лише те, яке створено у відповідній формі господарського товариства.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що відповідач не є підприємством колективної форми власності, створеним у формі господарського товариства, у зв'язку з чим норми закону України «Про господарські товариства», на які посилається позивач, не підлягають застосування у вказаних правовідносинах.

Разом з тим, за змістом п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України, господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову), суд має право та зобов'язаний дати оцінку правовідносинам, що розглядаються, враховуючи норми права, що їх у дійсності регулюють.

При цьому, приймаючи до уваги суб'єктний склад спору, суд вважає, що даний спір є таким, що підвідомчий господарському суду.

За змістом ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи факт наявності або відсутності порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, на захист яких подано позов, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу №1 установчих (загальних) засновників (учасників) від 22.08.2012р. (а.с.34-35), оригінал якого було оглянуто судом при дослідженні реєстраційної справи, було створено СК "Успіх-авто", затверджено його Статут, обрано директора. Місцезнаходженням кооперативу визначено: м. Одеса, пр. М. Жукова, 2-а. Сформовано статутний капітал (майновий фонд СК"Успіх-авто" в розмірі 1742000грн.), розподілений між засновниками:

Мещеряков С.В. 8% - 138000грн.;

Бічев Ф.М. 21,5% -372000грн.;

Самойлюк С.С. 3,5% - 61000грн;

Гратій В.С. 12,7% - 220000грн.;

Пєтухов А.Л. 54,3% - 942000грн.

Відповідно до вказаного протоколу для формування статутного капіталу, вказані особи внесли до статутного фонду майно у вигляді: торгівельного павільйону (двоповерхового) №29, площею 15 кв.м., 1998 року будівництва; магазину №1, площею 31 кв.м., 1998 року будівництва, торговельного павільйону №47, площею 5 кв.м., 1999 року будівництва; магазину №12, площею 25 кв.м., 1998 року будівництва; магазину №2, площею 28 кв.м., 1998 року будівництва; торгівельного павільйону (двоповерхового) №53/55, площею 28 кв.м., 1999 року будівництва; торгівельного павільйону №92/94, площею 14 кв.м., 1999 року будівництва; торгівельного павільйону №134, площею 14 кв.м., 2000 року будівництва; складу-магазину №139/1, площею 7 кв.м., 2001 року будівництва та частини вартості користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 2-а. (а.с.34-35).

Згідно з п. 1 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що є необхідним для здійснення статутних завдань, є власністю споживчої кооперації. Крім того, до майна споживчої кооперації можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно.

Як визначено у пункті 4 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію", власність спілок споживчих товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підприємств і організацій спілки, реалізації цінних паперів та іншої діяльності.

При цьому, суб'єктами права власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудові колективи кооперативних підприємств і організацій, а також юридичні особи, частка яких у власності визначається відповідними статутами (пункт 6 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію").

Здійснення права власності, тобто володіння, користування та розпорядження майном споживчої кооперації покладено на її органи відповідно до установчих документів (статутів) споживчих товариств, їх спілок (об'єднань) (пункт 1 статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію", частина п'ята статті 111 Господарського кодексу України).

Конституція України гарантує захист права власності. Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує, зокрема, захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та рівність їх перед законом.

Конституція України прямо встановлює заборону протиправного позбавлення власника права власності (частина четверта статті 41). Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону будь-яких порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі. Разом з тим використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).

Приймаючи до уваги, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду, які оцінюються у грошовій формі, суд, на підставі аналізу норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини власності, зазначає, що внесення майнового вкладу, що було зроблено членами СК "Успіх-авто", є однією із форм розпорядження своїм майном, тобто реалізацією свого права власності.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідачем не доведено факт належності членам кооперативу майна, що було передано ними в якості майнового внеску.

Натомість, надані позивачем докази, що підтверджують належність вказаного майна саме ТПФ "Успіх" ТОВ (свідоцтво та технічний паспорт (а.с.68-139), відповідачем належним чином не спростовані.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в якості пайового внеску членами кооперативу було передано частини вартості користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 2-а.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Разом з тим, будь-які належні докази, що підтверджують наявність у членів кооперативу станом на 22.08.2012р. права користування земельною ділянкою за вказаною адресою у матеріалах справи відсутні.

Натомість, при розгляді справи №916/1066/13, яка має преюдиціальне значення в силу ст. 35 ГПК України, у рішенні господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. (а.с.36-37), яке було залишено без змін постановою ОАГС від30.07.2013р., судом було встановлено відсутність зареєстрованого за кооперативом нерухомого майна за адресою проспект Маршала Жукова, 2-а в м. Одесі, а також права користування земельною ділянкою, а також встановлено наявність діючого договору №124 на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 20.08.2012р., за яким користувачем земельної ділянки пл. 11357 кв.м. по пр. М. Жукова, 2-а є ТПФ „Успіх" ТОВ.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку про те, що рішення установчих (загальних) зборів від 22.08.2012р. в частині формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів, та частин вартості користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 2-а, є неправомірним та таким, що порушує права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим підлягає визнанню в цій частині недійсним.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Разом з тим, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, жодні підстави для зазначення в якості місцезнаходження Споживчого кооперативу "Успіх-авто" адреси, за якою знаходиться нерухоме майно позивача, а також яким (позивачем) укладено договір на резервування (використання) місця розташування об'єкту від 20.08.2012р. №124 (а.с.19-21), за умови наявності також довідки про резервування адреси від 3.07.2012р. (а.с.23), у відповідача відсутні. До того ж, факт відсутності за вказаною адресою (м.Одеса, пр. Маршала Жукова, 2-а), жодних органів управління Споживчого кооперативу "Успіх-авто" опосередковано підтверджується також неврученням за вказаною адресою ухвал суду, направлених відповідачу.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, також вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу „Успіх-авто", оформленого протоколом №1 від 22.08.2012р., в частині визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", рішення суду у день набрання ним законної сили підлягає направленню державному реєстратору для вчинення відповідних дій.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (код ЄДРПОУ 38350818), оформлене протоколом №1 від 22.08.2012р., в частині: визначення місцезнаходження споживчого кооперативу за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а та формування статутного капіталу споживчого кооперативу за рахунок внесків до статутного капіталу торгівельних павільйонів, магазинів, та частин вартості користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Україна, Одеська область, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 2-а.

3. Стягнути з Споживчого кооперативу "Успіх-авто" (65101, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 2-а, код ЄДРПОУ 38350818) на користь Торгівельно-посередницької фірми "Успіх" Товариства з обмеженою відповідальністю (65101, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 2-а, код ЄДРПОУ 24776159) судовий збір у розмірі 1 147 /одна тисяча сто сорок сім/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.