Постанова

від 19.02.2014 по справі 901/2267/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 901/2267/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідачаПархомчук Р.І. (дов. від 29.07.2013 р.) прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606) розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. у справі № 901/2267/13 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомСімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Фороської селищної ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" пророзірвання договору оренди та спонукання до повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Сімферопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Фороської селищної ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" про розірвання договору оренди землі № 4 від 12.05.2008 р. та зобов'язання повернути Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,6665 га, яка розташована по вул. Космонавтів, в районі будинку № 7, у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим.

В обґрунтування підстав для розірвання договору прокурор посилався на невикористання товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" земельної ділянки за призначенням протягом п'яти років з моменту укладення договору. Як на правову підставу позовних вимог прокурор посилався на приписи статей 179, 180 Господарського кодексу України та статті 626, 610, 611, 651 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. у справі № 901/2267/13 (суддя Радвановська Ю.А.) у позові Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що обставини, на які посилається прокурор як на підставу для розірвання спірного договору оренди землі № 4 від 12.05.2008 р., не підтверджують порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" договірних зобов'язань стосовно використання ним земельної ділянки за призначенням, а прокурором та Фороською селищною радою не доведено її використання для інших, ніж передбачено договором, цілей.

Також, суд першої інстанції звернув увагу на те, що оскільки заборгованість з орендної плати за товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" згідно умов спірного договору відсутня, а прокурором не було доведено у чому саме полягає шкода, завдана Фороській селищній раді, не можна погодитися із доводами про істотне порушення умов укладеного договору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. (колегія суддів: головуючий Проценко О.І., судді Сікорська Н.І., Латинін О.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; розірвано договір оренди землі № 4 від 12.05.2008 р., укладений між Фороською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія", зареєстрований в КРФ ДП "ЦДЗК" за реєстровим номером №040800700005 від 14.07.2008 р.; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" повернути Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,6665 га по вул. Космонавтів в районі будинку № 7 у смт. Форос м. Ялти, АР Крим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції посилався на наявні порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" умов договору оренди землі № 4 від 12.05.2008 р., встановлені актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним 05.12.2012 р. Державною інспекцією сільського господарства АР Крим, що виражалося, зокрема, в бездіяльності відповідача продовж 5 років всупереч умовам вказаного договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2013 р. залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.12.2013 р.

25.12.2013 р. ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги у справі № 901/2267/13 було перенесено на 15.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/21 від 09.01.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Корсака В.А. у відпустці, для розгляду справи № 910/199/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Данилова М.В.(доповідач), Данилова Т.Б.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.01.2014 р. продовжено строк розгляду касаційної скарги у справі № 901/2267/13 на 15 днів за клопотанням представника товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" та призначено касаційну скаргу до розгляду на 12.02.2014 р.

20.01.2014 р. до Вищого господарського суду України від Фороської селищної ради надійшов відзив на касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія", в якому Фороська селищна рада просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. залишити без змін.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/169 від 11.02.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Ходаківської І.П. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А.., судді Данилова М.В. (доповідач), Данилова Т.Б.

12.02.2014 р. ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" відкладено на 19.02.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.05.2008 р. між Фороською селищною радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки № 4, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, вул. Космонавтів, в районі будинку № 7, для будівництва багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку.

На земельній ділянці, яка передається в оренду, знаходяться будови та споруди, які на підставі договору купівлі-продажу Р-14/07 КВ від 12.12.2007 р. належать товариству з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія", та самовільні побудови громадян, які підлягають знесенню (пункт 6 договору).

Пунктом 7 договору була встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки у відповідності до витягу з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки від 06.03.2008 р., виданої Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, яка склала 2 934 874,76 грн.

Строк дії договору визначений пунктом 9 та складає 49 років з дати підписання сторонами та державної реєстрації.

Пунктом 10 договору передбачено, що у період будівництва, проте не більш 3 років, розмір орендної плати складає 19 701, 83 грн., після прийняття об'єкту до експлуатації - 98 505, 90 грн.

Згідно з пунктом 15 договору у відповідності до рішення № 13 від 25.04.2008 р. 25 сесії 05 скликання Фороської селищної ради земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатоквартирного та багатоповерхового житлового будинку.

Згідно з пунктом 15 договору у відповідності до рішення № 13 від 25.04.2008 р. 25 сесії 05 скликання Фороської селищної ради земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатоквартирного та багатоповерхового житлового будинку.

Пунктом 32 договору було визначено сторонами зобов'язання орендаря, зокрема, приступити до використання земельної ділянки одразу після передачі його орендодавцем.

В ході проведеної Державною інспекцією сільського господарства АР Крим перевірки встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" протягом п'яти років не використовує надану йому земельну ділянку, тобто - не розпочало та не здійснює будівництва, що підтверджується актом перевірки дотримання земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства АР Крим від 05.12.2012 р.

Викладене стало підставою для звернення Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Фороської селищної ради до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди землі № 4 від 12.05.2008 р. та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" повернути Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,6665 га, яка розташована по вул. Космонавтів, в районі будинку № 7, у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим.

Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.05.2008 р., а як наслідок -зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" повернути земельну ділянку.

Оскільки за своєю правовою природою спірний договір є договором оренди землі, правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 53 Цивільного кодексу України з урахуванням положень Господарського кодексу України, що регулюють укладення, виконання та розірвання договорів, а також норм Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Поняття договору найму (оренди) земельної ділянки також розкривається в статті 792 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Взагалі, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (пункт 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Зі змісту вказаної статті вбачається, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки, в той час як зобов'язанням є різновид цивільного правовідношення, яке може виникати як із договору, так і на інших підставах передбачених цивільним законодавством.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перш за все, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів. Змістом договору є умови, які сторони передбачили в угоді.

Аналогічний правовий припис викладений у статті 180 Господарського кодексу України, яка встановлює, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З викладеного вбачається, що при укладанні договору оренди земельної ділянки від 12.05.2008 р. Фороська селищна рада (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" (орендар) погодилися з усіма його умовами у відповідності із діючим на той момент законодавством.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, після укладення договору оренди земельної ділянки від 12.05.2008 р. між Фороською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" у останніх виникли певні права та обов'язки.

Зокрема, як було зазначено вище, пунктом 15 договору оренди земельної ділянки № 4 від 12.05.2008 р. сторони обумовили, що у відповідності до рішення №13 від 25.04.2008 р. 25 сесії 05 скликання Фороської селищної ради земельна ділянка передається в оренду для будівництва багатоквартирного та багатоповерхового житлового будинку.

Пунктом 32 вказаного договору визначено сторонами зобов'язання орендаря, зокрема, приступити до використання земельної ділянки одразу після передачі його орендодавцем.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, дослідивши обставини та матеріали справи, апеляційний суд встановив, що в порушення умов договору оренди земельної ділянки № 4 від 12.05.2008 р. та вимог чинного законодавства, товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" протягом п'яти років не використовує надану йому земельну ділянку, тобто - не розпочало та не здійснює будівництво, що підтверджується як поясненнями представника відповідача так і матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання земельного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" від 05.12.2012 р., яким встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді у відповідача відповідно до вищезазначеного договору оренди, знаходяться самовільні забудови, які підлягають зносу.

Крім того, зазначеним актом встановлено, що на земельній ділянці, переданій товариству з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" в оренду, розташовані городи з металевими та дерев'яними будівлями, які підключені до інженерних мереж, та в них мешкають люди, а також виявлено складування сміття та інших відходів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у процесі розгляду справи товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" всупереч приписів статей 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про намагання виконувати покладені на нього обов'язки за договором оренди земельної ділянки №4 від 12.05.2008 р. та дотримуватись його умов. Такі докази мали свідчити, принаймні, про наявність таких документів як - оформлені дозволи на проведення будівельних робіт, розробки проектів технічної документації та проекти будівництва, договори підряду тощо.

Пунктом 37 договору оренди земельної ділянки № 4 від 12.05.2008 р. сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, згідно рішення суду за вимогою однієї із сторін за невиконання другою стороною зобов'язань, передбачених вказаним договором.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 32 вказаного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

З матеріалів справи вбачається, що Фороська селищна рада та товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" передбачили за договором оренди земельної ділянки № 4 від 12.05.2008 р. настання строку виконання зобов'язання за цим договором, зокрема, пункт 10 договору встановлює строк будівництва не більш ніж 3 роки .

Проте, як було встановлено судом апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" у порушення умов вищезазначеного договору оренди, у продовж п'яти років після його укладання не виконує зобов'язань, покладених на нього договором.

Також пунктом 10 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати складає 19 701, 83 грн., після прийняття об'єкту до експлуатації - 98 505, 90 грн.

Таким чином, вже, принаймні, з 12.05.2011 р. Фороська селищна рада передбачала отримувати грошову суму 98 505, 90 грн., проте, до даного часу будівництво не розпочато та оренда плата сплачується у мінімальному розмірі, що свідчить про те, що Фороська селищна рада значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що, зокрема, виражається в недоотриманні орендної плати у значному розмірі.

З урахуванням викладених обставин, які були встановлені в ході розгляду справи та підтверджені належними та допустимими доказами, судова колегія вважає вмотивованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що в даному випадку існують обставини, які свідчать про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" істотних умов договору оренди земельної ділянки № 4 від 12.05.2008 р., що, в свою чергу, є підставою для його розірвання в судовому порядку, а як наслідок - повернення Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,6665 га, яка розташована по вул. Космонавтів, в районі будинку № 7, у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 7 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий центр "Вікторія" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 р. у справі № 901/2267/13 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова