cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" лютого 2014 р. м. Київ К/800/11685/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 у справі № 2а-14532/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свєго» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними дій ,- ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свєго» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо результатів проведення зустрічної звірки, які оформлені актом від 11.10.2012 за № 1594/2240/37729190.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012 скасовано та адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС щодо результатів проведення зустрічної звірки ТОВ «Свєго».
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду другої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду другої інстанції залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:
- відповідач надіслав запит ТОВ «Свєго» про надання інформації та її документальне підтвердження від 04.09.2012 № 4469/10/22-40 щодо перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при взаємовідносинах з ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «РОСАР-ТРЕЙД», ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» відповідно до укладених первинних документів за період січень-квітень 2012 року;
- відповідачем було проведено зустрічну звірку ТОВ «Свєго» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «РОСАР-ТРЕЙД», ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012, за результатами якої складено акт про результати проведення зустрічної звірки від 11.10.2012 №1594/2240/37729190.
- актом зустрічної звірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст215, п.1 ст.216, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами ТОВ «Свєго» при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту. Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Свєго» та податковий кредит по взаємовідносинах з платниками податків ТОВ «АЙС-ВОК, ТОВ «РОСАР-ТРЕЙД», ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» сформовані неправомірно та підлягають зменшенню до « 0» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.
Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час проведення звірки не вчинено дій, які виходили б за межі його повноважень чи порушували б порядок проведення зустрічної звірки, а складання такого оскаржуваного акту не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача, оскільки за результатами проведеної зустрічної звірки контролюючим органом було складено акт, згідно якого задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинах з платниками податків ТОВ «АИС-ВОК», TOB «РОСАР-ТРЕЙД», TOB «ЄВРОТРACT-АЛЬЯНС» були зменшені до « 0» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012.
Однак, висновки попередніх судових інстанцій є передчасними, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.
Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то дії по проведенню зустрічних звірок та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами звірки.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом частин 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Однак, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не було досліджено, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду), чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій щодо оформлення результатів проведення зустрічної звірки Актом «Про результати проведення зустрічної звірки TOB «СВЄГО» (код ЄДРПОУ: 3 7729190) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB «АЙС-ВОК» (код ЄДРПОУ: 35660200), TOB «РОСАР-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 37194012), TOB «ЄВРОТРACT-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ: 37146943), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року» за № 1594/2240/37729190 від 11.10.2012.
Крім того, згідно з абз.3 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками та проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, матеріали, отримані на запит про проведення зустрічної звірки, та її результати є податковою інформацією, яка може бути використана ДПІ для висновків під час проведення планових чи позапланових перевірок, що здійснюються за наявності обставин та підстав для їх проведення, визначених статтями 75, 77 та 78 ПК України.
Проте, судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не досліджено питання щодо вчинення у подальшому податковим органом відповідних дій, спрямованих на реалізацію висновків Акту, складеного відповідачем за результатами зустрічної звірки, зокрема, фактичне здійснення контролюючим органом коригування податкової звітності позивача до « 0» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 тощо.
Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2014 |
Оприлюднено | 28.02.2014 |
Номер документу | 37371270 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Борисенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні