Ухвала

від 13.02.2014 по справі 826/6824/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6824/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Недашківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001582653 від 27.06.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року позов задоволено повністю - Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 27.06.2012 № 0001582653.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Стор ЛТД», за результатами якої складено акт № 1358/22-621-19477704 від 14.06.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Стор ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Енерго-Комплекс» за квітень, серпень 2011 року, ПП «ВКФ «Проксин» за липень 2011 року, ТОВ «Кемп ІС» за липень 2011 року.

Згідно висновків даного акту, податковим органом встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України по взаємовідносинам позивача з ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 353 795,40 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 27.06.2012 № 0001582653, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 405 580,67 грн., в т.ч. 353 795,40 грн. - основний платіж та 51785,27 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин» податкових накладних, в той же час, відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 № 0001582653 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач з таким висновком суду не погодився, апеляційну скаргу обгрунтував тим, що ДПІ у Дніпровському районі міста Києва було отримано акт від 30.09.2011 року № 1384/232/31033654 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Енерго-Комплекс" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, та з ФОП ОСОБА_4 за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, згідно вказаного акту податковий орган дійшов висновку, що операції з поставки по ланцюгу ФОП ОСОБА_3 - ПП "Енерго-Комплекс" та ФОП ОСОБА_4 - ПП "Енерго-комплекс" не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, на думку апелянта, правовідносини між ТОВ "Стор ЛТД" та ПП "Енерго-Комплекс" не носять реального характеру. Аналогічно відповідач зазначає і щодо правовідносин між позивачем та ТОВ "Кемп-ІС", посилаючись на те, що станом на 14.06.2012 року не було отримано відповіді на запит щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Кемп-ІС" по взаємовідносинах з ТОВ "Стор ЛТД" за липень 2011 року. Крім того, податковий орган з посиланням на акт Броварської ОДПІ від 30.09.2011 року №1385/232/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВКФ "Проксин" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 та з ФОП ОСОБА_4 за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, посилається на відсутність у ПП ВКФ "Проксин" об"єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям у серпні 2010 року, квітні, червні, липні 2011 року. Таким чином, апелянт обгрунтовує відсутність фактичного здійснення господарських операцій по договорах, укладених позивачем з ПП ВКФ "Проксин", ПП "Енерго-Сервіс", що, на думку відповідача, свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки висновок суб'єкта владних повноважень про безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних контрагентами, вказаними в акті перевірки, оскільки правочини з ними є нікчемними і не підлягають відображенню в податковому обліку. На думку ДПІ вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Разом з тим, визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем (Замовник) та ПП «Енерго-Комплекс» (Підрядчик) укладено Договір підряду б/н від 04.04.2011, предметом якого є монтаж та пусконалагоджувальні роботи холодильного обладнання.

На підтвердження належного виконання умов даного договору, в матеріалах справи наявні копії специфікації від 04.04.2011, рахунку на оплату № 404/11 від 04.04.2011, податкової накладної від 28.04.2011 № 147, акту здачі-прийняття виконаних робіт від 28.04.2011 № 042802, банківських виписок.

Крім того між ТОВ «Стор ЛТД» (Замовник) та ПП «Енерго-Комплекс» (Виконавець) також укладено Договір б/н від 04.04.2011 про поставку холодильного обладнання.

Факт належного виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями специфікацій від 04.04.2011, рахунку на оплату від 05.04.2011, податкової накладної від 19.04.2011 № 99, видаткової накладної № 041901 від 19.04.2011, банківських виписок.

Крім того, в матеріалах наявні копії податкової накладної від 30.08.2011 № 55 та видаткової накладної № 100401 від 04.10.2011, складених за результатами здійснення ПП «Енерго-Комплекс» поставки товарів на адресу позивача холодильного обладнання.

Судом першої інстанції вірно встановлено і підтверджується копіями наявних в матеріалах справи первинних документів, що загальна сума господарських операцій позивача із зазначеним контрагентом складає 1 453 950,00 грн. в т.ч. ПДВ 242 325,00 грн.

Також 19.07.2011 між позивачем та ПП «ВКФ «Проксин» укладено договір б/н про поставку холодильного обладнання, факт належного виконання якого сторонами підтверджується копіями специфікації від 19.07.2011, рахунку на оплату № 719/22 від 19.07.2011, податкової накладної від 29.07.2011 № 171, видаткової накладної № 0109.12 від 01.09.2011, банківських виписок.

Крім того, позивачем було надано також копії рахунку на оплату № 0704/11 від 04.07.2011 року, податкової накладної № 15 від 16.07.2011, акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 06.07.2011 щодо здійснення ПП «ВКФ «Проксин» послуг з ремонту та технічного обслуговування холодильного обладнання.

Також матеріалами справи підтверджується фактичне використання придбаних товарів та отриманих послуг в подальшій господарській діяльності позивача, а саме з метою виконання договірних зобов'язань з продажу, встановлення та налаштування холодильного обладнання з контрагентами позивача, а саме: ТОВ «Логістік Центр «Скандинавія», ТОВ «Фора», ПзІІ «МакДональдз Юкрейн ЛТД», ПП «СВ-Холод», ПП «Ардея-Тех», ТОВ «Промекоресурс», ТОВ «Грін Фрост», ТОВ «ГПК «Ленд», ТОВ «Вектор-Люкс», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Амстор», ПП «Холодпром-В», ТОВ «СВ-Холод Захід Плюс», ТОВ «Хладомир», ТОВ «Гранд Тектоніка», ТОВ «Вектор Люкс», ТОВ «Чікен Київ», ТОВ «Ахмед Яр Уа», ПП «Санта Бремор Україна».

Зберігання товару здійснювалось на складі позивача, що підтверджується карткою складського обліку матеріалів.

На момент виписки податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платник податку на додану вартість і доказів анулювання такої реєстрації на час здійснення господарських операцій відповідачем надано не було.

Як встановлено судом першої інстанції, свідоцтво платника ПДВ ПП «Енерго-Комплекс» було анульоване 29.03.2013, а свідоцтво платника ПДВ ПП «ВКФ «Проксин» анульоване 26.02.2013, тобто на час вчинення правочинів дані підприємства були зареєстровані у встановленому порядку платниками податку на додану вартість, а отже мали право видавати податкові накладні.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідач доказів того, що відомості первинних документів не відповідають дійсності не надав.

За таких обставин, висновки, викладені в акті перевірки суб'єктом владних повноважень про відсутність факту реального здійснення позивачем господарських операцій за спірними правочинами є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, викладені в акті перевірки висновки про нікчемність договорів, укладених позивачем з його контрагентами зроблені відповідачем з перевищенням компетенції податкового органу, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України. Повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті перевірки, належать виключно до компетенції суду.

Посилання податкового органу на акт від 30.09.2011 року № 1384/232/31033654 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Енерго-Комплекс" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 за серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, та з ФОП ОСОБА_4 за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, яким встановлено, що операції з поставки по ланцюгу ФОП ОСОБА_3 - ПП "Енерго-Комплекс" та ФОП ОСОБА_4 - ПП "Енерго-комплекс" не спичиняють реального настання правових наслідків та акт Броварської ОДПІ від 30.09.2011 року №1385/232/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВКФ "Проксин" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 та з ФОП ОСОБА_4 за період серпень 2010 року, квітень, червень, липень 2011 року, згідно якого у ПП ВКФ "Проксин" об"єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям у серпні 2010 року, квітні, червні, липні 2011 року, колегія суддів оцінює критично, оскільки не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Крім того, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «Енерго-Комплекс» та ПП «ВКФ «Проксин» податкових накладних, в той же час, відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 № 0001582653 прийнято відповідачем неправомірно та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 р - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст виготовлено 20 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.