Постанова

від 20.02.2014 по справі 805/16635/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року справа №805/16635/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Міронової Г.М., при секретарі судового засідання Варчук О.М., за участю представника позивача Гусинської С.В., представників відповідача Таранова Є.Г., Пахомової І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційні скарги Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради, Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року у справі № 805/16635/13-а за позовом Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року позовні вимоги Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволені частково. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення №0000052202 від 01.10.2013 року Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 7737,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1934,25 грн в частині збільшення податного кредиту та нарахування штрафних санкцій по взаємовідносинах з ТОВ "Панатест-Україна". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Панатест-Україна», що було виявлено в ході документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Підставою для таких висновків є акт податкового органу від 15.04.2013 року № 221/7/22-1/33371519 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Панатест-Україна» по взаємовідносинам з позивачем, в якому, зокрема, зазначено про відсутність основних засобів у ТОВ «Панатест-Україна» та відсутність його за місцезнаходженням. Крім того, згідно протоколу допиту головного бухгалтера ОСОБА_5 від 12.10.2012 року, останній став засновником ТОВ «Панатест-Україна» з метою надання іншим особам послуг по завищенню валових витрат та податкового кредиту. Наведене на думку апелянта свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Панатест-Україна», а тому і безпідставність формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів, виданих за господарськими операціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що відповідно до вимог Податкового кодексу України отримання покупцем товарів від продавця належним чином оформленої податкової накладної є підставою для нарахування податкового кредиту. Позивачем в підтвердження позовних вимог була надана вся первинна документація, в тому числі податкові накладні, копії яких досліджувалися в судовому засіданні, а також документи, які підтверджують факт оплати за здійсненою господарською операцією, виконання робіт. Крім того, апелянт посилається на те, що діюче законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача в судовому засіданні просив його апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні просив його апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу позивача задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Комунального підприємства "Гольмівське" Гольмівської селищної Ради з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Киприда" за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року та ТОВ "Панатест-Україна" за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за результатами якої складено акт про результати перевірки від 18.09.2013 р. № 240/05-03-22-02/31615149 (далі Акт перевірки).

Згідно акту перевірки, позивачем порушено п. 198.1, 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, в наслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року та з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року на суму 7737 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Компанія "Киприда" і ТОВ "Панатест-Україна" мають ознаки нереальності здійснення та ознаки таких операцій, що не спричинили реального настання правових наслідків. В основу таких висновків покладено акт №3005/15-2/37842281 від 20.11.2012 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія "Киприда" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року", складеним ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів України, яким встановлено розбіжність за результатами співставлення податкового зобов'язання таа податкового кредиту в розрізі контрагентів підсистеми "Податковий борг" між даними позивача та ТОВ "Компанія "Киприда". Також зазначено, що відносно ОСОБА_6 винесено вирок по справі 259/2654/13-к, згідно якого останній незаконно, через підставну особу здійснив реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ "Компанія "Киприда", ОСОБА_6 здійснював нелегальні операції з конвертації грошових коштів, завищення валових витрат та заниження податкового зобов'язання контрагентів за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року та з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року.

Щодо угод, укладених між позивачем та ТОВ "Панатест-Україна", які на думку відповідача мають ознаки нереальності, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що актом №221/7/22-1/33371519 від 15.04.2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Панатест-Україна" з питань підтвердження отриманих відомостей від платника податків КП "Гольмівське" за серпень 2010 року", складеним ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів України, встановлено розбіжність за результатами співставлення податкового зобов'язання а податкового кредиту в розрізі контрагентів підсистеми "Податковий борг" між даними позивача та ТОВ "Панатест-Україна". Також відповідач посилається на той факт, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 12.10.2012 року, останній став засновником ТОВ "Панатест-Україна" та після чого став шукати клієнтів у сфері тіньової економіки для конвертації коштів в готівкові.

На підставі Акту перевірки 01.10.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7737,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1934,25 грн.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Панатест-Україна" укладено договори на виконання підрядних робіт №35 від 08.07.2010 року та б/н від 02.08.2010р., згідно з яким останній зобов'язується виконати поточний ремонт герметизації швів та покрівлі. За вказаною угодою позивач включив до податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року загальну суму в розмірі 1187,00 грн.

Виконання зазначених робіт підтверджується Актами приймання виконаних робіт за липень та серпень 2010 року.

На підставі отриманих від ТОВ "Панатест-Україна" податкових накладних №07301 від 30.07.2010 року та №0832 від 31.08.2012 року на загальну суму 7120,00 грн. , в т.ч. ПДВ 1187,00 грн. позивач сформував податковий кредит.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Компанія "Киприда" укладено договори на виконання підрядних робіт №11 від 05.2012 року, б/н від 06.2012р. та б/н від 07.2012 року, згідно з яким останній зобов'язується виконати поточний ремонт герметизації швів та покрівлі. За вказаною угодою позивач включив до податкового кредиту з податку на додану вартість за травень - липень 2012 року загальну суму в розмірі 6550,00 грн.

Виконання зазначених робіт підтверджується Актами приймання виконаних робіт за червень - липень 2012 року та за 2012 рік.

На підставі отриманих від ТОВ "Компанія "Киприда" податкових накладних №1 від 11.05.2012 року, №9 від 27.06.2012 року та №23 від 23.07.2012 року на загальну суму 39300,00 грн. , в т.ч. ПДВ 6550,00 грн. позивач сформував податковий кредит.

За обома договорами позивачем здійснено платежі у безготівковій формі.

Також встановлено, що вироком Куйбишевського районного суду м. Донецька по справі №259/2654/13-к ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що починаючи з червня 2009 року ОСОБА_6 незаконно, через підставну особу здійснив реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ "Компанія "Киприда", та здійснював нелегальні операції з конвертації грошових коштів, завищення валових витрат та заниження податкового зобов'язання контрагентів.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про неможливість фактичного здійснення ТОВ "Панатест-Україна" господарських операцій, а також про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Киприда", суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відносно ОСОБА_6 був винесений вирок по справі №259/2654/13-к, в якому встановлено, що починаючи з червня 2009 року зазначена особа незаконно, через підставну особу з використанням ТОВ "Компанія "Киприда" здійснила нелегальні операції з конвертації грошових коштів, завищення валових витрат та заниження податкового зобов'язання контрагентів, то суд дійшов висновку щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000052202 від 01.10.2013 року в цій частині.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частину позовних вимог, але безпідставно відмовив в задоволенні інших позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених податкових і видаткових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Панатест-Україна" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, на момент здійснення відповідачем перевірки, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Панатест-Україна" підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем ТОВ "Панатест-Україна" і правомірність віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Судом не приймаються посилання апелента на фіктивність укладених угод між позивачем та ТОВ "Панатест-Україна", оскільки вони ґрунтуються на висновках, викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента, який не є належним доказом.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

Виходячи зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Панатест-Україна", вказаний документ не відповідає вимогам законодавства щодо проведення зустрічних звірок, а його висновки не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки вони зроблені без проведення будь-якого співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, тобто носять характер припущень податкового органу.

Згідно частини 3 статті 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Крім того, посилання апелянта на протокол допиту особи і її пояснення є недоречними, оскільки вказана особа не була допитана судом у даній справі та вироку суду щодо встановлення вини ОСОБА_5 у вчинені вищенаведених дій, який би набрав законної сили, відповідачем не надано.

Що стосується висновку суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Киприда", оскільки вироком суду встановлена вина ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, колегія суддів вважає його помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в дані справі не є правові наслідки дій ОСОБА_6, а у вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька по справі №259/2654/13-к, не встановлювались обставини, щодо господарських взаємовідносин ТОВ "Компанія "Киприда" з КП «Гольміске», тому вказаний вирок не є безумовним доказом безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ "Компанія "Киприда".

В той же час, дослідженими судом первинними документами підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Компанія "Киприда" за перевіряємий період сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а саме, позивачем в підтвердження позовних вимог надана вся первинна документація, в тому числі податкові та видаткові накладні, копії яких досліджені в судовому засіданні, а також документи які підтверджують факт оплати за здійснені господарські операції та акти виконаних робіт.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки Акту перевірки щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Компанія "Киприда" в основу яких покладено акт №3005/15-2/37842281 від 20.11.2012 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія "Киприда" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.12.2012 року", складеним ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів України, але в останньому податковим органом взагалі не досліджувалися документи по господарським взаємовідносинам з позивачем за перевіряємий період.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Панатест-Україна" і ТОВ "Компанія "Киприда" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення включених у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року у справі № 805/16635/13-а скасувати.

Позовом Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052202 від 01.10.2013 року Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яким Комунальному підприємству «Гольмівське» Гольмівської селищної ради збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7737,00 грн. за основним зобов'язанням та застосовані штрафні санкції в сумі 1934,25 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 25 лютого 2014 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

Г.М. Міронова