Постанова
від 27.02.2014 по справі 813/9378/13-а
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року № 813/9378/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар Н.А.

секретар судового засідання - Самборська Ю.М.

за участі:

представників позивача - Олексів Н.М., Павлючик В.В.

представника відповідача - Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурси» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурси» (надалі - ВАТ «Львівресурси», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі ДПІ у Галицькому районі м. Львова, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 року за № 0002852280 та від 05.12.2013 року за № 0002842280, № 0002862280.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки № 523/22-80/01886789 від 21.11.2013 року про безтоварність господарських операцій з ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія», оскільки такі операції мали реальний характер та підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, під час проведення перевірки позивачем були надані всі необхідні документи, які у своїй сукупності підтверджуються здійснення господарських операцій з ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» та їх подальше використання у власній господарській діяльності. Відтак, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 07.07.1994 року та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 15.12.1994 року за № 3493, є платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є складське господарство, лісопильне та стругальне виробництво, неспеціалізована оптова торгівля, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, надання в оренди й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Маркус-М» (код ЄДРПОУ 36840524) за період з 01.04.12р. по 31.05.12р. та з ТзОВ «Агро-Легія» (код ЄДРПОУ 36195413) за період з 01.03.13р. по 31.03.13р., а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищевказаних контрагентів, результати якої оформлені актом № 523/22-80/01886789 від 21.11.2013 року.

Як вбачається з даного акту, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Львівресурси»:

1. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (р. 24) на загальну суму 30,00 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 81083,09 грн.

2. п. 44.1, п. 44.3, ст. 44 , п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, а саме ненадання до перевірки всіх первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі вказаного акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято такі податкові повідомлення - рішення:

- № 0002852280 від 04.12.2013 року (форма «Р»), яким позивачу згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510,00 грн.,

- № 0002842280 від 05.12.2013 року (форма «Р»), яким позивачу згідно пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, ст.. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 101 353,86 грн., в тому числі за основним платежем - 81 083,09 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 270,77 грн.,

- № 0002862280 від 05.12.2013 року (форма «В4»), яким позивачу згідно з пп. 54.3 ст. 54, пп. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 30,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зроблено висновок про те, що не підтверджується реальність проведення господарських операцій позивача з ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія». Відтак, враховуючи відсутність факту придбання товарів, відповідні суми по вказаних операціях не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

В основу таких висновків відповідача покладено акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 853 від 14.03.2013 року «Про результати перевірки з питань вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Маркус-М» за квітень, травень 2012 року» та акт ДПІ у м. Полтава ГУ Міндоходів у Полтавській області № 518/22.5-1036195413 від 08.05.2013 року «Про результати перевірки з питань вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Агро-Легія» за березень 2013 року», в яких відображено про відсутність факту реального вчинення господарських операцій по ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія». Дані акти внесено до даних АІС «Податковий блок» автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім цього, відповідач в акті перевірки № 523/22-80/01886789 від 21.11.2013 року вказує, що до перевірки не надано належним чином оформлених сертифікатів якості, відповідності походження товару, документи на транспортування товару (оформлені з порушеннями), документів, які б підтверджували фактичність отримання товарів, зв'язок таких товарів з господарською діяльністю підприємства, а також реальність таких операцій, інформацію про матеріальну-відповідальну особу, яка отримувала товар та використання у власній господарській діяльності чи подальшу реалізацію товарів.

Суд вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 523/22-80/01886789 від 21.11.2013 року, необґрунтованими та помилковими, мотивуючи це наступним.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1- 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження господарських відносин з ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» позивачем надано суду: копію договору № ЛРК-П/12-005 купівлі-продажу товару від 20.03.2012 року, предметом якого визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця паливні гранули та жмих технічний із луски соняшника для спалювання (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором, копію договору № ЛРК-П/13-01 купівлі-продажу товарів від 03.01.2013 року, предметом якого визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця жмих технічний із луски соняшника для спалювання (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором, копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунків - фактур, актів виконаних робі на перевезення, банківських виписок про здійснення оплати за транспортно-експедиційні послуги, копії платіжних доручень про перерахування ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» грошових коштів за товар, копію протоколу випробувань від 12.03.2012 року, копію сертифікату якості від 14.01.2013 року.

З наданих документів вбачається, що ТзОВ «Маркус-М» поставило ВАТ «Львівресурси» жмих соняшника технічного на загальну суму 229190,40 грн., в т.ч. ПДВ 38198,40 грн., а ТзОВ «Агро-Легія» - на суму 203042,40 грн., в т.ч. ПДВ 33840,40 грн.

З видаткових та товарно-транспортних накладних вбачається, що товар від імені ВАТ «Львівресурси» приймав Міліщак Б.Й. згідно довіреностей № 67 від 02.04.2012 року, № 96 від 04.05.2012 року, № 32 від 01.03.2013 року. Згідно наявних в матеріалах справи копій штатних розкладів працівників ВАТ «Львівресурси» на 2012 та 2013 роки, Міліщак Б.Й. обіймає посаду заступника генерального директора ВАТ «Львівресурси». Позивачем також долучено до матеріалів витяг з журналу реєстрації довіреностей, виданих ВАТ «Львівресурси», з якого вбачається про видачу Міліщак Б.Й. довіреностей № 67 від 02.04.2012 року, № 96 від 04.05.2012 року по постачальнику ТзОВ «Маркус-М» та довіреності № 32 від 01.03.2013 року по постачальнику - ТзОВ «Агро-Легія».

Доставка товару від ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» на адресу ВАТ «Львівресурси» здійснювалась за рахунок позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, договорами з перевізниками про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, банківськими виписками. Крім цього, в матеріалах справи наявні листи про підтвердження факту надання ВАТ «Львівресурси» послуг щодо перевезення товару, постачальниками якого виступали ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія».

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що розрахунки за товар по договорах з ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» проведені позивачем у безготівковій формі.

Під час проведення перевірки та на час розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність позивача та його контрагентів - ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» на час здійснення господарських операцій була обмежена рішенням суду, чи позивач або його контрагент не були зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку. Також відповідачем не надано суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочину, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Придбаний у ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» товар позивач надалі реалізував своїм покупцям - Slaskie Towarzystwo Handlowe Kupiec S.A., Tritech Adam Wieczorek, Corem Energia Sp.z.o.o., Einars Silvanskis, ВАТ «Комунпостач», на підтвердження чого долучив копії зовнішньо-економічних контрактів, договору купівлі-продажу товарів, копії ВМД (форма МД-2), копії рахунків-фактур (INVOICE), міжнародних товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок на підтвердження зарахування коштів від покупців.

З аналізу наданих позивачем документів вбачається, що продаж позивачем отриманого від ТзОВ «Маркус-М» та ТзОВ «Агро-Легія» товару відбувався за ціною вищою за ціну придбання, що у свою чергу свідчить проте, що такі операції були спрямовані на отримання прибутку.

Тобто матеріали справи у своїй сукупності підтверджують фактичність отримання товарів від ТзОВ «Маркус-М», ТзОВ «Агро-Легія», зв'язок таких товарів з господарською діяльністю позивача, а відтак і реальність таких операцій, містять інформацію про матеріально-відповідальну особу, яка отримувала товар, та використання товару у власній господарській діяльності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на акти перевірок контрагентів, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії та встановленого ст. 61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, позивач не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав своїх обов'язків як платник податків, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року (надалі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 5.2 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідно до п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Натомість в акті перевірки № 523/22-80/01886789 від 21.11.2013 року не відображено про факт складення акту про відмову посадових осіб позивача надати документи та перелік документів, які вимагались, але не були надані позивачем, що суперечить вимогам п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року. Також в ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів складення під час перевірки акту про відмову посадових осіб позивача надати копії відповідних документів.

З огляду на викладене, висновки відповідача щодо не підтвердження реальності проведення господарських операцій позивача з ТзОВ «Агро-Легія» та ТзОВ «Маркус-М», оскільки до перевірки посадовими особами ВАТ «Львівресурси не надано всіх необхідних документів на підтвердження вищевказаних взаємовідносин, суперечать наявним в матеріалах справи доказам та під час розгляду справи не підтвердились. Факт порушення позивачем вимог пункту 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, матеріалами справи непідтверджений, відповідачем недоведений жодним доказом, тобто відсутнє з боку позивача порушення за яке передбачено накладення штрафу відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем п. 44.1, п. 44.3, ст. 44 , п. 121.1. ст. 121, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати правомірними податкові повідомлення-рішення від 04.12.2013 року за № 0002852280 та від 05.12.2013 року за № 0002842280 і № 0002862280.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст. 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.12.2013 року № 0002852280, від 05.12.2013 року № 0002842280 та № 0002862280.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурси» (код ЄДРПОУ 01886789) 203,79 грн. (двісті три гривні 79 копійок) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 28.02.2014 року.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.02.2014
Оприлюднено03.03.2014
Номер документу37393116
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/9378/13-а

Ухвала від 08.09.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 18.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Сірош М.В.

Ухвала від 23.06.2014

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Шинкар Т.І.

Постанова від 27.02.2014

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кухар Наталія Андріївна

Ухвала від 13.12.2013

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кухар Наталія Андріївна

Ухвала від 16.12.2013

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кухар Наталія Андріївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні