Ухвала

від 08.09.2015 по справі 813/9378/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року м. Київ К/800/38878/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 813/9378/13-а за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурс» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0002852280 від 4.12.2013 року, № 0002842280, № 0002862280 від 5.12.2013 року щодо застосування штрафу, збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

27 лютого 2014 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0002852280 від 4.12.2013 року, № 0002842280, № 0002862280 від 5.12.2013 року визнані протиправними та скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 8.11.2013 року 14.11.2013 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства за господарськими операціями з ТзОВ «Маркус-М» за період з 1.04.2012 року до 31.05.2012 року, ТзОВ «Агро-Легія» за період з 1.03.2013 року до 31.03.2013 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послу) чи подальшу реалізацію цих товарів від зазначених контрагентів, за наслідками якої 21.11.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.,п. 198.1 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зменшений розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (р. 24) на загальну суму 30,00 грн., занижений податок на додану вартість, у розмірі 81 083,09 грн., а також у порушення п. 44.1 , 44.3 ст. 44 , п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України ненадані до перевірки всі первинні документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

4 грудня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002852280 щодо застосування до Товариства штрафних (фінансовий) санкцій, у розмірі 510,00 грн.

5 грудня 2913 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0002842280 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 101 353,86 грн., № 0002862280 щодо зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, у розмірі 30,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 198.3 . ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту покупцем товарів/послуг є видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг податкова накладна.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч.,ч. 1, 2 ст. 9 Закону України № 996 від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суди встановили, що 20.03.2012 року між Товариством та ТзОВ «Маркус-М» був укладений договір купівлі-продажу товару № ЛРК-П/12-005, відповідно до якого Товариство придбало товар (паливні гранули та жмих технічний із луски соняшника для спалювання).

3 січня 2013 року між Товариством та ТзОв «Агро-Легія» був укладений договір купівлі-продажу товару № ЛРК-П/13-01, згідно з яким Товариство придбало товар (жмих технічний із луски соняшника для спалювання).

Для підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало видаткові та податкові накладні; товарно-транспортні накладні; договори про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунки-фактури; акти виконаних робі на перевезення; банківські виписки; платіжні доручення; протокол випробувань від 12.03.2012 року; сертифікат якості від 14.01.2013 року; довіреності № 67 від 2.04.2012 року, № 96 від 4.05.2012 року, № 32 від 1.03.2013 року; витяг з журналу реєстрації довіреностей.

Придбаний Товариством у контрагентів товар був реалізований фірмам Slaskie Towarzystwo Handlowe Kupiec S.A., Tritech Adam Wieczorek, Corem Energia Sp.z.o.o., Einars Silvanskis, ВАТ «Комунпостач», що підтверджується зовнішньоекономічними контрактами, договорами купівлі-продажу товарів, копіями вантажно-митних декларацій (форма МД-2), рахунками-фактури (INVOICE), міжнародними товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Суди обґрунтовано зазначили, що надані Товариством первинні документи відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року та підтверджують реальність господарських операцій Товариства з контрагентами.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 220-1, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.