Постанова

від 27.02.2014 по справі 2а-15796/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року № 2а-15796/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" до за участюДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби Прокуратури Подільського району міста Києва проскасування податкового повідомлення-рішення № 0001122220 від 24.04.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС комюнікейшн груп» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001122220 від 24.04.2012 .

За заявою № 95-10561 від 06.12.12 у справу вступила Прокуратура Подільського району міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2013 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 у справі № 2а-15796/12/2670 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2013 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 у справі № К/800/30891/12 касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2013 справу прийнято до провадження та призначеного до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

У відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки за результатами якої складено акт № 123/23-205/31089576 від 29.09.2012, оскільки направлення на проведення відповідної перевірки та наказ на її проведення позивачу вручено не було, при цьому позивач зазначив про відсутність підстав для призначення перевірки щодо фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки запиту щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по зазначеним підприємствам на адресу позивача не надходило.

Також позивач зазначив про те, що у періоді, який перевірявся податковим органом, дійсно мав фінансово - господарські відносини з контрагентами ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр", які за твердженням позивача мали реальний характер, та за яким було надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 21.01.2014 надав письмові заперечення та 14.01.2014 через канцелярію суду додаткові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, як на обґрунтування зазначеного твердження позивач посилається на факти встановлені в актах перевірки ТОВ "Незалежний Медіа Центр" № 39/23-205/36474053 від 30.01.2012, ТОВ "Партнер Центр" № 10128/2307/36509473 від 22.09.2011, а також на те, що постановами Господарського суду Запорізької області від 18.09.2012 у справі № 5009/3162/12 ТОВ "Партнер Центр" та від 12.07.2012 у справі № 5009/2429/13 ТОВ "Сучасні комунікації" визнано банкрутами.

У судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник прокуратури у судове засідання 06.02.2014 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

19.05.2011 Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва на ім'я ТОВ «ЕС комюнікейшн груп» було складено запит № 8100/10/23-214 "Про надання пояснень з документальним підтвердженням" в якому викладено прохання надати пояснення з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ "Сучасні комунікації" за період з 01.01.2010 по 31.03.2011.

10.02.2012 головою комісії з реорганізації Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 224, яким наказано провести документальну позапланову виїзне перевірку ТОВ «ЕС комюнікейшн груп» з питань взаємовідносин з ТОВ "Сучасні комунікації" в період з 10.02.2012 по 23.02.2012.

В період з 10.02.2012 по 23.02.2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби проведена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС комюнікейшн груп» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" за період з 01.01.2011 по 30.04.2011.

За результатами перевірки складено акт № 123/23-205/31089576 від 29.02.2013, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2808434,00 грн.

24.04.2012 на підставі акту перевірки № 123/23-205/31089576 від 29.02.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення №000112220, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2808435, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС комюнікейшн груп» не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №000112220 від 24.04.2012, та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи ухвалою від 28.11.2013 у справі № К/800/30891/13 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 зазначив про те, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішення не в повній мірі досліджено реальність, товарність та виконання договорів між сторонами та не взято до уваги, що відповідачем встановлено відсутність можливості контрагентів позивача (ТОВ «Партнер - Центр» та ТОВ «Незалежний медіа Центр») виконувати договірні зобов'язання. Також в зазначеній ухвалі Вищим адміністративним судом України зазначено про те, що під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" реальний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Сучасні комунікації" за договором № 1/11-с від 01.11.2010, ТОВ "Незалежний Медіа Центр" за договором № ВЛ від 01.09.2010 та ТОВ "Партнер Центр" за договором № 25/1-в від 15.02.2011, які є аналогічними за своїм змістом та предметом яких є виконання PR - робіт, а саме, надання комплексу інформаційно - консультаційно - рекламних робіт, спрямованих на створення/підтримання позитивного іміджу позивача, а також з ТОВ "Незалежний Медіа Центр" за договором № 18 від 15.12.2010 предметом якого є надання послуг з адаптації та розміщення рекламних роликів та № 1/02-2011 від 31.01.2011 предметом якого є виконання робіт з відеозйомки відеоматеріалів.

Факт отримання позивачем послуг за зазначеними договорами підтверджується додатками та додатковими угодами до зазначених договорів, актами здачі - прийняття робіт, а факт здійснення оплати чи надання зобов'язань щодо здійснення відповідної оплати за отримані послуги платіжними дорученнями та простими векселями зі складеними до них актами прийому - передачі копії яких наявні в матеріалах справи

В подальшому послуги отримані від ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ДП "Центр комунікацій "Україна - Всесвіт" за договором № 180 від 15.12.2010, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору № 180 від 15.12.2010 зі складеними до нього первинними документами, стандартними рекламними умовами BBCW, технічними вимогами BBCW та телевізійними рекламними роликами на CD.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр".

Посилання відповідача на постанови Господарського суду Запорізької області від 18.09.2012 у справі № 5009/3162/12 щодо ТОВ "Партнер Центр" та від 12.07.2012 у справі № 5009/2429/13 щодо ТОВ "Сучасні комунікації", якими останніх визнано банкрутами не приймаються судом до увагу з огляду на те, що вони були прийняті біль ніж через рік після закінчення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та зазначеними контрагентами. Також суд звертає увагу на те, що зазначені постанови були прийняті вже після проведення відповідачем перевірки позивача.

Необґрунтованість посилань відповідача на акти перевірки ТОВ "Незалежний Медіа Центр" № 39/23-205/36474053 від 30.01.2012, ТОВ "Партнер Центр" № 10128/2307/36509473 від 22.09.2011 зумовлюється тим, що як вбачається з зазначених актів, копії яких наявні в матеріалах справи при їх складанні не досліджувались правовідносини між позивачем та відповідними контрагентами.

Крім того суд звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 в адміністративній справі № 2а-6874/12/2670, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, пов'язані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕЗАЛЕЖНИЙ МЕДІА ЦЕНТР" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість від 30.01.2012.

Частинами першою та третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, є рішення суду, яким встановлено протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки за результатами якої складено акт № 39/23-205/36474053 від 30.01.2012.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 78.7 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, під час проведення документальної позапланової перевірки дослідженню підлягає досить широке коло документів, до яких зокрема, віднесено податкові декларації (розрахунки), фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отримані в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, експертні висновки.

З аналізу змісту акту перевірки № 123/23-205/31089576 від 29.02.2013 вбачається, що відповідачем при його складанні не було здійснено дослідження первинних документів.

Таким чином відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України під час проведення документальної позапланової перевірки не було досліджено документів які підлягають вивченню при проведенні відповідного виду перевірки.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" в ході судового розгляду справи судом було встановлено, з огляду на що суд дійшов висновку про те, що у позивача було право на формування податкового кредиту по правовідносинам з зазначеними контрагентами.

Водночас суд звертає увагу на наступне.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки виникає у податкового органу тільки на підставі наказу про проведення документальної позапланової перевірки та за умови вручення його під розписку до початку перевірки платнику податків, а приступити до її проведення він має право за умови пред'явлення або надіслання також направлення на проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні. При цьому вона може бути проведена тільки за наявності підстав передбачених в пунктів 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, зокрема, у випадку ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Відповідачем на вимогу суду щодо надання запитів, які направлялись позичу щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" було надано лише запит № 8100/10/23-214 "Про надання пояснень з документальним підтвердженням" в якому викладено прохання надати пояснення з документальним підтвердженням з питань взаємовідносин з ТОВ "Сучасні комунікації" за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 від 19.05.2011. Запитів про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до листа № 1878/10/22-214 від 24.04.2012 перевірка позивача за результатами якої складено акт № 123/23-205/31089576 від 29.02.2013 була проведена на підставі наказу № 224 від 10.02.2014, яким наказано провести документальну позапланову виїзне перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Сучасні комунікації" в період з 10.02.2012 по 23.02.2012. Відповідачем пояснень та доказів на підтвердження наявності інших наказів, крім зазначеного на підставі яких була проведена вказана перевірка суду надано не було.

Таким чином в матеріалах справи відсутні докази як на підтвердження факту відсутності направлення позивачу запиті щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правовідносин з ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр", так і докази на підтвердження наявності наказів на проведення перевірки позивача щодо правовідносин з зазначеними контрагентами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" за період з 01.01.2011 по 30.04.2011.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Податкове повідомлення - рішення № 0001122220 від 24.04.2012 було винесено відповідачем на підставі акту складено за результатами виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам, у тому числі, з ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" за період з 01.01.2011 по 30.04.2011, а отже правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про заниження позивачем податкових зобов'язань при фінансово - господарських відносинах з зазначеними контрагентами.

З огляду на викладене враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр", то були відсутні і правові підстави для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання за зазначеними правовідносинами та винесення відповідного податкового повідомлення - рішення.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2146,00 грн.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби № 0001122220 від 24.04.2012.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС комюнікейшн груп" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов