Ухвала

від 05.03.2015 по справі 2а-15796/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015р. м. Київ К/800/50789/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Загороднього А. Ф. Степашка О.І. секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,

представник позивача не з'явився

представник відповідача Перепелюк О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби за участі прокуратури Подільського району міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" (далі - ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Подільському районі) за участі прокуратури Подільського району міста Києва в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року позов ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Подільському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Подільському районі проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №123/23-205/31089576 від 29 лютого 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 2808434, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Подільському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №000112220 від 24 квітня 2012 року, яким ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2808435, 00 грн., у т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" мало господарські відносини з контрагентами: ТОВ "Сучасні комунікації" за договором №1/11-с від 01 листопада 2010 року, ТОВ "Незалежний Медіа Центр" за договором №ВЛ від 01 вересня 2010 року та ТОВ "Партнер Центр" за договором №25/1-в від 15 лютого 2011 року, предметом яких є виконання PR - робіт, а саме, надання комплексу інформаційно-консультаційно-рекламних робіт, спрямованих на створення/підтримання позитивного іміджу ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп". Також з ТОВ "Незалежний Медіа Центр" укладено договори №18 від 15 грудня 2010 року про надання послуг з адаптації та розміщення рекламних роликів та №1/02-2011 від 31 січня 2011 року, про виконання робіт з відеозйомки відеоматеріалів.

Реальність виконання договорів підтверджено договорами та додатковими угодами до них, актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями, простими векселями зі складеними до них актами прийому-передачі тощо.

В подальшому ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" використало отримані від ТОВ "Сучасні комунікації", ТОВ "Незалежний Медіа Центр" та ТОВ "Партнер Центр" послуги у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ДП "Центр комунікацій "Україна-Всесвіт" за договором №180 від 15 грудня 2010 року, що підтверджено копіями договору зі складеними до нього первинними документами, стандартними рекламними умовами BBCW, технічними вимогами BBCW та телевізійними рекламними роликами на CD.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення господарських операцій, ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків, установчі документи яких не визнані в судовому порядку недійсними та відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те що ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп" не порушено вимог податкового законодавства, оскільки суми включені до податкового кредиту на підставі необхідних первинних документів, складених за наслідками реальних господарських операцій.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що у ДПІ у Подільському районі були відсутні підстави для призначення та проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп", так як перевірка призначена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однак ДПІ у Подільському районі на надсилався письмовий запит платнику податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Компанія "ЕС комюнікейшн груп".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович А. Ф. Загородній О.І. Степашко