Рішення

від 27.02.2014 по справі 914/4764/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 р. Справа № 914/4764/13

За позовом: Городоцької міської ради, м.Городок Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок-Фарм", м.Городок Львівської області

про: зобов'язання звільнити нежитлове приміщення площею 181,1 м 2 у м.Городок на майдані Гайдамаків,28 та стягнення 10 368,00 грн. шкоди,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Кушнір М.І. - представник (довіреність №2 від 08.01.14р.);

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 27.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Городоцькою міською радою (м.Городок) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок-Фарм" (м.Городок) про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення площею 181,1 м 2 у м.Городок на майдані Гайдамаків,28 та стягнення 10 368,00 грн. шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не повернуто об'єкт оренди у строки, визначені договором та законодавчими актами, що регулюють відносини оренди, після припинення договірних відносин.

Ухвалою суду від 23.12.13 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 23.01.14р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Ухвалою від 23.01.2014 року судом відкладено розгляд справи на 11.02.2014 року та прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині відшкодування шкоди, в якій позивач просить: зобов'язати відповідача звільнити нежитлове приміщення та відшкодувати шкоду, завдану міському бюджету, в розмірі 17 416,23 грн.

В судове засідання 11.02.2014 року представник позивача явку повновадного представника забезпечив, через канцелярію господарського суду подав клопотання (вх. № 5984/14 від 11.02.2014 року) про продовження строку розгляду спору, яке суд задоволив.

В судове засідання 27.02.2014 р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

13 жовтня 2006 року між Городоцькою міською радою та ДКП "Аптека 56" укладено договір оренди №28 (далі по тексту - договір) , відповідно до п.1.1 якого (позивач) передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, яке знаходяться за адресою: м. Городок, м-н Гайдамаків, 28 загальною площею 181,1 кв.м.

Згідно п.7.12 договору, термін договору оренди визначений на 1 рік з 13 жовтня 2006 року до 13 жовтня 2007 року.

05 серпня 2009 р. в зв'язку з реорганізацією ДКП "Аптека №56" було внесено зміни до договору оренди №28 від 13.10.2009 р., орендарем згідно договору є ТзОВ „Городок - Фарм".

30 червня 2012 р. сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору оренди №28 від 13 жовтня 2006 р., згідно якої внесено зміни у п.3.1 договору щодо розміру орендної плати, а також п.7.12 викладено в наступній редакції: „Дія даної додаткової угоди встановлюється терміном з 1 липня 2012 р. до 30 червня 2013 р.".

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що зміни або розірвання даного договору можуть мати місце за погодженням обох сторін з обов'язковим складанням письмового документу. Про розірвання договору зацікавлена сторона попереджає іншу сторону за два місяці.

Відповідно до п.7.9 договору, дія договору припиняється, зокрема, у випадку закінчення терміну, на який він був укладений.

Пунктом 7.10 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору оренди після закінчення його терміну протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно листа №02.20/471 від 26.02.2013 р., адресованого директору ТзОВ „Городок - Фарм", копія якого міститься в матеріалах справи, „Виконавчий комітет Городоцької міської ради має намір не пролонговувати договір оренди, після 30 червня 2013 р. договір буде розірвано".

18 квітня 2013 р. та 27 травня 2013 р. відповідач звернувся до міського голови м. Городок із заявами про продовження договору №28 від 13.10.2006 р.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, до якого відноситься об'єкт оренди за договором оренди від 13.10.2006 р., врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положенням ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зміст вищенаведеної статті Закону сторонами відображено і погоджено ними у п. 7.10 договору оренди.

Згідно із ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

30 червня 2012 р. сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору оренди №28 від 13 жовтня 2006 р., згідно якої внесено зміни у п.3.1 договору щодо розміру орендної плати, а також п.7.12 викладено в наступній редакції: „Дія даної додаткової угоди встановлюється терміном з 1 липня 2012 р. до 30 червня 2013 р.". Решта умов договору залишаються незмінними і обов'язковими до виконання сторонами.

Згідно положень ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Докази несплати орендної плати орендарем протягом трьох місяців підряд в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи міститься копія листа №02.20/471 від 26.02.2013 р., адресованого директору ТзОВ „Городок - Фарм", згідно якого „Виконавчий комітет Городоцької міської ради має намір не пролонговувати договір оренди, після 30 червня 2013 р. договір буде розірвано". Текст вказаного листа містить посилання на договір оренди №17 від 01.11.2005 р. тоді, як правовідносини оренди виникли між сторонами на підставі договору оренди №28 від 13.10.2006 р. Крім того, позивачем не надано доказів направлення зазначеного листа відповідачу. Відмітка на листі: „отримала 01.03.2013 р." та підпис невстановленої особи не може бути належним доказом отримання листа відповідачем.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення орендодавця до орендаря з повідомленням про припинення договірних стосунків упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, суд констатує, що укладений між сторонами договір продовжив свою дію до 30 червня 2014 року.

Згідно з ч.1 статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Беручи до уваги те, що на момент розгляду спору договір оренди не припинено, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання до звільнення орендованого майна та стягнення неустойки безпідставними, необгрунтованими, не доведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.03.2014 р.

Суддя Король М.Р.