Постанова

від 17.02.2014 по справі 7/364

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2014 року № 7/364

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГенерального штабу Збройних Сил України Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про скасування наказу в частині накладення дисциплінарного стягнення, зобов'язання здійснити перерахунок виплаченого в меншому розмірі грошового забезпечення

ОСОБА_1, 26.05.2008, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про: визнання незаконним рішення начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність; скасування пункту 6 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.05.2007 №94 "Про результати проведення службового розслідування"; зобов'язання начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України дати доручення Командувачу сил підтримки Збройних Сил України внести зміни до своїх наказів щодо встановлення позивачу виплати надбавки за безперервну службу в розмірі 90 відсотків, премій у повному розмірі та винагороди за підтримання бойової готовності, що не встановлювались позивачу внаслідок накладеного дисциплінарного стягнення та зобов'язання начальника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України провести позивачу розрахунок та виплату компенсації втрати частини грошового забезпечення в зв'язку з порушенням термінів його виплати на підставі відповідного витягу з наказу командувача сили підтримки Збройних Сил України по день фактичної виплати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2013 №К-34797/10 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 в адміністративній справі №7/364, якими було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову з підстав пропущення ним строку звернення до адміністративного суду, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, касаційний суд дійшов висновку про дотримання позивачем річного строку звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Представником позивача, в зв'язку розформуванням Командування сил підтримки Збройних Сил України відповідно до директиви Міністра оборони України від 18.06.2010 №Д-322/1/08, подано заяву про уточнення позовних вимог від 10.02.2014, прийняту судом у судовому засіданні 10.02.2014. Згідно з цією заявою ОСОБА_1 просить: скасувати пункт 6 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.05.2007 №94 "Про результати проведення службового розслідування" щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність, як незаконний з часу його видання; зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України здійснити перерахунок виплаченого в меншому розмірі грошового забезпечення внаслідок дії накладеного на позивача дисциплінарного стягнення згідно з пунктом 6 наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.05.2007 №94 "Про результати проведення службового розслідування" та виплатити позивачу належне грошове забезпечення усіх його складових - оклади грошового утримання (оклади за військовим званням та посадові оклади) та додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові та щомісячні винагороди, матеріальні та грошові допомоги і премії).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем посада начальника управління живучості арсеналів, баз і складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України відповідно до вимог статті 63 "Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України", затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, підпункту 9.1.11 пункту 9.1 "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за №615/2419, не приймалась у спосіб, встановлений зазначеними нормативно-правовими актами.

Представник позивача звернув увагу суду на те, що всупереч вимогам статей 85-87 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України", затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, службове розслідування щодо позивача не здійснювалось, співбесіда з ним не проводилась, дисциплінарне стягнення накладене поза межами 10-ти добового строку. У заяві про уточнення позовних вимог зазначено, що позивачем дисциплінарного проступку не вчинялось, що встановлено в акті службового розслідування, оскільки про тендерну документацію, проектно-кошторисну документацію за державним контрактом, перелік робіт, строки виконання, календарний план, етапи виконання робіт, які повинні були проводитись у військовій частині А1358 та їх вартість йому стало відомо лише 25.12.2006, тобто після погодження акта від 27.10.2006. Представник позивача зазначив, що вказаний акт позивачем було погоджено лише в частині виділеного кошторису, а не щодо виконаних робіт, за що відповідальність було покладено на голову комісії, як це зазначено в акті Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України від 15.05.2007 №44.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві від 10.02.2014.

Представник відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначивши, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача відповідно до вимог "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" та "Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 №82, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за №385/8984. Представник відповідачів вказав, що дисциплінарний проступок позивача, який полягав у підтвердженні ним акту виконаних робіт від 27.10.2006 без наявності відповідної інформації та без здійснення контролю відносно фактів, викладених в цьому акті, було встановлено під час службового розслідування.

У зв'язку з розформуванням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Командування сил підтримки Збройних Сил України, судом повістки останньому не надсилались.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі заяв представників сторін судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказів від 14.07.2006 №131 та 14.02.2007 полковника ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання посади начальника управління живучості арсеналів, баз та складів Центрального автомобільного управління озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України.

Пунктом 6 наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.05.2007 №94 "Про результати проведення службового розслідування" за неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до надання недостовірних відомостей на затвердження Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника відділу пунктів управління штабу Командування сил підтримки Збройних Сил України, який на той час тимчасово виконував посаду начальника управління живучості арсеналів, баз і складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України, полковника ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

Як убачається зі змісту наказу, службовим розслідуванням було встановлено складення акту про виконання державного контракту в повному обсязі, який було підписано, зокрема, тимчасово виконуючим обов'язки начальника управління живучості арсеналів, баз і складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковником ОСОБА_1 з наступним поданням на затвердження начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України. Також в наказі зазначено, що безпосередній контроль за роботою комісії у військових частинах покладався, в тому числі на ОСОБА_1, який організував контроль неналежно та на низькому рівні.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначені в "Дисциплінарному статуті Збройних Сил України", затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV.

Як уже зазначалось, наказом від 30.05.2007 №94 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

За змістом статей 70, 71 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" Начальник Генерального штабу Збройних Сил України має право накладати на офіцерів дисциплінарні стягнення, в тому числі попереджувати про неповну службову відповідність (підпункт "б" статті 70).

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції Закону України 04.04.2006 №3597-IV, з наступними змінами та доповненнями) звання полковник віднесено до офіцерського складу.

Відповідно до "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (стаття 83). Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84). Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині) (частина перша статті 85).

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку), визначені "Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року №82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 року за №385/8984 (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до пункту 1.2 "Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України" службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Пунктом 1.3 зазначеної Інструкції передбачено, що рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України за результатами розгляду листа директора Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України від 07.05.2007 №234/760 про результати ревізії виконання умов державного контракту на будівництво та ремонт мереж водопостачання у військовій частині А1358 (с. Цвітоха Хмельницької області), винесено резолюцію від 12.05.2007 про проведення службового розслідування.

Наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.05.2007 №82 "Про проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом надання Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України відомостей, які містять недостовірну інформацію.

За наслідками службового розслідування Начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України, 24.05.2007, затверджено акт службового розслідування за фактом надання начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України відомостей, які містять недостовірну інформацію.

Службовим розслідуванням встановлено, що під час ревізії виконання умов державного контракту від 24.11.2005 №251/6/28-05ж, укладеного між Міністерством оборони України та Колективним підприємством "Кевлар" на будівництво та ремонт мереж водопостачання у військовій частині А1358 (с. Цвітоха Хмельницької області), проведеної Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України, встановлені серйозні порушення, що призвели до нецільового використання коштів. Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України надано акт приймання робіт, виконаних Комунальним підприємством "Кевлар", який посадовими особами військової частини А1358 не підписувався, а пропозиції викладені в акті щодо виконання умов державного контракту в повному обсязі не відповідають фактичному стану справ.

В акті службового розслідування зазначено, що листом від 20.07.2006 №20/01 директор Колективного підприємства "Кевлар" повідомив тимчасово виконуючого посаду начальника управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковника ОСОБА_1 про виконання договірних зобов'язань у 2005 році, передання актів виконаних робіт на 747,05 тис. грн. до Фінансово-економічного управління Міністерства оброни України, виконання підприємством робіт ще на суму 200,00 тис. грн. та про те, що підприємство є переможцем тендеру на суму 1100, 00 тис. грн.

Згідно з актом контроль за виконанням робіт за державним контрактом від 24.11.2005 №251/6/28-05ж на будівництво та ремонт мереж водопостачання у військовій частині А1358, відповідно до завдань і функцій, здійснювало управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України. Безпосередній контроль за роботою комісії здійснювали тимчасово виконуючий посаду начальника управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковник ОСОБА_1 та заступник начальника Головного управління логістики з озброєння полковник Ольшаньский В.О. Водночас, згідно з наказом Командувача сил підтримки Збройних Сил України від 23.10.2006 №221 "Про приймання виконаних робіт і послуг, виконаних за Титулом Програми живучості", командир військової частини А1358 зобов'язаний був для прийому робіт призначити комісію, яку очолив тимчасово виконуючий посаду заступника начальника управління арсеналів, баз і складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України Ганзюк Д.В.

Службовим розслідуванням з'ясовано, що тимчасово виконуючий посаду начальника управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковник ОСОБА_1 проводив інструктаж своїх підлеглих з питань організації роботи щодо перевірки відповідно до умов державного контракту, акту виконаних робіт. При цьому, тендерна документація, проектно-кошторисна документація за державним контрактом, перелік робіт, строки виконання, календарний план, етапи виконання робіт та їх вартість полковнику ОСОБА_1 відомі не були.

В акті службового розслідування зафіксовано, що в акті від 27.10.2006 без номера, підтвердженого позивачем, вказано про виконання робіт з будівництва і ремонту мереж водопостачання у військові частині А1358, які виконані в обсязі виділених коштів відповідно до проектно-кошторисної документації, виконані додаткові будівельно-монтажні роботи з влаштування фундаменту насосної станції та трансформаторної підстанції, які документально ще не оформлені та виконані за власні кошти підрядника, будівельні матеріали для закінчення робіт щодо насосної станції наявні в повному обсязі. Разом з тим, згідно з актом службового розслідування обсяги та вартість робіт, що зазначено в актах приймання виконаних робіт від 27.10.2006 та за березень 2006 року, не відповідають об'ємам та вартості робіт, які передбачені умовами контракту. В актах приймання виконаних підрядних робіт видатки, пов'язані з розробкою проектно-кошторисної документації на суму 124911,60 грн., відсутні, а вартість будівельно-монтажних робіт завищена і склала 699999,60 грн. (загальна сума контракту). Крім того, розслідуванням встановлено, що підписи членів комісії не відповідають власноручним.

До матеріалів справи долучено акт від 17.10.2006, за яким комісією проведено перевірку робіт, виконаних Комунальним підприємством "Кевлар" у військовій частині А1358, а саме будівництво і ремонт мереж водопостачання (державний контракт від 24.11.2005 №251/6/28-05ж) згідно з актом виконаних робіт на загальну суму 699999,60 грн. В цьому акті зазначено, що роботи з будівництва і ремонту мереж водопостачання у військовій частині А1358 виконані в обсязі виділених коштів відповідно до проектно-кошторисної документації, виконанні додаткові будівельно-монтажні роботи (влаштування фундаменту насосної та трансформаторної підстанції), виконані роботи по водозабірній свердловині (за винятком насосного обладнання) які документально ще не оформлені та виконані за власні кошти підрядника, будівельні матеріали для закінчення робіт по насосній станції наявні в повному обсязі. Вказаний акт підтверджено позивачем без зауважень.

Комісією з проведення службового розслідування зроблено висновок про підтвердження факту надання начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України недостовірних відомостей: підписи членів комісії не відповідають власноручним; замість проведення передбаченого Робочим проектом будівництва водопровідної мережі та протипожежної насосної станції виконавцем проведено буріння артезіанської свердловини та закуплені і передані на тимчасове зберігання матеріальні засоби (труби), а також запропоновано за недбале виконання службових обов'язків, яке призвело до надання недостовірних відомостей на затвердження начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, тимчасово виконуючого посаду начальника управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковника ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність.

Представник позивача не заперечив щодо обставин, встановлених службовим розслідуванням, однак не погодився з висновками, зазначивши, що ОСОБА_1 акт затверджувався лише в частині виділених коштів на виконання державного контракту. Крім того, представник позивача зазначив, що безпосередній контроль за роботою комісії та достовірність викладеної в акті інформації покладається на голову комісії, про що наголошено в акті ревізії Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України від 15.05.2007 №44.

Наведені обставини підтверджуються також поясненнями командувача сил підтримки Збройних Сил України генерал-лейтенанта С.С. Трегубенка, начальника-штабу - першого заступника командувача сил підтримки Збройних Сил України генерал-майора Медвідя В.П., заступника начальника відділу живучості та вибухопожежобезпеки управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковника Яременко А.М., начальника виробничо-технічної групи - заступника начальника відділу капітального будівництва та ремонту Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління підполковника Мадика В.В., заступника начальника у правління живучості арсеналів, баз і складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України полковника Ганзюка Д.В., окрім обставини передання ним акта позивачу.

Відповідно до "Основних завдань і функцій управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних сил України", затверджених заступником начальника Головного управління логістики з озброєння Командування сил підтримки Збройних Сил України від 15.09.2006, до основних завдань управління живучості відносились, зокрема: організація та здійснення контролю виконання заходів Програм живучості на арсеналах, базах та складах зберігання боєприпасів Збройних Сил України; підготовка необхідних довідкових даних, розрахунків і пропозицій для прийняття рішення керівництвом Міністерства оборони України та Збройних Сил України, з питань, які входять до компетенції управління живучості; контроль надходження, використання коштів, звітності виконання профінансованих робіт, які виконуються за програмою живучості; контроль та координація діяльності відділів до департаменту фінансів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з питань виконання живучості; організація прийому виконаних робіт від виконавців відповідно до укладених договорів (абзаци третій, п'ятий, десятий, дванадцятий, шістнадцятий пункту 3). Начальник управління живучості відповідно до покладених завдань: зобов'язаний був організовувати контроль виконання законодавчих актів, указів Президента України, наказів та директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил щодо виконання Програми живучості, контролює стан і правильність використання матеріальних цінностей та державних коштів, які передбачені на виконання заході Програми живучості у Збройних Силах України (абзаци другий, п'ятий підпункту 10.2 пункту 10). Начальник управління живучості мав право: контролювати виконання вимог наказів та розпоряджень, які стосуються компетенції управління живучості (абзац четвертий підпункту 10.4 пункту 10).

У своїх поясненнях, наданих під час проведення службового розслідування в травні 2007 року, ОСОБА_1 повідомив, що повноваження до посади йому особисто відомі, він їх знає та виконує. Також позивач пояснив, що висновок комісії він підтвердив не ознайомившись з документами за державним контрактом, не знаючи конкретно, які роботи і на яку суму повинні біти прийняті, акт було перероблено полковником Ганзюком Д.В. і підтверджено позивачем без перевірки відповідного змісту.

З огляду на встановлені судом обставини щодо погодження позивачем акту від 27.10.2006 року про виконання Колективним підприємством "Кевлар" робіт з будівництва та ремонту мереж водопостачання у військовій частині А1358 відповідно до державного контракту від 24.11.2005 №251/6/28-05ж відповідно до "Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995-2006 роки" без перевірки змісту акту та інформації стосовно виконання робіт за цим контрактом, суд вважає обґрунтованим твердження представника відповідача про порушення позивачем "Основних завдань і функцій управління живучості арсеналів, баз та складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України" в частині належного контролю за використанням державних коштів, виконання державного контракту Колективним підприємством "Кевлар". За висновком суду, без перевірки змісту акту, документів, на підставі якого складався акт від 27.10.2006, позивач не мав правових підстав його погоджувати та подавати на затвердження Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України

Погоджуючись з правовим висновком позивача щодо необхідності проведення службового розслідування стосовно саме ОСОБА_1 відповідно до вимог "Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України" для встановлення, зокрема, причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця, ступеня вини позивача, форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного, умови та причини, що сприяли правопорушенню, суд вважає, що в даному випадку службовим розслідуванням з урахуванням пояснень позивача, встановлено необхідні обставини для висновку про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

За висновком суду, відповідачами згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені "Дисциплінарним статутом Збройних Сил України", з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, пропорційно, оскільки, на думку суду, відповідачами враховано дії позивача як виконувача обов'язки начальника управління живучості арсеналів, баз і складів озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України щодо погодження акта приймання робіт від 27.10.2006 без достатніх підстав та негативними наслідками стосовно повідомлення Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України про виконання державного контракту та з урахуванням визнання позивачем того, що ним зміст акту не перевірявся та він не знав, які роботи виконувались за державним контрактом.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача щодо пропущення позивачем 10-ти добового строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до статті 87 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України" дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Як уже зазначалось, Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України про подію стало відомо 07.05.2007 з листа від 07.05.2007 №234/760. Крім того, відповідачем наказом від 15.05.2007 №82 призначено службове розслідування за фактом надання Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України відомостей, які містять недостовірну інформацію, акт службового розслідування затверджено 24.05.2007, до дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто наказом від 30.05.2007 №94, тобто в межах строків встановлених до статтею 87 "Дисциплінарного статуту Збройних Сил України".

Також, на думку суду, твердження представника позивача про неприйняття посади позивачем суперечить поясненням позивача щодо виконання ним своїх повноважень, а також наказам від 14.07.2006 №131 та 14.02.2007 №31, якими полковника ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання посади начальника управління живучості арсеналів, баз та складів Центрального автомобільного управління озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено державне мито у розмірі 3,40 грн. Разом з тим, згідно пунктом 1 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 №7-93 (в чинній редакції на час сплати позивачем державного мита), позивач звільнений від сплати державного мита.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець