Ухвала

від 25.02.2014 по справі 825/4589/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4589/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС-ГРУП» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТС-ГРУП» (далі - Позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 року №0003602200 та №0003612200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності

Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку Позивача щодо декларування в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року операцій з ТОВ «ДЕКОРТ СИСТЕМА» та податку на прибуток за відповідний період, за результатами якої складено акт №1466/22/35606651 від 26.06.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено прушення Позивачем п. 198.2 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на 220 173,00 грн, в тому числі за вересень 2012 року в сумі 220 173,00 грн; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 231 181,00 грн, у т.ч. за 3 квартал 2012 року встановлено його заниження на суму 231 181,00 грн.

15.07.2013 року Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0003602200, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 346 772,00 грн, з них: +231181,00 грн. - за основним платежем та 115 591,00 грн - за штрафними санкціями;

№0003612200, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 330 260,00 грн, з них: +220173,00 грн - за основним платежем та 110 087,00 грн. - за штрафними санкціями.

Так, 01.03.2012 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «ДЕКОРТ СИСТЕМА» (Виконавець) укладено договір №01/03/12, за умовами якого Виконавець зобов'язується в інтересах Замовника надавати послуги по телемаркетингу, які включають в себе наступне: обробка інформації, наданої Замовником на паперових носіях або в електронному вигляді; адаптація програмного забезпечення для обробки даних Замовника; введення інформації (формування інформаційного масиву - створення Клієнтної бази (бази даних) з наступною обробкою згідно із затвердженим сторонами механізмом); супровід проектів (комплекс послуг і заходів, що здійснюється Компанією щомісячно); робота операторів; послуги телефонії (виставляються Виконавцем за тарифами, встановленими операторами телефонного зв'язку, на номери телефонів, яких буде здійснюватися вихідний дзвінок).

Надання послуг з телемаркетингу буде розпочато після завершення адаптації програмного забезпечення за умови виконання Замовником своїх зобов'язань з надання вихідних даних на паперових носіях або в електронному вигляді в обговореному сторонами форматі, затвердження сценарію спілкування, а також виконання Замовником зобов'язань по оплаті згідно з умовами договору та додатків, які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору Замовник розробив та передав Виконавцю сценарії спілкування, як додаток до договору.

Послуги, отримані Позивачем від контрагента, використані для виконання договірних зобов'язань за договорами:

- з ТОВ «Телесвіт» від 01.12.2011 року №01/12/11, виконання якого підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 30.09.2012 року №ОУ-0000072;

- з ПАТ «ДАТАГРУП» від 30.08.2012 року №30/0812, виконання якого підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 30.09.2012 року №ОУ-0000068.

ТОВ «Телесвіт» та ПАТ «ДАТАГРУП» належним чином розрахувались з Позивачем за надані послуги, що підтверджується виписками по рахунках..

Вказані операції відображені Позивачем в бухгалтерському обліку.

Згідно пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Положеннями п. 138.2 ст.138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст.187 Кодексу).

Згідно п. 198.1 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.п. 201.6, 201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних

продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для включення відповідних сум до складу валових витрат та сум податку на додану вартість є належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальне здійснення господарської операції.

В матеріалах справи містяться акт надання послуг від 30.09.2012 року №91701 на загальну суму 1 321 036,00 грн, в т.ч. ПДВ - 220 172,67 грн; відповідні виписки по банківським рахункам; податкові накладні, виписані Позивачу його контрагентом, від 19.09.2012 року №42 на загальну суму 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн; від 26.09.2012 року №60 на загальну суму 139 836,00 грн, в т.ч. ПДВ -23 306,00 грн; від 27.09.2012 року №63 на загальну суму 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн; від 30.09.2012 року №88 на загальну суму 781 200,00 грн, в т.ч. ПДВ - 130 200,00 грн.

На момент здійснення ппозивачем господарських операцій ТОВ «ДЕКОРТ СИСТЕМА» було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та в якості платника ПДВ.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що укладена Позивачем з його контрагентом господарська операція з придбання послуг з телемаркетингу мала реальний характер, оскільки придбання послуг, зазначених у податкових накладних та акті надання послуг, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

В матеріалах справи містяться належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку.

Судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги висновки акту перевірки від 21.12.2012 року №643/22-604/37975015 «Про результати позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКОРТ СИСТЕМА» з питань взаємовідносин з ТОВ «П-Мобайл» за період вересень 2012 року», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, оскільки вони не стосуються відносин між самими Позивачем та його контрагентом.

В матеріалах справи також відсутні будь-які докази у підтвердження безтоварності укладених між Позивачем та його контрагентом операцій та наявність ознак їх фіктивності.

Відповідачем не доведено правомірності винесених ним 15.07.2013 року податкових повідомлень-рішень №0003602200 та №0003612200.

З огляду не вищевказане, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування вказаних податкових рішень та вважає його обгрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 28 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.