Постанова

від 25.02.2014 по справі 820/12453/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2014 р. № 820/12453/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Кощій О.В.,

представника відповідача - Засопіна М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Паритет-Агро") звернулося до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 140 т. 5) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.09.2013 року № 0000662201 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Паритет-Агро" по податку на додану вартість в сумі 1211848, 50 грн., в тому числі 807899, 00 грн. за основним платежем та 403949, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Паритет-Агро" на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 року в ІС "Податковий блок";

- зобов'язати Основ'янську ОДПІ вчинити дії щодо відновлення в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Паритет-Агро" за період з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року шляхом виключення даних, внесених на підставі акта № 368/20-38-22-02-06/31642413 від 31.07.2013 р.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесене на підставі акта № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Паритет-Агро» (податковий номер 31642413) щодо взаємовідносин з платником податків ПВКП «Сіолл» (податковий номер 26457062) за період з 01.02.2013 року по 30.04.13 року», висновки якого про те, що господарські операції між ним та не мали реального характеру та не направлені на реальне настання наслідків від здійснення господарської діяльності є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів. В акті перевірки не наведено жодного порушення, допущеного безпосередньопозивачем, та жодного доказу нереальності проведених поставок, окрім податкової інформації про ланцюг контрагентів.

Зазначає, що єдиною підставою для висновків про відсутність реальності вчинення господарської операції з контрагентом став акт від Білгород_дністровської ОДПІ в Одеській області № 01/22- 218/26457062 від 08.07.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП «Сіолл», код ЄДРПОУ 26457062, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Абамелек», код за ЄДРПОУ 34831146 та покупцями за лютий, березень 2013 року», який, на думку позивача є неналежним та допустимим доказом по справі у розумінні ст. 70 КАС України.

Позивач вважає, що самостійна зміна ДПІ в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність матиме для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем, з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду надав письмові заперечення в яких зазначив, що до Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області листом від № 713/22 від 09.07.2013р. надійшов акт від 08.07.2013р. №01\22-218\26457062 від Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП "Сіолл", код ЄДРПОУ 26457062, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ Абамелек», код за ЄДРПОУ 34831146 та покупцями за лютий, березень 2013 року», яким встановлено відсутність умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, саме: відсутність суб'єкта господарювання та його посадових осіб за місцезнаходженням підприємства (юридичною адресою); ненадання документів для проведення перевірки; відсутність виробничих потужностей та трудових ресурсів, тощо; не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності основного постачальника за лютий-березень 2013 року ТОВ «Абамелек».

Крім того, до Основ'янської ОДПІ листом № 3121/22 від 03.06.2013 р. надійшов акт від 01.06.2013 р. № 1487\22-118\26457062 від Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП "Сіолл", код ЄДРПОУ 26457062, щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Дюк Трейдінг», код за ЄДРПОУ 36804439 та покупцями за квітень 2013 року». В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Дюк Трейдінг» з постачальниками та покупцями за квітень 2013 року.

В зв'язку з тим, що у ПВКП «Сіолл» та його постачальників, за період квітень 2013 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними, ТОВ „Паритет-Агро» не мало можливості отримати товари від даного підприємства та в подальшому передати їх на адресу покупців.

Враховуючи вищевикладене за результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Паритет-Агро» по придбанню з ПВКП «Сіолл» на загальну суму 13631231,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2271871, 83 грн. та по подальшій поставці придбаних товарів на ТОВ «Дніпроолія» та ТОВ "Фудмережа".

Правочини, здійснені підприємством з постачальниками та покупцями, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

ОДПІ зазначає що з наданих до перевірки ТТН по господарських операціях з ПВКП „Сіол" не вбачається факт поставки ТМЦ саме на адресу позивача.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом ТОВ "Паритет - Агро" є юридичною особою про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 070255 від 31.10.2001 р. (а.с. 15 т.1)), включено до ЄДРПОУ згідно копії довідки АА № 676696 з ЄДРПОУ від 11.10.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 16 т. 1), зареєстровано у ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується копією витягу № 17643045 станом на 25.11.2013 року (а.с. 20-22 т. 1), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.03.2006 р. № 29026632, виданого ДПІ у Комінтернівському районі (а.с. 18 т. 1).

Згідно довідки АА № 676696 від 31.10.2001 р. з ЄДРПОУ (а.с. 16 т.1) ТОВ "Паритет - Агро" здійснює такі основні види господарської діяльності за КВЕД-2010: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської ОДПІ на підставі наказу від 25.07.2013 р., направлення № 134 від 25.07.2013 р. (а.с. 23, 24 т. 1) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Паритет-Агро» за результатами якої складено акт № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Паритет-Агро» (податковий номер 31642413) щодо взаємовідносин з платником податків ПВКП «Сіолл» (податковий номер 26457062) за період з 01.02.2013 року по 30.04.13 року» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 25 - 64 т. 1).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) встановлено завищення податкового кредиту, відображеному в рядку 10.1 колонка «Б» декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ПВКП "Сіолл", код ЄДРПОУ 264570621 за лютий 2013 року на загальну суму ПДВ 807898,93 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду сумі ПДВ 807898,93 грн.

п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями ТОВ Паритет-Агро", (податковий номер 31642413) завищено податковий кредит за квітень 2013 року по придбанню товару у ПВКП „Сіолл" на суму ПДВ 2271871,83 грн., за березень 2013 року на суму ПДВ 2142596,77 грн.

3. п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями ТОВ «Паритет-Агро», (податковий номер 31642413) завищено податкові зобов'язання за квітень 2013 року по реалізації товару, придбаного у ПВКП "Сіолл", на адресу ТОВ «Дніпроолія» (і.п.н. 367265604628) та ТОВ "Фудмережа» (і.п.н. 363872426558 ) на суму ПДВ у розмірі 2271871, 83 грн. за квітень 2013 року по реалізації товару, придбаного у ПВКП "Сіолл", на адресу ТОВ "Камянка Глобал Вайн" (податковий номер 36805359), ТОВ „Прикарпатський Торговий дім» (податковий номер 23801375) та ТОВ «Восторг» (податковий номер 32437180) за березень 2013 року на суму ПДВ 2142596,77 грн.

На підставі вказаного акта перевірки посадовими особами Основ'янської ОДПІ було вчинені відповідні дії з коригування сум податку на додану вартість в ІС «Податковий блок», а саме зменшення податкового кредиту всього на суму 4414468, 6 грн. за контрагентом ПВКП "Сіолл" та зменшення податкових зобов'язань всього на 4414468, 6 грн. (а.с. 134-139 т. 5).

За результатами перевірки Відповідачем було виписане податкове повідомлення - рішення № 0000662201 від « 23» вересня 2013 р. про сплату ПДВ в сумі 807899 грн. за основним платежем та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 403949,5 грн., яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ Мінхоходів Харківської області, яка, рішенням № 4002/10/20-40-10-04-17 від 02.12.2013 року (а.с. 72-73 т.1) скаргу позивача від 08.10.2013 р. вих. № 2/ппр (а.с. 67 - 69 т. 1) залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін.

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ПВКП "Сіолл", яке діє на підставі статуту, зареєстрованого в новій редакції виконавчим комітетом Білгород_дністровської міської ради Одеської області 31.05.2012 року (а.с. 82-84 т.1), зареєстроване в ЄДР ЮО та ФОП про свідчать копії виписки серії ААВ № 697306 від 25.05.2012 р. та витягу № 16249475 станом на 08.04.2013 року (а.с. 74-77 т.1), включене до ЄДРПОУ згідно копії довідки АБ № 491323, виданої відділом статистики у Білгород-Дністровському районі 30.05.2012 року (а.с. 80-81 т.1) та є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексу України, що, зокрема, підтверджується копіями довідки про взяття на облік платника податків № 391 від 30.05.2012 року та свідоцтва № 20005083 від 01.07.2012 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 78, 79 т.1).

Згідно копії довідки АБ № 491323, виданої відділом статистики у Білгород-Дністровському районі 30.05.2012 року (а.с. 80-81 т.1) ПВКП "Сіолл" здійснює наступні види діяльності за КВЕД -2010: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), особових культур і насіння олійних культур; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Для здійснення власної господарської діяльності ПВКП "Сіолл" отримало експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів № 54050/01/1 від 17.01.2013 р. на цех по виготовленню та переробці (нормалізації) соняшникової олії та її зберігання з видом діяльності - олієжирова промисловість та з асортиментом продукції - нерафінована соняшникова олія (а.с. 85 т.1), а та кож сертифікат на систему управління безпечності харчових продуктів від 19.04.2013 року, яким засвідчено безпеку стосовно виробництва та зберігання олії (а.с. 86 т.1).

Як встановлено судом 14.12.2011 р. між позивачем (покупець) та ПВКП "Сіолл" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 2611 МС (з додатками до нього), предметом якого було те, що продавець зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в установленому в цьому договорі порядку (п. 1.1.договору)(а.с. 33 - 44 т. 2).

Сторонами у п. 1.3 договору встановлено, що загальна вартість договору складається із сум вартості товару, вказаного у додатках до цього договору та зі строком дії - до 31.12.2013 року, але в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.8. договору).

У п. 3.1. договору умови постачання товару за цим договором викладені у відповідності до вимог Міжнародних правил про інтерпретацію термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року та зазначається в додатках до цього договору.

Так, поставка товару - олії соняшникової - здійснювалась між позивачем та ПВКП «Сіолл» на умовах СРТ - порт (перевезення сплачено до ).

Як вбачається із додатків до договору (а.с. 35-44 т. 2) товар завозився на НП «Терминал - Укрхарчозбутсиовина», Дніпро-Бугський морський порт (ДБМП), м. Миколаїв (НП «Терминал - Укрпищесбьітсьірье») або Комплекс з переробки та перевантаження тропічних олій ТОВ «Дельта Вілмар СНД», Одеська обл, м. Южний (Нові Беляри) вул. Індустріальна, 6. (далі - Термінал)

Відтак, транспортування товару за договорами здійснювалось ПВКП «Сіолл» - саме воно за договором оплачувало перевезення, визначало перевізника, зазначалось в якості вантажовідправника в товаротранспортній документації.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (видання МТП N 560 введені в дію з 01.01.2000 р., офіційний переклад) визначають базис поставки СРТ (Сarriage Paid To (... named рlасе оf destination) Фрахт/Перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) наступним чином: «Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення».

Тобто, позивач не здійснював транспортування товару, не виступав стороною у договорах перевезення, не обирав перевізника, не оплачував його послуг, та не був ані вантажовідправником ані вантажоодержувачем.

Проте, копії наявних ТТН свідчать про реальний рух товару від виробника ПВКП «Сіолл» до кінцевого пункту призначення - Терміналів у портах. ТТН містять відбитки печаток вантажовідправника та вантажоодержувачів - Терміналів, їх існування підтверджує існування товару та його рух у просторі саме від виробника ПВКП «Сіолл» до порту для експорту.

Факт здійснення господарських операцій між сторонами договору купівлі-продажу № 2611 МС від 14.12.2011 р. підтверджується копіями: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, посвідчень про якість, реєстрів приймання-передачі товару а.с. 45-99 т. 2, а.с. 156-183 т. 2, а.с. 5 - 118 т. 3, а.с. 34- 200 т. 4 ), платіжних доручень (а.с. 184 - 207 т. 2, а.с. 119 - 149 т. 3, а.с. 201 - 224 т. 4).

Придбані товари позивачем були оприбутковані про що свідчать картки рахунку 631 (а.с. 26-32, 155 т.2, 22-29 т. 4), оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 (а.с. 94-100 т. 5).

Подальше використання придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується копіями: договорів, контрактів та специфікацій до них, актів приймання-передачі товарів на комісію, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ, листів-інструкцій, інструкцій по завозу масла соняшникового, актів звірок поставок та відвантажень олії соняшникової, реєстрів приймання на зберігання, реєстрів приймання-передачі товару, інвойсів, меморіальних валютних ордерів, експортних декларацій, податкових накладних, звітів комісіонера, банківських виписок, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт з оформлення ВМД, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 (а.с. 103-154 т. 2, а.с. 211 - 237 т.2, а.с. 155 - 240 т. 3, а.с. 1-21 т.4, а.с. 225 - 240 т.4, а.с. 1 - 72 т. 5).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПВКП «Сіолл» включені ТОВ «Паритет - Агро» до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується копіями: витягів з реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5 до них, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 73-93 т. 5).

В свою чергу ПВКП «Сіолл» включив до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Паритет - Агро», що підтверджується копіями акта від 08.07.2013р. №01\22-218\26457062 Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП "Сіолл", код ЄДРПОУ 26457062, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Абамелек», код за ЄДРПОУ 34831146 та покупцями за лютий, березень 2013 року» та акта від 01.06.2013 р. № 1487\22-118\26457062 Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП "Сіолл", код ЄДРПОУ 26457062, щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Дюк Трейдінг», код за ЄДРПОУ 36804439 та покупцями за квітень 2013 року» (а.с. 111-116, 135-141 т. 1).

Відповідно до Інформації стосовно фінансових результатів по операціях реалізації олії соняшникової, отриманої від ПВКП «Сіолл» за лютий-квітень 2013 року всього по операціях, за якими здійснено донарахування ПДВ до сплати актом перевірки від 31.07.2013 року ТОВ «Паритет - Агро» отримало 270827, 42 грн. прибутку. Всього по операціях, які визнано транзитними позивач отримав 543389, 15 грн. прибутку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства суд дійшов до висновку, що договір був складений з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Крім того, як встановлено судом, ПВКП «Сіолл» включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагента позивача, на момент складання на адресу позивача податкових накладних та на час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість відповідачем не заперечується та підтверджується дослідженими у судовому засіданні корпіями документів.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акти про неможливість проведення зустрічної звірки іншого податкового органу, які не є первинними документами.

Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок або про неможливість проведення зустрічних звірок інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення ТОВ «Паритет-Агро» збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по господарським операціям із ПВКП «Сіолл».

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Щодо коригування відповідачем податкових зобов'язань та податкового кредиту в ІС «Податковий блок» за наслідками проведення перевірки позивача суд зазначає наступне.

Податкова декларація, згідно приписів п. 46.1 статті 46 ПК України - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 179.5 статті 179 ПК України - податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу IIК.

Внесення змін до податкової звітності, за замістом статті 50 ПК України, вчинюється шляхом подання уточнюючих розрахунків платником податків.

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. статті 14 ПК України - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Окрім того, чинна форма податкового повідомлення-рішення згідно з додатком 2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА № 985 від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1440/18735 від 30 грудня 2010 року, передбачає місце для внесення даних про збільшення/зменшення податковим органом суми грошового зобов'язання.

Як висновок, за змістом вищезазначених норм платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки.

Прийняття податкової декларації, є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності. А показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком № 5 та , і повинні їм відповідати.

При судовому розгляді справи не було виявлено розбіжностей у податковій звітності позивача та ПВКП «Сіолл» за перевірені податкові періоди з 01.02.2013 р. по 30.04.2013 року. Тому, відповідач дійшов хибного висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до ІС «Податковий блок». Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Суд вважає, що на підставі акта перевірки відповідачем були протиправно в ІС «Податковий блок» змінені задекларовані позивачем у податкових деклараціях по податку на додану вартість дані податкових зобов'язань та податкового кредиту, сформовані при придбанні товару в ПВКП «Сіолл» та подальшій його реалізації, не зважаючи на те, що акт перевірки не містить висновків про недоліки податкової звітності позивача та недійсність певних сум податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Суд відзначає, що дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Функціонування ІС «Податковий блок» унормовано наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою «Податковий блок» до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року «Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи «Податковий блок». Пунктом 2 зазначеного наказу керівників структурних підрозділів ДПС України, інформаційно-довідкового департаменту ДПС відповідно до функціональних обов'язків, голів ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, Центрального офісу зобов'язано забезпечити виконання робіт згідно з Регламентом. Пунктом 3 наказу департаменту інформатизації та обліку платників податків (Лаба М.С.) та департаменту розвитку та модернізації ДПС (Чуприна А.М.) наказано забезпечити адміністрування обладнання та баз даних інформаційної системи «Податковий блок» відповідно до Регламенту.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992, № 2657-XII (далі по тексту - Закон № 2657-XII) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Частиною 1. ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тут йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, інакше - легітимного.

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).

Отже, суд зазначає, що у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній системі «Податковий блок» податкового органу, у повній відповідності згідно поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Також позивач заінтересований у проведенні податковим органом дій з виключення інформації з інформаційної системи, яка була внесена податковим органом на підставі акта, котрий є офіційним документом та містить в собі офіційні дані.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши дії податкового органу з коригування податкових показників відносно позивача в інформаційній системі на їх відповідність вказаним критеріям суд дійшов висновку про те, що податковим органом вказані дїї вчинено в порушення вказаним критеріям.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Відповідно до абзаців 2 та 3 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (абз. 10 ч. 2 ст. 162 КАС України).

В такому випадку для гарантування дотримання та повного захисту прав позивача суд має зобов'язати відповідача вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» в інформаційній системі "Податковий блок".

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправними дій з коригування показників у ІС «податковий блок» на підставі акта перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0000662201 як таких, що вчинені з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.09.2013 року № 0000662201 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" по податку на додану вартість в сумі 1211848, 50 грн. (один мільйон двісті одинадцять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 50 копійок), в тому числі 807899, 00 грн. (вісімсот сім тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень) за основним платежем та 403949, 50 грн. (чотиристи три тисячі тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" в інформаційній системі "Податковий блок" на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 року.

Зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" в інформаційній системі "Податковий блок", задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агро" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.