cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" липня 2015 р. м. Київ К/800/24672/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Моторного О.А.
Приходько І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014
у справі № 820/12453/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро»
до Основ'янської об'єднаної державної інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» звернулось до суду з позовом про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0000662201;
- визнання протиправними дій Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 в ІС «Податковий блок»;
- зобов'язання Основ'янської ОДПІ вчинити дії щодо відновлення в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» за період з 01.02 по 30.04.2013 шляхом виключення даних, внесених на підставі акта № 368/20-38-22-02-06/31642413 від 31.07.2013.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення; визнано протиправними дії Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 в ІС «Податковий блок»; зобов'язано Основ'янську ОДПІ вчинити дії щодо відновлення в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» за період з 01.02 по 30.04.2013 шляхом виключення даних, внесених на підставі акта № 368/20-38-22-02-06/31642413 від 31.07.2013.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд на підставі приписів ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Паритет-Агро» щодо взаємовідносин з платником податків ПВКП «Сіолл» за період з 01.02 по 30.04.2013, складено акт № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит, відображений в рядку 10.1 колонка «Б» декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з ПВКП «Сіолл», за лютий 2013 року на загальну суму податку на додану вартість 807 898,93 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду сумі ПДВ 807 898,93 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2013 року по придбанню товару у ПВКП «Сіолл» на суму податку на додану вартість 2 271 871,83 грн., за березень 2013 року на суму ПДВ 2 142 596,77 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за квітень 2013 року по реалізації товару, придбаного у ПВКП «Сіолл» на адресу ТОВ «Дніпроолія» та ТОВ «Фудмережа» на суму ПДВ у розмірі 2 271 871,83 грн. за квітень 2013 року по реалізації товару, придбаного у ПВКП «Сіолл», на адресу ТОВ «Камянка Глобал Вайн», ТОВ «Прикарпатський Торговий дім» та ТОВ «Восторг» за березень 2013 року на суму ПДВ 2 142 596,77 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки, 23.09.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000662201 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 211 848,50 грн., в т.ч.: 807 899 грн. основного платежу та 403 949,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі висновків вказаного акта перевірки посадовими особами Основ'янської ОДПІ вчинені відповідні дії з коригування сум податку на додану вартість в ІС «Податковий блок», а саме: зменшення податкового кредиту всього на суму 4 414 468,60 грн. за контрагентом ПВКП «Сіолл» та зменшення податкових зобов'язань всього на суму 4 414 468,60 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивач у спірному періоді мав господарські правовідносини із ПВКП «Сіолл», яке діє на підставі статуту, зареєстрованого в новій редакції виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 31.05.2012, зареєстроване в ЄДР ЮО та ФОП, про що свідчать виписки серії ААВ № 697306 від 25.05.2012 та витяг № 16249475 станом на 08.04.2013, включене до ЄДРПОУ згідно з довідкою АБ № 491323, виданою відділом статистики у Білгород-Дністровському районі 30.05.2012, та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, що, зокрема, підтверджено довідками про взяття на облік платника податків № 391 від 30.05.2012 та свідоцтвом № 20005083 від 01.07.2012 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Згідно довідки АБ № 491323, виданої відділом статистики у Білгород-Дністровському районі 30.05.2012, ПВКП «Сіолл» здійснює наступні види діяльності за КВЕД -2010: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), особових культур і насіння олійних культур; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Для здійснення власної господарської діяльності ПВКП «Сіолл» отримало експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів № 54050/01/1 від 17.01.2013 на цех по виготовленню та переробці (нормалізації) соняшникової олії та її зберігання з видом діяльності - олієжирова промисловість та з асортиментом продукції - нерафінована соняшникова олія, а також сертифікат на систему управління безпечності харчових продуктів від 19.04.2013, яким засвідчено безпеку стосовно виробництва та зберігання олії.
Так, 26.11.2012 між позивачем (покупець) та ПВКП «Сіолл» (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 2611 МС (з додатками до нього), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в установленому в цьому договорі порядку; загальна вартість договору складається із сум вартості товару, вказаного у додатках до цього договору та зі строком дії - до 31.12.2013, але за всіх обставин до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Факт здійснення господарських операцій за вказаним договором судами обох інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, посвідченнями про якість, реєстрами приймання-передачі товару, платіжними дорученнями.
Транспортування товару за договорами здійснювалось ПВКП «Сіолл» - саме воно за договором оплачувало перевезення, визначало перевізника, зазначалось в якості вантажовідправника в товаротранспортній документації.
Подальше використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача підтверджено: договорами, контрактами та специфікаціями до них, актами приймання-передачі товарів на комісію, видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, листами-інструкціями, інструкціями по завозу масла соняшникового, актами звірок поставок та відвантажень олії соняшникової, реєстрами приймання на зберігання, реєстрами приймання-передачі товару, інвойсами, меморіальними валютними ордерами, експортними деклараціями, податковими накладними, звітами комісіонера, банківськими виписками, платіжними дорученнями, актами здачі-прийняття робіт з оформлення ВМД, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361.
Визнаючи протиправним та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Згідно з п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.8, 201.10 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку встановлено матеріалами справи.
Таким чином, за встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту у спірному періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особою, яка була зареєстрована платником податку на додану вартість, та встановлено, що господарські операції мали місце, підтверджені первинними, розрахунковими та іншими документами, тому податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.
Задовольняючи позовні вимоги в частині вимог про визнання протиправними дій Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо самостійного коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 в ІС «Податковий блок»; зобов'язання Основ'янської ОДПІ вчинити дії щодо відновлення в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» за період з 01.02 по 30.04.2013 шляхом виключення даних, внесених на підставі акта № 368/20-38-22-02-06/31642413 від 31.07.2013, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в ході розгляду справи не було встановлено розбіжностей у податковій звітності позивача та ВКП «Сіолл» за перевірені податкові періоди з 01.02 по 30.04.2013, а тому податковий орган дійшов помилкового висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку; сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до ІС «Податковий блок». Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку; на підставі акта перевірки відповідачем були протиправно в ІС «Податковий блок» змінені задекларовані позивачем у податкових деклараціях по податку на додану вартість дані податкових зобов'язань та податкового кредиту, сформовані при придбанні товару в ПВКП «Сіолл» та подальшій його реалізації, не зважаючи на те, що акт перевірки не містить висновків про недоліки податкової звітності позивача та недійсність певних сум податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 зазначеного Кодексу податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України).
Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 зазначеного Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.
Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно результатів проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, оформлених актом від 31.07.2013 № 368/20-38-22-01-04/31642413, здійснено дії з коригування сум податку на додану вартість в ІС «Податковий блок».
Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72 та 74 ПК України можна дійти висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
В даному випадку, як встановлено матеріалами справи, дії контролюючого органу щодо складання акту перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013 до суду не оскаржувались, у зв'язку з чим вимоги по визнанню протиправними дій щодо коригування сум податку на додану вартість в ІС «Податковий блок» та виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі цього акта, є необґрунтованим.
Викладене свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а тому оскаржені судові рішення у цій частині не можна визнати законними та обґрунтованими.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки, судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка, що відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» в інформаційній системі «Податковий блок» на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013; зобов'язання Основ'янської ОДПІ вчинити дії щодо відновлення в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» за період з 01.02 по 30.04.2013 шляхом виключення даних, внесених на підставі акта № 368/20-38-22-02-06/31642413 від 31.07.2013, з прийняттям нового судового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог; в решті судові рішення підлягають залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 скасувати в частині визнання протиправними дій Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» в інформаційній системі «Податковий блок» на підставі акта перевірки № 368/20-38-22-01-04/31642413 від 31.07.2013; зобов'язання Основ'янської ОДПІ вчинити дії щодо відновлення в ІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Паритет-Агро» за період з 01.02 по 30.04.2013 шляхом виключення даних, внесених на підставі акта № 368/20-38-22-02-06/31642413 від 31.07.2013, та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний І.В. Приходько
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2015 |
Оприлюднено | 14.07.2015 |
Номер документу | 46642812 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні