Ухвала

від 26.02.2014 по справі 801/1001/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1001/13-а

26.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 20.02.13 у справі № 801/1001/13-а

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс "Современник" (проспект Перемоги 15,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.13 позовні вимоги Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс "Современник" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004222204 від 09.10.2012 року щодо нарахування податку на прибуток в сумі 181 042,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004232204 від 09.10.2012 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 157 428,00 грн., штрафні санкції - 49 253,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс "Современник" (ЄДРПОУ 24870616, АР Крим м. Сімферополь, пр. Перемоги 15,95017, р\р 26007515421331 в КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, м. Сімферополь) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 294,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Паливно-енергетичного Комплексу "Современник" (код ЄДРПОУ 24870616) з питань взаємовідносин з ПП "Дніпрокомплект" (код ЄДРПОУ 25018797) за період червень 2011 року та ТОВ "ТД Палладіум" (код ЄДРПОУ 36672180) за період липень 2011 року.

За результатами перевірки складений Акт № 6220/22-3/24870616 від 28.09.2012 року, яким виявлені порушення позивачем:

- п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, ппю139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 181 042,00 грн., у т.ч.: за 2-й квартал 2011 року на суму 67 762,00 грн.; за 3-й квартал 2011 року на суму 113 280,00 грн.;

- п.14.1.181, п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.1881 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.14 п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 157428,00 грн., у т.ч.: за червень 2011 року - 58 924,00 грн.; за липень 2011 року - 98504,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0004222204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 181 042,00 грн. (а.с.38), податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012 року №0004232204 із збільшеною сумою грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 157 428,00 грн., штрафні санкції - 49 253,00 грн. (а.с.39).

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2011 року позивач мав правовідносини із Приватним підприємством "Дніпрокомплект" з приводу поставки бензину А-95 у кількості 37020 л.

На підтвердження виконання здійснення поставки бензину А-95 позивачем надані наступні документи: товарно-транспортну накладну від 28.06.2011 року (а.с.40), рахунок №280601 від 28.06.2011 року на суму 353541,00 грн., з них ПДВ - 58 923,50 грн. (а.с.41), накладну№280601 від 28.06.2011 року, видану на підставі договору 0501-1 від 05.01.2011 року, податкову накладну №77 від 28.06.2011 року на загальну суму з ПДВ - 353541,00 грн., ПДВ - 58 923,50 грн. (а.с.42); платіжні доручення: №207 від 30.06.2011 року на суму 50 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8 333,33 грн. (а.с.114), №203 від 30.06.2011 року на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн. (а.с.113), №1020 на суму 80 000,00 грн., ПДВ - 13 333,33 грн. (а.с.116), №216 від 05.07.2011 року на суму 123 541,00 грн., ПДВ - 20 590,00 грн. (а.с.117).

Сума ПДВ у розмірі 58 923,50 грн. задекларована позивачем у податковій декларації за червень 2011 року від 20.07.2011 року (а.с.99-101) та розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.110-112).

У липні 2011 року ПП Паливно-енергетичний комплекс "Современник" мало правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Палладіум" щодо поставки дизельного палива у кількості 35270 л.

Здійснення поставки дизельного палива від ТОВ "ТД "Палладіум" до позивача у липні, вересні 2011 року підтверджується первинними документами, а саме: видатковою накладною №РН-000169 від 14.07.2011 року на суму 294756,00 грн., у т.ч. ПДВ - 49126,00 грн. (а.с.49), товарно-транспортною накладною від 14.07.2011 року (а.с.48), видатковою накладною №РН-0000168 від 14.07.2011 року на суму 296 268,00 грн., ПДВ - 49 378,00 грн. (а.с.50), товарно-транспортною накладною від 14.07.2011 року (ас.45), видатковою накладною№РН-000352 від 20.09.2011 року на суму 308 612,50 грн., ПДВ - 51435,42 грн. (а.с.51), видатковою накладною №РН-000312 від 02.09.2011 року на суму 282474,50 грн., ПДВ - 47079,08 грн. (а.с.52), товарно-транспортною накладною №2009-1 від 20.09.2011 року (а.с.47), видатковою накладною №РН-000352 від 20.09.2011 року на суму 308612,50 грн., ПДВ - 51435,42 грн. (а.с.55), податковою накладною №1 від 02.09.2011 року на суму 282474,50 грн., ПДВ - 47079,08 грн. (а.с.53), податковою накладною №38 від 20.09.2011 року на суму 308 612,50 грн., ПДВ - 51 435,42 грн. (а.с. 54).

Сплата за поставку контрагентом позивача - ТОВ ТД "Палладіум" здійснена позивачем на загальну суму 591 024,00 грн. відповідно до платіжного доручення №233 від 14.07.2011 року, у т.ч. ПДВ - 98504,00 грн. (а.с.115).

Після отримання грошових коштів, ТОВ ТД "Палладіум" надало позивачу податкову накладну №28 від 14.07.2011 року на суму 296 268,00 грн., у т.ч. ПДВ - 49 378,00 грн. (а.чс.43), №29 від 14.07.2011 року на суму 294 756,00 грн., ПДВ - 49 126,00 грн. (а.с.44).

Сума ПДВ за вказаною господарською операцією задекларована позивачем у податковій декларації за липень 2011 року від 22.08.2011 року (а.с.84-87), розрахунку коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ (а.с.94-98).

Також, в матеріалах справи мітиться договір зберігання нафтопродуктів №1 від 01.01.2011 року, укладений позивачем із ЗАТ "Авіатермінал" (а.с.65).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Згідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності з п.198.3. ст.198 цього Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено п. 198.6 ст.198 цього Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності з п.201.1. ст.201 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4. ст.201 цього Кодексу, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно до пп. 201.14 п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що висновки відповідача про відсутність у позивача об'єкту оподаткування спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року по справі було призначено судово-економічну експертизу.

За результатами експертного дослідження (Висновок № 222/13 від 05.02.2014), судовим експертом було встановлене, що висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 6220/22-3/24870616 від 28.09.2012 щодо заниження ПП ПЕК «Современник» податку на прибуток у розмірі 181042 грн. та податку на додану вартість у розмірі 157428 грн. не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами, а отже є не обґрунтованими.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку № 222/13 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 801/1001/13-а від 05.02.2014 року, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 6220/22-3/24870616 від 28.09.2012 року про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 09.10.2012 року №0004222204, від 09.10.2012 року №0004232204.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.13 у справі № 801/1001/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва