Ухвала

від 14.02.2014 по справі 2а-21775/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 лютого 2014 року м. Київ В/800/545/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І., Федоров О.М.,

розглянувши заяву Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Макіївська ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013

у справі № 2-а-21775/10/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бон ЛТД» (далі - Товариство)

до Макіївської ОДПІ

та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА)

про визнання недійсним акта та відновлення реєстрації платником ПДВ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено; визнано недійсним та скасовано акт Макіївської ОДПІ від 30.06.2010 № 11 про анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ; відповідачів зобов'язано відновити реєстрацію Товариства у Реєстрі платників ПДВ.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013 зазначені судові акти попередніх інстанцій залишено без змін.

Макіївська ОДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013, в якій просить скасувати рішення усіх попередніх інстанцій зі спору, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пункту 1.3 статті 1, пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012 у справі № 2а-42975/09/2070.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту ухвали від 31.10.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України погодився з висновком попередніх судових інстанцій про те, що поняття оподатковуваної поставки включає як операції з продажу товарів (робіт, послуг), так і операції з їх придбання, а відтак з огляду на факт декларування платником податкового кредиту за наслідками придбання товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти послідовних місяців відсутні підстави для позбавлення позивача статусу платника ПДВ, передбачені у підпункті «г» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Водночас у прийнятті ухвали від 08.11.2012 у справі № 2а-42975/09/2070, на яку посилається заявник, Вищий адміністративний суд України погодився з правомірністю анулювання позивача реєстрації платником ПДВ, виходячи з установлених судами обставин справи щодо відсутності декларування таким платником оподатковуваних поставок взагалі та щодо невідповідності задекларованих цим платником операцій вимогам податкового законодавства.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ щодо підстав анулювання реєстрації платником ПДВ, за наслідками оцінки яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у допуску справи № 2-а-21775/10/0570 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко О.І. Степашко М.О. Федоров