Постанова

від 21.02.2014 по справі 813/8079/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року № 813/8079/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Іваницької Р.І.,

представника відповідача Чижевського М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Грандєвробуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №0000362210/3228,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Грандєвробуд» товариство з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» (далі - ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.09.2013 року №0000362210/3228.

В обґрунтування позовних вимог ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки відповідача, в основу якого взяті акти податкових органів за результатами звірки його контрагентів. Вважають, що такі акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Позивач наголосив на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування ним податкового кредиту, позаяк підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що порушення податкового законодавства міг допустити його контрагент, тим більше, якщо зі своєї сторони воно діяло у відповідності із вимогами закону.

Однак, позивач зазначає, що його господарські операції з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС», ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТзОВ «Лідерком» підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Крім того, в наявності є докази подальшого використання будівельних матеріалів та робіт у господарській діяльності ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс». Під час проведення перевірки ці ж документи було надано податковому органу, проте він не надав їм належної оцінки, що у підсумку призвело до безпідставних висновків та прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено цей позов. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, а тому прийняте на їх основі податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала суду пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові, просила суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до наступного. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акта перевірки від 29.08.2013 року № 99/31/22-1/32639254, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» на предмет правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість в частині взаємовідносин з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» за квітень 2011 року, червень - вересень 2011 року; ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» за грудень 2011 року; ТзОВ «Лідерком» за жовтень - грудень 2011 року. Під час перевірки з'ясувалось, що контрагенти платника податку не мали можливості здійснювати господарські операції в силу відсутності необхідного обсягу виробничих потужностей, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Також підставою для висновків викладених в акті перевірки стали протоколи допиту директорів ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» (ОСОБА_4), ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» (ОСОБА_5), ТзОВ «Лідерком» (ОСОБА_6), які заперечували свою причетність до реєстрації та діяльності даних підприємств. На цих підставах відповідач зазначив, що ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТзОВ «Будівельна компанія «АРС», ТзОВ «Лідерком» на загальну суму 383 334 грн. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, і на думку останнього підстав для його скасування немає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» (ЄДРПОУ 37264634) за квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» (ЄДРПОУ 36757122) за грудень 2011 року, ТзОВ «Лідерком» (ЄДРПОУ 35197074) за жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області складено Акт перевірки від 29.08.2013 року № 99/31/22-1/32639254.

В акті перевірки від 29.08.2013 року зазначено, що платник податку допустив заниження податку на додану вартість в сумі 383 334,00 грн. по господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТзОВ «Будівельна компанія «АРС», ТзОВ «Лідерком».

До таких висновків, при проведенні перевірки позивача, відповідач дійшов, ґрунтуючись на протоколах допиту свідків ОСОБА_5 (директора ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент»), ОСОБА_7 (директора ТзОВ «Лідерком»), ОСОБА_4 (директора ТзОВ «Будівельна компанія «АРС»), відповідно до пояснень яких невстановлені особи здійснювали діяльність цих підприємств та актах ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, а саме:

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 року №1699/22.8/36757122 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року;

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 року №1698/22-8/35197074 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Лідерком» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року;

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 13.05.2013 року №1622/22.8/37264634 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року.

Згідно з цими актами фактичне місцезнаходження даних контрагентів не встановлено, в ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність інформації про наявні в них об'єкти нерухомого майна, транспортні засоби, трудові ресурси, що робить фактичне виконання угод неможливим. Отже, податковим органом встановлена відсутність у даних підприємств-контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг).

Зазначене вище, як вказано в акті перевірки, підтверджує неможливість реального здійснення господарських операцій ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТзОВ «Будівельна компанія «АРС», ТзОВ «Лідерком», а отже і відсутність фактичного отримання ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг від даних суб'єктів господарювання.

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 383 224,00 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 21567 грн., за червень 2011 року в сумі 28336 грн., за липень 2011 року в сумі 33676 грн., за серпень 2011 року в сумі 44738 грн., за вересень 2011 року в сумі 61446 грн., за жовтень 2011 року в сумі 25130 грн., за листопад 2011 року в сумі 54999 грн., за грудень 2011 року в сумі 113332 грн.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 16.09.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000362210/3228, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, всього 549 885,50 грн., у тому числі за основним платежем - 383 224,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 166 661,50 грн.

На основі долучених до справи письмових доказів суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагентів:

По взаємовідносинах з ТзОВ «Лідерком».

01.09.2011 року ТзОВ «Лідерком» та позивач уклали договір будівельного підряду №25-10, відповідно до умов якого ТзОВ «Лідерком» зобов'язується протягом дії цього договору виконати ремонтні, оздоблювальні роботи і роботи по монтажу інженерних мереж в нежитлових приміщеннях (вісь 17-29) ТзОВ «Технопарк ЛЗТА», а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом.

На виконання умов цього договору ТзОВ «Лідерком» у жовтні, листопаді, грудні 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 31.10.2011 року на суму 150 778 грн.; актом приймання виконання будівельних робіт від 30.11.2011 року на суму 329 995 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.12.2011 року на суму 75 109 грн. По факту виконання операції ТзОВ «Лідерком» видало податкові накладні №729 від 31.10.2011 року на суму 150 778 грн. ( в т.ч. ПДВ 25 130 грн), №735 від 30.11.2011 року на суму 329 995 грн. (в т.ч. ПДВ 54999 грн.) та № 809 від 29.12.2011р. на суму 75 109 грн ( в т.ч. ПДВ 12 518 грн);

01.12.2011 року ТзОВ «Лідерком» та позивач уклали договір будівельного підряду №27-11, відповідно до умов якого ТзОВ «Лідерком» зобов'язується протягом дії цього договору виконати ремонт будників і споруд на території ТзОВ «Технопарк ЛЗТА» по вул. Героїв УПА, 72 у м. Львові, а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом.

На виконання умов цього договору ТзОВ «Лідерком» у грудні 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 29.12.2011 року на суму 42 088 грн. По факту виконання операції ТзОВ «Лідерком» видало податкову накладну № 811 від 29.12.2011 року на суму 42088 грн., в т.ч. ПДВ 7015 грн;

10.10.2011 року ТзОВ «Лідерком» та позивач уклали договір будівельного підряду №23-11 відповідно до умов якого ТОВ «Лідерком» зобов'язується протягом дії цього договору виконати роботи по реконструкції складської будівлі і добудови до існуючого складу по вул. Л.Українки 47 в с. Малехів Жовківського району Львівської області, а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом.

На виконання умов цього договору ТОВ «Лідерком» у грудні 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 29.12.2011 року на суму 331 762 грн. По факту виконання операції ТОВ «Лідерком» видало податкову накладну №810 від 29.12.2011 на суму 331762 грн., в т.ч. ПДВ 55 294 грн;

01.12.2011 року ТзОВ «Лідерком» та позивач уклали договір будівельного підряду №26-11 відповідно до умов якого ТОВ «Лідерком» зобов'язується протягом дії цього договору виконати ремонтні роботи на дільниці виготовлення і розливу ФХЦ АТ «Галичфарм» в м. Львові по вул. Опришківська, 6\8 (третій поверх), а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом.

На виконання умов цього договору ТзОВ «Лідерком» у грудні 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 29.12.2011 року на суму 172 823 грн. По факту виконання операції ТзОВ «Лідерком» видало податкову накладну №812 від 29.12.2011 року на суму 172823 грн., в т.ч. ПДВ 28 804 грн;

На підставі перерахованих вище податкових накладних, отримані по факту передачі будівельних робіт на загальну суму 1 102 555 грн., в т.ч. ПДВ - 183 759 грн., позивач відніс до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року 25130 грн., за листопад 2011 року 54999 грн., за грудень 2011 року 103631 грн.

Розрахунки між позивачем та ТзОВ «Лідерком» за отримані будівельні роботи були здійснені в безготівковому порядку, що підтверджується копіями банківських виписок та не заперечується відповідачем.

У подальшому будівельні роботи, виконані ТзОВ «Лідерком», включено в акти виконаних робіт та передані контрагентам-замовникам таких робіт з відповідним нарахування податкових зобов'язань, а саме: 1) ремонтні, оздоблювальні роботи і роботи по монтажу інженерних мереж в нежитлових приміщеннях (вісь 23-29) ТзОВ «Технопарк ЛЗТА» та ремонт будників і споруд на території ТзОВ «Технопарк ЛЗТА» передані замовнику ТзОВ «Технопарк ЛЗТА» по договору підряду №Т/1-2-11/78 від 09.06.2011 року; 2) будівельно-ремонтні роботи в офісних приміщеннях по вул. Героїв УПА,72 у м. Львові, головний корпус №1, поверх №1, підвальне приміщення осі 17-24 передані замовнику ТзОВ «Технопарк ЛЗТА» по договору підряду №Т/1-2-11/77 від 09.06.2011 року; 3) роботи по реконструкції складської будівлі і добудови до існуючого складу по вул. Л.Українки 47 в с. Малехів Жовківського району передані замовнику ПП «БТМ» по договору будівельного підряду №09-11 від 20.01.2011 року на ремонті роботи по будівництву і реконструкції нерухомості в с. Малехів Жовківського району Львівської області; 4) ремонтні роботи на дільниці виготовлення і розливу ФХЦ АТ «Галичфарм» в м. Львові по вул. Опришківська, 6\8 (третій поверх) передані замовнику АТ «Галичфарм» по договору №01/-4/11 ТГ від 01.04.2011р виконання додаткових загально-будівельних робіт, згідно «Проекту реконструкції хімічного складу».

По взаємовідносинах з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС».

04.04.2011 року ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та позивач уклали договір будівельного підряду №22-04, відповідно до умов якого ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» зобов'язується протягом дії цього договору виконати роботи по реконструкції дільниці виготовлення і розливу ФХЦ «Галичфарм» в м. Львові по вул. Опришківській, 6/8, а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом.

На виконання умов цього договору ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» у квітні 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 29.04.2011 року на суму 129400 грн. По факту виконання операції ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» видало податкову накладну №108 від 29.04.2011 року на суму 129400 грн., в т.ч. ПДВ 21567 грн.

01.06.2011 року ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та позивач уклали договір будівельного підряду №22-06, відповідно до умов якого ТОВ «Будівельна компанія АРС» зобов'язується протягом дії цього договору виконати ремонтні роботи в цеху №1 ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія», а позивач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вартість зазначених ремонтно-будівельних робіт встановлена договірною ціною та локальним і зведеним кошторисом.

На виконання умов цього договору ТзОВ «Будівельна компанія АРС» у червні, липні, серпні 2011 року виконало ремонтно-будівельні роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 30.06.2011р. на суму 170018 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 29.07.2011 року на суму 202055 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 31.08.2011 року на суму 268426 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та актом приймання виконання будівельних робіт від 30.09.2011 року на суму 368674 грн. По факту виконання операцій ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» видало податкову накладну №108 від 29.04.2011 року на суму 129400 грн., в т.ч. ПДВ 21567 грн.; податкову накладну №353 від 30.06.2011 року на суму 170018 грн., в т.ч. ПДВ 28336 грн.; податкову накладну №521 від 29.07.2011 року на суму 202055 грн., в т.ч. ПДВ 33675,83 грн.; податкову накладну №674 від 31.08.2011 року на суму 268426 грн., в т.ч. ПДВ 44738 грн.; податкову накладну №695 від 30.09.2011 року на суму 368 674 грн., в т.ч. ПДВ 61 446 грн.

На підставі перерахованих вище податкових накладних, отримані по факту передачі будівельних робіт на загальну суму 1 138 573 грн., в т.ч. ПДВ - 189 762,17 грн., позивач відніс до складу податкового кредиту за квітень 2011 року 21567 грн., за червень 2011 року 28336 грн., за липень 2011 року 33675,83 грн., за серпень 2011 року 44738 грн., за вересень 2011 року 61446 грн.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія АРС» за отримані будівельні роботи були здійснені в безготівковому порядку, що підтверджується копіями банківських виписок та не заперечується відповідачем.

У подальшому будівельні роботи, виконані ТОВ «Будівельна компанія АРС», включено в акти виконаних робіт та передані контрагентам-замовникам таких робіт з відповідним нарахування податкових зобов'язань, а саме: 1) ремонтні роботи на дільниці виготовлення і розливу ФХЦ АТ «Галичфарм» в м. Львові по вул. Опришківська, 6\8 (третій поверх) передані замовнику АТ «Галичфарм» по договору №01/-4/11 ТГ від 01.04.2011р виконання додаткових загально-будівельних робіт, згідно «Проекту реконструкції хімічного складу»; 2) ремонтні роботи в цеху №1 по вул. Зелена, 301 передані замовнику ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» по договору №07-11 від 11.04.2011р. на виконання будівельних робіт по вул. Зелена, 301 у м. Львові.

По взаємовідносинах з ТзОВ «Ейс Коснтракшен Менеджмент».

01.12.2011 року ТзОВ «Ейс Контракшн Менеджмент» та позивач уклали договір купівлі-продажу товарів №33/12, відповідно до умов якого ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» зобов'язується протягом дії цього договору передати у власність позивачу будівельне обладнання та матеріали, а позивач зобов'язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором.

На виконання умов цього договору ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» у грудні 2011 року реалізувало позивачу будівельні матеріали, що підтверджується накладною №369 від 12.12.2011 року на суму 24 181,78 грн.; накладною №379 від 13.12.2011 року на суму 34 024,32 грн. По факту виконання операції ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» видало податкову накладну №369 від 12.12.2011 року на суму 24181,78 грн., в т.ч. ПДВ 4030,30 грн; податкову накладну №379 від 13.12.2011 року на суму 34024,32 грн., в т.ч. ПДВ 5670,72 грн.

На підставі перерахованих вище податкових накладних, отримані по факту передачі будівельні матеріали на загальну суму 58206,10 грн., в т.ч. ПДВ - 9701,02 грн., позивач відніс до складу податкового кредиту за грудень 2011 року в сумі 9701,02 грн.

Розрахунки між позивачем та ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент» за отримані будівельні роботи були здійснені в безготівковому порядку, що підтверджується копіями банківських виписок та не заперечується відповідачем.

У подальшому будівельні матеріали, отримані від ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», використані під час здійснення будівельних робіт, а саме включені в акти виконаних робіт та передані з відповідним нарахування податкових зобов'язань контрагенту - замовнику ТзОВ «Комфорт Сервіс Л» по договору будівельного підряду №18-11 від 01.11.2011 року на роботи по улаштуванню котельні та переобладнання системи опалення у Національному музеї імені Андрея Шептицького.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносин суд виходив з наступних приписів.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів.

ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» зареєстроване як юридична особа 01.09.2003 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Видами діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серед іншого, є будівництво будівель та інших споруд.

Що стосується матеріально-технічного забезпечення позивача, необхідного для здійснення обраного виду господарської діяльності, то суд встановив, що ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» має у своєму розпорядженні офісні приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Під Голоском, 15, якими позивач користується на умовах договору оренди №1-10/ОП від 04.01.2010 року.

Окрім того, позивач має власні транспортні засоби та спеціалізовану техніку, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про власність та реєстрацію транспортних засобів. Для організації своєї роботи ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» використовує найману працю фізичних осіб, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ).

Для виконання власних зобов'язань за договорами будівельного підряду платник податку для виконання певних робіт залучав субпідрядників та відображав такі господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку.

Так, підставою для формування податкового кредиту позивача були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписані ТзОВ «ТзОВ «Будівельна компанія «АРС», ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Ейс Контракшн Менеджмент» за наслідками операцій з виконання будівельних робіт, реалізації будівельних матеріалів.

Досліджені в судовому засіданні первинні документи на підтвердження зазначених вище обставин, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, їх вартісні та кількісні показники. Крім того, придбані будівельні матеріали надалі використано у господарській діяльності ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс», що підтверджено належними та допустимими доказами.

Обґрунтовуючи пов'язаність отриманих робіт та товарів з основним видом господарської діяльності підприємства, представник позивача надала докази, які свідчать про наявність у позивача матеріально-технічної бази, необхідної для здійснення обраного ним виду господарської діяльності.

Отже, наведені податковим органом в акті перевірки висновки про те, що неможливість реального здійснення господарських операцій ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТзОВ «Будівельна компанія «АРС», ТзОВ «Лідерком» свідчить також і про відсутність фактичного отримання ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг від даних суб'єктів господарювання, свого підтвердження в матеріалах справи не знайшли.

Суд звертає увагу на те, що Податковий кодекс України не ставить в залежність право на включення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагента позивача.

Відтак, ДП «Грандєвробуд» ТзОВ «Грандєвробуд Люкс» за жодних умов не повинен нести відповідальності за виконання своїми контрагентами обов'язків платників податків. Платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання вимог податкового законодавства.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також відповідач долучив до матеріалів справи копії протоколів допиту свідка ОСОБА_5 (директора ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент»,) свідка ОСОБА_6 (директора ТзОВ «Лідерком»), свідка ОСОБА_4 (директора ТзОВ «Будівельна компанія «АРС») та вказує, що такі протоколи є доказом, з якого прямо вбачається, що спірні господарські операції були безтоварними.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Вина осіб у зайнятті фіктивним підприємництвом чи у підробленні документів може встановлюватися лише вироком суду, адже такі діяння є кримінально карані. Відповідачем не було надано вироку суду з якого б вбачалася вина певних осіб у зайнятті фіктивним підприємництвом щодо підприємств постачальників позивача, чи вироку суду з якого б вбачалася вина певних осіб у підробленні документів первинного бухгалтерського обліку.

За таких умов протоколи допиту свідків самі по собі не можуть вказувати на фіктивність діяльності підприємства та на безтоварність господарських операцій.

Суд звертає увагу відповідача на те, що у разі встановлення вироком суду, який набрав законної сили, вини певних осіб у підробленні документів чи зайнятті фіктивним підприємництвом постанова суду може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. (ст. 245 КАС України).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія постанови про закриття кримінальної справи №41/0279 в частині пред'явленого обвинувачення, відповідно до якої старший слідчий з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області капітан податкової міліції Кухар О.П., розглянувши матеріали кримінальної справи №41/0279 постановив закрити кримінальну справу №41/0279 в частині пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення щодо пособництва у фіктивному підприємництві зокрема по ТзОВ «Ейс Констракшен Менеджмент», ТзОВ «Лідерком», ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» за недоведеністю вини та відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України.

Суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Оскаржуване рішення оцінюється судом, виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваного рішення, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою, з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірного рішення.

Крім того, як вбачається із змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок, процедура проведення звірок не була ініційована відповідачем по даній справі у зв'язку з проведенням перевірки позивача, як-то передбачено п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1232.

При цьому, суд відзначає, що сама по собі неможливість реалізації органом ДПІ визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства. Отже, акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть розглядатися як належне підтвердження фактів порушення платником податків податкового законодавства, здобуте в ході перевірки.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку, заперечуючи проти адміністративного позову, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не надало суду належних доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Грандєвробуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №0000362210/3228 підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.09.2013 року №0000362210/3228.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Грандєвробуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандєвробуд Люкс» (79020, м. Львів, вул. Під Голоском, 15-А, код ЄДРПОУ 32639254) судові витрати в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Сидор Н.Т.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2014 року.