Рішення

від 27.02.2014 по справі 234/2582/13-ц

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/2582/13-ц

Провадження № 2/234/6/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бакуменко А.В.,

при секретарі Кісточка І.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя та по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовом про розподіл спільного майна подружжя, в ході судового засідання не однократно уточнювала позовні вимоги, згідно до останнього уточненого позову зазначила, що 17 грудня 1996 року між нею та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу відділу реєстрації актів громадянського стану м. Краматорська Донецької області зроблено запис № 1018. Після укладення даного шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_4. Від даного шлюбу ми маємо чотирьох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5. На даний час діти проживають разом зі з нею. За час шлюбу нею та ОСОБА_4 було набуте наступне майно:

- цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1.

- квартира за адресою: АДРЕСА_2.

- квартира за адресою: АДРЕСА_3.

- торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4.

- земельна ділянка площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

- причеп SCHMITZ KO 18, державний номер НОМЕР_1.

- автомобіль МАН 8.153, державний номер НОМЕР_2.

06 серпня 2010 року шлюб між ними було розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу відділу реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції, зроблено відповідний актовий запис за №448. Після розірвання шлюбу та до теперішнього часу вони не можуть домовитися про порядок поділу майна набутого за час шлюбу, в зв'язку з чим вона змушена звертатися до суду з даним позовом.

Просить суд визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4:

- цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_3;

- торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4;

- земельну ділянку площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5;

- причеп SCHMITZ KO 18, державний номер НОМЕР_1;

- автомобіль МАН 8.153, державний номер НОМЕР_2.

Визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2; на квартиру за адресою: АДРЕСА_3; право власності на торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4; право власності на земельну ділянку площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

Визнати за ОСОБА_4, право власності на цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, на її користь грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 530 915,50 гривень та судові витрати.

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, згідно уточнених позовних вимог просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя

- цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_3;

- торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4;

- земельну ділянку площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5;

Визнати за ним право власності на - квартиру за адресою: АДРЕСА_2; квартиру за адресою: АДРЕСА_3; - торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4; земельну ділянку площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5;

Визнати за ОСОБА_3 право власності на - цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачки за первісним позовом - ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, навів пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заявлених вимог та просила задовольнити зустрічну позовну заяву, суду надала пояснення аналогічні викладеним в зустрічній позовній заяві.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи набуває висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

17 грудня 1996 року сторони уклали офіційний шлюб.

Згідно ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані.

Згідно ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

06 серпня 2010 року шлюб між сторонами було розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу відділу реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції, зроблено відповідний актовий запис за №448.

Згідно ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 372 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

Згідно ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК ( 2947-14 ) та ст. 372 ЦК ( 435-15 ). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК ( 2947-14 ).

У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

В суді встановлено, що в період шлюбу було придбано - цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, квартира за адресою: АДРЕСА_2, квартира за адресою: АДРЕСА_3, торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4, земельна ділянка площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

Ринкова вартість цілісного адміністративно-виробничого комплексу будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1003/12 від 29 червня 2012 року складає 821 100,00 гривень .

Ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1003/12 від 29 червня 2012 року складає 218 400,00 гривень.

Ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_3, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1003/12 від 29 червня 2012 року складає 226 450,00 гривень.

Ринкова вартість торговельного павільйону з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1122/13 від 24 червня 2013 року складає 145 300,00 гривень.

Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1122/13 від 24 червня 2013 року складає 1 050,00 гривень (одна тисяча п'ятдесят гривень).

Середньо-ринкова вартість причепу SCHMITZ KO 18, державний номер НОМЕР_1, згідно висновку експерта за №275/12 від 14 грудня 2012 року складає 20025, 00 гривень.

Середньо-ринкова вартість автомобіля МАН 8.153, державний номер НОМЕР_2, згідно висновку експерта за №274/12 від 19 грудня 2012 року складає 64 879,00 гривень.

Таким чином, за період шлюбу було придбано майна на загальну суму 1497174 грн., тобто кожному зі сторін належить по 748587 грн.

Оскільки обидві сторони займаються підприємницькою діяльністю, котра не повґязана одна з одною, а саме ОСОБА_4 використовує для своєї діяльності цілісний адміністративно - виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 торгівельний павільйон та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4, то суд набуває висновку, що дане майно повинно залишитись у їх власності.

За умови, що сторони набули за період шлюбу дві квартири, то суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру по бул. Машинобудівників, а за ОСОБА_3 на квартиру по вул. Паркова.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 без відома та згоди ОСОБА_3 здійснив відчуження автомобіля МАН 8.153, державний номер НОМЕР_2, та причепу SCHMITZ KO 18, державний номер НОМЕР_1 які є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У зв'язку з відчуженням ОСОБА_4 автомобіля МАН 8.153, державний номер НОМЕР_2, та причепу SCHMITZ KO 18, державний номер НОМЕР_1 який є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя то суд вважає, що у даному випадку необхідно стягнути з ОСОБА_4 грошову компенсацію , тобто 12 частку вартості даного автомобіля, а саме 32439,50 грн., та 10012,50 грн. відповідно.

Таким чином за ОСОБА_4 визнається право власності на майно на загальну суму 1039500 грн., а с урахуванням проданих ним транспортних засобів 1124404 грн.

За ОСОБА_3 визнається право власності на майно на загальну суму 372800 грн.

За таких умов з ОСОБА_4 слід стягнути на користь ОСОБА_3 12 частку вартості проданих ним транспортних засобів, що складає 42151,50 коп., а також різницю в сумі, що складає 748587 грн.- 372800 грн.= 375787 грн.

Згідно ч. 3 ст. 70 Сімейного кодексу України, за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК ( 2947-14 ) в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування).

У подружжя ОСОБА_3 є спільні діти :

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4;

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5,

проживають разом з ОСОБА_3, розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, тому суд вважає за можливим збільшити частку позивачки, однак вимога про збільшення до ? частки є занадто велика, за умови вищевикладеного суд вважає, що компенсація повинна становити 400000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 10,60, 212-215 ЦПК України , ст. 60, 61,69, 70,71 Сімейного кодексу України, 368, 372 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного суду України за № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4:

- цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_3;

- торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4;

- земельну ділянку площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5;

- причеп SCHMITZ KO 18, державний номер НОМЕР_1;

- автомобіль МАН 8.153, державний номер НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3;

Визнати за ОСОБА_3, право власності на торговельний павільйон з прибудовою навісу для очікування транспорту, за адресою: АДРЕСА_4;

Визнати за ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку площею 0,0137 га, кадастровий номер земельної ділянки 1411700000:00:003:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

Визнати за ОСОБА_4, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4, право власності на цілісний адміністративно-виробничий комплекс будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3,

- грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 400000 гривень ( чотириста тисяч гривень );

- судові витрати в сумі 6075,51 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя А.В.Бакуменко