Ухвала

від 18.02.2014 по справі 815/6312/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6312/13-а

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Овідіопольської центральної районної лікарні на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Овідіопольської центральної районної лікарні до Державної фінансової інспекції в Одеській області в особі Іллічівської об'єднаної Державної фінансової інспекції про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування пункту вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

03.09.2013р. Овідіопольська центральна районна лікарня звернулась з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області в особі Іллічівської об'єднаної Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) про визнання протиправними дії щодо складання акту ревізії в частині встановлення висновків про наявність порушення - завищення вартості ремонтно-будівельних робіт у 2010р. на суму 36 745,2 грн. за договором з ПП «Проектбуддизайн». Позивач також вважає протиправною та просить скасувати п.2 вимоги ДФІ в частині зобов'язання відобразити дебіторську заборгованість по невідшкодованим сумам по підрядній організації ПП «Проектбуддизайн» на суму 36 745,2 грн. та стягнути з ПП «Проектбуддизайн» кошти в сумі 36 475,2 грн. шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення відповідачем ревізії проведено з численними порушеннями, висновки щодо завищення вартості будівельних робіт не відповідає обставинам справи.

Відповідач заперечував проти позову, вважаючи законними та обґрунтованими висновки, викладені в акті ревізії, та п.2 вимоги про усунення фінансових порушень правомірними, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняте нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 03.06.2013р. по 22.07.2012р. ДФІ проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Овідіопольської ЦРЛ за період з 01.09.2010р. по 31.05.2013р., за результатами якої 29.07.2013р. складений акт № 820-16/51.

В ході ревізії встановлені численні фінансові порушення з боку позивача, зокрема щодо завищення вартості ремонтно-будівельних робіт по підрядному договору з ПП «Проектбуддизайн». В акті ревізії зазначено, що ПП «Проектбуддизайн» відповідно до акту ф.КБ-2в у грудні 2010р. виконало роботи по реконструкції рентгенологічного відділення на загальну суму 89 900 грн. До акту включені обсяги робіт по штукатурці внутрішніх стін, площею 204,85 кв.м., в т.ч. рентгенозахісним розчином, площею 70,51 кв.м.

Висновок ДФІ про завищення вартості робіт по штукатурці внутрішніх стін рентгенологічного відділення силами ПП «Проектбуддизайн» ґрунтується на тому, що аналогічні роботи виконані силами ПП «Гранд-Газ-Сервіс» у грудні 2011р. на площі 246,995 кв.м., у т.ч. рентгенозахісним розчином, на площі 67,155 кв.м. За даними проекту «Модернізація кабінету флюрографії» та проведеними контрольними обмірами загальна площа внутрішніх стін відділення складає 280,01 кв.м., в зв'язку з чим зайво включені роботи складають 171,835 кв.м. (280,01 - 246,995 - 204,85).

Крім того, ревізією встановлені порушення щодо зайвого включення до акту робіт на влаштування цегляних неармованих перегородок, площею 19,58 кв.м.та штукатурка відкосів, площею 17,23 кв.м., які ПП «Проектбуддизайн» не виконувало. Всього вартість зайво виконаних робіт складає 36 745,2 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин порушення позивачем фінансової дисципліни.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог пп.3.3.9, 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000р., які діяли на час виникнення спірних правовідносин, взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні. Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Тобто, оплаті підлягають виконані роботи в обсязі та вартістю, визначених договором.

За обставинами справи Овідіопольська центральна районна лікарня 01.12.2010р. уклала з ПП «Проектбуддизайн» договір № 220 на закупівлю робіт за державні кошти. Відповідно до п.1.1, 1.2 предметом договору є реконструкція приміщень рентгенвідділення Овідіопольської ЦРЛ, без визначення обсягів робіт (т.1 а.с.108-111).

Згідно акту виконаних робіт за грудень 2010р. від 29.12.2010р. підрядником ПП «Проектбуддизайн» виконані певні роботи, зокрема, штукатурка внутрішніх стін, площею 204,85 кв.м., в т.ч. рентгенозахисним розчином, площею 70,51 кв.м., влаштування цегляних перегородок обсягом 19,58 кв.м., штукатурка віконних та дверних відкосів обсягом 17,23 кв.м. (т.1 а.с.120-130).

Разом з цим, актом ревізії встановлено, що згідно акту виконаних робіт ф. КБ-2в за грудень 2011р. підрядною організацією ПП «Гранд-Газ-Сервіс» виконані роботи по штукатурці внутрішніх стін зазначеного відділення, площею 246,995 кв.м., в т.ч. рентгенозахисним розчином у обсязі 67,155 кв.м. (стор.51 акту).

Необхідність виконання штукатурки внутрішніх стін через рік, як вони були виконані ПП «Проектбуддизайн», представник позивача в суді апеляційної інстанції пояснив неякісним виконанням таких робіт цією підрядною організацію. Будь-яких письмових доказів неналежного виконання ПП «Проектбуддизайн» умов договору позивачем не надано.

Таким чином, апелянт визнає неякісне виконання ПП «Проектбуддизайн» робіт по штукатурці внутрішніх стін рентгенвідділення лікарні, в зв'язку з чим повна оплата за проведені роботи цьому підряднику підтверджує висновки ДФІ про завищення витрат на проведення таких робіт.

Крім того, працівниками Овідіопольської ЦРЛ встановлено, що роботи по влаштуванню цегляних перегородок обсягом 19,58 кв.м., по штукатурці віконних та дверних відкосів обсягом 17,23 кв.м., ПП «Проектбуддизайн» не проводились. Зазначені обставини підтверджуються відповідним актом обстеження від 15.07.2013р., складеним в ході проведення ревізії (т.1 а.с.217-218). При цьому у склад працівників Овідіопольської лікарні, що проводила обстеження, входив завгосп ОСОБА_2, на якого наказом по Овідіопольської ЦРЛ від 09.07.2013р. № 122 покладені обов'язки контролю за якістю та строками виконання робіт по будівельним роботам із реконструкції рентгенологічного відділення.

Відтак, доводи апелянта про непідтвердженість та необґрунтованість висновків ДФІ про завищення робіт в зв'язку не проведенням обстеження фактично виконаних робіт ПП «Проектбуддизайн», не відповідає дійсності.

Згідно із ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ від 26.01.1993р., головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що фактів порушення відповідачем вимог діючого законодавства, вчинення протиправних дій під час виконання покладених на нього обов'язків не встановлено. Враховуючи, що висновки акту ревізії в частині завищення вартості робіт в 2010р. на 36 745,2 по ПП «Проектбуддизайн» ґрунтуються на первинних документах, зроблені відповідно до вимог законодавства, позовні вимоги в частині скасування вимоги ДФІ задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо складання акту ревізії в частині встановлення висновків про наявність порушення - завищення вартості ремонтно-будівельних робіт у 2010р. на суму 36 745,2 грн. за договором з ПП «Проектбуддізайн» також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 13 Закону № 2939-XII дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті ревізії, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Висновки акта ревізії можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013р. № 21-237а13 та відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці. Крім того, відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, належним та достатнім способом захисту порушеного права є скасування вимоги ДФІ про усунення виявлених порушень, чим скористався позивач при розгляду даного спору. Саме вимога ДФІ, як рішення контролюючого органу, встановлює для позивача певні правові обов'язки. Тому за відсутністю предмету спору позов в частині визнання протиправними дії щодо складання акту ревізії задоволенню не підлягає.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляцій вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Овідіопольської центральної районної лікарні - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко