Рішення

від 04.03.2014 по справі 909/80/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р. Справа № 909/80/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп",

вул. Гнедаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область,17024

до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат"

вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості в сумі 99000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Вернигора Л.П.- представник, (довіреність № 104 від 28.07.14);

від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 99000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.01.14 порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.02.14.

Судове засідання 06.02.14р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Шкіндера П.А. на лікарняному, а тому судом призначено справу до розгляду в засідання суду на 18.02.14р.

Ухвалою суду від 18.02.14р. відкладено розгляд справи на 04.03.14р. у зв'язку із не явкою представників сторін.

Представник позивача подав суду, на виконання вимог ухвал від 24.01.14, 10.02.14 та від 18.02.14. витребувані докази, а саме: оригінали платіжного доручення №2984 від 09.01.14;- докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в оригіналі (оригінал фіскального чеку № 0602 від 17.01.14 та оригінал опису вкладення у цінний лист); довідку (витяг) від державного реєстратора з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить суд позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

29 серпня 2012р. між Державним підприємством "Остерський військовий лісгосп" (позивач) та Сколівським військовим лісгоспом державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (відповідач) укладено договір №139/136 про надання поворотної фінансової допомоги. Сколівський військовий лісгосп являється одним із структурних підрозділів державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

Відповідно до п. 1.1 договору №139/136 позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, позичальник у свою чергу зобов'язується повернути суму в обумовлений договором термін.

За змістом п. 2.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню згідно графіку, але пізніше 30.11.12р. Проте, станом на 20.12.13р. грошові кошти Державним підприємством "Остерський військовий лісгосп" не отримані, а заборгованість Сколівського військового лісгоспу державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" складає в сумі 99000,00 грн.

Відповідачу 09.01.13р. за №17 направлена претензія з вимогою здійснити розрахунок, на яку відповідач не відреагував.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов'язання, вимога щодо стягнення з відповідача 99000,00 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати, у відповідності до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 610, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 99000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ,76014, код зкпо 24981630) на користь Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп", (вул. Гнедаша, 2, смт. Десна, Козелецький район, Чернігівська область,17024 код 14304732) заборгованість в сумі 99000,00 грн. ( дев'яносто дев'ять тисяч 00 копійок) та 1980,00 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят грн. 00 копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.03.14

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"