Ухвала

від 17.02.2014 по справі 2а-10660/12/0170/8

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року м. Київ К/800/21933/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012

у справі № 2а-10660/12/0170/8

за позовом Приватного підприємства «Золотий колосок»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Золотий колосок» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 13.09.2012 № 0001612301, № 0001622301.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Золотий колосок» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скіпер», ПП «Добре місто», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ Емстройиндустрия», ТОВ «Аквамарин», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастерторг» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, складено акт № 1319/22-0/35737498 від 29.08.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 44.1 п. 44.5 ст. 44, пп. 138.8.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі - 81 937 грн., у т.ч.: за IV квартал 2011 року в розмірі 22 112 грн., І квартал 2012 року в розмірі 59 825 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 132 013 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на суму - 25 991 грн., за листопад 2011 року на суму - 35 000 грн., за грудень 2011 року на суму - 17 004 грн., за січень 2012 року на суму - 22 000 грн., за лютий 2012 року на суму - 32 018 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 13.09.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001612301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 165 016 грн., в т.ч.: 132 013 грн. основного платежу та 33 003 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0001622301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 102 421 грн., в т.ч.: 81 937 грн. основного платежу та 20 484 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, податковий орган виходив з того, що за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 ПП «Золотий колосок» завищено податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 132 013 грн. та занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 132 013 грн.; ПП «Золотий колосок» до перевірки не надані документи по транспортуванню ТМЦ від контрагентів-постачальників ПП «Комманд», ПП «Скипер», а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності; до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 381 018 грн., у т.ч.: за ІV квартал 2011 року в сумі 96 136 грн., І квартал 2012 року в сумі 284 882 грн.; заниження задекларованого податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 81 937 грн., у т.ч. за ІV квартал 2011 року в сумі 22 112 грн., І квартал 2012 року в сумі 59 825 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 20.10.2011 між ПП «Комманд» (продавець) та ПП «Золотий колосок» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 407, предметом якого є передача продавцем у власність покупця належного продавцю майна, ціна якого визначається згідно накладних, розрахунок - готівковий за чеком.

24.10.2011 між ПП «Комманд» (продавець) та ПП «Золотий колосок» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 515, предметом якого була передача продавцем у власність покупця товару, ціна якого становить 151 000 грн., які покупець зобов'язаний оплатити продавцю за переданий товар протягом 60 календарних днів з дня укладеного договору. Строк дії договору - з моменту підписання і до повного виконання сторонами.

29.11.2011 між ПП «Скипер» (продавець) та ПП «Золотий колосок» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 308, за умовами якого продавець передає у власність покупця устаткування: збивальна машина TWO - 40 л. вартістю 12 600 грн., округлювач тіста GIMAK вартістю 24 000 грн., ротаційна піч TIORINI вартістю 149 400 грн. Всього на загальну суму 210 000 грн., а покупець проводить оплату протягом 60 календарних днів з дня підписання договору на розрахунковий рахунок або шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства. Строк дії договору - з моменту підписання і до повного виконання сторонами.

01.12.2011 між ПП «Скипер» (постачальник) та ПП «Золотий колосок» (покупець) був укладений договір постачання № 339, предметом якого є передача постачальником у власність покупця товару (хлібобулочної продукції та інших продуктів харчування), порядок розрахунків за який визначений у пункті 3 договору - на протязі 60 календарних днів з дня підписання договору на розрахунковий рахунок або шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства. Строк дії договору - до 31.12.2012.

26.01.2012 між ПП «Скипер» (постачальник) та ПП «Золотий колосок» (покупець) був укладений договір постачання № 131, предметом якого є передача постачальником у власність покупця товару, порядок розрахунків за яким визначено у пункті 3 договору - протягом 60 календарних днів з дня підписання договору на розрахунковий рахунок або шляхом внесення грошових коштів до каси підприємства. Строк дії договору - до 31.12.2013.

Факт виконання вказаних договорів судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами приймання-передачі, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та подорожніми листами.

Використання придбаних позивачем товарів у своїй господарській діяльності підтверджується нарядами на відпуск продукції, які містять найменування інгредієнтів, що входять до продукції, виготовленої позивачем (десертні палички, фріч з сиром, тістечка, хліб та хлібобулочні вироби).

Також позивачем був укладений договір оренди автомобілів від 01.06.2011, згідно якого ПП «АТП «Оріон» (орендодавець) надав, а ПП «Золотий колосок» (орендар) отримав у платне володіння та користування автомобіль марки ГАЗ 3302, тип - вантажний фургон, 1996 р.в., об'єм двигуна - 2445 куб. см., реєстраційний номер - 17506 КО для здійснення перевезень.

01.01.2012 між ТОВ «АТБ-маркет» (покупець) та ПП «Золотий колосок» (постачальник) укладено договір № 37039, предметом якого є передача постачальником товару у власність покупця в порядку та строки, у кількості, якості та по узгодженій ціні, визначеній даним договором; найменування, асортимент та ціна товару зазначена у додатку №1 до Договору (Специфікація/Прайс лист). Строк дії договору - з моменту підписання до 31.12.2012.

Додатком № 1 до договору від 01.01.2012 визначені найменування, вага, ціна за штуку, кількість товару.

Даним договором з додатком підтверджується реалізація позивачем виробленого ним товару - хліба та хлібобулочних виробів, тобто підтверджується подальша реалізація товару, який вироблений позивачем на підставі сировини, отриманої від контрагентів ПП «Скипер», ПП «Комманд».

Зокрема, позивачем укладено договір оренди приміщення від 01.12.2009 для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В судовому порядку було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість сплачені у вартості придбаних товарів, що підтверджується також податковими накладними; дані про припинення юридичних осіб, анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість контрагентів позивача під час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних відсутні.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, виданих особами, що зареєстровані платниками податку на додану вартість, фактична сплата грошових коштів контрагентам в сумі визначеній податковими накладними, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств податковим повідомленням-рішенням № 0001622301 від 13.09.2012, то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до п. п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу; витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (абз. 1 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

В судовому порядку встановлено, що господарські операції між ПП «Золотий колосок» та ПП «Скипер», ПП «Комманд» були товарними та реальними, підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, тому висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств на суму 81 937 грн. у спірному періоді є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний